Ухвала

від 10.05.2023 по справі 1340/5767/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 1340/5767/18

адміністративне провадження № К/990/15214/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання до вчинення дій,

установив:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - також позивач за первісним позовом, ГУ ДФС у Львівській області, податковий орган) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» (далі - також відповідач за первісним позовом, ТОВ «TFC GROUP», Товариство), в якому просило стягнути з ТОВ «TFC GROUP» грошові кошти у розмірі 204 805,93 грн, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, позов задоволено повністю, стягнуто в дохід державного бюджету кошти з рахунків ТОВ «TFC GROUP» в сумі 204 805,93 грн, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, що обслуговують такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у цій справі касаційну скаргу ТОВ «TFC GROUP» задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасовано. Справу №1340/5767/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після повернення даної справи на новий розгляд ТОВ «TFC GROUP» звернулось до суду з зустрічним позовом, у якому заявлено наступні зустрічні позовні вимоги: зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач за зустрічним позовом, ГУ ДПС у Львівській області) провести списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «TFC GROUP» (далі - також позивач за зустрічним позовом) у сумі 204805,93 грн; зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 204 805,93 грн.

14 липня 2022 року суд першої інстанції замінив позивача за первісним позовом ГУ ДФС у Львівській області на правонаступника ГУ ДПС у львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року, у задоволенні первісного позову ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «TFC GROUP» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках відмовлено. Зустрічний адміністративний позов ТОВ «TFC GROUP» задоволено повністю. Зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області провести списання безнадійного податкового боргу ТОВ «TFC GROUP» у сумі 204 805,93 грн. Зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу у сумі 204 805,93 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

27 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Водночас необхідно враховувати, що вирішуючи спори, суди застосовують положення статті в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги в контексті наявності/відсутності передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави переважно зводяться здебільшого до оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №1340/5767/18 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов