Ухвала

від 10.05.2023 по справі 1340/5767/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 1340/5767/18

адміністративне провадження № К/990/14810/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій,

установив:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - також позивач за первісним позовом, ГУ ДФС у Львівській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» (далі - також відповідач за первісним позовом, ТОВ «TFC GROUP», Товариство), в якому просило стягнути з ТОВ «TFC GROUP» грошові кошти у розмірі 204 805,93 грн, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, позов задоволено повністю, стягнуто в дохід державного бюджету кошти з рахунків ТОВ «TFC GROUP» в сумі 204 805 грн 93 коп, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, що обслуговують такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у цій справі касаційну скаргу ТОВ «TFC GROUP» задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасовано. Справу №1340/5767/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після повернення даної справи на новий розгляд ТОВ «TFC GROUP» звернулось до суду з зустрічним позовом, в якому заявлено наступні зустрічні позовні вимоги: зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - також відповідач за зустрічним позовом, ГУ ДПС у Львівській області) провести списання безнадійного податкового боргу ТОВ «TFC GROUP» (далі також позивач за зустрічним позовом) у сумі 204 805,93 грн; зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 204 805,93 грн.

14 липня 2022 року суд першої інстанції замінив позивача за первісним позовом ГУ ДФС у Львівській області на правонаступника ГУ ДПС у львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у задоволенні первісного позову ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «TFC GROUP» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках відмовлено. Зустрічний адміністративний позов ТОВ «TFC GROUP» задоволено повністю. Зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області провести списання безнадійного податкового боргу ТОВ «TFC GROUP» у сумі 204 805,93 грн. Зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 204 805,93 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, заяву представника ТОВ «TFC GROUP» про відшкодування витрат на правову допомогу та повернення суми сплаченого судового збору задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь ТОВ «TFC GROUP» 15 000 гривень витрат на правову допомогу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь ТОВ «TFC GROUP» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 4 608,14 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь ТОВ «TFC GROUP» сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 6 144,18 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі №9901/264/19 та від 12 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 29 березня 2023 року про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Також Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у поданій касаційній скарзі викладено обставини справи, зроблено вказівки на постанови Верховного Суду із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. Разом з тим, ним не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Формальне посилання на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Верховний Суд також зауважує, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов