Постанова
від 09.05.2023 по справі 910/1297/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1297/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" - Лозовського В.М.,

відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент констракшн холдінг" - Гапіної Н.В.,

відповідача-2 - акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - Сухої М.В.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" (далі - ТОВ "Черкаський полімер", Позивач)

на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 (суддя Турчин С.О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 (головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Агрикова О.В. і Козир Т.П.)

зі справи № 910/1297/22

за позовом ТОВ "Черкаський полімер"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент констракшн холдінг" (далі - Відповідач-1);

акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - Відповідач -2)

про визнання недійсним договору.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов подано про визнання недійсним договору застави майнових прав від 28.10.2021 № 281021-М (далі - Договір застави).

2. Позов обґрунтовано укладенням Договору застави з порушенням частин другої, п`ятої статті 203, статті 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано недоведеністю Позивачем тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Позивач просить: оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати; прийняти нове рішення, яким визнати недійсним Договір застави, укладений Відповідачем-2 і Відповідачем-1.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 76, 77, 78, 79 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями статей 16, 203, 215, 234 ЦК України за наявності ознак пов`язаності учасників оспорюваного правочину при дослідженні обставин виконання такого правочину;

- суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (платіжні доручення), що, в свою чергу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Доводи іншого учасника справи

7. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти касаційної скарги, вказує, що: відповідачами доведено виконання ними Договору застави, натомість Позивачем не надано жодного доказу протилежного; висновки судів попередніх інстанцій базуються на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах, які у своїх сукупності спростовують доводи Позивача щодо невиконання Договору застави як ознаки його фіктивності; Позивач не спростував ні факт існування заборгованості за Кредитним договором, ні факт погашення цієї заборгованості заставодавцем, а його процесуальна позиція зводиться до заперечень щодо форми частини доказів, поданих відповідачами, - та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/1297/22 - без змін.

8. Відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що вони є безпідставними і необґрунтованими, натомість оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також з відповідністю висновків суду обставинам справи та просить рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі 910/1297/22 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПЕРЕВІРЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, І ІХНІХ ВИСНОВКІВ

9. Відповідачем-2 (банк) та Позивачем (позичальник) укладено кредитний договір від 28.10.2021 №281021-К (далі - Кредитний договір), згідно з яким банк зобов`язується надати позичальнику кредит (грошові кошти на умовах, зазначених у договорі) одним або кількома траншами (сума кредиту у повному обсязі або частина суми кредиту) в національній валюті України в загальній сумі 35 000 000 грн. та в межах встановленого строку кредиту, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії) за кредит у порядку і на умовах цього договору.

10. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором, Відповідачем-2 (заставодержатель) і Відповідачем-1 (заставодавець) укладено Договір застави, за умовами якого заставою забезпечуються кожна та всі з вимог заставодержателя, що випливають з Кредитного договору із всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором та заставодавцем зобов`язань за Договором застави заставодавець надає в заставу майнові права на отримання банківського вкладу в сумі 35 400 000 грн., що належать заставодавцю на праві власності та знаходяться на вкладному рахунку № НОМЕР_1 у Відповідача-2 згідно з договором банківського строкового депозиту від 28.10.2021 №Д-11377/28102021/0023, укладеним між заставодавцем і заставодержателем.

11. У зв`язку з невиконанням позичальником Кредитного договору Відповідач-2 направив Позивачу та Відповідачу-1 вимогу від 12.01.2022 №17-206 про дострокове погашення кредиту, згідно з якою: визнав дату погашення кредиту такою, що настала; повідомив позичальника про необхідність у строк до 17.01.2022 повернути кредит, сплатити проценти за його використання, виконати інші зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі на загальну суму 35 490 936,29 грн. Зазначена вимога містила також повідомлення заставодавцю про його право сплатити кошти за позичальника.

12. Відповідач-1 19.01.2022 перерахував Відповідачу-2 35 000 000 грн. з призначенням платежу: погашення кредиту за кредитним договором № 281021-К від 28.10.2021.

За поясненнями Відповідача-2, ним було здійснено зарахування даних коштів у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, а у Позивача залишилася заборгованість Відповідача-2 в сумі 564 869,95 грн., (заборгованість за тілом кредиту 544 970,13 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 14 831,48 грн., пеня 5 045,92 грн.

13. 21.01.2022 Відповідач-1 здійснив погашення залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 564 869, 95 грн.

14. Позивач посилався на те, що Договір застави є фіктивним у силу статті 234 ЦК України, оскільки укладений між відповідачами за відсутності економічного змісту для здійснення зазначеної операції, без мети забезпечення виконання зобов`язання, без відома та згоди Позивача, а також з метою відступлення права кредитора на пов`язану особу.

15. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом від 13.10.2021 № 120 загальних зборів учасників ТОВ "Черкаський полімер", цими учасниками були прийняті рішення: надати ТОВ "Черкаський полімер" згоду на отримання фінансування в Банку шляхом укладення кредитного договору з параметрами: ліміт - 35 000 000 грн.; застава - майнові права на депозит третьої особи; ставка - 10%; строк-365 днів; звернутися до ТОВ "Девелопмент констракшн холдінг" з проханням виступити поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Черкаський полімер" перед банком та надати останньому в забезпечення належне/ні йому майно/майнові права; надати повноваження на підписання з банком кредитного договору та інших документів, пов`язаних з його підписанням, директору ТОВ "Черкаський полімер" Толстому Д. Ю. або представнику за довіреністю Дубовенку В.В.

16. Згідно з рішенням єдиного учасника ТОВ "Девелопмент констракшн холдінг" від 25.10.2021 вирішено: укласти з Банком депозитний договір на суму 35 400 000 грн.; надати майнову поруку як забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Черкаський полімер" перед Банком за кредитним договором та надати в заставу Банку майнові права на отримання депозиту, розміщеного в Банку; уповноважити директора товариства Малиш Я.М. на укладення і підписання депозитного договору, договору застави майнових прав та інших документів, пов`язаних з підписанням вищевказаного договору.

17. З матеріалів справи вбачається, що Договір застави укладений між відповідачами з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором (позивача), за зверненням самого позичальника.

18. Довідкою Відповідача-2 від 25.01.2022 № 17-570 підтверджується виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором.

19. Судом відхилено посилання Позивача на неналежність та недопустимість як доказів у справі платіжних доручень: від 28.10.2021 № 380, яким підтверджується факт перерахування Відповідачем-1 на депозитний рахунок суми депозиту 35 400 000 грн. згідно з договором банківського строкового депозиту від 28.10.2021 № Д-11377/28102021/0023; платіжних доручень від 19.01.2022 № 438 і від 21.01.2022 №445, якими підтверджується перерахування Відповідачем-1 Відповідачу-2 в рахунок погашення кредиту за Кредитним договором коштів у сумах 35 000 000 грн. та 564 869,95 грн.

За змістом пунктів 5.5.2, 5.5.3 Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців в АТ "Банк Кредит Дніпро" банк та клієнт домовилися, що електронні розрахункові документи, що сформовані з використанням ЕЦП, що накладаються за допомогою особистого ключа та перевіряються за допомогою відкритого ключа, є правомочними, тобто розглядаються як такі, що мають юридичну силу, рівну з розрахунковими документами на паперових носіях, що підписані посадовими особами та завірені печаткою клієнта.

Як зазначив Відповідач-2, долучені до матеріалів справи платіжні доручення були оформлені в електронному вигляді, а відтак підтвердження підписів на них здійснюється за допомогою електронного підпису.

Водночас, як вбачається з доданих до матеріалів справи вказаних платіжних доручень, останні містять усі необхідні реквізити, в тому числі підпис та печатку банку, дату проведення операції, а відтак є належними та допустимими доказами.

20. У Договору застави відсутні ознаки фіктивного правочину.

21. З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником Позивача та Відповідача-1 є Ярославський О.В.

Відповідно до усталеної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов`язаності, афілійованості, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов`язань боржника (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20).

Відтак посилання Позивача на пов`язаність осіб не свідчить про фіктивність оспорюваного правочину.

Метою укладення Договору застави було забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором, а не відступлення права кредитора на пов`язану особу.

22. Ні умовами Кредитного договору, ані чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитора або заставодавця за Договором застави одержувати згоду банку на укладення такого договору.

23. Оскільки загальними зборами учасників Позивача було прийнято рішення про звернення до Відповідача-1 з проханням виступити поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Черкаський полімер" перед Банком, то посилання Позивача на те, що Договір застави укладений без відома й згоди Позивача, а також з метою відступлення права кредитора на пов`язану особу, - не відповідає обставинам справи.

24. Судом апеляційної інстанції не задоволено клопотання Позивача про витребування у відповідачів доказів погашення заборгованості за Кредитним договором та перерахування коштів на депозитний рахунок за договором банківського строкового депозиту, оскільки будь-яких заяв (клопотань) про витребування у відповідачів таких доказів Позивачем у суді першої інстанції заявлено не було, а в апеляційній скарзі не обґрунтовано неможливість подання такого клопотання в суді першої інстанції.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Договору застави.

26. Відповідно до положень ЦК України:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15);

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16);

- способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16);

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215);

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша - третя, п`ята, шоста статті 203);

- фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; фіктивний правочин визнається судом недійсним (частини перша, друга статті 234).

27. Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

28. З наведених законодавчих приписів випливає, що неодмінною передумовою звернення з позовом про визнання правочину недійсним, у тому числі з підстав його фіктивності, є порушення ним прав та/або законних інтересів позивача.

29. Водночас ні в позовній заяві у даній справі (т.1, а.с. 1-3), ані в касаційній скарзі Позивачем не зазначено й не обґрунтовано, а в попередніх судових інстанціях - не доведено, які саме права та/або законні інтереси Позивача порушено у зв`язку з укладенням Договору застави і в чому конкретно полягає таке порушення. Так само Позивачем не зазначено й не обґрунтовано, яким чином визнання зазначеного договору недійсним поновить його права та/або законні інтереси.

При цьому лише те, що Договір застави певною мірою стосується діяльності Позивача, ще не означає порушення ним прав (законних інтересів) останнього.

30. Що ж до законності оспорюваного договору, то скаржником не обґрунтовано наявності у нього повноважень щодо здійснення контролю (нагляду) за відповідністю законові правочинів, що вчиняються іншими особами, в даному разі відповідачами.

31. Судом також не приймається посилання скаржника на термін "пов`язані особи", вживаний у Податковому кодексі України та Законі України "Про захист економічної конкуренції".

Відносини у цій справі підпадають під ознаки цивільно-правових у розумінні частини першої статті 1 ЦК України і не регулюються нормами названих Кодексу і Закону.

32. Поряд з тим питання, пов`язані із встановленням обставин справи та дослідженням доказів у ній, не можуть бути предметом касаційного розгляду в силу припису частини другої статті 300 ГПК України, за яким суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для формування висновку з питання щодо застосування статей 76, 77, 78, 79 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями статей 16, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України за наявності ознак пов`язаності учасників оспорюваного правочину при дослідженні обставин виконання такого правочину.

34. Наведене було достатньою підставою для відмови в позові безвідносно до інших обставин справи та доводів сторін.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про необхідність відмови в позові, хоча й не обґрунтували цей висновок належним чином.

Відтак підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, і, відповідно, для задоволення касаційної скарги не вбачається.

34. Верховний Суд погоджується з доводами, наведеними Відповідачем-2 та Відповідачем-1 у відзивах на касаційну скаргу, в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

35. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 зі справи № 910/1297/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Дата ухвалення рішення09.05.2023
Оприлюднено12.05.2023
Номер документу110772042
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1297/22

Постанова від 09.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 06.04.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 06.03.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 31.01.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Постанова від 23.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 03.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 26.09.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 28.08.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Рішення від 14.07.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 17.05.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні