ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 травня 2023 року Справа № 903/234/23
за позовом: Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
- Зимнівської сільської ради, с. Зимне, Володимирський р-н., Волинська обл.
- Гуманітарного відділу виконавчого комітету Зимнівської сільської ради, с. Зимне, Володимирський р-н., Волинська обл.
- Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз Збут, м. Луцьк
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 68 417 грн. 81 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання Мачульська Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Західного офісу Держаудитслужби Кортоус Т.В., витяг з реєстру
від відповідача: н/з
у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Гудков М.В., посвідчення від 01.03.2023
встановив: 06.03.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Зимнівської сільської ради, Гуманітарного відділу виконавчого комітету Зимнівської сільської ради, Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз Збут про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 68 417 грн. 81 коп.
Позовна заява обґрунтована безпідставним збільшенням відповідачем вісімнадцять разів вартості одиниці газу.
Ухвалою суду від 08.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.04.2023 о 10 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачам, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачам - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивачів протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачам.
Відповідач ухвалу суду отримав 10.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 213).
Строк для подання відзиву по 27.03.2023.
24.03.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача (том 1, а.с. 214-232), згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів немає жодних правових підстав. Орган державного фінансового контролю (Держаудитслужба) наділений повноваженнями порушувати перед відповідним державним органом питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. В позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо наявності в діях Держудитслужби факту бездіяльності. Оскільки Держудитслужбою ревізія або перевірка закупівель не проводились, а проведено відповідно до ст. 8 ЗУ Про публічні закупівлі за ініціативою прокурора саме моніторинг процедури закупівлі, вимога про усунення виявлених порушень законодавства об`єкту контролю не надсилалась, Держудитслужба не була наділена повноваженнями щодо звернення із позовом про визнання недійсними протоколу проведення переговорів та договору на постачання природного газу. Прокурором не подано доказів на підтвердження бездіяльності Держудитслужби. Позовна заява не містить доказів, що права та інтереси позивачів порушені у даній справі, у зв`язку з чим правові підстави для звернення прокурора до суду відсутні. Сторони договору мали право вносити зміни до договору декілька разів, при цьому збільшувати ціну товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін. Законодавством не встановлено вичерпного переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не встановлено певну форму фіксації коливання ціни товару на ринку. Пред`явлення 18 вимог немайнового характеру про визнання недійсних додаткових угод окремо є неналежним способом захисту.
Відзив відповідача прокуратура, Управління Західного офісі Держаудитслужби у Волинській області отримали 28.03.2023.
Строк для подання відповіді на відзив по 31.03.2023.
Докази отримання відзиву Зимнівською сільською радою, Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради відсутні.
Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у поясненнях від 23.03.2023 (том 1, а.с. 233-254) позовні вимоги підтримує. Зазначає, що порушення, виявлене управлінням під час моніторингу закупівлі, зафіксоване у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.05.2021, який оприлюднений в системі закупівель 31.05.2021. Орган державного фінансового контролю не має права звертатися до суду із позовами про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів з непідконтрольних установ.
31.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Володимирська окружна прокуратура у відповіді на відзив від 31.03.2023 (надіслана засобом поштового зв`язку 03.04.2023) позовні вимоги підтримує. Зазначає, що прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та встановлених вимог ЗУ Про публічні закупівлі. Проведення процедури закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів. Позивачі з позовами про стягнення спірних коштів до суду не зверталися, чим завдали шкоди інтересам держави в особі територіальної громади. Відповідач при укладенні кожної додаткової угоди мав на меті змінити ціну за одиницю товару не відповідно до її зміни на ринку, а просто збільшити до 10%, незалежно від реального відсотка коливання. Вимоги про визнання додаткових угод є належним способом захисту.
У судовому засіданні прокурор заявила усне клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив та долучення її до матеріалів справи.
Представник відповідача поновлення строку та долучення відповіді на відзив не заперечив.
З метою повного та всебічного розгляду справи, надання можливості сторонам скористатися своїм процесуальним правом на подання заяв по суті спору, суд протокольною ухвалою від 05.04.2023 поновив строк для подання прокуратурі відповіді на відзив відповідача та долучив її до матеріалів справи.
Прокурор зазначила, що клопотання відповідача про зупинення провадження на адресу прокуратури не надходило. Заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з клопотанням про зупинення провадження у справі, подання відповідних пояснень.
Враховуючи вищевикладене, рівність учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, відсутність доказів отримання відповідачем відповіді прокуратури на відзив та неможливості встановлення строків для подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив, надання можливості учасникам справи ознайомитись з клопотанням відповідача про зупинення провадження у справі, подати відповідні пояснення чи заперечення при їх наявності, суд протокольною ухвалою від 05.04.2023 підготовче засідання відклав на 19.04.2023 об 11 год. 30 хв.
12.04.2023 на адресу суду надійшли заперечення Волинської обласної прокуратури від 11.04.2023 на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21. Зазначає, що дані справи не є аналогічними, оскільки в межах даної справи позивачі є суб`єктами владних повноважень, а Гуманітарний відділ виконавчого комітету Зимнівської сільської ради є стороною договору. Серед учасників даної справи відсутній комунальний заклад, що обумовлює неактуальність для цієї справи питань, поставлених на розгляд Великій Палаті Верховного Суду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Підставою для передачі справи № 905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідність уточнення висновку, наведеного у п. 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що "заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
У справах №905/1907/21 та №911/2169/20 прокурор звертався до суду в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" та в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного підприємства "Київське лісове господарство", відповідно, тобто одним із позивачів прокурор визначив комунальний заклад та державне підприємство.
У даній справі прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Зимнівської сільської ради, Гуманітарного відділу виконавчого комітету Зимнівської сільської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби.
За таких обставин справи №903/234/23 та №905/1907/21 не є подібними за суб`єктним складом сторін спору.
Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою від 19.04.2023 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з метою розгляду справи у розумні строки, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 03.05.2023 об 11 год. 00 хв.
Позивачі, відповідач правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 20.04.2023 (том 2, а.с. 55).
03.05.2023 на адресу суду надійшла заява Зимнівської сільської ради про розгляд справи без участі її представника. Позовні вимоги підтримує.
Прокурор, представник УЗО Держаудитслужби у судовому засіданні 03.05.2023 позовні вимоги підтримали.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
17.12.2020, 06.01.2021 Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради опубліковані оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі газового палива в кількості 38 320 м.куб., строком поставки від 01.01.2021 до 31.12.2021 з очікуваною вартістю 306 560 грн. 00 коп. (а.с. 56, 58.).
Згідно звітів від 05.01.2021, 22.01.2021 процедури закупівлі відмінено у зв`язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій, оскільки надійшла лише одна пропозиція ТОВ «Волиньгаз Збут» в сумі 306 560 грн. 00 коп. (а.с. 57, 59).
11.01.2021 ТОВ «Волиньгаз Збут» та Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ВВ437-113-21 на строк, достатній для проведення тендерної пропозиції. Ціна одного куб.м. становить 9,90000000 грн. (а.с. 60-64).
Згідно протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 28.01.2021 вирішено здійснювати закупівлю газового палива на 2021 рік. Узгоджено ціну пропозиції учасника процедури закупівлі 306 560 грн. 00 коп. (а.с. 65).
Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради проведено переговорну процедуру щодо закупівлі «природного газу» ДК 021:2015:09120000-6» - 38 320 метрів кубічних з очікуваною вартістю 306 560 грн. 00 коп.
Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Ргоzогго» 28/01/2021 за № UА-2021-01-28-006828-с (а.с. 66).
За результатом проведених торгів переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» з пропозицією 306 500 грн. 00 коп. (а.с. 66-67).
08.02.2021 між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради та ТОВ «Волиньгаз збут» укладено договір № 41ВВ437-1173-21 на постачання природного газу на суму 306 500, 00 грн. (а.с. 70-78).
Згідно умов договору постачальник зобов`язується протягом строку дії договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (Природний газ - код за ДК 021:2015:09120000-7 «Природний газ»), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору (п. 2.1). Загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році за договором 38 320 кубічних метрів (п. 3.1). Ціна природного газу (ціна за одиницю товару) за 1 000 метрів кубічних (розрахункових одиниць) становить разом з ПДВ 8 000,00 гривень (п. 7.1). Загальна вартість договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлень (бронювань) потужностей протягом строку дії договору та не може перевищувати 306 560,00 грн. (п. 7.2). Всі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише за умови, якщо вони виконані в письмовій формі при взаємному погодженні сторін, підписані сторонами та скріплені їх печатками (за наявності). Оформлені таким чином зміни і доповнення є невід`ємними частинами договору. Зміна ціни в бік зменшення ініціюється і обґрунтовується споживачем (п. 14.2). Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача та або потреби у природному газі; 2) збільшення ціни за одиницю товару, а також його складових, не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування видатків замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) погодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості природного газу); 6) зміни ціни, а також його складових у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 14.3).
Судом встановлено, що за час виконання вказаного договору (з 08 лютого по 19 листопада 2021 року), на підставі додаткових угод сторонами вісімнадцять разів вносились зміни в частині підвищення ціни за одиницю товару, внаслідок чого ціну товару в загальному збільшено на 367,1 %, зокрема (а.с. 88-149):
1) додатковою угодою від 11.02.2021 №1 ціну природного газу з лютого 2021 збільшено з 8,00 грн./куб.м. до 8,55 грн./куб.м. (на 6,8 %);
2) додатковою угодою від 19.03.2021 №3 ціну природного газу з березня 2021 збільшено з 8 550 грн./куб.м. до 9 405 грн./куб.м. (на 10 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 1, та на 17,6 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
3)додатковою угодою від 02.04.2021 № 4 ціну природного газу з квітня 2021 збільшено з 9 405 грн./куб.м. до 9 900 грн./куб.м. (на 5,3 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 3, та на 23,7 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
4)додатковою угодою від 25.05.2021 № 5 ціну природного газу з травня 2021 збільшено з 9 900 грн./куб.м. до 10 644,48 грн./куб.м. (на 7,5 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 4, та на 33 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
5)додатковою угодою від 30.06.2021 № 6 ціну природного газу з 30 червня 2021 збільшено з 10 644,48 грн./куб.м. до 11 698,28 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 5, та на 46,25 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
6)додатковою угодою від 16.07.2021 № 7 ціну природного газу з липня 2021 збільшено з 11 698,28 грн./куб.м. до 12 856,41 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 6, та на 60,75 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
7)додатковою угодою від 30.08.2021 № 8 ціну природного газу з серпня 2021 збільшено з 12 856,41 грн./куб.м. до 14 129,2 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 7, та на 76,6% у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
8)додатковою угодою від 31.08.2021 № 9 ціну природного газу з серпня 2021 збільшено з 14 129,2 грн./куб.м. до 15 036,3 грн./куб.м. (на 6,4 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 8, та на 88 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
9)додатковою угодою від 02.09.2021 № 10 ціну природного газу з вересня 2021 збільшено з 15 036,3 грн./куб.м. до 16 449,71 грн./куб.м. (на 9,4 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 9, та на 105,6 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
10)додатковою угодою від 15.09.2021 № 11 ціну природного газу- з вересня 2021 збільшено з 16 449,71 грн./куб.м. до 18 078,23 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 10, та на 126 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
11)додатковою угодою від 23.09.2021 № 12 ціну природного газу з вересня 2021 збільшено з 18 078,23 грн./куб.м. до 19 705,27 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 11, та на 146,3 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
12)додатковою угодою від 30.09.2021 № 13 ціну природного газу з 30 вересня 2021 збільшено з 19 705,27 грн./куб.м. до 21 656,09 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 12, та на 170,7% у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
13)додатковою угодою від 30.09.2021 № 14 ціну природного газу з 30 вересня 2021 збільшено з 21 656,09 грн./куб.м. до 23 804,37 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 13, та на 197,5 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
14)додатковою угодою від 22.10.2021 № 15 ціну природного газу з жовтня 2021 збільшено з 23 804,37 грн./куб.м. до 25 946,76 грн./куб.м. (на 9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 14, та на 224,3% у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
15)додатковою угодою від 23.10.2021 № 16 ціну природного газу з жовтня 2021 збільшено з 25 946,76 грн./куб.м. до 28 152,23 грн./куб.м. (на 8,5 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 15, та на 251,8 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
16)додатковою угодою від 27.10.2021 № 17 ціну природного газу з жовтня 2021 збільшено з 28 152,23 грн./куб.м. до 30 939,3 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 16, та на 286,7 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
17)додатковою угодою від 28.10.2021 № 18 ціну природного газу з жовтня 2021 збільшено з ЗО 939,3 грн./куб.м. до 34 002,29 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 17, та на 325 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору);
18)додатковою угодою від 29.10.2021 № 19 ціну природного газу з жовтня 2021 збільшено з 34 002,29 грн./куб.м. до 37 368,52 грн./куб.м. (на 9,9 % у порівнянні з ціною, визначеною згідно додаткової угоди № 18, та на 367,1 % у порівнянні з ціною відповідно до первісного договору).
У листі від 01.06.2021 №138 Гуманітарний відділ просив ТОВ «Волиньгаз Збут» здійснити коригування ціни на природний газ на рівень середньозваженої та провести перерахунок зайво сплачених коштів у сумі 24 745 грн. 83 коп., про що укласти нову додаткову угоду, оскільки за результатами моніторингу, який закінчився 31.05.2021, було встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, в результаті безпідставного підвищено ціну на газ (а.с. 80-82). ТОВ «Волиньгаз Збут» у листі від 10.06.2021, надісланому Гуманітарному відділу, зазначає, що при укладенні додаткових угод про підняття ціни було виконано вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі». Не зважаючи на встановлені порушення сторонами в подальшому укладено ще 14 аналогічних додаткових угод за період з червня по жовтень 2021 року.
Згідно п. 3 додаткових угод №№1, 3, 4 вони вступають в дію з 2021 року, без зазначення числа і місяця, №5 з травня 2021 року, №7 з липня 2021 року, №№8-9 з серпня 2021 року, №№10-12 з вересня 2021 року, №№13-14 з 30.09.2021, №№15-19 з жовтня 2021 року, тобто ціни збільшувались по кілька разів на місяць, зокрема лише у жовтні 5 разів.
Додатковою угодою №20 (а.с. 150) сторони погодили припинення постачання газу з 19.11.2021 у зв`язку з коливанням (в бік збільшення) ціни газу.
Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження чого ним надано згідно листа Гуманітарного відділу Зимнівської сільської ради №94 від 04.10.2022 такі докази:
-цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2021 № 6/21: на підставі інформації про середньозважені ціни по всіх умовах оплати ціна газу з ПДВ складає: грудень 2020 року - 6 329,75 грн./1000 куб.м., 4 січня 2021 року - 7 578,55 грн./1000 куб.м. (укладено додаткову угоду від 11.02.2022 № 1) (а.с. 90);
-експертний висновок Львівської торгово-промислової палати від 19.02.2021 № 19-09/174: на підставі інформації про середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод на ТБ «Українська енергетична біржа» (УЕБ) станом на 19.02.2021 ціна складає: лютий 2021 - 8 188,77 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (по всіх умовах оплати); - 8 002,82 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (передоплата); - 8 208,33 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (післяплата); січень 2021 - 7 924,65 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (по всіх умовах оплати); - 7 591,1 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (передоплата); - 8 040,77 грн./тис.куб.м. середньозважена ціна з ПДВ (післяплата) (укладено додаткову угоду від 19.03.2022 № 3) (а.с. 95);.
-інформація Рівненської торгово-промислової палати від 19.03.2021 №56.03/135: на підставі інформації регіональних підприємств постачальників газу 9 березня 2021 року ціна на газ становила 8 585,61 грн., а 15 березня 2021 року - 9 481,87 грн. (укладено додаткову угоду від 19.03.2022 № 3) (а.с. 96);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 16.04.2021 №56.03/194: на підставі інформації регіональних підприємств постачальників газу 1 квітня 2021 року ціна на газ становила 8 150 грн., а 15 квітня 2021 року - 8 826,15 грн. (укладено додаткову угоду від 02.04.2022 № 4). Окрім цього, встановлено, що додаткова угода № 4 укладена 02.04.2021, а лист споживачу датований 09.04.2021, в свою чергу інформація про коливання цін датована 16.04.2021 (а.с. 99);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 20.05.2021 №56.03: на підставі інформації регіональних підприємств постачальників газу 28 квітня 2021 року ціна на газ становила 9 579,47 грн., а 12 травня 2021 року - 11 760,00 грн. (укладено додаткову угоду від 25.05.2022 № 5) (а.с. 102);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 07.05.2021 №56.03/218: на підставі інформації регіональних підприємств постачальників газу 16 квітня 2021 року ціна на газ становила 8 826,15 грн., а 28 квітня 2021 року - 9 490,00 грн. (укладено додаткову угоду від 25,05.2022 №5) (а.с. 103);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 11.06.2021 №56.03/311: на підставі інформації регіональних підприємств постачальників газу в червні 2021 року ціна на газ становила 12 145,19 грн., а в травні 2021 року - 9 403,73 грн. (укладено додаткову угоду від 30.06.2022 №6) (а.с. 106);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 02.07.2021 №56.03/381: вартість природного газу на європейському хабі NCG до кордону України станом на 18 червня 2021 року 13 134,63 грн. та 2 липня 2021 року становила 16 413,56 грн. (укладено додаткову угоду від16.07.2021 № 7) (а.с. 109);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від №56.03/361: вартість природного газу на європейському хабі NCG до кордону України станом на 25 червня 2021 року 14 747,49 грн. та 5 липня 2021 року становила 16 192,76 грн. (укладено додаткову угоду від 30.08.2021 № 8) (а.с. 112);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від №56.03/425: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 23 липня 2021 року становила 16 078,95 грн. та 7 серпня 2021 року становила 18 703,70 грн. (укладено додаткову угоду від 31.08.2021 № 9) (а.с. 115);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 20.08.2021 №56.03/452: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 8 серпня 2021 року становила 18 703,70 грн. та 17 серпня 2021 року становила 20 470,72 грн. (укладено додаткову угоду від 02.09.2021 № 10) (а.с. 118);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 07.09.2021 №56.03/478: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 20 серпня 2021 року становила 17 314,44 грн. та 30 серпня 2021 року становила 20 598,92 грн. (укладено додаткову угоду від 15.09.2021 № 11, додаткову угоду від 29.09.21 № 12, додаткову угоду від 30.09.2021 № 13, додаткову угоду від 30.09.2021 № 14) (а.с.121);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 07.09.2021 №56.03/479: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 31 серпня 2021 року становила 20 659,26 грн. та 6 вересня 2021 року становила 22 508,70 грн. (укладено додаткову угоду від 30.09.2021 № 13, додаткову угоду від 30.09.2021 № 14) (а.с. 124);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 20.09.2021 №56.03/514: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 11 вересня 2021 року становила 24 617,56 грн. та 16 вересня 2021 року становила 29 743,77 грн. (укладено додаткову угоду від 30.09.2021 № 13, додаткову угоду від 30,09.2021 № 14) (а.с. 128);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 20.09.2021 №56.03/513: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 4 вересня 2021 року становила 22 300,68 грн. та 11 вересня 2021 року становила 24 617,56 грн. (укладено додаткову угоду від 30.09.2021 № 13, додаткову угоду від 30.09.2021 № 14) (а.с. 128 на звороті);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 05.10.2021 №56.03/554: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 17 вересня 2021 року становила 26 112,10 грн. та 21 вересня 2021 року становила 30 672,51 грн. (укладено додаткову угоду від 22.10.2021 № 15, додаткову угоду від 23.10.2021 № 16, додаткову угоду від 29,10.2021 №19) (а.с. 136);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 05.10.2021 №56.03/553: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 22 вересня 2021 року становила 30 357,18 грн. та 1 жовтня 2021 року становила 36 540,91 грн. (укладено додаткову угоду від 27.10.2021 № 17, додаткову угоду від 28.10.2021 № 18, додаткову угоду від 29.10.2021 №19) (а.с. 135);
- інформація Рівненської торгово-промислової палати від 05.10.2021 №56.03/578: вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України станом на 4 жовтня 2021 року становила 35 964,60 грн. та 6 жовтня 2021 року становила 46 023,80 грн. (укладено додаткову угоду від 27.10.2021 № 17, додаткову угоду від 28.10.2021 № 18, додаткову угоду від 29.10.2021 №19) (а.с. 148 на звороті).
На виконання умов договору відповідачем поставлено, а позивачем оплачено спожитий газ в кількості 23 580, 25 куб.м. на загальну суму 257 059 грн. 81 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, платіжними дорученнями (а.с. 174-184 на звороті).
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності до ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
В частині першій ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Відповідно до пункту 4 Порядку зміни умов договору, зміна умов договору оформляється сторонами шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною договору.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання природного газу №41ВВ437-1173/21 від 08.02.2021 та вісімнадцять додаткових угод, якими змінено ціну за одиницю газу, внаслідок чого вартість газу збільшилася з 8 000 грн. 00 коп. до 37 368 грн. 52 коп. за 1 тис.куб м., тобто на 367,1%, а об`єм постачання газу зменшився на 9 739,75 м.куб. (а.с. 196)
Суд зазначає, що будь який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Додаткові угоди №№ 1, 3-19 укладено на підставі цінових довідок Харківської, Рівненської торгово-промислової палати, експертного висновку Львівської торгово-промислової палати.
Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).
Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять інформацію щодо ринкової вартості природного газу станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору до дати укладення оспорюваних додаткових угод.
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі №927/491/19).
Надаючи оцінку інформаційним довідкам торгово-промислових палат, суд вважає, що вони не підтверджують коливання ціни природного газу на ринку, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі.
Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду № 910/15637/19 від 03.09.2020, №910/13436/19 від 10.09.2020, №910/14155/21 від 19.07.2022, ЗУ "Про торгово-промислові палати України" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.
Отже, відповідач не довів обставин такого коливання цін станом на дату укладення кожної з додаткових угод, а тому їх укладенням порушено визначену зазначеним Законом граничну межу зміни ціни товару, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримано під час підписання договору та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 3-19 до договору від 08.02.2021 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення 68 417 грн. 81 коп. Тому правомірність підписання додаткових угод №№ 2-3 суд не оцінює.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди №№ 1, 3-19 до договору від 08.02.2021 суперечать вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки товар поставлений за цінами вищими, ніж вказано в основному договорі про постачання природного газу, а об`єм спожитого природного газу зменшився, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.
Судом враховано, що відповідач не довів належними та допустимими доказами коливання ціни на ринку, необхідність збільшення ціни природного газу, неможливість виконання договору, а також те, що договір для нього був невигідним, збитковим.
Визнання недійсним попередніх вимог тягне недійсність наступних.
Судом також враховано, що Рівненська торгово-промислова палата (а.с. 89) ще листом від 31.12.2020 надала інформацію, що ціна на природний газ у грудні 2020 року 5 950 грн. 00 коп. 9 050 грн. 00 коп., у договорі від 11.01.2021 сторони погодили ціну 9,900000 грн. за один куб.м. газу, проте 28.01.2021 відповідач подав цінову пропозицію 8 тис.грн. за один куб.м. газу з метою укладення договору.
За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Гуманітарним відділом виконавчого комітету Зимнівської сільської ради зайво сплачені за спожитий природний газ грошові кошти в сумі 68 417 грн. 81 коп. внаслідок збільшення ціни та зменшення об`єму поставленого газу за укладеними всупереч законодавству спірними додатковими угодами, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У даному випадку укладення спірних додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням спірних додаткових угод до договору постачання природного газу споживачу порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод гуманітарний відділ фактично отримав обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням гуманітарним відділом додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.
Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка гуманітарного відділу щодо захисту порушених інтересів держави.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Повноваження прокурора на звернення до суду підтверджені матеріалами справи, зокрема листами Володимирської окружної прокуратури від 12.10.2022 (а.с. 192), від 17.02.2023 (а.с. 50-55), Гуманітарного відділу виконавчого комітету Зимнівської міської ради від 24.12.2021, 23.09.2022 (а.с. 85, 186), Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (а.с. 193).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 50 996 грн. 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 11.02.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 19.03.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 02.04.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 25.05.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 30.06.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
7. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 16.07.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
8. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 30.08.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
9. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 31.08.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
10. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 02.09.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
11. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 15.09.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
12. Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 23.09.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
13. Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 30.09.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
14. Визнати недійсною додаткову угоду №14 від 30.09.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
15. Визнати недійсною додаткову угоду №15 від 22.10.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
16. Визнати недійсною додаткову угоду №16 від 23.10.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
17. Визнати недійсною додаткову угоду №17 від 27.10.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
18. Визнати недійсною додаткову угоду №18 від 28.10.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
19. Визнати недійсною додаткову угоду №19 від 29.10.2021 до договору №41ВВ437-1173-21 від 08.02.2021.
20. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» (пр. Молоді, 14а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 39589216) на користь Зимнівської сільської ради (вул. Миру, буд. 2, с. Зимне, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 04334815) 68 417 грн. 81 коп. (шістдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять грн. 81 коп.).
21. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» (пр. Молоді, 14а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 39589216) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 02909915) 50 996 грн. 00 коп. (п`ятдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
22. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 10.05.2023.
Суддя А. М. Кравчук
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110770605 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні