Постанова

від 09.05.2023 по справі 640/9005/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9005/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2022 у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві протиправною;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «РВК Плюс» у формі ТОВ помилково сплачені кошти по податку на додану вартість у сумі 350 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправно бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, що виявилася у не підготуванні та не направленні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві висновку про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 350 000 грн на поточний Виробничо-комерційної фірми «РВК Плюс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з державного бюджету України;

- зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення Виробничо-комерційній фірмі «РВК Плюс» у формі ТОВ помилково сплачених коштів з податку на додану вартість у розмірі 350 000 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення спірних коштів відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Виробничо-Комерційна фірма «РВК Плюс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю як юридична особа зареєстрована 28.12.1999 (номер запису: 1 429 120 0000 000210), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виробничо-Комерційною фірмою «РВК Плюс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю перерахувало грошові кошти з податку на додану вартість на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 386 540 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 869 від 27.09.2019 на суму 110 000 грн., №870 від 27.09.2019 на суму 110 000 грн, № 871 від 30.09.2019 на суму 158 000 грн., №817 від 30.08.2019 на суму 8540 грн.

Згідно з вказаними платіжними дорученнями № 869 від 27.09.2019, №870 від 27.09.2019, № 871 від 30.09.2019, №817 від 30.08.2019 грошові кошти в розмірі 386 540,00 грн. були зараховані на бюджетний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Печерськ. р-ні ГУ ДКСУ у м. Києві; Код ЄДРПОУ: 38004897; Банк отримувача: Казначейство України (ЕЛ. АДМ. ПОДАТ.); Рахунок: 31118029026007; Призначення платежу: *;101;30698215; перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Станом на 31.03.2021 згідно даних інтегрованої картки платника податків ВКФ «РВК Плюс» у нього обліковується переплата у розмірі 373 361,84 грн.

Задля повернення помилково перерахованих грошових коштів ВКФ «РВК Плюс» звернулося із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (вх. від 25.11.2019 № 34109715) про повернення помилково перерахованих грошових сум з податку на додану вартість.

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло заяву позивача та листом вих. № 56627/10/26-15-04-01-18 від 02.12.2019 надало відповідь, що станом на 02.12.2019 обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 386 773,64 грн. Зазначена переплата виникла за рахунок та обліковується в ІКП в хронологічному порядку відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (далі - Порядок) за рахунок: надходжень до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку (275 910,64 грн.); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (105 863,00 грн.) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати. Крім цього, станом на 02.12.2019 термін узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 28.11.2019 №0322200409 на суму 6 515,96 грн. не настав. Враховуючи вищевказане, відсутні підстави для повернення Позивачу переплати з ПДВ у розмірі 158 000 грн. з бюджетного рахунку на рахунок в СЕА ПДВ.

Позивач 03.01.2020 листом вих.№03/01/20 звернувся із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві щодо повернення переплати з податку на додану вартість на поточний рахунок в установі банку.

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло заяву позивача та листом вих. №10.01.2020 № 3331/10/26-15-04-01-18 надало відповідь, що станом на 10.01.2020 обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 380 257,68 грн. Зазначена переплата виникла за рахунок та обліковується в ІКП в хронологічному порядку відповідно до Порядку за рахунок: надходжень до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку (244 963,68 грн.); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (135 294,00 грн.) в погашення нарахованої платником суми податку до сплати. Враховуючи вищевказане, відсутні підстави для повернення переплати з ПДВ у розмірі 378 000 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача в установі банку.

Позивач 02.10.2020 листом вих.№9251092420 звернувся із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві щодо повернення переплати з податку на додану вартість на поточний рахунок в установі банку.

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло заяву позивача та листом вих. №05.10.2020 № 136570/10/26-15-04-01-18 надало відповідь, що станом на 05.10.2020 обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 373 527,84 грн. Зазначена переплата виникла за рахунок та обліковується в ІКП в хронологічному порядку відповідно до Порядку за рахунок: надходжень до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку (83 829,84 грн.); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (289 698,00 грн.). Враховуючи вищевказане, відсутні підстави для повернення переплати з ПДВ у розмірі 363 000 грн. з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок позивача в установі банку.

Позивач 28.10.2020 листом вих.№9279498332 звернувся із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві щодо повернення переплати з податку на додану вартість на поточний рахунок в установі банку.

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло заяву позивача та листом вих. №29.10.2020 № 143887/10/26-15-04-01-18 надало відповідь, що станом на 29.10.2020 обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 479 639,84 грн. Зазначена переплата виникла за рахунок та обліковується в ІКП в хронологічному порядку відповідно до Порядку за рахунок: надходжень до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку (83 829,84 грн.); надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (395 810,00 грн.). Враховуючи вищевказане, відсутні підстави для повернення переплати з ПДВ у розмірі 363 000 грн. з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок позивача в установі банку.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві протиправно не було підготовлено висновок про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 350 000 грн та не подано вказаний висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пунктів 43.1, 43.3, 43.4, 43.4-1, 43.5 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

У спірній ситуації судом першої інстанції, зокрема, встановлено, що надмірна сплата грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з відповідними платіжним дорученнями, дійсно була наявна у позивача та підтверджена відповідачем, а заяви про повернення цієї переплати подані платником у межах встановленого ПК строку із зазначенням напряму перерахування коштів.

Однак, за результатами отриманих від позивача заяв відповідачем не було вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними законодавчими положеннями, а тому висновок суду першої інстанції про наявність у спірному випадку підстав для зобов`язання контролюючого органу вчинити відповідні дії є правильним.

В апеляційній скарзі, посилаючись на положення статей 43, 200-1 ПК, відповідач стверджує про відсутність підстав для повернення на рахунок позивача спірних коштів.

Відповідно до пункту 43.4-1 статті 43 ПК у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Згідно пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Колегія суддів наголошує, що наведені норми врегульовують порядок повернення коштів, які були зараховані до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Проте, у даному випадку наведені приписи не підлягають застосуванню, оскільки спірні кошти були зараховані до бюджету з власного поточного рахунку позивача згідно відповідних платіжних доручень.

Відхиляються судом також посилання скаржника на порядок відображення даних в інтегрованій картці платника податків, оскільки наведене жодним чином не впливає на повернення спірних коштів.

Відтак, доводи скаржника є необґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2022 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких