Ухвала

від 03.05.2023 по справі 906/148/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"03" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/148/22

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

розглядаючи заяву ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" від 03.03.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/148/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (м.Київ)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м.Житомир)

про стягнення 21 053 878,74грн,,

за участю представників сторін:

від стягувача: Шароварський В.В., довіреність №23.25/2023/258 від 13.02.2023;

від боржника: Сичов Д.В., довіреність від 07.04.2023;

від ДВС: Орликівська В.В., довіреність №23.25/2023/258 від 13.02.2023;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 позов ТОВ "ЙЕ Енергія" задоволено частково та стягнуто з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" 19235396,53грн основного боргу; 637367,48грн пені; 109231,87грн 3% річних; 179667,45грн інфляційних втрат; 302424,95грн судового збору.

На примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 у справі №906/148/22 видано судовий наказ від 20.12.2022.

06.03.2023 від ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 у справі №906/148/22 на 13 місяців.

Ухвалою суду від 06.03.2023 заяву ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" від 03.03.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/148/22 прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви призначено на 21.03.2023.

Ухвалою суду від 21.03.2023 продовжено строк розгляду заяви ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" від 03.03.2023 про розстрочення виконання рішення суду, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено судове засідання на 26.04.2023.

21.04.2023 на адресу суду від стягувача надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/148/22, у якому зазначено, що відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.ТОВ "ЙЕ Енергія" здійснює такі життєво важливі функції, як постачання природного газу та електроенергії споживачам, які діють в різноманітних секторах економіки та критичної інфраструктури. Також ТОВ "ЙЕ Енергія" є постачальником природного газу та електричної енергії для військових установ, зокрема, військових частин, правоохоронних органів, установ/закладів органів влади, в тому числі закладів охорони здоров`я, комунальних/державних підприємств. Безперервна та ефективна діяльність стягувача є надзвичайно важливою для економіки , національної безпеки та оборони України, а порушення функціонування товариства може призвести до кризової ситуації як місцевого, так і загальнодержавного значення та до незворотних наслідків в секторі енергозабезпечення і багатьох інших секторах критичної інфраструктури, які залежать від таких енергоресурсів, як природний газ та електрична енергія (т.2, а.с.195-198).

У судовому засіданні 26.04.2023 оголошено перерву до 03.05.2023.

В судовому засіданні представник боржника заяву про розстрочення виконання рішення суду від 03.03.2023 на 13 місяців підтримав, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства.

Представник стягувача просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву боржника та документи в її обґрунтування, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків:

В обґрунтування заяви представник боржника вказує, що основним видом господарської діяльності ДП "ЖЛГЗ" є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. З початком військової агресії російської федерації на території України діяла пряма заборона на продаж алкогольних напоїв, господарська діяльність починаючи з 24.02.2022 по 01.06.2022 була зупинена, що в свою чергу вплинуло на фінансове становище боржника.

Відновлення виробництва у підприємства відбулось в літній період часу, однак з листопада 2022 року в зв`язку з постійними обстрілами об`єктів критичної інфраструктури, компаніями постачальника електричної енергії здійснюються екстренні або віяльні відключення електричної енергії, що не дало змоги працювати в нормальному режимі та виконувати вчасно зобов`язання по договорам та здійснювати виробництво, що в результаті призвело до недоотримання прибутку від реалізації продукції та можливості акумулювати кошти на рахунку для погашення боргів, що виникли.

Також вказує, що ДП "ЖЛГЗ" перебуває в управлінні Держаного управління справами, яке є допоміжним органом, створеним Президентом України, основними завданнями якого є матеріально-технічне, соціально-побутове забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, інших державних органів, а також органів апаратів, утворених для здійснення їх повноважень.

ДП "ЖЛГЗ" відповідно до діючих ліцензій здійснює виробництво та оптову торгівлю етиловим спиртом. Згідно договору поставки спирту від 03.01.2023 №1 з Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" ДК "УКРОБОРОНПРОМ" Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" здійснюється постачання спирту етилового для оборонних потреб України. Крім того, споживачами виробленої продукції є такі фармацевтичні компанії України як АТ "Фарма", ТОВ "БІОФАРМ ПЛАЗМА", АТ "ЛУБНИФАРМ", ТОВ "ФАРМА ЧЕРКАС", ТОВ "ФАРМХІМ", ТОВ "ВІОЛА", ТОВ "ДКП "ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА", ТОВ "ФАВМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ЗДОРОВ`Я", ТОВ "ГЕРМЕС ГРУП", АТ "ГАЛИЧ ФАРМ", які в силу виробничих потужностей використовують спирт етиловий ректифікований для виробництва лікарських засобів та дезінфекційних засобів для військовослужбовців та медичних закладів.

Звертає увагу, що на ДП "ЖЛГЗ" місячний фонд оплати праці згідно штатного розпису складає 3003161,00грн, для 391,5 штатних посад. Заборгованість перед 290 працівниками складає 8218480,34грн. Зазначає, що підприємство погашає заборгованість по заробітній платі для збереження працівників підприємства та зобов`язується погашати і інші борги з метою недоведення підприємства до банкрутства.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суму підприємство має на меті виконати рішення суду та враховує дотримання балансу інтересів сторін, з врахуванням фінансового становища та соціально значимого статусу обох сторін, вважає, що одноразова сплата усієї суми боргу за рішенням суду значно погіршить фінансовий стан ДП "ЖЛГЗ", що може призвести до його повної неплатоспроможності та банкрутства і як наслідок - невиконання зобов`язань перед Міністерством Оборони України.

Фінансовим обґрунтуванням виконання рішення суду по даній справі є укладені контракти з наступними контрагентами:

- договір поставки спирту від 03.01.2023 №1 з Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "ЛУЧ" ДЕРЖАВНОГО КОНЦЕРНУ "УКРОБОРОНПРОМ";

- договір поставки №3 від 21.02.2023 з ТОВ "ОРИЗОН-НАВІГАЦІЯ";

- контракт №06-02/23-1 від 06.02.2023 з компанією "UNITED COMPANY SARL";

- контракт №23-11/22-07 від 23.11.2022 з компанією "AS MONOTAL";

- контракт №12-08/22-03 від 12.08.2022 з компанією "SIA Baltic XL";

- контракт №24-06/22-01 від 24.06.2022 з компанією "EDC Eastern Drinks Company Ltd".

Звернувшись до суду з відповідною заявою боржник зазначає, що отримані кошти від вищезазначених фірм будуть спрямовані на погашення заборгованості. Виконання рішення в загальному порядку у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" призведе до неможливості закуповувати сировину та виготовляти готову продукцію. В такому випадку виконання рішення суду буде взагалі неможливим.

За вказаних умов боржник просить розстрочити виконання рішення на 13 місяців.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин суд констатує, що відповідно до положень Конституції України, рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Водночас, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, а відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні вказаної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання, Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч.5 ст.331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи наведені норми суд підсумовує, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положення ст.331 ГПК України при цьому не містять конкретного переліку обставин для розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку можливість вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про розстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як боржника, так і стягувача. Важливо також дотримуватися розумного строку розстрочення.

При цьому суд зауважує, що вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З`ясовуючи питання щодо дотримання балансу інтересів сторін в даному випадку суд, серед іншого, вказує, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

При цьому, суд частково погоджується із доводами заявника, що основними причинами такого стану є такі об`єктивні обставини, як призупинення діяльності підприємства у період 24.02.2020 по 01.06.2022 у зв`язку з бойовими діям та періодичними обстрілами, які відбувались на території Житомирської області, систематичне відключення підприємства від електричної енергії, що негативно вплинули на господарську діяльність ДП "ЖЛГЗ".

Аналізуючи питання ступеню вини відповідача необґрунтовано вказувати, що такий є високим, чи наявний умисел у діях останнього щодо невиконання своїх грошових зобов`язань перед стягувачем.

Судом встановлено, що на даний час ДП "ЖЛГЗ" залучено до роботи державного оборонного комплексу та забезпечення потреб Збройних сил України, в першочерговому порядку здійснює постачання спирту етилового ратифікованого для виробництва лікарських засобів та дезінфекційних засобів для військовослужбовців, які закуповує Міністерство оборони України у фармацевтичних компаній, що підтверджується листом Міністерства оборони України (т.2, а.с.97-98).

Крім того відповідача не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить позиція останнього.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги середньостатистичні показники тривалості виконавчого провадження з виконання рішень суду, беручи до уваги фінансовий стан боржника та ступінь його вини у виникненні спору, а також інтереси кожної із сторін, в тому числі і матеріальні, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення на шість місяців рівними платежами сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем без ризику банкрутства (обумовленого рядом об`єктивних обставин у здійсненні господарської діяльності. Натомість розстрочення рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища відповідача.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява 60858/00).

Отже, враховуючи фінансовий стан сторін, наявність наміру боржника виконати зобов`язання перед стягувачем, приймаючи до уваги наміри боржника щодо здійснення подальшої господарської діяльності для забезпечення можливості у подальшому виконати рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців за наступним графіком сплати ДП "ЖЛГЗ" ухваленої до стягнення згідно рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 у справі №906/148/22 заборгованості 20464088,28грн (19235396,53грн - основний борг, 637367,48грн пеня, 109231,87грн - 3% річних, 179667,45грн - інфляційні втрати, 302424,95грн - судовий збір):

- до 31 травня 2023 року 3410681,38грн;

- до 30 червня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 липня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 серпня 2023 року 3410681,38грн;

- до 30 вересня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 жовтня 2023 року 3410681,38грн.

Таке розстрочення виконання рішення суду, на думку та переконання суду, не порушить балансу інтересів сторін, а саме: досягнення мети діяльності стягувача та виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Одночасно розстрочення виконання судового рішення надасть змогу відповідачу вжити заходів для забезпечення виконання своїх зобов`язань та вчинити інші дії, необхідні для акумуляції коштів задля уникнення вкрай негативних фінансових наслідків, що можуть призвести до повної або ж часткової зупинки господарської діяльності підприємства чи загрози банкрутства.

Так, суд вказує, що розстрочення виконання даного рішення на шість місяців, за графіком обраним судом, не може вважатись настільки надмірною, щоб піднімати питання про порушення пункту першого статті 6 Конвенції, адже така затримка становить менше одного року з моменту ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Європейський суд з прав людини у справі ("Корнілов та інші проти України").

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ДП "ЖЛГЗ" від 03.03.2023 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області області від 21.11.2022 задовольнити частково.

2. Виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2022 у справі №906/148/22 в частині стягнення з стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" 19235396,53грн основного боргу; 637367,48грн пені; 109231,87грн 3% річних; 179667,45грн інфляційних втрат; 302424,95грн судового збору розстрочити на 6 місяців із встановленням для Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" наступних строків проведення розрахунків із Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія":

- до 31 травня 2023 року 3410681,38грн;

- до 30 червня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 липня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 серпня 2023 року 3410681,38грн;

- до 30 вересня 2023 року 3410681,38грн;

- до 31 жовтня 2023 року 3410681,38грн.

3. Ухвала господарського суду, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України (приватними виконавцями) до 03 травня 2026 року.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, м.Київ, вул.Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 38863790)

5. Боржником за даною ухвалою є Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, буд.38, ЄДРПОУ 00375504).

Ухвала набрала законної сили 03.05.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек)

3- Корольовському відділу ДВС у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Леха Качинського, 12-А, м.Житомир, 10014) (рек)