Рішення

від 09.05.2023 по справі 903/164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 травня 2023 року Справа № 903/164/23

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Ведмедюк Михайло Петрович

за участю представників сторін:

від позивача: Войков А.П. довіреність від 10.08.2020

від відповідача: Охромєєв Ю.Г. довіреність від 17.01.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/164/23 за позовом представника Компанії PUMA SЕ (ПУМА СЕ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2023 представник Компанії PUMA SЕ (ПУМА СЕ) сформував в системі «Електронний суд» позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ», в якому просить суд:

1) заборонити ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» здійснювати використання позначення, незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із торговельними марками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 1138941, 925647, права на які належать компанії PUMA SЕ для товару взуття, а саме: нанесення його на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельні марки зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

2) вилучити з цивільного обороту та знищити товар: «Кросівки для жінок та дівчат» модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що заявлені до митного оформлення за МД типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023; Одержувач/імпортер: ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» (Україна, 79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104); Відправник/Експортер: WENZHOU NEWTOP IMP. EXP. CORP. LTD. (202 Rencai Mansion, Xueyuan Middle Rd. Lucheng Wenzhou Zhejiang, CHINA).

В позовній заяві представник позивача зазначає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Волинську митницю.

Ухвалою суду від 13.02.2023 позовну заяву Компанії PUMA SЕ (ПУМА СЕ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду: докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в поштовий конверт, касовий чек або розрахункова квитанція); письмову заяву, у якій вказати та обґрунтувати необхідність залучення до участі у справі третьої особи.

10.02.2023 представник позивача надіслав на поштову адресу суду друкований варіант позовної заяви з додатками, яка надійшла до суду 13.02.2023. В додатках містяться докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу.

13.02.2023 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» клопотання, в якому вказав, що надіслав на адресу суду друкований варіант позовної заяви з додатками.

14.03.2023 представник відповідача подав заяву про забезпечення судових витрат (т.2, а.с.154-158), в які просив зобов`язати Позивача (ПУМА СЕ ПумаВей 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина) внести на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які очікує понести Відповідач (ТОВ Тіраксес Глобал) в розмірі 100 000 (сто тисяч).

Протокольною ухвалою від 14.03.2023 суд відзив представника відповідача приєднав до матеріалів справи, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у підготовчому судовому засіданні задоволив, заяву представника відповідача про забезпечення судових витрат та розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відклав на 29.03.2023 о 11:00 год. (т.2, а.с.160-161).

17.03.2023 представник позивача сформував в системі Електронний суд відповідь на відзив (т.2, а.с.165-189).

Представник відповідача 23.03.2023 на електронну адресу суду надіслав заперечення у господарській справі (т.2, а.с.191-196).

Протокольною ухвалою від 29.03.2023 суд відповідь на відзив представника позивача та заперечення представника відповідача приєднав до матеріалів справи. Зобов`язав представника позивача надати суду відомості, щодо наявності чи відсутності майна Компанії Пума СЕ на території України, докази надати суду до наступного судового засідання. В підготовчому судовому засіданні оголосив перерву до 04.04.2023 до 12:00 год. Розгляд справи 04.04.2023 о 12:00 год. проводити в режимі відеоконференції (т.2, а.с.197-199).

03.04.2023 представник відповідача на електронну адресу суду надіслав уточнену заяву про забезпечення позову, в якій просить зобов`язати Позивача (ПУМА СЕ ПумаВей 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина) внести на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які очікує понести Відповідач (ТОВ Тіраксес Глобал) в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. (т.2, а.с.201-202).

03.04.2023 представник позивача сформував в системі Електронний суд наступні документи:

1.Заперечення проти заяви про забезпечення судових витрат, в яких просив суд заяву Відповідача про необхідність забезпечення судових витрат в справі №903/164/23 залишити без задоволення, оскільки позивач вважає необґрунтованим та голослівним твердження Відповідача про очікувані витрати в розмірі 100000 (ста тисяч) гривень. Позивачу незрозуміло, чому саме така сума судових витрат була зазначена Відповідачем. Окрім цього, відсутність попереднього розрахунку судових витрат з боку Відповідача фактично позбавляють Позивача підготувати належним чином заперечення проти задоволення саме такої суми судових витрат.

2. Заяву про розподіл судових витрат, в яких просить суд визнати судовими витратами:

1) судовий збір в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн., сплачений за подання позовної заяви про захист прав інтелектуальної власності, оригінал платіжного доручення № 289 від 08.02.2023 року додано до позовної заяви;

2) оплата за направлення відповідачу в справі копії позовної заяви разом із додатками у розмірі 36 (тридцять шість) грн. (оригінали фіскальних чеків знаходяться в матеріалах справи);

3) судовий збір в розмірі 1342,00 грн. (тисяча триста сорок дві грн.), за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову (платіжне доручення № 175 від 26.01.2023 року, додано до позовної заяви;

4) оплата за проведення судової експертизи № 195-01/23 від 24 січня 2023 р; року в розмірі 8 000 (вісім тисяч грн.) грн. оригінал платіжного доручення № 253 від 06.02.2023 року додано до заяви.

Ухвалою суду від 04.04.2023 заяву представника відповідача про забезпечення судових витрат задоволено частково.

Протокольною ухвалою від 04.04.2023 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні закрито, розгляд справи по суті призначено на 09.05.2023 на 11:00 год.

12.04.2023 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» клопотання про долучення доказів, а саме платіжну інструкцію № 797 від 07.07.2023 року про внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 62000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову, що розглядається в рамках справи, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вказує позивач, ПУМА СЕ (PUMA SE) є відомим виробником спортивного одягу, інвентарю та спортивних аксесуарів, які мають характерний вигляд, що відрізняє його з-поміж інших виробників спортивного одягу та аксесуарів. Під час виробництва та продажу продукції ПУМА СЕ (PUMA SE) маркує свою продукцію товарними знаками, які отримали широку відомість серед споживачів та асоціюються виключно із продукцією, виробленою позивачем.

Позивач володіє правами інтелектуальної власності на цілий ряд торговельних марок, зареєстрованих відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, дія яких поширена на Україну, які, серед інших, включають наступні міжнародні знаки:

-міжнародна реєстрація № 426712 знаку для товарів і послуг

яка діє в Україні з 17.09.1993 для товарів 25 класу МКТП, а саме «Взуття, зокрема взуття для спорту та дозвілля»;

-міжнародна реєстрація № 439162 знаку для товарів і послуг

яка діє в Україні з 17.09.1993 для товарів 25 класу МКТП «Взуття, зокрема взуття для спорту та дозвілля»;

-міжнародна реєстрація № 1250838 знаку для товарів і послуг

яка діє в Україні з 12.11.2014 для товарів 18, 25, 28 класів МКТП, зокрема для товарів 25 класу МКТП «Одяг, взуття, головні убори»;

-міжнародна реєстрація № 1138941 знаку для товарів і послуг

«»,

-яка діє в Україні з 06.03.2012 для товарів 3, 18, 25 класів МКТП, зокрема для товарів 25 класу МКТП «Одяг, взуття, головні убори»;

-міжнародна реєстрація № 925647 знаку для товарів і послуг

«»,

яка діє в Україні з 02.02.2007 для товарів 18, 25, 28 класів МКТП, зокрема для товарів 25 класу МКТП «Одяг, взуття, головні убори»;

-міжнародна реєстрація № 599703 знаку для товарів і послуг

«»,

яка діє в Україні з 10.03.1993 для товарів 25 класу МКТП «Одяг, взуття, головні убори».

При цьому, як вказує позивач, саме власнику торговельної марки належать виключні права на виготовлення, імпорт в Україну та реалізацію товарів з використанням торговельної марки.

Зазначені знаки для товарів і послуг (торговельні марки) були зареєстровані відповідно до порядку, передбаченого Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., яка набула чинності для України з 25.12.1991.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з повідомлення Одеської митниці№ 7.3-17/235 від 05.01.2023 Позивачу стало відомо про ввезення ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ», на митну територію України, за митними деклараціями типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023р. товару «Кросівки для жінок та дівчат» модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що містять ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності (ОПІВ) торговельної марки на підставі міжнародної реєстрації № 426712, що внесений до митного реєстру за № 229. Як зазначено вище, власником згаданого свідоцтва є Компанія Пума СЕ.

Позивач вказує, що на замовлення позивача судовим експертом Соповою К.А. було проведено експертизу об`єктів інтелектуальної власності. Згідно висновку експерта №195-01/23 від 24.01.2023 зображувальні позначення, використані на бокових частинах зразків взуття за митною декларацією типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023 є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 925647, 1138941, права на які належать компанії PUMA SE.

При цьому, заявник зауважує, що він не надавав ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» права на використання своїх торговельних марок за міжнародними реєстраціями знаків для товарів і послуг та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб, в т.ч. нанесення її на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровані, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Як вказує позивач, між ним та відповідачем не має жодних комерційних зв`язків, а використання наявних на товарі позначок може ввести в оману споживачів.

Позивач стверджує, що відповідач, незважаючи на встановлену законодавством заборону використання в своїй діяльності об`єктів права інтелектуальної власності без дозволу правовласника, здійснюючи ввезення товарів на митну територію України, не дотримався встановлених законодавством вимог щодо отримання такого дозволу від позивача, чим порушив вимоги ст. 495 ЦК України, а також ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

З огляду на вищевикладене, компанія ПУМА СЕ просить суд відновити її порушені права у спосіб припинення порушення ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» прав інтелектуальної власності та вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених з порушенням права інтелектуальної власності.

Статтею 420 Цивільного кодексу України встановлено, що до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні значення.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з п. 4 ст. 5 вказаного Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Зазначені знаки для товарів і послуг (торговельні марки) були зареєстровані відповідно до порядку, передбаченого Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., яка набула чинності для України з 25.12.1991 р.

Згідно зі ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, з дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3 ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо. Таким чином, права, що випливають з міжнародної реєстрації знака (торговельної марки), діють з дати його реєстрації, а обсяг правової охорони знака, що випливає з такої реєстрації, відповідає обсягу правової охорони, що надається знаку, зареєстрованому за національною процедурою.

При цьому за приписами ст. 494 Цивільного кодексу України, яка визначає засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ст. 494 Цивільного кодексу України «набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію …, не вимагає засвідчення свідоцтвом».

Відповідно, вищезазначені торговельні марки позивача відповідно до ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та ст. 494 ЦК України охороняються на території України з дати їх реєстрації, і права на них не потребують засвідчення свідоцтвом.

Позивач є одним з світових лідерів ринку в сегменті спортивного взуття та добросовісно використовує зазначені знаки на товарах, упаковці, у рекламі, у діловій документації, в мережі Інтернет тощо. Товари, марковані цими знаками тривалий час представлені в Україні і, відповідно, з ними обізнане широке коло українських споживачів.

Зважаючи на досить тривалу реєстрацію знаків Позивача на території України, останні мають високу дистинктивність серед широкого кола споживачів, а тому чітко асоціюється у свідомості споживача із продукцією, що вироблена Позивачем.

У підтвердження належності компанії ПУМА СЕ права інтелектуальної власності на торгівельну марку - знаки для товарів і послуг, міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 1250839, 925647, 1138941, 599703, позивачем надано до суду лист ДП "Український інститут інтелектуальної власності" з копіями міжнародних реєстрацій №№426712, 439162, 1250839, 925647, 1138941, 599703 (т.1, а.с.165-183).

Згідно вказаного листа міжнародна реєстрація за №599703 діє на території України у повному обсязі з 10.03.1993., міжнародна реєстрація №426712 діє на території України у повному обсязі з 19.11.1976, міжнародна реєстрація №439162 діє на території України у повному обсязі з 10.07.1978, міжнародна реєстрація №1250838 діє на території України у повному обсязі з 12.11.2014, міжнародна реєстрація №925647 від 02.02.2007 діє на території України у повному обсязі з 02.02.2007, міжнародна реєстрація міжнародна реєстрація №1138941 від 06.03.2012 діє на території України у повному обсязі з 06.03.2012.

Статтею 495 ЦК України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є: виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання тощо.

Надані позивачем документи в повній мірі підтверджують наявність у позивача права інтелектуальної власності на вищевказані торгівельні знаки, що свідчить про наявність у компанії ПУМА СЕ права захищати свої права, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо факту використання вищевказаного позначення відповідачем та додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", судом враховано наступне.

Використанням знака відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою, позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

У відповідності до ст.ст. 424, 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності в тому числі на торговельну марку є: виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Згідно п. 17 ст. 4 Митного кодексу України контрафактними товарами визнаються товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою.

Так, призначенням та основним завданням митних органів, відповідно до положень ст.544 Митного кодексу України є, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Згідно з ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, Позивачем в порядку ст. 398 Митного кодексу України було подано заяву про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності знак для товарів та послуг «», що охороняється відповідно до чинної міжнародної реєстрації на знаки для товарів і послуг № 426712 відповідно, щодо включення їх до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності. За такою заявою Правовласника Пума СЕ, зазначені вище знаки для товарів та послуг були включені до митного реєстру та діють на цей час.

Із повідомлення Одеської митниці№ 7.3-17/235 від 05.01.2023 Позивачу стало відомо про ввезення ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» (79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104, код за ЄДРПОУ 44563823), на митну територію України, за митними деклараціями типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023р. товару «Кросівки для жінок та дівчат» модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що містять ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності (ОПІВ) торговельної марки на підставі міжнародної реєстрації № 426712, що внесений до митного реєстру за № 229. Як зазначено вище, власником згаданого свідоцтва є Компанія Пума СЕ.

При цьому Позивач зауважує, що він не надавав ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» права на використання своїх торговельних марок , , за міжнародними реєстраціями знаків для товарів і послуг та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб, в т.ч. нанесення її на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровані, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Між Позивачем та Відповідачем не має жодних комерційних зв`язків.

Позивач вважає, що таке використання може ввести в оману споживачів.

Незважаючи на встановлену законодавством заборону використання в своїй діяльності об`єкти права інтелектуальної власності без дозволу правовласника, Відповідач, здійснюючи ввезення товарів на митну територію України, не дотримався встановлених законодавством вимог щодо отримання такого дозволу від Позивача, чим порушив вимоги ст. 495 ЦК України, а також ст. 16 Закону.

Судом встановлено, що Волинська митниця Державної митної служби України за вих.№7.3-17/235 від 05.01.2023 повідомила представника ПУМА СЕ про призупинення митного оформлення заявленого в зоні діяльності митниці в митний режим імпорту за митними деклараціями ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023 (т.1, а.с.157-160).

Як слідує з матеріалів справи, 09.01.2022 представник позивача звернувся до начальника митниці з листом від 09.01.2022 №1ДМС (т.1, а.с.161-162), в якому просив повідомити представника компанії про надання декларантом у письмовому вигляді заперечення власника товару щодо його знищення відповідно до ч.3 ст.401 МК України, продовжити строк призупинення митного оформлення товарів на наступні 10 робочих днів, оскільки компанія має намір вчиняти дії передбачені Митним кодексом для захисту своїх прав.

Згідно із п. 4.3.2.7. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України №116 від 28.07.95 р. (далі -Правила) «зображувальні та об`ємні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з зображувальними, об`ємними та комбінованими позначеннями, в композиції яких входять зображувальні чи об`ємні елементи».

Так, торговельна марка «», що належить Позивачу, є зображувальним позначенням, яке має природу позиційного знаку, тобто він може бути представлений на продукції косою смугою, що поділена на три частини у вигляді малюнку або окремої частини, яка з`єднана із взуттям як єдине ціле, і розташовується на боковій частині взуття. При цьому, торговельна марка виконана без зазначення кольорів, що означає, що вона може використовуватись у будь-якому кольоровому виконанні та поєднанні кольорів. Вказана торговельна марка зареєстрована для товарів 25 класу МКТП: «взуття, зокрема спортивне взуття та взуття для відпочинку».

Торговельні марки за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 1138941, 925647, які належать компанії PUMA SE, є серією торговельних марок, які об`єднані спільним зображувальним елементом у вигляді вигнутої дугою смуги (смуг), схожої на доріжку, що йде вдалину. Всі позначення передають єдину концепцію, що стає тенденцією кожної наступної торговельної марки Компанії PUMA SE, а саме - комбінація простих фігур у вигляді об`єкту - вигнутих смуг, які рухаються вгору і звужуються до кінця і тим самим описують цей рух, що сприймається як доріжки, що уходять вдалину. Саме цей елемент становить основу серії торговельних марок. Також, виходячи із зображення торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 426712, де пунктирною лінією показано об`єкт на якому розташований зареєстрований знак, позначення наносяться на товар взуття, на його бокові частини. Це звичайна практика виробників взуття, зокрема взуття для спорту та дозвілля.

Такий декоративний елемент є характерною ознакою спортивного взуття, що виробляється компанією Puma SE починаючи з 1958 року та отримав назву «Puma Formstrip».

Виробник спортивного взуття - компанія Puma SE використовує в оформленні його моделей безліч варіантів дизайну позначення «Puma Formstrip», які відрізняються різноманітним внутрішнім деталюванням, проте без зусиль ідентифікуються завдяки подібності зовнішнього контуру та розташування (позиціювання) на поверхні взуття.

Позначення «», «» незалежно від його кольорового виконання, яке нанесене на товар Відповідача - «Кросівки для жінок та дівчат», також є зображувальним позначенням, збігаються між собою у всіх елементах, тобто є однаковими. Позначення розташоване симетрично на бокових частинах кожного чоботу пари взуття. Позначення являють собою вигнуті дугою смуги, які схожі на доріжку, що йде вдалину. Смуги обрізаються у нижній частині та з правої сторони, мають різну ширину, звужуються від початку дуги (біля підошви) до правої сторони (біля заднику). Місце розташування позначення від середньої частині бічної поверхні взуття до задника.

Згідно із п. 11.1.11 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг (далі- Методичні рекомендації) при визначенні подібності зображувальних і об`ємних позначень враховують наступні критерії: зовнішня форма; наявність чи відсутність симетрії; смислове значення; вид і характер зображень (натуралістичне, стилізоване, карикатурне і т.п.); поєднання кольорів і тонів.

При порівнянні вказаних вище об`єктів, тобто торговельних марок Позивача та позначення, використаного Відповідачем, є очевидним, що вони мають схожий контур, а також однакове смислове значення та концепцію об`єкту - вигнутої смуг, яка рухається вгору і звужується до кінця і тим самим описує цей рух, що сприймається як доріжки, що уходять вдалину. Першим зоровим враженням від сприйняття порівнюваних позначень є враження схожості за рахунок використання смуги, яка звужується в напрямку задника, що легко запам`ятовуються споживачем. Відмінність у деталях не змінює загального зорового враження від сприйняття порівнюваних позначень.

Отже, порівнювані позначення і торговельні марки Позивача є схожими до ступеня сплутування. Тому через використання Відповідачем схожого позначення на імпортованому товарі у споживача обґрунтовано може виникнути асоціація із зареєстрованими торговельними марками Позивача.

Визначення факту однорідності товарів є визначальним для встановлення можливості сплутання/змішування товарів, на яких використовуються схожі позначення, а також можливості асоціації із торговельними марками Позивача.

Згідно з п. 4.3.2.5 Правил при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Виходячи із вищенаведеної інформації, товари, для яких на території України охороняються торговельні марки за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 1138941, 925647, які належать компанії PUMA SE, а також товари Відповідача, на яких використано позначення «», «», відносяться до одного виду товарів, а саме взуття, тобто речей гардеробу, призначеного для носіння на ногах. Через однаковість виду товарів, для яких зареєстровано торговельні марки Позивача, та товарів Відповідача очевидним є і схожість каналів збуту такого товару магазини роздрібного продажу одягу та взуття.

Під час встановлення схожості торговельних марок та визначення імовірності сплутування їх споживачем, характер порівнюваних об`єктів має враховуватись не абстрактно, а з урахуванням фактичних обставин їх використання, а особливо набутої певною торговельною маркою репутації та відомості серед споживачів завдяки тривалому використанню та високій якості товарів/послуг, його відомості.

Як вже зазначалось, Позивач є знаним в світі виробником спортивного одягу, взуття, зокрема, спортивного, та спортивних аксесуарів. Тому, завдяки тривалому використанню торговельних марок , , , вони чітко асоціюються у споживачів з продукцією, що виробляється Позивачем.

Викладене свідчить про те, що використання схожих позначень на таких самих товарах, буде викликати у споживача враження, що такі товари походять з єдиного джерела і належать одній особі, яка виробляє товар.

Із вказаного вище також випливає, що через схожість до ступеня змішування позначення, використаного Відповідачем на продукції з ознаками контрафактності, та знаку Позивача існує ризик введення в оману споживачів щодо особи, яка виробляє товар, тобто компанії Пума СЕ.

Так, відповідно до п. 4.3.1.9 Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

Волинською митницею ДМС було відібрано зразки товарів та передано останні представнику компанії ПУМА СЕ.

Як встановлено судом, відібрані зразки представником позивача було направлено на експертне дослідження судовому експерту Соповій К.А.

За результатами такого дослідження вищевказаним судовим експертом було складено висновок №195-01/23 від 24.01.2023, яким встановлено, що позначення, використані на зразках взуття за митною декларацією типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023р є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 925647, 1138941, права на які належать компанії PUMA SE (т.1, а.с.131-155).

Приймаючи до уваги, що висновок експерта складено судовим експертом Соповою К.А., враховуючи, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України, суд, оцінивши висновок за правилами ст.86 Господарського процесуального кодексу України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Зважаючи на викладене, суд приймає вищевказаний висновок експерта у якості належного та допустимого доказу у даній справі.

Викладене свідчить про те, що відповідач без дозволу позивача намагався ввезти в Україну в режимі „імпорт товар, який містить позначення, яке є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 925647, 1138941, права на які належить ПУМА СЕ.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до норм статті 432 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та беручи до уваги передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України способи захисту порушених цивільних прав, захист порушених відповідачем прав інтелектуальної власності позивача може бути здійснений судом, зокрема, у такі способи: заборони відповідачу у будь-який спосіб здійснювати використання торговельних марок або схожих з торговельними марками позивача позначень; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ПУМА СЕ (PUMA SE) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ " про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» здійснювати використання позначення «», «», незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із торговельними марками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 1138941, 925647, права на які належать компанії PUMA SЕ для товару взуття, а саме: нанесення його на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельні марки зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, вилучення з цивільного обороту та знищення товару: «Кросівки для жінок та дівчат» модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що заявлені до митного оформлення за МД типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023р.; Одержувач/імпортер: ТОВ «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» (Україна, 79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104); Відправник/Експортер: WENZHOU NEWTOP IMP. EXP. CORP. LTD. (202 Rencai Mansion, Xueyuan Middle Rd. Lucheng Wenzhou Zhejiang, CHINA), обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 12.01.2021 року в справі № 916/3470/19

Доводи відповідача, що висновок експерта №195- 01/23 не відповідає умові достовірності відповідно до ст.78 ГПК України, спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Судова експертиза на підставі звернення Позивача була складена кваліфікованою судовою експерткою, яка має необхідний стаж.

Зміст висновку експерта відповідає вимогам, встановленим Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5.

Відповідачем зазначено, що експертом при проведенні дослідження не взято до уваги позначення, нанесене на устілку та язичок.

Однак, як слідує з доводів позивача, останній не заперечує проти використання інших позначень, натомість категорично проти використання торговельних марок, майнові права на які належать йому. Використання інших позначень на взутті не стосується предмету доказування, а тому не повинно братись до уваги судом.

Також на вирішення експерта було поставлено чітке запитання, на яке була надана чітка відповідь. Сама експертиза не містить неточностей, які б можна було трактувати по-різному. Експерт, аналізуючи схожість кожної торговельної марки Позивача із використаним позначенням Відповідача, надав чітку відповідь про їх схожість.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (пункт 4.14) у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.

Експертом надано вичерпні відповіді на поставлені запитання, тому підстави стверджувати зворотнє відсутні.

Щодо поданого відповідачем експертного висновку експертного висновку № 26/1-3/23 від 31.01.2023, судом враховано наступне.

Висновок експерта № 26/1-3/23 від 31.01.2023не відповідає вимогам ч. 5 ст. 101 ГПК України, а саме у висновку експерта не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду.

Суд не приймає докази, одержані з порушенням закону (ч. 2 ст.77 ГПК України).

Висновок експерта не є допустимим доказом (ч. 2 ст. 77, ч.5 ст. 101 ГПК України). Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №923/43/19 встановлено, «що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (п. 4.12) висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються (серед іншого): справа, за якою вона призначена (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо, номер справи), або стаття закону, якою передбачено надання висновку експерта (у разі наявності); інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію).

Натомість в порушення інструкції ані стаття, якою передбачено надання висновку експерта, ані інформація про те, що експертиза підготовлена для подання її в суд, відсутня.

Далі, при аналізі семантичних (смислових) ознак торговельних марок Позивача та позначень Відповідача експерти чомусь обмежуються аналізом:

по-перше, аналізу відомості торговельних марок Позивача,

по-друге, використання на контрафактній продукції Відповідача інших позначень (стор. 18, 19, 28, 29 експертного висновку).

Тобто із даної експертизи незрозуміло, що саме хотіли зазначити експерти з приводу смислових ознак торговельних марок.

Порівнюючи візуальну схожість торговельних марок Позивача та позначень Відповідача, експерти роблять це формально. Як вже зазначалося вище, торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Так, позначення, використані на імпортованій Відповідачем продукції хоча і відрізняються деякими елементами (кількість смуг, характер нанесення), однак в цілому не скасовує відмітності серії торговельних марок Позивача, а саме концепції, що об`єднує всю серію знаків - вигнутих смуг, які рухаються вгору і звужуються до кінця і тим самим описують цей рух. Як зазначається самими ж експертами (стор. 17, 28 експертного висновку) для зображувальних позначень звертається увага на перше враження від позначень, досліджується їхня схожість та визначаються домінуючі елементи. Основним критерієм схожості для зображувальних позначень є загальне зорове сприйняття. Воно в першу чергу складається із зовнішнього контуру. Смислове значення позначень також істотно впливає на схожість позначень однакове посилює, а різне послаблює їх схожість.

Таким чином, висновок експерта при дослідженні питання схожості знаків, можливості їх сплутування та введення в оману споживачів викликає сумніви у його правильності.

З врахуванням викладеного, висновок поданий відповідачем не є належним та допустимими доказом.

Щодо твердження Відповідача про обраний Позивачем неналежний спосіб захисту порушених прав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» введення продукції в обіг - виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною її реалізацією на території України.

У відповідності до ст. 9 Митного кодексу України, територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Отже, в розумінні чинного законодавства ввезення на територію України є підготуванням до введення в цивільний обіг товару.

Згідно з Концепцією вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів вимога справедливої судової процедури є визначальним складником верховенства права. Така процедура має бути створена на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, гласності, відкритості та обов`язковості виконання судових рішень. Будь-яке відхилення від цих засад можливе лише у передбачених законом випадках.

В свою чергу митне оформлення товару із подальшою реалізацією товару на території України призведе до безконтрольного розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передачі права власності на спірний товар іншим особам, які не беруть участь в даному судовому процесі, що, в кінцевому рахунку, знівелює саму сутність ефективного судового захисту порушених прав.

При цьому необхідно зазначити те, що позначення, використане на контрафактній продукції Відповідача, поєднано із товаром таким способом, який унеможливлює його відокремлення без повного пошкодження товару. Тому спосіб захисту порушеного права, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 432 ЦК України, є правильним (аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 12.01.2021 року в справі № 916/3470/19).

Відповідно до ст. 237 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 за № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», сторони гарантують, що компетентні судові органи можуть вимагати за заявою заявника та без шкоди для відшкодування будь-яких збитків власнику права з причини порушення і без будь-якої компенсації відкликання з торговельних каналів, остаточне вилучення з торговельних каналів або знищення товарів, які, як виявилося, порушують право інтелектуальної власності. Якщо необхідно, компетентні судові органи можуть також вимагати знищення матеріалів і знарядь, які переважно використовуються для створення або виробництва таких товарів. Судові органи вимагають, щоб ці заходи здійснювались за рахунок порушника, якщо не виникають певні причини, щоб не робити цього.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5368,00 грн., витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви разом із додатками, у розмірі 36,00 грн, витрати за проведення судової експертизи у сумі 8000,00 грн, що підтверджені матеріалами справи, покладаються на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.01.2023 №903/107/23 (суддя Слободян О.Г.) заяву представника Компанії PUMA SЕ (ПУМА СЕ, Німеччина) про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено. Зупинено Волинською митницею (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) митне оформлення товару: «Кросівки для жінок та дівчат» модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що заявлені до митного оформлення за МД типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023р.; Одержувач/імпортер: Товариство з обмеженою выдповыдальныстю «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» (Україна, 79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104); Відправник/Експортер: WENZHOU NEWTOP IMP. EXP. CORP. LTD. (202 Rencai Mansion, Xueyuan Middle Rd. Lucheng Wenzhou Zhejiang, CHINA).

Враховуючи задоволення заяви ПУМА СЕ про забезпечення позову №903/107/23, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в сумі 1342,00 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2023 зобов`язано Компанію PUMA SЕ (ПУМА СЕ, ПумаВей 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина) внести на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області (Рахунок UA568201720355289002000004974, ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 03499885) протягом десяти днів грошові кошти у розмірі 62000,00 грн (шістдесят дві тисячі гривень), як судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які очікує понести Відповідач (ТОВ « Тіраксес Глобал»).

12.04.2023 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» клопотання про долучення доказів, а саме платіжну інструкцію № 797 від 07.07.2023 року про внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 62000,00 грн.

Згідно ч.7 ст.125 ГПК України, у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу.

Оскільки позов задоволено повністю, то внесена сума грошових коштів в розмірі 62000,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ» (79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104, код за ЄДРПОУ 44563823) здійснювати використання позначення «», «», незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із торговельними марками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 1138941, 925647, права на які належать компанії PUMA SЕ для товару взуття, а саме: нанесення його на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельні марки зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

3. Вилучити з цивільного обороту та знищити товар: Кросівки для жінок та дівчат модель RF 0001 1600 пар, модель RF 0002 2000 пар, що заявлені до митного оформлення за МД типу ЕЕ №№ UA205000/2023/700029, UA205000/2023/700039 від 02.01.2023; Одержувач/імпортер: ТОВ ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ (Україна, 79054, м. Львів, вул. Любінська, буд. 104); Відправник/Експортер: WENZHOU NEWTOP IMP. EXP. CORP. LTD. (202 Rencai Mansion, Xueyuan Middle Rd. Lucheng Wenzhou Zhejiang, CHINA).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТІРАКСЕС ГЛОБАЛ (вул. Любінська, буд. 104, м.Львів, 79054, код ЄДРПОУ 44563823) на користь PUMA SЕ (ПУМА СЕ) (Пума Вей 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень), витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні), витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви разом із додатками, у розмірі 36,00 грн (тридцять шість гривень), витрати за проведення судової експертизи у сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

5. Повернути Компанії PUMA SЕ (ПУМА СЕ, ПумаВей 1, 91074, Герцогенаурах, Німеччина) (реквізити: ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери», код ЄДРПОУ 20040094, рахунок НОМЕР_1 в АТ`Укрексімбанк») з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області грошові кошти у розмірі 62000,00 грн (шістдесят дві тисячі гривень), внесених ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери» з призначенням платежу: «Оплата грошових коштів як судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які очікує понести відповідач (ТОВ «Тіраксес Глобал» Справа №903/164/23, платник PUMA SЕ через представника за довіреністю ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери», згідно платіжної інструкції №797 від 07.04.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.05.2023.

СуддяІ. О. Гарбар