Постанова

від 10.05.2023 по справі 640/966/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/966/20

адміністративне провадження № К/9901/35301/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року (прийняте в складі: головуючого судді Кузьменка В.А.) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)

УСТАНОВИВ

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» (надалі товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2019 року №00792615050106, №00802615050106, №00812615050106 та №00822615050106.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що всі господарські операції з контрагентами ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп» мають реальний характер та підтверджені необхідними документами, оформленими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року було відмовлено у задоволені позовних вимог.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б давали можливість встановити обсяг наданих послуг, зміст та мету їх надання, факт використання у власній господарській діяльності, доцільність замовлення послуг у контрагентів ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», як і відсутні докази фактичного надання послуг позивачу в межах спірних відносин та докази пов`язаності придбаних послуг із діяльністю позивача. Позивач не надав доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», у зв`язку із чим у судів попередніх інстанцій відсутня можливість дослідити їх відповідність вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 23 вересня 2021 року Товариство не погодившись з рішенням апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №640/966/20, а вказану справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/966/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Позивач наголошує, що Суд апеляційної інстанції грубо порушив норми процесуального права, встановивши обставини, що мають істотне значення, а також не звернув уваги на те, що частина документів, на які зроблено посилання в позовній заяві як на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «СІМУЗАР», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «СІНТА-ЄВРО-ГРУП», в матеріалах справи відсутні.

5.3. Товариство звертає увагу на те, що за результатами господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «СІМУЗАР», останнє на виконання умов договору на надання консультатційних послуг від 01.02.2016 року підготувало і передало позивачу 4 звіт про фінансові результати діяльності позивача за 2015 рік (копія витягу додається). Однак, вказаний звіт в матеріалах справи відсутній.

Господарським взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» щодо надання рекламних послуг передувало укладення 08.07.2016 року договору між позивачем та ТОВ «ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ» про надання консультаційних послуг. За цим договором завданням позивача було, зокрема, допомогти ТОВ «ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ» знайти потенційних покупців для продажу нежитлової будівлі, загальною площею 176 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Гвардійська, 80.

Для виконання позивачем зобов`язань, взятих на себе перед ТОВ «ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ», позивач 05.09.2017 року уклав з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» договір про надання рекламних послуг № 050917.

За результатами господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» останнє на виконання умов договору про надання рекламних послуг надавало послуги з реклами майнового комплексу «Гвардійська», що відображено у відповідному звіті про хід продаж майнового комплексу «Гвардійська», а також підготувало Презентацію для потенційних покупців майнового комплексу «Гвардійська», які позивач, в свою чергу, передав ТОВ «ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ» на виконання умов договору про надання консультаційних послуг від 08.07.2016 року.

Однак, указані документи: Презентація для потенційних покупців майнового комплексу «Гвардійська» та Звіт про хід продажів цього майнового комплексу, в матеріалах справи відсутні.

Господарським взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «СІНТА-ЄВРО- ГРУП» на проведення робіт та надання послуг передувало укладення 01.11.2017 року договору між позивачем та ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс України» на надання консультаційних послуг та договору від 06.112017 року про проведення робіт та надання послуг.

Для виконання позивачем зобов`язань, узятих на себе перед ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс України», позивач 06.11.2017 року уклав з ТОВ «СІНТА- ЄВРО-ГРУП» договір на проведення робіт та надання послуг.

За результатами господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «СІНТА-ЄВРО-ГРУП» останнє, зокрема, на виконання умов договору на проведення робіт та надання послуг підготувало і передало позивачу Робочий проект (архітектурно-планувальні рішення) офісного приміщення на 15-му поверсі БЦ «СЕНАТОР», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Московська, 32/2; Робочий проект водопостачання та водовідведення; Виконавчу документацію проекту водопостачання та водовідведення 15 (+56,70): 12- 17:В-Д : ВК1-1, та виконало підрядні роботи, які позивач, у свою чергу, передав на виконання умов договору на надання консультаційних послуг та договору від 06.112017 року про проведення робіт та надання послуг.

Крім того, на підтвердження робіт, виконаних ТОВ «СІНТА-ЄВРО-ГРУП» податковому органу під час перевірки було надано альбом фотографій ремонтних та оздоблювальних робіт в офісному приміщенні ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс України» (додаються).

Однак, указані документи: Робочий проект (архітектурно-планувальні рішення) офісного приміщення на 15-му поверсі БЦ «СЕНАТОР», що розташований за адресою: м. Київ, вул.Московська, 32/2; Робочий проект водопостачання та водовідведення; Виконавчу документацію проекту водопостачання та водовідведення 15 (+56,70):12-17:В-Д : ВК1-1, альбом фотографій ремонтних та оздоблювальних робі в офісному приміщенні ТОВ «Сіеранс Глобал Мерчантс України», в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, докази, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «СІМУЗАР», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «СІНТА- ЄВРО-ГРУП», які були у розпорядженні позивача та відповідача, не були подані до суду помилково.

Позивач наголошує, що з метою повного і всебічного з`ясування дійсних обставин даної справи позивач у своїй апеляційній скарзі звернув увагу суду апеляційної інстанції на необхідність додаткового дослідження документів доданих до апеляційної скарги.

Крім того, позивач зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або Інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу товариства, в якому податковий орган вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить відмовити в задоволені такої.

7. 07 жовтня 2021 року справа №604/966/20 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг», унаслідок якої контролюючим органом складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» (код 39034917)» від 22.08.2019 року №476/26-15-14-01-03/39034917 (далі по тексту - акт перевірки).

9. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 44.1 статті 44,підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2000 року №318, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 262 047,00 грн., у тому числі по періодах за 2016 рік на 12 450,00 грн., за 2017 рік на 249 598,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 212 121,00 грн. у 2017 році;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41 153,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2016 року у сумі 13 833,00 грн., грудень 2017 року на суму 27 320,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 244 769,00 грн., у тому числі по періодах вересень 2017 року у сумі 33 760,00 грн., грудень 2017 року у сумі 211 009,00 грн.

10. На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві від 22.08.2019 винесено наступні податкові повідомлення-рішення.

11. Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 27 вересня 2019 року №00792615050106 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ТОВ «Сі Єнд Пі Консалтинг» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 327 559,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 262 047,00 грн. та за штрафними санкціями - 65 512,00 грн.

12. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 27 вересня 2019 року №00802615050106 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пункту 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ТОВ «Сі Єнд Пі Консалтинг» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 34 150,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 27 320,00 грн. та за штрафними санкціями - 6 830,00 грн.

13. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 27 вересня 2019 року №00812615050106 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України ТОВ «Сі Єнд Пі Консалтинг» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212 121,00 грн за 2017 рік.

14. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 27 вересня 2019 року №00822615050106 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України ТОВ «Сі Єнд Пі Консалтинг» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 244 769,00 грн., у тому числі за вересень 2017 року на 33 760,00 грн. та за грудень 2017 року на 211 009,00 грн.

15. Висновки вищевказаного акта перевірки в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про порушення норм Податкового кодексу України мотивовані відображенням позивачем у податковій звітності відповідних сум по господарським операціям з ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп» у зв`язку з виявленням фактів документального оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення.

16. Товариство не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

17. Спірним питання у цій справі правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп».

18. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353 , абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини друга, третя статті 341 КАС України).

20. Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

21. Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

22. Відповідно до п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

23. Згідно з п.44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

24. Відповідно до п.44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

25. Згідно з п.44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

26. Відповідно до п.44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

27. Відповідно до п.61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

28. Згідно з п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

29. Відповідно до п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

30. Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

31. Відповідно до п.77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

32. Згідно з п.77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

33. Відповідно до п.п.77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

34. Вимоги щодо змісту наказу врегульовано абз.3 п.81.1 статті 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

35. Згідно з п.83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

36. Відповідно до п.85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

37. Згідно з п.85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

38. Відповідно до п.85.8 статті 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

39. Відповідно до п.86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

40. Згідно з п.86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

41. Поряд з цим, згідно з пп.16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України платник податків, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

42. Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

43. Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

44. Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

45. Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п.198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

46. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

47. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

48. У свою чергу, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

49. Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

50. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

51. Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

52. Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

53. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

54. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

55. Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

56. Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

57. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

58. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», у зв`язку із чим у суду відсутня можливість дослідити їх відповідність вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

59. Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

60. Указана правова позиція також наведена у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 620/219/20.

61. Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

62. Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №420/2808/20.

63. Суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки первинним документам (які були надані під час перевірки та на стадії судового розгляду) щодо господарських операцій та не встановлено обсяг наданих послуг, зміст та мету їх надання, факт використання у власній господарській діяльності, доцільність замовлення послуг у контрагентів ТОВ «Сімузар», ТОВ «Івамар Трейд», ТОВ «Сінта-Євро-Груп».

64. Також суд уважає за необхідне зазначити, що залишилось поза увагою судів посилання податкового органу на показання свідків (допит), а також наявність вироків щодо посадових осіб контрагентів позивача.

65. Крім цього, Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

66. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

67. Тобто, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, судам слід надати оцінку наданим товариством первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

68. Крім того, матеріали справи місять заяву позивача про втрату первинних документів датованою 14 травня 2019 року.

69. Апеляційним судом не з`ясовано (не перевірено) обставин ненадання позивачем первинних документів на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки. Судом не встановлювались обставини не надання запитуваних документів Головному управлінню ДПС, та не з`ясовувалось причини відсутності можливості їх надання підприємством.

70. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції не було надано належну правову оцінку всім доводам, викладеним у позовній заяві, апеляційній скарзі та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи, а також мало місце неправильне застосування норм матеріального права.

71. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

73. Зважаючи на вищевикладене, постановлене у цій справі судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

74. Тому, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» підлягає частковому задоволенню.

75. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Єнд Пі Консалтинг» - задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко