Рішення

від 10.05.2023 по справі 300/1089/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. справа № 300/1089/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Еліт до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.10.2021 та рішень про коригування митної вартості товарів від 12.10.2021 та від 13.10.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Кіт Роман Степанович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Еліт (далі позивач, ТОВ Мега-Еліт) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021; визнати протиправним та скасувати рішення № UA206000/2021/000121/2 від 13.10.2021 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021; визнати протиправним та скасувати рішення № UA206000/2021/000119/2 від 12.10.2021 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару: «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU» (далі товар № 1) та «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU» (далі товар № 2), та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оспорені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.10.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2021 та від 13.10.2021. Представник позивача стверджує, що ТОВ Мега-Еліт на підставі рахунків-фактури № 201164028 від 06.10.2021 та № VF012419 від 08.10.2021 оплатив нерезиденту повну вартість двох товарів через банківську установу на банківський рахунок продавця на загальну суму 5130,33 Євро за товар № 1 та загальну суму 18841,99 Євро за товар № 2, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.11.2021-01.11.2021. На переконання представника позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів подані товаросупровідні документи, що підтверджують вартісні характеристики товару, і необґрунтовано витребував додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи про оплату товару. Вважає, що відповідач безпідставно вказав, що заявлена митна вартість товару нижча від подібних і аналогічних товарів, не вказавши обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. За вказаних обставин, представник позивача вважає протиправним застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару № 1 та № 2, оскільки товари правомірно задекларовано за першим методом за ціною товару. Представник позивача просив суд визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.10.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2021 та від 13.10.2021.

Ухвалою суду від 28.02.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

28.03.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Івано-Франківської митниці Держмитслужби від 23.03.2022 № 7.21-10/6/28 на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначила, що під час митного оформлення позивачем товару в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості відсутні відомості про фактичну оплату вказаного товару. Так, відповідно до пункту 2.2 контракту 02/2020 від 02.01.2020 оплата за товар проводиться на умовах 100% передоплати, банківським переводом з рахунку покупця на рахунок продавця. У виписці по особовому рахунку від 09.11.2021 міститься інформація про валютний переказ коштів 01.11.2021 в графі сума дебет-списання зазначено 5130,33, відсутня інформація в якій валюті, дата переказу коштів суперечить пункту 2.2 контракту, а рахунки вказані у виписці суперечать рахункам зазначеним в контракті. Такі суперечності стосуються як товару № 1, так і товару № 2. Також за результатами перевірки цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних/подібних товарів встановлено, що митна вартість декларованого товару на рівні 3,64 Євро/кг, а під час аналізу цінової інформації щодо аналогічних/подібних товарів в ЦБД «Інспектор» митна вартість становить 4,33 Євро/кг. З огляду на те, що декларантом не подано на вимогу митного органу додаткових документів, а саме: банківських платіжних документів про оплату товару, відповідач дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. За вказаних обставин, Івано-Франківська митниця Держмитслужби визначила митну вартість товару за резервним методом з використанням відомостей митних декларацій № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 11110/2021/716907 від 20.08.2021. Представник відповідача зазначила, що після прийняття рішення про коригування митної вартості, декларантом було подано нові митні декларації, за якими такий товар був оформлений за резервним методом. За результатом розгляду заяви позивача про перегляд рішень про коригування митної вартості від 26.11.2021, відповідач залишив таку заяву без задоволення, а прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості без змін. Таким чином, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення та картки такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин (а.с. 68-99).

30.03.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подав відповідь на відзив від 28.03.2022, в якій заперечив проти доводів представника Івано-Франківської митниці Держмитслужби. Представник позивача вказав, що митним органом не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої вартості товарів, тоді як саме лише спрацювання системи АСАУР не може стати достатньою підставою для здійснення додаткового контролю, шляхом витребування документів, без належного аналізу первинно поданих декларантом документів. Спірні рішення про коригування митної вартості товарів не містять обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості та даних, які стосуються визначеної відповідачем митної вартості 6240,11 Євро та 32909,48 Євро, що, на думку представника позивача, є самостійною підставою для їх скасування (а.с. 102-105).

23.03.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача від 23.03.2022 про долучення до матеріалів справи митних декларацій № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 100110/2021/716907 від 13.08.2021.

05.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача від 05.04.2023, згідно яких повідомлено суд, що відповідно до виписки по особовому рахунку, яка міститься в матеріалах справи, ТОВ Мега-Еліт провело повний розрахунок за поставлений товар. При цьому, в графі призначення платежу чітко зазначено про оплату за текстильне покриття для підлоги за вказаними товарно-транспортними документами, які стосувалися товарів. Так, загальна сума купленої та перерахованої валюти - 23972,32 Євро відповідає загальній сумі за товар № 1 5130,33 Євро та товар № 2 - 18841,99 Євро. При цьому, відповідно до виписки із банку можна встановити, що оплата в сумі 18841,99 Євро здійснена на рахунок продавця, який вказаний у верхньому правому куті рахунку-фактури, що був поданий до митного контролю та митного оформлення. Такі обставини були відомі відповідачу, оскільки із заявою про перегляд оскаржуваних рішень про коригування митної вартості була надана виписка по особовому рахунку позивача за період 01.11.2021 по 01.11.2021.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

01.01.2019 ТОВ Мега-Еліт як покупець та фірма Vebe Floorcoverings bv (Нідерланди) як продавець уклали контракт № 0504/19, згідно пункту 1.1 якого продавець зобов`язувався продати покупцю покриття підлоги поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом у рулонах (а.с. 37-39).

Згідно з пунктом 4.1 вказаного контракту умови поставки на основі чинних Інкотермс, 2000 року: FCA місто Генемейден, Нідерланди.

Відповідно до пункту 5.3 контракту оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в повному обсязі протягом 60 днів від дати відвантаження товару. Покупець має право внести передоплату або достроково оплатити відвантажений товар. Датою відвантаження товару є дата, зазначена в рахунку-фактурі.

На виконання контракту № 0504/19 від 01.01.2019 складено рахунок-фактуру VF012419 від 08.10.2021 (а.с. 27-32), міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.10.2021 (а.с. 33-34) на товар «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU» на загальну суму 18355,89 Євро.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU» (а.с. 78-79).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури № VF012419 від 08.10.2021, за ціною 18355,89 Євро.

Також судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу такі документи: рахунок-фактуру № VF012419 від 08.10.2021 (а.с. 27-32); автотранспортна накладна № 1854735 від 08.10.2021; калькуляцію транспортних витрат від 07.10.2021 (а.с. 35); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.10.2021 (а.с. 36); доповнення до контракту № 1 від 01.01.2020 (а.с. 39); контракт № 0504/19 від 01.01.2019 (а.с. 37-38); декларація-інвойс, складена уповноваженим експортером VF012419 від 08.10.2021; технічні картки від 02.10.2017; копія митної декларації країни відправлення № 21NLKUIH0PAE36WD54 від 08.10.2021 (а.с. 40-41).

Як зазначено представником відповідача, аналізуючи подані документи під час здійснення митного оформлення товару, представник митного органу дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності у відомостях, що підтверджують митну вартість товару.

Івано-Франківською митницею Держмитслужби розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення від 12.10.2021 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме зазначено: банківські платіжні документи про оплату товару.

На вказане електронне повідомлення декларант направив митному органу: прайс-лист від 01.06.2021 (а.с. 82-84); видаткову накладну № 132 від 10.10.2021 (а.с. 85); видаткову накладну № 1670 від 12.11.2020 (а.с. 86); виписку по особовому рахунку від 27.08.2021 (а.с. 87).

Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021, відмовив у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до оспореної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021. Згідно вказаної Картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 11110/2021/716907 від 20.08.2021 (а.с. 43). Як наслідок, Івано-Франківською митницею Держмитслужби здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оспорене рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, яким визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 32909,48 Євро (а.с. 42).

13.10.2021 декларантом подано нову митну декларацію № UA206020/2021/008746 від 13.10.2021, за якою вартість товару сформована за резервним методом (а.с. 80-81).

02.01.2020 ТОВ Мега-Еліт як покупець та фірма Аssociated Weavers (Бельгія) як продавець уклали контракт № 02/2020, згідно пункту 1.1 якого продавець зобов`язувався продати покупцю коврові покриття різних технологій виробництва (а.с. 19-20).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного контракту ціна товару узгоджується на умовах FCA і визначається в Євро. Відповідно до пункту 2.2 контракту оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати, банківським переказом з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання контракту № 02/2020 від 02.01.2020 складено рахунок-фактуру № 201164028 від 06.10.2021 (а.с. 13-14), міжнародну товарно-транспортну накладну від 06.10.2021 (а.с. 15-16) на товар «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU» на загальну суму 5130,33 Євро.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU» (а.с. 90).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури № 201164028 від 06.10.2021, за ціною 5130,33 Євро.

Також судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу такі документи: рахунок-фактуру № 201164028 від 06.10.2021 (а.с. 13-14); автотранспортна накладна № FEB192649018 від 06.10.2021 (а.с. 15); калькуляцію транспортних витрат від 07.10.2021 (а.с. 35); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.10.2021 (а.с. 36); контракт № 02/2020 від 02.01.2020 (а.с. 19-20); декларація-інвойс, складена експортером № 201164028 від 06.10.2021; копія митної декларації країни відправлення № 21BEE0000077564906 від 06.10.2021 (а.с. 21-22).

Як зазначено представником відповідача, аналізуючи подані документи під час здійснення митного оформлення товару, представник митного органу дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності у відомостях, що підтверджують митну вартість товару.

Івано-Франківською митницею Держмитслужби розпочату процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення від 12.10.2021 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме зазначено: банківські платіжні документи про оплату товару.

На вказане електронне повідомлення декларант направив митному органу: прас-лист від 01.07.2021 (а.с. 92); видаткову накладну № 373 від 02.04.2020 (а.с. 93); видаткову накладну № 1935 від 15.12.2020 (а.с. 94); виписку по особовому рахунку від 02.07.2021 (а.с. 95).

Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до оспореної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021. Згідно вказаної Картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 11110/2021/716907 від 20.08.2021 (а.с. 24). Як наслідок, Івано-Франківською митницею Держмитслужби здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оспорене рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021, яким визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 6240,11 Євро (а.с. 23).

13.10.2021 декларантом подано нову митну декларацію № UA206020/2021/008773 від 13.10.2021, за якою вартість товару сформована за резервним методом (а.с. 97).

26.11.2021 ТОВ Мега-Еліт звернулося до відповідача із листом № 26112021, в якому позивач просив прийняти рішення про визнання вартості товарів, заявлених в митних деклараціях № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021, № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021, та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021. До вказаного листа № 26112021 від 26.11.2021 позивач долучив виписку по особовому рахунку за період з 01.11.2021 по 01.11.2021.

За результатом розгляду листа ТОВ Мега-Еліт № 26112021 від 26.11.2021, Івано-Франківська митниця Держмитслужби листом № 7.21-1/15/13/1973 від 06.12.2021 повідомила позивача про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товару та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 (а.с. 45).

Вважаючи протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021, № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021, та рішень про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021, представник позивача звернувся з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України (надалі МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 коментованого Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною четвертою статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України випливає, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судом встановлено, що подані декларантом позивача 12.10.2021 до митного оформлення документи - декларації митної вартості, зовнішньоекономічні договори (контракти), рахунки-фактури щодо отримання товару № 1 та товару № 2, за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1-4 частини другої статті 53 МК України.

Так, разом з митною декларацією № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021, декларант в інтересах позивача надав митному органу передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість товару: «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU», а саме: рахунок-фактуру № VF012419 від 08.10.2021 (а.с. 27-32); автотранспортна накладна № 1854735 від 08.10.2021; калькуляцію транспортних витрат від 07.10.2021 (а.с. 35); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.10.2021 (а.с. 36); доповнення до контракту № 1 від 01.01.2020 (а.с. 39); контракт № 0504/19 від 01.01.2019 (а.с. 37-38); декларація-інвойс, складена уповноваженим експортером VF012419 від 08.10.2021; технічні картки від 02.10.2017; копія митної декларації країни відправлення № 21NLKUIH0PAE36WD54 від 08.10.2021 (а.с. 40-41).

Вищевказані документи підтверджують факт виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) № 0504/19 від 01.01.2019 щодо придбання «Тафтингового покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU» на загальну суму 18841,99 Євро.

Так, разом з митною декларацією № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021, декларант в інтересах позивача надав митному органу передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які підтверджують митну вартість товару «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU», а саме: рахунок-фактуру № 201164028 від 06.10.2021 (а.с. 13-14); автотранспортна накладна № FEB192649018 від 06.10.2021 (а.с. 15); калькуляцію транспортних витрат від 07.10.2021 (а.с. 35); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 07.10.2021 (а.с. 36); контракт № 02/2020 від 02.01.2020 (а.с. 19-20); декларація-інвойс, складена експортером № 201164028 від 06.10.2021; копія митної декларації країни відправлення № 21BEE0000077564906 від 06.10.2021 (а.с. 21-22).

Вищевказані документи підтверджують факт виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) № 02/2020 від 02.01.2020 щодо придбання «Тафтингового покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU» на загальну суму 5130,33 Євро.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити сторін: продавців Vebe Floorcoverings bv (Нідерланди), Аssociated Weavers (Бельгія) та покупця ТОВ Мега-Еліт, особисті підписи, а також відтиск печаток фірм продавців. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Отже, вказані документи, на переконання суду, є належними документами, що підтверджують вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України.

Однак, як встановлено судом, аналізуючи подані документи під час здійснення митного оформлення товару, представник митного органу дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності у відомостях, що підтверджують митну вартість товару.

Так, щодо товару № 2 Івано-Франківською митницею Держмитслужби розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення від 12.10.2021 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме зазначено: банківські платіжні документи про оплату товару.

На вказане електронне повідомлення декларант направив митному органу: прас-лист від 01.06.2021 (а.с. 82-84); видаткову накладну № 132 від 10.10.2021 (а.с. 85); видаткову накладну № 1670 від 12.11.2020 (а.с. 86); виписку по особовому рахунку від 27.08.2021 (а.с. 87).

Так, виписка по особовому рахунку від 27.08.2021 містить відомості про розрахунковий рахунок позивача в іноземній валюті Євро, номер документа, на підставі якого здійснено валютний переказ коштів по SWIFT, В №40, сума дебет 19002,76 Євро, призначення платежу оплата за текстильне покриття для підлоги, контракт № 0504/19 від 01.01.2019, інвойс № VF012419 від 08.10.2021.

Щодо товару № 1 Івано-Франківською митницею Держмитслужби розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення від 12.10.2021 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме зазначено: банківські платіжні документи про оплату товару.

На вказане електронне повідомлення декларант направив митному органу: прайс-лист від 01.07.2021 (а.с. 92); видаткову накладну № 373 від 02.04.2020 (а.с. 93); видаткову накладну № 1935 від 15.12.2020 (а.с. 94); виписку по особовому рахунку від 02.07.2021 (а.с. 95).

Так, виписка по особовому рахунку від 02.07.2021 містить відомості про розрахунковий рахунок позивача в іноземній валюті Євро, номер документа, на підставі якого здійснено валютний переказ коштів по SWIFT, В № 40, сума дебет 14073,28 Євро, призначення платежу оплата за текстильне покриття для підлоги, контракт № 02/2020 від 02.01.2020, інвойс № 201164028 від 06.10.2021.

Окрім цього, до листа № 26112021 від 26.11.2021, направленого відповідачу, ТОВ Мега-Еліт долучило виписку по особовому рахунку за період з 01.11.2021 по 01.11.2021 (а.с. 44). Зазначена виписка містить відомості про розрахунковий рахунок позивача в іноземній валюті Євро, номер документа, на підставі якого здійснено валютний переказ коштів по SWIFT, В №40, сума дебет 18841,99 Євро, призначення платежу: оплата за текстильне покриття для підлоги, контракт № 0504/19 від 01.01.2019, інвойс № VF012419 від 08.10.2021; сума дебет 5130,33 Євро, призначення платежу оплата за текстильне покриття для підлоги, контракт № 02/2020 від 02.01.2020, інвойс № 201164028 від 06.10.2021.

Також до додаткових письмових пояснень від 05.04.2023 представник позивача долучив виписку по особовому рахунку ТОВ Мега-Еліт від 04.04.2023, яка містить розшифровку проведеної операції з переказу 01.01.2021 коштів в сумі 18841,99 Євро на рахунок фірми Vebe Floorcoverings bv (Нідерланди) NL52ABNA0475993756, призначення платежу: оплата за контрактом № 0504/19 від 01.01.2019, інвойс № VF012419 від 08.10.2021.

Вищевказані докази спростовують доводи представника відповідача, викладені у відзиві від 23.03.2022 № 7.21-10/6/28 на позовну заяву, щодо відсутності інформації в якій валюті здійснено переказ коштів за товар № 1 та товар № 2. Окрім цього, номер рахунку фірми Vebe Floorcoverings bv (Нідерланди) НОМЕР_1 , який зазначений у виписці по особовому рахунку ТОВ Мега-Еліт співпадає з номером рахунку фірми Vebe Floorcoverings bv (Нідерланди), зазначеному в рахунку-фактурі № VF012419 від 08.10.2021 (а.с. 27-32), контракті № 0504/19 від 01.01.2019 (а.с. 37-38) та доповненню до контракту № 1 від 01.01.2020 (а.с. 39). При цьому, в рахунку-фактурі № VF012419 від 08.10.2021 міститься застереження, що кінцева дата оплати рахунку-фактури 07.12.2021.

Щодо доводів представника відповідача про те, що у виписці по особовому рахунку від 09.11.2021 міститься інформація про валютний переказ коштів 01.11.2021, а тому дата переказу коштів суперечить пункту 2.2 контракту № 02/2020 від 02.01.2020, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) це домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Статтею 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Розрахункове та кредитне обслуговування суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на території України банком для зовнішньоекономічної діяльності України і уповноваженими комерційними банківськими та кредитними установами, а також іноземними і міжнародними банками, зареєстрованими у встановленому порядку на території України.

Водночас статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, яка є однією з головних загальних засад цивільного законодавства. Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, не передбачений цивільним законом, урегулювати у передбаченому законом договорі свої відносини, не врегульовані ним, а також відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні змісту такого договору, а стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає можливість укладення змішаних договорів, що складаються з елементів різних договорів.

Свобода укладення договору полягає у можливості вступу в договірні відносини на основі внутрішнього волевиявлення їх потенційного суб`єкта, тобто сторони договору. В основі такого волевиявлення повинна знаходитися юридично неушкоджена автономна воля сторони, яка полягає в її бажанні до настання правових наслідків, що можуть бути досягнуті шляхом вступу у відповідні договірні відносини. Таким чином, що в структурі автономної волі сторони первинним є саме бажання досягти певних правових наслідків (відповідно, і економічних результатів), а бажання укласти конкретний договір має вторинний характер, оскільки вступ у договірні відносини здійснюється не заради нього як такого, а є інструментом реалізації стороною своїх інтересів.

З огляду на вищевказані положення, за умови досягнення економічних наслідків укладеного зовнішньоекономічного договору, несвоєчасний переказ коштів на виконання контракту не може свідчити про невиконання умов такого контракту.

В спірному випадку, надані позивачем виписки по особовому рахунку підтверджують факт виконання покупцем зобов`язання щодо оплати за товар № 1 та товар № 2, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання.

Окрім цього, ні на час проведення процедури розмитнення товару № 1 та товару № 2, ні на час судового розгляду в цій справі, відповідачем не подано суду доказів недостовірності відомостей щодо ціни товару (вартісних характеристик), зазначених у поданих разом з митними деклараціями № UA206020/2021/008585 від 12.10.202 та № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021 документах, отриманих в установленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною четвертою статті 57 МК України.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою коментованої статті МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як передбачено частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з цим, відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим митний орган вправі витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Суд звертає увагу на те, що на підставі положень частини 9 статті 55 МК України, в листі № 26112021 від 26.11.2021 ТОВ Мега-Еліт просив Митницю прийняти рішення про визнання вартості товарів, заявлених в митних деклараціях № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021, № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021, та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021. До вказаного листа № 26112021 від 26.11.2021 позивач долучив виписку по особовому рахунку за період з 01.11.2021 по 01.11.2021. Проте Івано-Франківська митниця Держмитслужби листом № 7.21-1/15/13/1973 від 06.12.2021 повідомила позивача при розгляді документів, що були подані до митного оформлення товару за митною декларацією № UA206020/2021/008773 виявлено розбіжності з відомостями з виписки по особовому рахунку, а саме: згідно пункту 2.2 контракту № 02/2020 від 02.01.2020 передбачено 100% передоплата банківським переказом з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. Виписку по особовому рахунку надано за період з 01.11.2021 по 01.11.2021. Тобто, відповідач мав зауваження лише щодо товару № 1 - «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 15 рулонів загальною площею 1442,8 м. кв. Виробник: Аssociated Weavers Europe NV. Країна походження: EU». Водночас, відповідач дійшов висновку про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості як товару 1, так і товару 2, та залишив в силі рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 (а.с. 45).

Натомість лист № 7.21-1/15/13/1973 від 06.12.2021 не містить жодних обґрунтувань щодо рішення про коригування митної вартості № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021 товару № 2 - «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU», який поставлений на виконання умов контракту № 0504/19 від 01.01.2019, в якому відсутні вимоги про 100% передоплату за товар.

Таким чином, за умови підтвердження факту оплати за товар № 2 на виконання умов контракту № 0504/19 від 01.01.2019 та відсутності жодних зауважень відповідача щодо митної вартості товару «Тафтингове покриття підлоги з 100% поліпропіленової нитки з однорівневим ворсом (штучна трава), виготовлене тафтинговим способом, закріплене з виворотної сторони, з прошитою вторинною тканиною в кількості 5 рулонів загальною площею 243,05 м. кв. Виробник: Vebe Floorcoverings B.V. Країна походження: EU», залишається незрозумілою позиція Івано-Франківської митниці Держмитслужби щодо залишення в силі рішення про коригування митної вартості товару за № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021.

Щодо підставності та обґрунтованості карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Держмитслужби № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021 з визначенням митної вартості за резервним методом, то суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 598 (далі Правила № 598), регламентовано, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як свідчать зміст графи 33 рішень про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021, в них є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) та зазначено номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів: № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 11110/2021/716907 від 20.08.2021. Однак відсутні пояснення щодо зроблених коригувань в порівнянні з товарами, які вказані в митних деклараціях № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 11110/2021/716907 від 20.08.2021.

23.03.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача від 23.03.2022 про долучення до матеріалів справи митних декларацій № 209170/2021/29573 від 08.10.2021 та № 100110/2021/716907 від 13.08.2021.

Так, згідно наданої представником відповідача митної декларації № 209170/2021/29573 від 08.10.2021, відправник: Kadima-Group GmbH, одержувач ТОВ Л-Макс, така митна декларація стосується товару Килимове покриття для підлоги, тафтінгове, вибивне, готове з (100% поліаміду), торгівельна марка: JAB Teppiche-34, 09 кг; Vorwerk-17, 43 кг; JAB Teppiche-23, 55 кг; JAB Teppiche-24, 11 кг; Vorwerk-69, 7 кг; Килимові покриття для підлоги з поліпропілену, торгівельна марка: АКО, Kolckmann-3, 32 кг; CAWO-15, 64 кг; Готові текстильні килими для підлоги, торгівельних марок: SITAP-10, 71 кг: Asiatic-14, 03 кг; Sorema-Graccioza-1, 7 кг.

Відповідно до наданої представником відповідача митної декларації № 100110/2021/716907 від 13.08.2021, відправник: BFS Europe NV, одержувач ТОВ СТЕК Трейд, така митна декларація стосується товару: Килимове покриття для підлоги текстильне з повісті (нетафтингове), виготовлене пробиванням волокнистого настилу без тканої основи голками з насічками (голкопробивним методом), з синтетичної повсті різних кольорів (волокна повсті різних кольорів утворюють дрібгі петлі з лицьової сторони), нефлоковані, з підкладкою з виворотної сторони. Зразки килимового покриття НІТ всього 3, 6м2, SINTRA всього 5».

Таким чином, характеристики вищевказаних товарів та його виробники, умови поставки є іншими, ніж товару, вказаного в спірних митних деклараціях № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оспорені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 804/2061/17 зазначив:

…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган….

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару № 1 та товару № 2, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (загальна вимога надати банківські чи інші бухгалтерські документи, що підтверджують вартість самого товару), з огляду на зауваження щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах щодо умов поставки.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митними деклараціями № UA206020/2021/008585 від 12.10.2021 та № UA206020/2021/008578 від 12.10.2021.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару № 1 та товару № 2 за основним методом.

Правильність визначення позивачем митної вартості відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень відповідача, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару № 1 та № 2 за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Підсумовуючи вказане вище, суд дійшов висновку про те, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021, № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021, та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 з визначенням митної вартості за резервним методом є необґрунтованими. Суд вважає, що у відповідача були документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити дійсну вартість товару № 1 та товару № 2, який переміщався через митний кордон України.

Таким чином, суд констатує, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021, № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021, та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано, в порушення статті 58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого позивачем товару № 1 та товару № 2 не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021, № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021, та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021, № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021 прийняті відповідачем за відсутності обґрунтованого сумніву та із порушенням встановлених Митним кодексом України вимог, то позов ТОВ Мега-Еліт до Івано-Франківської митниці належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.2462027059.1 від 17.12.2022 про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн. (а.с. 1), квитанцію № 0.0.2462026444.1 від 17.12.2022 про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн. (а.с. 2), платіжне доручення № 810 від 02.03.2022 про сплату судового збору в розмірі 4962,00 грн. (а.с. 55), тобто разом 9924,00 грн.

Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9924,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2021/00212 від 12.10.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2021/000119/2 від 12.10.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2021/00213 від 12.10.2021.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2021/000121/2 від 13.10.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код - 43971364, вулиця В`ячеслава Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Еліт (ідентифікаційний код 35901224, вулиця Симона Петлюри, 92-А, місто Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Мега-Еліт, ідентифікаційний код 35901224, вулиця Симона Петлюри, 92-А, місто Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200.

Відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, ідентифікаційний код 43971364, вулиця В`ячеслава Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.