Ухвала

від 08.05.2023 по справі 947/10289/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10289/23

Провадження № 2/947/2029/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням недоліків

08.05.2023

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Славута Юг» про конфіскацію земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2023 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява від Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Славута Юг» про конфіскацію земельних ділянок.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року зазначений позов, був залишений без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

Відповідно до ухвали суду від 03 квітня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, позивачу серед іншого було вказано, що згідно до частини другоїстатті9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програмидокументообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

При перевірці платіжної інструкції №356 від 10.03.2023 на суму 5368,00 грн. та платіжної інструкції №360 від 10.03.2023 на суму 1342,00 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказані платіжні інструкції вже подавались до Київського районного суду м. Одеси під час звернення з позовом у справі №947/9308/23.

Також, було звернуто увагу, на те, що використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.

У зв`язку з чим, позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати суду докази на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову.

25.04.2023 до суду від представника позивача надійшли пояснення, відповідно до яких вказано, що з висновками суду погодитись не можуть, просить суд врахувати наступні пояснення.

22 березня 2023 року обласною прокуратурою подано позов до Київського районного суду м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Славута Юг», про конфіскацію земельних ділянок.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В., призначено єдиний унікальний номер 947/9308/23.

Ухвалою від 23.03.2023 у цій справі позовну заяву з додатками та оригіналами платіжних інструкцій №356 від 10.03.2023 та №360 від 10.03.2023 повернуто заявникові, у зв`язку з тим, що до позову не надано жодних документів на підтвердження повноважень заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, тому суд позбавлений можливості пересвідчитись у наявності прав відповідної особи на підписання і подання позовної заяви.

Процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також позивач не обмежений права на повторне звернення до суду з цим позовом після усунення недоліків, що слугували для його повернення.

Врахувавши приписи ухвали Київського районного суду м. Одеси від 23.03.2023 у справі №947/9308/23 судді Калініченко Л.В, обласною прокуратурою після виправлення недоліків (додано до позову підтвердження повноважень заступника керівника обласної прокуратури) цей позов подано повторно з оригіналами платіжних інструкцій.

За загальним правилом процесуального законодавства в Україні при поверненні позивачу позовної заяви така заява вважається неподаною. Таким чином, якщо позовна заява є неподаною, то відповідно оригінали платіжних інструкцій про сплату судового збору підлягають поверненню (за виняткових обставин, які вказані у ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір»), що було і виконано Київським районним судом м. Одеси у справі №947/9308/23.

Однак, позивач вказав, що суд зробив висновок, що судовий збір сплачений обласною прокуратурою при першому поданні позовної заяви (22.03.2023) прикріплений у програмі «Д-3» за справою №947/9308/23, відповідно цей факт є підставою для визнання платіжних інструкцій неналежним доказом.

Натомість така підстава на думку позивача, як наявність платіжних інструкцій у програмі «Д-3» за іншою справою, не може свідчити про те, що платіжні інструкції є неналежними доказами сплати судового збору, оскільки внесення таких відомостей у програму «Д-3» здійснюється робітником суду у будь-якому разі при отриманні документів заявника незалежно від подальших стадій та процесуальних рішень суддів.

Також, як вказав позивач судом не враховано, що провадження у справі №947/9308/23 не відкривалось, розгляд справи не здійснювався, отже суддею Калініченко Л.В. прийнято рішення про повернення оригіналів платіжних інструкцій.

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 №12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір» зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Одночасно позивач зазначає, що постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, а також вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до вказаної Інструкції, платіжне доручення оформляється за вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та подається до банку, що обслуговує платника, у кількості примірників, необхідних для усіх учасників безготівкових розрахунків, (п. 3.1 Інструкції).

Згідно із п. 37 розділу II Інструкції передбачено, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Платник заповнює його таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Важливо, аби у розділі «Призначення платежу» платник вказав відомості про те, яка саме позовна заява оплачується збором.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що оригінали платіжних інструкцій №356 від 10.03.2023 та №360 від 10.03.2023 є належними доказами сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №947/10289/23, оскільки містять всі необхідні реквізити.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, дослідивши пояснення позивача, суддя дійшов до наступного.

Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI(далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 9 Закону № 3674-VIсудовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

У постанові від 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Так, позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору долучено платіжну інструкцію №356 від 10.03.2023 на суму 5368,00 грн. та платіжну інструкції №360 від 10.03.2023 на суму 1342,00 грн.

Водночас судом встановлено, що зазначені платіжні інструкції також долучалася позивачем на підтвердження сплати судового збору у справі № 947/9308/23.

Таким чином, позивачем згідно платіжної інструкції №356 від 10.03.2023 на суму 5368,00 грн. та платіжної інструкції №360 від 10.03.2023 на суму 1342,00 грн. сплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої справи № 947/9308/23.

Суд враховує, що ухвалою суду від 23.03.2023 у справі № 947/9308/23, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Водночас суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 2 частини першоїстатті 7 Закону № 3674-VIсплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір, у разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, у цьому випаду позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно платіжної інструкції №356 від 10.03.2023 на суму 5368,00 грн. та платіжної інструкції №360 від 10.03.2023 на суму 1342,00 грн., однак така не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Зважаючи на викладене, суд зауважує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями пункту 2 частини першоїстатті 7 Закону №3674-VIтакий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.

Отже, вказані недоліки зазначені в ухвалі суду від 03 квітня 2023 року позивач не виконав, оскільки останнім не додано до суду доказів на підтвердження сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно резолютивної частини ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 03 квітня 2023 року позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду позов буде вважатись неподаним та повернуто позивачеві.

Відповідно до ст.185ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви, у зв`язку з неусуненням недоліків.

З огляду на зазначене та керуючисьст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Славута Юг» про конфіскацію земельних ділянок - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бескровний Я. В.