Ухвала

від 27.04.2023 по справі 757/28880/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Каскад Інвест Груп» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на нерухоме майно, в тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 41766233), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Каскад Інвест Груп» подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року в частині накладення арешту на земельну ділянку, яка належить Товариству, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання прокурора.

Щодо строку апеляційного оскарження, то представник зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто за відсутності представника власника майна, копію оскаржуваного рішення останній отримав шляхом безпосереднього доступу до ДРРП 17 лютого 2023 року і 22 лютого 2023 року направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду. 27 березня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника було повернуто, у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Представник вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу, а тому подав її повторно та вже просить поновити строк апеляційного оскарження з урахуванням вищенаведеного.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Зокрема, зазначає, що слідчий суддя не перевірив обставин вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста Дніпро та оформлення на неї права приватної власності ще в 1999 році, внаслідок чого дійшов хибного висновку, що земельна ділянка є предметом та речовим доказом злочину, який, за твердженням прокурора, мав місце в 2019 році.

Також, вважає, що незастосування заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на майно не становить ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки арештованим об`єктом виступає земельна ділянка, яка за своєю природною властивістю не може зникнути або бути перетвореною, а поведінка Товариства свідчить про відсутність наміру здійснити відчуження такої земельної ділянки.

Крім того, слідчий суддя безпідставно не врахував, що накладення арешту на земельну ділянку порушуватиме права добросовісного набувача та актуального власника, яким є ТОВ «Каскад Інвест Груп», та становитиме порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В апеляційній скарзі звертається увага на те, що Товариство набуло право власності на земельну ділянку від ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 липня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 748.За текстом договору зазначається, що ОСОБА_8 володіє земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_8 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у приватну власність по фактичному розміщенню будівлі офісного приміщення» № 1191 від 17 червня 1999 року. Згідно вказаного рішення виконавчого комітету земельна ділянка за згаданою адресою надана приватному підприємцю ОСОБА_8 ще в 1999 році, після чого була відчужена в 2019 році на користь Товариства. Відтак, передання земельної ділянки у приватну власність ще в 1999 році спростовує доводи прокурора про те, що земельна ділянка могла вибути у незаконний спосіб з комунальної власності територіальної громади міста Дніпро, оскільки з 1999 року вона не могла перебувати у комунальній власності. Більше того, земельна ділянка передана у приватну власність за рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, а не ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Крім того, представник наголошує, що станом на дату придбання земельної ділянки Товариствуне було відомо про існування будь-якого кримінального провадження, речовим доказом у якому б виступала означена земельна ділянка, оскільки відомості про нього були внесені до ЄРДР лише 08 листопада 2019 року. Також на дату придбання земельної ділянки були відсутні будь-які перешкоди, судові спори тощо, що могли б свідчити про дефекти у титулі власності на земельну ділянку. Достовірність і чинність рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 17 червня 1999 року № 1191 станом на сьогодні не спростована у визначеному законом спосіб, відсутній будь-який судовий спір щодо оскарження підстави передання земельної ділянки у приватну власність або витребування цієї земельної ділянки від дійсного власника, яким є ТОВ «Каскад Інвест Груп».

Звертає увагу, що слідчий суддя наклав арешт на земельну ділянку поряд із забороною розпоряджатися нею та відчужувати її також шляхом заборони користування нею, що унеможливить здійснення ТОВ «Каскад Інвест Груп» господарської діяльності на земельній ділянці, на якій розташовується нерухоме майно Товариства, а саме громадський будинок, загальною площею 938,1 кв.м., розташований за адресою: вул. Січових Стрільців, 18, м. Дніпро. Принагідно звертає увагу, що місцезнаходженням ТОВ «Каскад Інвест Груп» згідно з ЄДР є вул. Січових Стрільців, 18, м. Дніпро, де власне розташовані основні активи Товариства.

Виділяє, що у Витязі з ЄРДР відсутні дані про кадастровий номер земельної ділянки, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп».

Крім того, представник зауважує, що прокурором не долучено доказів на підтвердження продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Та звертає увагу на те, що остання слідча дія в кримінальному провадженні щодо земельної ділянки вчинена 19 березня 2020 року, тобто більше як три роки тому.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити поновивши строк апеляційного оскарження, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна, даних, які б підтверджували отримання представником копії постановленого рішення матеріали провадження не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе поновити представнику строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Згідно з матеріалами судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 листопада 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019041440000062, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області під час оформлення права власності на земельні ділянки, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам територіальної громади міста Дніпро, за ознаками кримінальних правопорушень. Передбачених ч.ч. 3. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 272, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

21 жовтня 2022 року прокурорвідділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:370:0065, 1210100000:01:458:0018, 1210100000:01:518:0009, 1210100000:01:518:0034, 1210100000:01:635:0071, 1210100000:01:664:0022, 1210100000:01:666:0017, 1210100000:01:669:0104, 1210100000:01:673:0255, 1210100000:01:695:0741, 1210100000:01:699:0028, 1210100000:01:702:0112, 1210100000:01:740:0107, 1210100000:02:062:0095, 1210100000:02:062:0096, 1210100000:02:094:0064, 1210100000:02:094:0065, 1210100000:02:219:0021, 1210100000:02:241:0037, 1210100000:02:241:0038, 1210100000:02:316:0018, 1210100000:02:317:0004, 1210100000:02:317:0011, 1210100000:02:388:0080, 1210100000:03:017:0041, 1210100000:03:078:0075, 1210100000:03:101:0011, 1210100000:03:146:0193, 1210100000:03:273:0080, 1210100000:04:171:0032, 1210100000:04:248:0038, 1210100000:04:263:0358, 1210100000:04:263:2462, 1210100000:07:041:0039, 1210100000:07:082:0092, 1210100000:07:103:0023, 1210100000:07:119:0034, 1210100000:07:143:0011, 1210100000:07:315:0024, 1210100000:08:019:0043, 1210100000:08:467:0014, 1210100000:08:471:0003, 1210100000:08:690:0044, 1210100000:08:715:0009, 1210100000:08:715:0010, 1210100000:08:777:0035, 1210100000:08:820:0031, 1210100000:08:406:0002, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42019041440000062про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали, додані до нього, прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову слідчого від 19 березня 2020 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Доводи викладені в апеляційній скарзі представника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги представника. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з цим, обґрунтовано наклавши арешт на згадане майно, слідчий суддя не врахував, що на даному етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як встановлення обмежень у вигляді заборони користування майном, тобто слідчим суддею не застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не відповідає вимогам ст. 2 КПК України.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування заборона користуватися згаданою земельною ділянкою не є виправданою та буде надмірним втручанням в права та інтереси ТОВ «Каскад Інвест Груп» і третіх осіб. При цьому враховується і те, що заборона або обмеження користування майном може бути застосовано лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Вказані обставини на переконання колегії суддів органом досудового розслідування не доведені, на що обґрунтовано звертається увага в апеляційній скарзі.

Також колегія суддів приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

На підставі викладених обставин, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга представника власника майна підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню в частині заборони користування вищевказаним майном, з постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора щодо заборони користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», у зв`язку з недоведеністю необхідності встановлення згаданого обмеження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Каскад Інвест Груп» строк апеляційного оскарження та задовольнити частково його апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2022 року, в частині якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», скасувати в частині заборони користування вказаною земельною ділянкою.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 щодо встановлення заборони користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:388:0080, площею 0,039 га, яка на праві власності належить ТОВ «Каскад Інвест Груп», - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/28880/22-к Справа №11-сс/824/2464/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1