ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/49/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви від 24.04.2023 № 345 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" про компенсацію (відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова", вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050; e-mail: office@tehnova.com.ua;
до відповідача: Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Реміснича, 55Б, м. Чернігів, 14000; e-mail: info@teplo.cn.ua; office.otke@ukr.net;
предмет спору: про стягнення 8403725,35 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Куценок В.П. - адвокат, довіреність № 1 від 28.12.2022.
У судовому засіданні 05.05.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
12.04.2023, ухвалене рішення в справі № 927/49/23, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" задоволені частково; присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на його користь: 5320712,22 грн боргу, 1412539,76 грн пені, 85277,17 грн трьох відсотків річних, 512491,05 грн інфляційних втрат та 109965,30 грн судового збору. В іншій частині позову суд відмовив.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем у ході судового розгляду спору при ухваленні рішення судом не вирішене.
Позивач, засобами поштового зв`язку, направив до суду заяву № 345 про компенсацію (відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких у даній справі склав 80000 грн. На підтвердження витрат до заяви додав засвідчені копії: договору про надання правничої правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022; протоколу від 08.02.2023 узгодження вартості послуг по супроводженню справи № 927/49/23 у Господарському суді Чернігівської області, що надаються за Договором про надання правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022 (додаток № 1 до нього); опису вчинених адвокатами АО "Оптімалекс" дій по здійсненню представництва інтересів клієнта в справі № 927/49/23; письмове звернення ТОВ фірма "Технова" за правовою допомогою б/н б/д.
Суд, за клопотанням ТОВ фірма "Технова", поновив строк на подачу доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу в справі № 927/49/23; прийняв до розгляду заяву про компенсацію (відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу в справі; судове засідання призначив на 27.04.2023, про що постановив ухвалу від 26.04.2023.
Ухвала від 26.04.2023 направлена сторонам засобами електронного зв`язку за їх офіційними електронними адресами (повідомленими суду).
27.04.2023, у судове засідання повноважні представники сторін не прибули.
Натомість, відповідач заявив письмове клопотання про відкладення розгляду заяви ТОВ фірма "Технова" про ухвалення додаткового рішення в справі на іншу дату, оскільки, він не мав достатньо часу на підготування письмових заперечень щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу та не має змоги забезпечити належний правовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у справі.
За частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Суд, за мотивованим клопотанням відповідача, відклав розгляд справи на 05.05.2023, у межах граничного десятиденного строку, встановленого частиною 3 статті 244 ГПК України.
05.05.2023, у судове засідання прибув повноважний представник відповідача, який письмово та усно в судовому засіданні заперечив проти заяви позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу в справі № 927/49/23 вважаючи, що договір про надання правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022, доданий позивачем до матеріалів справи на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є належним доказом у справі, оскільки від імені Адвокатського об`єднання «Оптімалекс» підписаний неповноважною особою Упирем В.В., який не є адвокатом та учасником цього Адвокатського об`єднання, відтак не був повноважним діяти від його імені.
Звертав увагу, що керівник позивача Аркатов Д.О., звертаючись до Адвокатського об`єднання за отриманням правової допомоги, посилався на умови іншого договору, № 19/02/ТН від 19.02.2021, який до суду не наданий. Натомість договір № 01/01/ТН від 04.01.2022 не містить такої істотної умови як порядок обчислення гонорару адвоката, підстав його зміни, умов його сплати тощо. Позивач, визначаючи перелік видів послуг наданих у межах цієї справи зазначив, що послуги з представництва надавались у Господарському суді м. Києва та Господарському суді Донецької області, а справа № 927/49/23 розглядалась Господарським судом Чернігівської області.
Також, на думку відповідача, послуги з правничої допомоги, вартість яких заявлена до відшкодування, стосуються виключно супроводження справи в суді та не пов`язані з підготовкою та подачею позову до суду.
Заявник (позивач) у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений засобами поштового та електронного зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач, у позовній заяві, повідомив про подачу доказів на підтвердження фактичного розміру судових витрат на професійну правову допомогу, в порядку частини 8 статті 129 указаного Кодексу.
Суд задовольнив клопотання позивача та поновив йому строк на подачу доказів на підтвердження судових витрат у справі, що подані ним до суду протягом п`яти днів, після того як останній дізнався про ухвалення судом рішення в справі (ухвала від 26.04.2023).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Оптімалекс» (далі -Виконавець) та ТОВ фірма «Технова» (далі - Замовник) (п.1.1.), Виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги з юридичного консультування та представництва (адвокатські послуги, код ДК 021:2015-79110000-8) в обсязі та на умовах, передбачених Договором, у свою чергу, Замовник зобов`язався оплатити такі послуги в порядку та строки, що обумовлені в Договорі.
Зокрема Виконавець, на підставі звернення Замовника, прийняв на себе зобов`язання з надання наступних послуг: складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів у судах під час здійснення цивільного, господарського чи адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (підпункти 2.1.9., 2.1.10. Договору № 01/01/ТН).
Вартість наданих за цим Договором послуг визначається по факту їх надання на підставі актів приймання-передачі наданих послуг або вказується в окремих додаткових угодах (п.5.1. Договору № 01/01/ТН).
Доводи відповідача проте, що Договір про надання правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022 не є укладеним, оскільки підписаний неповноважною особою, суд відхилив як безпідставні.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об`єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.
За частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги (1); довіреність (2); ордер (3); доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (4).
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 цього Закону).
Тобто, адвокатське об`єднання є лише організаційно-правовою формою діяльності адвоката, який в межах такого об`єднання є самостійною особою, яка надає клієнту правову допомогу та обирає спільно з клієнтом найкращу позицію для захисту його прав.
Суд установив, що згідно з відомостями з ЄДРПОУ (витяг з якого залучений до матеріалів справи) керівником Адвокатського об`єднання «Оптімалекс» (код ЄДРПОУ 43749288), який повноважний вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, є Упир Володимир Володимирович, підписант договору про надання правової допомоги № 01/01/ТН від 04.01.2022.
Водночас, правова допомога надана ТОВ фірма «Технова» в межах справи № 927/49/23 на підставі вказаного Договору адвокатом Фесенком Олександром Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва № 7052/10, виданого, 19.10.2018, Радою адвокатів Київської області за рішенням № 62 від 19.10.2018, який внесений до Єдиного реєстру адвокатів України (витяг з якого залучений до матеріалів справи) та є співзасновником Адвокатського об`єднання «Опімалекс».
Наведене спростовує доводи відповідача про відсутність підстав для відшкодування вартості витрат позивача на правничу допомогу в межах цієї справи.
Договір № 01/01/ТН набув чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2022 (п.9.1.), натомість, з матеріалів справи вбачається, що сторони по закінченню строку цього Договору фактично продовжували вчиняли дії з його виконання.
Зокрема, 08.02.2023, з огляду на письмове звернення Клієнта - ТОВ фірми «Технова», сторони підписали протокол узгодження вартості послуг по супроводженню справи № 927/49/23 в Господарському суді Чернігівської області, що надаються за Договором №01/01/ТН від 04.01.2022, та засвідчили, що між ними досягнута домовленість про встановлення фіксованого розміру винагороди (гонорару) Виконавцю за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги за цим Договором, що надаються Виконавцем Замовнику по супроводженню вказаної справи в провадженні Господарського суду Чернігівської області, а саме 80000 грн.
Сторони узгодили, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у протоколі в вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого Виконавцем часу.
Сторони погодили можливість застосування іншого порядку оплати вартості послуг з професійної правничої допомоги, що надаються Виконавцем Замовнику по супроводженню вказаної справи, ніж той, що передбачений розділом 5 Договору № 01/01/ТН, зокрема: в разі якщо за результатами її розгляду буде прийняте позитивне рішення, оплата здійснюється після отримання відшкодування вартості послуг, що підлягає отриманню із сторони, яка програла справу; в разі відмови в задоволенні позовних вимог, - строк оплати узгоджується сторонами окремо.
19.04.2023, після ухвалення судового рішення, сторони письмово узгодили, що в межах справи № 927/49/23, у порядку представництва інтересів ТОВ фірми «Технова», адвокатом Фесенко О.М. були надані наступні види послуг: правовий аналіз документів, наданих Замовником (у тому числі процесуальних); підготовка позовної заяви та додатків (1); правовий аналіз відзиву (пояснень), що надійшли від відповідача; виготовлення відповіді на відзив (2); підготовка заяв у справі (3). Разом вартість комплексу дій по представництву інтересів Клієнта в суді першої інстанції склала 80000 грн, установлена в фіксованому розмірі та попередньо погоджена сторонами в протоколі узгодження вартості послуг по супроводженню справи № 927/49/23, що надаються за Договором № 01/01/ТН від 04.01.2022.
За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2 та 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Вказана правова позиція наведена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Сторони в протоколі узгодження вартості послуг по супроводженню справи № 927/49/23 в Господарському суді Чернігівської області, наданих за Договором № 01/01/ТН, установили, що в разі, якщо за результатами розгляду вказаної справи прийняте позитивне рішення, оплата здійснюється після отримання відшкодування вартості послуг, яка підлягає отриманню зі сторони, що програла справу.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, п.6.1.).
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку, суд, керуючись зазначеними нормами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33 -34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду даної справи адвокатом позивача фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) правовий аналіз документів та актуальної судової практики, формування правової позиції, підготовка та подача позову; 2) правовий аналіз відзиву та підготовка письмової відповіді на відзив; 3) підготовка письмових заяв про розгляд справи без участі повноважного представника в судових засіданнях.
Заперечення відповідача про те, що правова допомога фактично отримана позивачем у межах справи № 927/49/23, обмежена виключно супроводженням адвокатом справи вже після відкриття провадження, спростовуються наявними матеріалами справи.
При цьому, допущені Адвокатським об`єднанням та клієнтом описки в тексті документів щодо назви судової установи, якою розглянутий та вирішений спір, та щодо реквізитів договору, на підставі якого клієнту надавались послуги з правової допомоги, за висновком суду, не впливають на їх правовий зміст.
З урахуванням наведеного, суд врахував ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання позову, в той час як між сторонами в судовому порядку вже був вирішений спір з аналогічних підстав, справа № 927/157/22), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції; написання позовної заяви та письмової відповіді на відзив), керуючись принципом розумності, справедливості та пропорційності, приписами частини 4 статті 129 ГПК України (обсяг задоволення позовних вимог 87,24%) та частини 5 указаної статті, вирішив покласти на відповідача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17448,00 грн (20000 грн х 87,24%, де 20000 грн - розмір витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу між сторонами за результатами вирішення наявного спору, з огляду на їх розумну необхідність, виходячи з фактичних обставин справи).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 221, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" (код ЄДРПОУ 24100060) про компенсацію (відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу в межах справи № 927/49/23, задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (вул. Реміснича, буд. 55 Б, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 03357671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" (вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050; код ЄДРПОУ 24100060) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17448,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 10.05.2023
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110771989 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні