Постанова

від 10.05.2023 по справі 640/22309/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22309/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Несін К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року, суддя Літвінова А.В., у справі за адміністративним позовом Корпорації "Об`єднання підприємств "Марс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И Л А:

Корпорація "Об`єднання підприємств "Марс" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу Корпорації "Об`єднання підприємств "Марс" у розмірі 971 844,00 грн податку на прибуток, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0000872260 від 21.02.2013 включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання та про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві списати Корпорації "Об`єднання Підприємств "Марс" безнадійний податковий борг з податку на прибуток в сумі 971 844,00 грн податку на прибуток, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0000872260 від 21.02.2013 включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013, та зазначає, що грошове зобов`язання з податку на прибуток нараховане податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2013 № 0000872260 є безнадійним податковим боргом, проте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві в порушення вимог податкового законодавства не вчиняються дії по його списанню.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013, та зазначає, що сума податкового боргу по податку на прибуток Корпорації «Об`єднання підприємств «Марс» не набула статусу «безнадійний» податковий борг, а тому відсутні правові підстави для його списання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» у розмірі 971 844,00 грн, податку на прибуток, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання. Зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві списати Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» безнадійний податковий борг з податку на прибуток у сумі 971 844,00 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання. Стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 40 849,16 грн.

Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року №640/22309/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд в постанові від 14 липня 2021 року №640/22309/18 виходив з того, що: «відповідач в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Згідно із пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Відповідач вказує, що сума податкового боргу з податку на прибуток Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» не підпадає під норми встановлені підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та не набула статусу «безнадійний» податковий борг. Згідно даних інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток, граничний термін звернення до суду щодо стягнення заборгованості спливав 18 серпня 2018 року, тому борг не є безнадійним і наразі податковим органом вживаються заходи стягнення.»

Верховним Судом зазначено, що а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції не було досліджено зазначені обставини та не надано відповідної та належної оцінки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2021 року адміністративну справу №640/22309/18 прийнято до провадження суддею Літвіновою А.В. та визначено, що розгляд справи буде здійснюватися в в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та зобов`язано сторін надати суду із врахуванням постанови Верховного Суду від 14.07.2021 №640/22309/18 надати суду необхідні документи для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Позивачем подані пояснення в яких зазначено, що рішення в період з 02.08.2014 - 31.07.2017 про стягнення податкового боргу за податковим повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000872260 та податкової вимоги №3021-23 від 19.10.2015 відсутні, а тому суд вправі приймати рішення про визнання податкового боргу безнадійним, що прямо передбачено пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

Позивачем наголошено, що останній ніколи не визнавав податковий борг за податковим повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000872260 та податкової вимоги №3021-23 від 19.10.2015, що підтверджується оскарженням ППР та ніколи самостійно не погашав податковий борг.

Головним управління ДПС у м. Києві подані пояснення, в яких відповідач наголошує, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків по податку на прибуток, граничний термін звернення до суду щодо стягнення заборгованості спливав 18.08.2018 року, тому борг не є безнадійним і наразі вживаються заходи стягнення. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником фіскального органу і це виключне його право визнати борг безнадійним та приймати рішення про його списання. Вказано, що в даному випадку кошти зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, тому ніяке списання не може застосовуватись.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу корпорації «Об`єднання Підприємств «Марс» у розмірі 971 844 грн., податку на прибуток, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000872260 від 21.02.2013 включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу корпорації «Об`єднання Підприємств «Марс» (вул. Михайла Максимовича, 2, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 33445297) з податку на прибуток в сумі 971 844 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000872260 від 21.02.2013, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Корпорація «Об`єднання підприємств «Марс» 21.06.2018 звернулася до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із заявами про списання з 1 серпня 2017 року безнадійного податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000872260.

Проте, заяви позивача контролюючими органами не розглянуті, безнадійний податковий борг не списано.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач за захистом порушених прав звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

За приписами пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналіз наведених правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 823/127/17, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку суми податкового боргу з податку на прибуток, станом на 16.07.2019 на обліку у відповідача перебував борг у сумі 972 353,99 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000872260 від 21.02.2013 включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.

Так, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі №826/2971/14, у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 №0000872260, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1560202 грн відмовлено, а отже сума грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1560202 грн з 08.07.2014 стала узгодженою та станом на 09.07.2014 набула статусу податкового боргу.

При цьому, відповідач зазначає, що кошти зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, тому ніяке списання не може застосовуватись.

Разом з тим, з інтегрованої картки платника податків слідує, що контролюючим органом погашення податкового боргу саме за наслідками несплати грошових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України не здійснювалось.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою позивачем податкового боргу Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС у квітні 2016 року подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення з Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» суми заборгованості у розмірі 868 677,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №826/5674/16 відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що сума у 868 677, 66 грн, яку Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві просить стягнути з Корпорації "Об`єднання підприємств "Марс" не є податковим боргом платника податків, а отже не підлягає стягненню в примусовому порядку. В постанові суду вказано, що узгодженою є сума грошового зобов`язання у розмірі 1 220 603,92 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві.

Разом з тим, 16 серпні 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» податкового боргу в розмірі 972 353,99 грн.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №826/13128/18, позов Головного управління ДПС у м. Києві до Корпорації "Об`єднання підприємств МАРС" про стягнення коштів задоволено частково та стягнуто з рахунків Корпорації "Об`єднання підприємств МАРС" в обслуговуючих банках суму податкового боргу у розмірі 510,00 грн, що спростовує доводи апелянта що на даний час відсутня інформація щодо прийняття судом рішення у справі №826/13128/18.

Окрім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що податковим органом не наданодоказів про вжиття заходів спрямованих на стягнення з Корпорації "Об`єднання підприємств МАРС" податкового боргу в загальному розмірі 971 844,00 грн шляхом зарахування коштів, що сплачував позивач, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків згідно пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України.

Щодо звернення податкового органу про стягнення податкового боргу у судовому порядку у рамках справи №826/13128/18, суд зазначає, що відповідачем підтверджено, що останнім не було вчинено дій щодо зарахування поточних платежів позивача від початку виникнення такого боргу у розмірі 972353,99 грн (19 липня 2014 року).

Отже, з моменту виникнення зазначеного податкового боргу минуло вже більше трьох календарних років, а відтак 1095 денний строк, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув, що зумовлює визнання податкового боргу «безнадійним».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий борг у розмірі 971 844,00 грн є безнадійним, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу Корпорації "Об`єднання підприємств "Марс" у розмірі 971 844,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача списати Корпорації "Об`єднання Підприємств "Марс" безнадійний податковий борг з податку на прибуток в сумі 971 844,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу.

Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577).

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Водночас звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, повинні засвідчувати існування правовідносин і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

В контексті наведеного, в межах цього спору підлягають дослідженню обставини вчинення контролюючим органом відповідних дій (бездіяльності), що зумовили звернення позивача до суду з вимогою про зобов`язання податковий орган прийняти рішення про списання боргу Корпорації "Об`єднання підприємств "Марс" у розмірі 971 844,00 грн як безнадійного.

Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), досліджуючи складові принципу належного урядування, наголошував на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак підлягає перевірці наявність факту отримання Державою у ситуації, що склалася з позивачем, вигоди внаслідок невиконання списання податкового боргу позивача.

Разом з тим, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Податковий кодекс є спеціальним нормативно-правових актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.

Однак судом не встановлено обставин вчинення контролюючим органом заходів, спрямованих на стягнення цієї заборгованості, зокрема шляхом формування позивачу податкової вимоги про її сплату.

При цьому слід зазначити, що строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

Також, колегія суддів зауважує, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Отже, виходячи з наведеного, зобов`язанню суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, як правило, має передувати встановлення судом порушення діями та/або бездіяльністю цього суб`єкта прав позивача й, відповідно, визнання їх протиправними, що також випливає й зі змісту приписів статті 245 КАС України.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи, що податковий борг Корпорації «Об`єднання підприємств Марс» у розмірі 971844,00 грн є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною, а можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, суд першої інстанції дійшові правильного висновку, що зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №300/2353/19.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Корпорації «Об`єднання підприємств Марс».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.