ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/611/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд.3А, код ЄДРПОУ 38048850)
до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ 44158575)
про відновлення становища, яке існувало до порушення
Представники сторін:
від позивача - Поляк М.В. - адвокатка;
від відповідача - Юзьків М.І. - представник.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відновлення становище, яке існувало до порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють», шляхом встановлення рекламної конструкції за адресою м. Чернівці, вул. Галицький шлях (біля стадіону) на місце її демонтажу 23.08.2022 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в внаслідок протиправної поведінки відповідача було здійснено демонтаж рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону), яка є власністю позивача, чим завдано шкоди майну позивача та призвело до подальшого порушення права позивача на здійснення ним підприємницької діяльності з надання рекламних послуг.
07.03.2023 року відповідачем відзив на позовну заяву, відповідно до якого департамент позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
У поданому відзиві відповідач посилається на те, що демонтаж рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону) було здійснено у зв`язку із порушенням позивачем умов договору №923 від 07.05.2012.
14.03.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано відповідь на відзив на позовну заяву.
ІІ. Рух справи.
13.02.2023 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№611.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.03.2023 року.
07.03.2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2023 року.
27.03.2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2023 року закрито підготовче провадження у справі №926/611/23, призначено справу до розгляду по суті на 26.04.2023 року.
У судовому засіданні 26.04.2023 року оголошено перерву на 02.05.2023 року.
02.05.2023 року до Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання про долучення доказів понесення судових витрат в якому представник позивача просить долучити до матеріалів справи докази понесення ТОВ «Ті, що виграють» судових витрат та стягнути з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у розмірі 24000,00 грн.
Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
07.05.2012 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (правонаступником якого є відповідач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» укладено договір №923 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв за умовами якого, Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 24.04.2012 року №258/8 надає дозвіл Рекламорозповсюджувачу на встановлення 15 (п`ятнадцяти) рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням розміром 3 х 6 м, в тому числі конструкції, яка розташована по вул. Галицький шлях (біля стадіону).
Пунктами 2.1., 2.2. договору визначено, що розмір місячної плати за надане місце, визначається відповідно до рішення 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.12.2008р. № 801 «Про внесення змін до рішення 23 сесії міської ради V скликання від 27.12.2007р. № 489 «Про затвердження величини плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами в м. Чернівцях та відміну раніше прийнятих рішень» і складає 9720,00 грн. Оплата за тимчасове користуванні місцями розташування рекламних носіїв здійснюється з моменту підписання обома Сторонами договору шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Чернівецької міської ради не пізніше останнього числа поточного місяця. Перший платіж здійснюється авансом за два попередні місяці з моменту підписання договору з розрахунку розміру місячної плати за користування місцями розташування рекламних носіїв. Половина цієї суми є страховим платежем, який погашається при закінченні терміну дії договору як оплата за тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв в останньому місяці. Наступні платежі здійснюються щомісяця не пізніше останнього числа погонного місяця.
У відповідності до п. 4.2.2. договору при виконанні умов договору, Рекламорозповсюджувач зобов`язаний постійно підтримувати територію навколо рекламоносія в належному санітарному стані та постійно підтримувати рекламні носії в належному технічному та естетичному стані. У випадку псування або приведення рекламних конструкцій в непридатність своєчасно проводити їх заміну.
Згідно пунктів 6.1.-6.4.1. договору у випадку невиконання Рекламорозиовсюджувачем пунктів 2.2. та 4.2.2. Договору, Департамент здійснює роботи з демонтажу рекламної конструкції котра зазначена у пункті 1.1. Договору, власними чи залученими силами без відшкодування останньому витрат, понесених на її монтаж, транспортування та зберігання. Про наміри демонтажу, час та дату його проведення, Департамент повідомляє Рекламорозповсюджувача шляхом направлення поштового рекомендованого листа без повідомлення про вручення. Неявка Рекламорозповсюджувача на місце проведення робіт з демонтажу рекламної конструкції, не позбавляє Департамент права здійснити демонтаж. За наслідками демонтажу складається відповідний акт в двох примірниках, в котрому чітко зазначається місце зберігання рекламної конструкції, цей акт затверджується заступником директора Департаменту, начальником управління містобудування та архітектури, головним архітектором міста. Один примірник акта направляється Рекламорозповсюджувачу поштовим відправленням без повідомлення про вручення.
10.04.2015 та 29.04.2021 між сторонами підписано додаткові договори №1/866 та №866/2 до договору №923 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв від 07.05.2012 року в яких сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору від 07.05.2012 №923 до 07.05.2018 року та до 07.052024 року відповідно.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях» затверджено перелік рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях, які підлягають демонтажу, згідно з додатком.
Так, в Переліку рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях, які підлягають демонтажу, що є додатком до рішення виконавчого комітету міської ради 23.02.2022 року №111/4, під номером 4 вказано рекламну конструкцію білл-борд розміром 3х6 м розміщену за адресою: вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва).
15.08.2022 року Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради сформовано письмове повідомлення №24/01-08/3-05/3/1300 в якому департамент повідомляв товариство з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» про те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях» 23.08.2022 року о 9.00 год буде здійснено демонтаж рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва).
Матеріали справи не містять і представником позивача не надано жодних доказів надіслання (вручення) даного повідомлення позивачем на адресу відповідача до 23.08.2022 року, тобто до дня здійснення демонтажу рекламної конструкції.
23.08.2022 року КП «МіськШЕП» проведено демонтаж рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва), яку перевезено на місце зберігання: на територію КП «Чернівецьке тролейбусне управління», що підтверджується актом про демонтаж рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва), м. Чернівці .
Як підстава для здійснення демонтажу в акті значиться рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях».
Крім того, даний акт затверджений заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури департаменту урбаністики та архітектури міської ради, головним архітектором міста, тобто уповноваженою особою відповідача по справі.
Матеріали справи не містять і представником позивача не надано жодних доказів надіслання (вручення) акту про демонтаж рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням позивачем на адресу відповідача. Даний акт наданий Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради адвокату відповідача в якості додатку до відповіді на адвокатський запит від 04.01.2023 року №24/01-08/1-4458.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року у справі №600/2881/22-а, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.02.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях» в частині внесення до Переліку рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях, які підлягають демонтажу (додаток до рішення виконавчого комітету міської ради 23 лютого 2022 року №111/4) рекламної конструкції під номером 4 за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону «Мальва» ).
28.12.2022 року адвокат позивача направив відповідачу письмову вимогу в якій вимагав відновити становище рекламної конструкції за адресою м. Чернівці, вул. Галицький шлях (біля стадіону «Мальва»), яке існувало до її демонтажу 23.08.2022 р., а саме здійснити встановлення рекламної конструкції на місце її демонтажу обґрунтовуючи це тим, що рішення, на підставі якого представники Департаменту здійснили демонтаж вищевказаної рекламної конструкції, скасоване, а демонтаж рекламної конструкції здійснено з порушенням встановленого Договором порядку, дії Департаменту щодо демонтажу є незаконними та безпідставними.
Листом від 19.02.2023 року №24/01-08/1-15 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив адвоката позивача що станом на 19.01.2023 департаментом вивчається питання щодо механізму виділення коштів на встановлення рекламного засобу на вул. Галицький шлях (біля стадіону «Мальва»)
Однак, станом на момент вирішення даного спору по суті відповідач не здійснив жодним дій щодо встановлення спірної рекламної конструкції на місце її демонтажу.
ІV. Позиція суду по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків окрім договорів та правочинів згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України є інші юридичні факти, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Поряд з цим, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За правилами статті 526 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання - це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов`язання. Одним із елементів належного виконання зобов`язання, що припиняє його існування, є виконання цього зобов`язання в належний строк. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), з якими пов`язано настання правових наслідків встановлених законом або договором у вигляді відшкодування збитків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вже зазначалось судом, розділом 6 договору №923 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв визначено чіткі підстави та порядок демонтажу рекламних конструкцій.
Так, про наміри демонтажу, час та дату його проведення, Департамент зобов`язаний повідомити Рекламорозповсюджувача шляхом направлення поштового рекомендованого листа без повідомлення про вручення (п. 6.2. договору).
За наслідками демонтажу складається відповідний акт в двох примірниках, в котрому чітко зазначається місце зберігання рекламної конструкції, цей акт затверджується заступником директора Департаменту, начальником управління містобудування та архітектури, головним архітектором міста. Один примірник акта направляється Рекламорозповсюджувачу поштовим відправленням без повідомлення про вручення (п.6.4. договору).
Суд повторно констатує, що матеріали справи не містять і представником позивача не надано жодних доказів надіслання (вручення) письмового повідомлення про наміри демонтажу та акту про демонтаж рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням позивачем на адресу відповідача, що є прямим порушенням пунктів 6.2., 6.4. договору.
Крім того, єдиними підставами, які надають право відповідачу на здійснення робіт по демонтажу рекламних конструкцій є порушення позивачем пунктів 2.2. та 4.2.2. договору, а саме нездійснення рекламорозповсюджувачем оплати за тимчасове користуванні місцями розташування рекламних носіїв та порушення рекламорозповсюджувачем зобов`язань постійно підтримувати територію навколо рекламоносія в належному санітарному стані та постійно підтримувати рекламні носії в належному технічному та естетичному стані (п.6.1. договору).
Однак, в письмовому повідомленні про наміри демонтажу від 15.08.2022 та акті про демонтаж рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням від 23.02.2022 вказано, що демонтаж здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.08.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях».
Тобто, демонтаж рекламної конструкції здійснювався з інших підстав ніж тих які передбачені договором.
Також суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.08.2022 року №111/4, яке слугувало підставою для здійснення демонтажу рекламної конструкції, визнано протиправним та скасовано рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року у справі №600/2881/22-а, яке набрало законної сили.
При прийнятті даного рішення, судом встановлено безпідставність включення відповідачем до Переліку рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях, які підлягають демонтажу (додаток до рішення виконавчого комітету міської ради 23 лютого 2022 року №111/4) рекламної конструкції під номером 4 за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва) , право на встановлення якої має позивач згідно Договору №923, додаткових договорів до нього від 10 квітня 2015 року №1/866 та від 29 квітня 2021 року №866/2, дозволу №2161 від 07 травня 2012 року, чинними (діючими) на час виникнення спірних відносин.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що демонтаж рекламної конструкції було здійснено у зв`язку із порушенням позивачем пункту 4.2.2. договору а саме щодо належного технічного та естетичного стану рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону «Мальва»), суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не підтвердженні належними доказами.
Так, в матеріалах справи відсутні і представником позивача не надано доказів наявності письмового повідомлення про наміри демонтажу рекламної конструкції у зв`язку із порушенням позивачем пункту 4.2.2. договору як того вимагає пункт 6.2. договору; в акті про демонтаж рекламних конструкцій із зовнішнім освітленням від 23.02.2022 в підставах демонтажу, крім рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.08.2022 року №111/4 «Про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених без дозвільних документів в м. Чернівцях», не зазначено будь-яких інших обставин таких як порушення умов договору.
Щодо посилання представника відповідача на неодноразові попередження ним позивача про порушення останнім пункту 4.2.2. договору, що підтверджуються відповідними листами, суд зазначає, що у матеріалах справи наявний лише один лист-попередження від 31.12.2021 року №24/01-08/3-05/3/2068, яким Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» про незадовільний зовнішній стан рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону).
Всі інші листи-попередження стосуються інших об`єктів.
Крім того, позивач даним листом попереджав, що у разі незадовільного зовнішнього вигляду рекламної конструкції буде підготовлений проєкт рішення на розгляд виконавчого комітету про анулювання дозволу на право встановлення рекламної конструкції за вказаною адресою а не демонтаж.
Також, представник позивача стверджує, що позивачем жодні листи-попереджування не отримувались, а матеріали справи не містять і представником відповідача не надано жодних доказів надіслання (вручення) листів на адресу позивача.
За змістом статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Таким чином, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони відображені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та п.3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.
Даний спосіб захисту пов`язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення, тобто, в даному випадку, до демонтажу 23.08.2022.
Суд зазначає, що відновлення становища та відновлення права є різними поняттями.
Так поняття «відновлення права» передбачає спосіб повернення носію права його правомочностей, яких він був позбавлений в результаті порушення такого права.
В свою чергу, ст. 16 ЦК України та п. 3 ч. 2 ст. 20 ГК України передбачений спосіб відновлення порушеного права, а саме поняття «відновлення становища, яке існувало до порушення», тобто повернення особи у фактичний та юридичний стан відносин, які існували до порушення права, яке, в свою чергу, повертає особі можливість здійснення такого права.
Тобто саме поняття «відновлення становища, яке існувало до порушення» є способом захисту права, і даний спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.
Як вже було зазначено, факт наявності права позивача на розміщення рекламної конструкції, яку у подальшому було демонтовано 23.08.2022, підтверджується діючим договором №923 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв а також рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року у справі №600/2881/22-а яким визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.08.2022 року №111/4, яке слугувало підставою для здійснення демонтажу рекламної конструкції, а факт протиправності дій Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо демонтажу 23.08.2022 рекламної конструкції за адресою вул. Галицький шлях (біля стадіону Мальва) підтверджується вищевказаними обставинами встановленими судом під час розгляду даної справи.
V. Висновки суду.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так матеріалами справи підтверджується, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» та адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери» (АО) укладено Договір №02/22-ю про надання юридичної (правової) допомоги від 31.05.2022 року за умовами якого Клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до вимог чинного законодавства України (п.1.1. договору №02/22-ю).
У відповідності до п. 4.1. договору №02/22-ю (із змінами у відповідності до додаткової угоди №2 від 21.02.2023) винагорода за послуги, що надаються АО (далі - гонорар) становить 2000,00 грн за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.
Згідно пунктів 4.2.-4.4. договору №02/22-ю при визначенні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката або іншої особи, яка виконує доручення (угоду). Підставою для виплати гонорару є звіт (акт надання послуг), який повинен містити інформацію про вид наданої послуги; час, витрачений на виконання; понесені фактичні витрати. Клієнт оплачує гонорар в національній валюті України - гривні - шляхом перерахування відповідної суми на рахунок АО не пізніше 5-ти днів з моменту отримання ним звіту (акту надання послуг).
01.05.2023 року між сторонами підписано Звіт (Акт) про надані послуги позивачу у зв`язку із розглядом справи №926/611/23, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» надано правничу допомогу на загальну суму 24000,00 грн, а саме:
- 07.02.2023 р. - визначення правової позиції. Підготовка позовної заяви про відновлення становища, яке існувало до порушення. Підготовка додатків до позову. Сплата судового збору. Подання позовної заяви 05:00 год.;
- 14.03.2023 р. - підготовка відповіді на відзив на позовну заяву. Направлення відповіді стороні та направлення до суду 04:00 год;
- 03.04.2023 р. - підготовка та участь у підготовчих судових засіданнях у Господарському суді Чернівецької області 00:30 год;
- 26.04.2023 р. - підготовка та участь у судовому засіданні по суті у Господарському суді Чернівецької області 00:30 год;
- 01.05.2023 р. - підготовка клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу 01:00 год;
- 02.05.2023 р. - підготовка та участь у судовому засіданні по суті у Господарському суді Чернівецької області 01:00 год.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» перераховано на банківські рахунки адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери» кошти в сумі 24000,00 грн що підтверджується копіями платіжних інструкцій №@2PL721068 від 31.03.2023 року на суму 4500,00 грн, №138 від 08.02.2023 року на суму 8000,00 грн, №174 від 01.05.2023року на суму 11500,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до частин 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача,
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 5 цієї статті Господарського процесуального кодексу передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Суд погоджується з доводами відповідача, що сума витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю даної справи. Зокрема, дана справа не обтяжена великою кількістю доказів.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, з урахуванням заперечень представника відповідача, вище обґрунтував, що підготовка до розгляду справи не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.
Разом з тим, у даній справі рішення прийнято на користь позивача, отже, він має право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення його такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України.
Відтак, за результатами дослідження поданих представником позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» витрат на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн. та 2684,00 грн судового збору, що на переконання суду, є співмірно із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги.
Решту витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн суд залишає за позивачем.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Відновити становище, яке існувало до порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють», шляхом встановлення рекламної конструкції за адресою м. Чернівці, вул. Галицький шлях (біля стадіону) на місце її демонтажу 23.08.2022 року.
3. Стягнути з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А, код ЄДРПОУ 44158575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ті, що виграють» (58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд.3А, код ЄДРПОУ 38048850) витрати на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн. та 2684,00 грн судового збору.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2023 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110771981 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гурин Микола Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні