Постанова

від 09.05.2023 по справі 160/425/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/425/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023, (суддя суду першої інстанції Царікова О.В.), прийняту в м. Дніпрі без виклику сторін, в адміністративній справі № 160/425/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровської місьої ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2023 повернув ОСОБА_1 позовну заяву.

Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вперше з позовною заявою позивач звернувся в строк, встановлений КАС України, однак позовні заяви було неодноразово повернуті судом. Позивач зазначає, що оскільки вперше з позовом він звернувся у визначений Законом строк, причини пропуску строку у зв`язку з повернення позовів є поважними. Також, позивач зазначає, що наразі на території України діє карантин, а тому строк звернення до суду продовжений на період карантину.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів № 287/2 від 27.01.2021;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки орієнтовною площею 0,5000 га, у районі АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №160/425/23 означену позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом, у кількості примірників для суду та відповідно до кількості учасників справи;

- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів для відповідачів у справі.

Цією ж ухвалою роз`яснено позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява (вх. №1088/23), до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду та копії доданих до позовної заяви документів для відповідачів у справі.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що про наявність оскарженого у даній справі рішення останньому 19.08.2021 стало відомо від інших власників металевих гаражів, розташованих поряд з гаражем позивача. З оригіналом цього рішення позивач не ознайомлювався, з текстом ознайомлений на офіційному сайті Дніпровської міської ради. Після цього, було подано колективну заяву про вчинення кримінального правопорушення до ВП №5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, за якою 21.08.2021 було відкрито кримінальне провадження №12021046650000670. Позивач вважає, що шестимісячний строк для його звернення до суду спливає 19.02.2022. Також, зазначає, що в межах цього строку 01.10.2021 позивач звернувся вперше з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалою від 07.12.2021 його позовну заяву було повернуто. 05.01.2022 позивач повторно звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради № 287/2 від 27.01.2021 та ухвалою від 10.01.2022 йому було повернуто позовну заяву. 26.01.2022 позивач знову звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради №287/2 від 27.01.2021, яку було повернуто. 17.06.2022 позивач в черговий раз звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради №287/2 від 27.01.2021, яку було повернуто. Позивач вважає, що зазначені обставини становлять поважні причини пропуску строку звернення, оскільки вперше він звернувся до адміністративного суду в межах строку, визначеного КАС України. З огляду на викладене, позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Повертаючи позовну заяву позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що на вимогу суду позивачем не підтверджено поважності причин пропущення строку звернення до адміністративного суду належними доказами на підтвердження існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом. Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду наведено лише обставини, які позивач вважає поважними і об`єктивними, однак, жодного доказу на їх існування позивачем не надано.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії).

Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлені обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківській з метою проведення земельних торгів №287/2 від 27.01.2021.

З огляду на положення вимог ч. 2 ст. 122 КАС України, з матеріалів позовної заяви встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом 31.12.2022, що підтверджується відміткою відділення АТ "Укрпошта", позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

01.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів" №287/2 від 27.01.2021 одночасно скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №160/17918/21 означену позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (та її копії для відповідача), документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 означену позовну заяву повернуто позивачеві з причин не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

05.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Приватне підприємство Айлант, про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, у районі АДРЕСА_1 з метою проведення земельних торгів №287/2 від 27.01.2021, та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №160/42/22 означену позовну заяву повернуто позивачу з причин відсутності належним чином завіреної копії паспорта громадянина України як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної дієздатності ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 26.01.2022 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,500 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів №287/2 від 27.01.2021, та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №160/1831/22 означену позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, в якій зазначити код ЄДРПОУ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та код ЄДРПОУ, поштовий індекс ПП Айлант; письмового обґрунтування клопотання про необхідність залучення до справи третіх осіб - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Приватного підприємства Айлант; заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, вказавши в ній підстави його пропуску; одного примірника позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі №160/1831/22 означену позовну заяву повернуто позивачу з причин не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

21.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів №287/2 від 27.01.2021, та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №160/8595/22 означену позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточнення змісту позовних вимог або уточнення суб`єктного складу сторін у справі, заяви про поновлення строку звернення до суду, доказів сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі №160/8595/22 означену позовну заяву повернуто позивачу з причин не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач систематично не виконував вимоги зазначених вище ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху та ухвал про повернення позовної заяви, що і стало причиною пропуску ним строку звернення до суду із позовною заявою від 31.12.2022.

Суд зазначає, що процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року під час розгляду адміністративної справи № 9901/405/19, які були правильно застосовано судом апеляційної інстанції.

Законодавче обмеження строку, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.

Посилання позивача на запровадження на території України карантину як підстави для поновлення строку на подання позову, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Тобто, КАС України, в редакції чинній на час подання адміністративного позову, не передбачає автоматичного продовження процесуальних строків, такі строки можуть бути поновлені чи продовжені судом за мотивованим клопотанням зацікавленої особи із зазначенням причин пропуску строку, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав не зазначення останнім на вимогу суду поважних причин пропуску строку.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, висновки суду не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 в адміністративній справі № 160/425/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук