Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 травня 2023 року № 520/4867/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
06.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016року по 03.01.2017 року без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року;
- зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року з встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 520/13317/2020 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової частини НОМЕР_1 , 03 січня 2017 року, за весь час затримки розрахунку донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року скасовано в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виплатити йому середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової частини НОМЕР_1 , 03 січня 2017 року, за весь час затримки розрахунку донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку та прийнято в цій частині нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволені цієї вимоги. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року залишено без змін.
Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Військовою частиною НОМЕР_1 виплачено позивачу 3122,95 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до норм та правил визначених Порядком № 1078 за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 504,11 грн. Вказано, що для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року у відповідності до Порядку №1078, тобто визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно виходити для проведення індексації. Зазначено, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-ХІІ покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивачу, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 рову відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року встановлено судовими рішеннями у справі № 520/13317/2020.
Позивач, в обґрунтування позову посилався на те, що відповідачем не враховано базового мiсяця - сiчня 2008 року під час обчислення індексації грошового забезпечення позивачу.
Таким чином, предметом судового розгляду у цій справі є визначення базового мiсяця для обчислення iндексу споживчих цiн, який впливає на правильнiсть обрахунку сум iндексацiї грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв.
З аналізу положень Законів №2011-XII та №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Посадовий оклад за посадою, яку займав позивач до березня 2018 року востаннє підвищувався 01 січня 2008 року.
Суд звертає увагу на те, що у справах №400/1118/21, №420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Верховний Суд вказав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і даній справі є подібними, а відтак вказаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Вищевказана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
Суд зазначає, що в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Отже, в силу норм Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017.
З огляду на викладене, індексація за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 повинна була виплачуватися позивачу з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.06.2022 по справі №640/8991/21, від 28.09.2022 по справі №560/3965/21, від 28.06.2022 по справі №420/4841/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що відповідачем здійснено позивачу нарахування сум індексації грошового забезпечення в оскаржуваний період із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_1 вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016року по 03.01.2017 року без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року з встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
Щодо посилань відповідача на повторне звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової частини НОМЕР_1 , 03 січня 2017 року, за весь час затримки розрахунку донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 520/13317/2020 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 по 03.01.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової частини НОМЕР_1 , 03 січня 2017 року, за весь час затримки розрахунку донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року скасовано в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виплатити йому середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової частини НОМЕР_1 , 03 січня 2017 року, за весь час затримки розрахунку донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку та прийнято в цій частині нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволені цієї вимоги. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року залишено без змін.
Так, позовні вимоги позивача щодо виплати із встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року у справі № 520/13317/2020 не розглядались.
З огляду на те, що спір у справі № 520/13317/2020 та у даній справі виник з різних підстав, посилання позивача про повторне звернення позивача до суду з даними позовними вимогами є необґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 06.03.2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на позовній заяві.
У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Так, позивач у даній справі просить суд визнати протиправними дії відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року та зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року з встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
Відповідно до ст.233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом 03.01.2017 року) на працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №552/3404/17.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.233 Кодексу законів про працю України (в редакції на час звернення позивача з даною позовною заявою) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні
Згідно з п.1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через СОVID19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Отже, позивачем не пропущено строку звернення до суду з даним позовом.
За таких обставин, вищевказані посилання відповідача є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 03.01.2017 року з встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110767088 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бабаєв А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні