Рішення

від 11.05.2023 по справі 513/250/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/250/23

Провадження № 2/513/128/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі Челак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою в якій просить суд визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4

Позовні вимоги обгрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10.08.2022 року. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка за державним актом серії ЯГ №929104 від 07.03.2007 року (за двома сертифікатами серії ОД 0156715 та ОД №0167769), які за заповітом він заповів позивачці та її сестрі ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки, ОСОБА_4 . Після смерті матері, ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, належна ОСОБА_7 , батьку позивачки. що підтверджується Державним актом серії ЯГ №929104 від 07.03.2007року, кадастровий номер 5124583900:01:001:0800. 30.08.2022 року позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,06 га, кадастровий номер 5124583900:01:001:0800, що належала ОСОБА_5 , спадкоємицею якого була мати позивачки, ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та надано роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між позивачкою та її матір`ю, ОСОБА_4 .

Родинні відносини підтвердженні рішенням Саратського районного суду від 06 грудня 2022 року (справа №513/1066/22). Після цього позивачка вдруге звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але її повідомлено, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини та її рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась, в зв`язку з тим, що її мати ОСОБА_4 хворіла і тимчасово проживала у позивачки, потім після її смерті сама позивачка мала проблеми зі здоров`ям, що перешкоджало її у своєчасному зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 16.02.2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.04.2023 року за заявою позивача ОСОБА_1 , в якості співвідповідача залучено її сестру, ОСОБА_6 та судовий розгляд справи перенесено.

Ухвалою суду від 27.04.2023 року за заявою позивача ОСОБА_1 , в якості співвідповідача залучено її брата, ОСОБА_3 та судовий розгляд справи перенесено.

Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за допомогою месенджера «Viber», яке нею отримано, в судове засідання не з`явилась. До суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду не з`явився. До суду направлено заяву щодо розгляду справи без участі представника відповідача,. Просять суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, до суду направили заяви у яких просять справу розглянути за їх відсутності, позов визнають у повному обсязі, наслідки визнання позову їм роз`яснені та зрозумілі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вирішив провести судове розгляд справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи, з урахуванням направлених до суду заяв.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін у справі, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10 серпня 2022 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Новоселівка Саратського району Одеської області, в якому в графі мати записано ОСОБА_9 . (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 02 листопада 1980 року Новоселівською сільською радою Саратського району Одеської області, згідно якого зареєстровано шлюб між « ОСОБА_10 » (мовою оригиналу) ІНФОРМАЦІЯ_4 та « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_5 , після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_12 » (мовою оригіналу). (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 10 серпня 2022 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Новоселівка Саратського району Одеської області у віці 68 років, актовий запис №38. (а.с.8).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №929104, зареєстрованого у Саратському районному відділі земельних ресурсів Одеської області 07 березня 2007 року, ОСОБА_7 , який проживає в с.Новоселівка Саратського району Одеської області, на підставі розпорядження голови Саратської районної адміністрації від 02 грудня 2005 року №597/А-05, є власником земельної ділянки площею 5,06 га, на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.11).

28.09.2006 року ОСОБА_5 за життя, на випадок своєї смерті склав заповіт, відповідно до якого заповів ОСОБА_3 сертифікат на земельну частку (пай), площею 4.00 га серії ОД №0156715, виданий СПК «Победа» на його ім`я. Заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сертифікат на земельну частку (пай), площею 4.00 га серії ОД №0167769, виданий СПК «Победа». (а.с.16).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 06 березня 2019 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новоселівка Саратського району Одеської області у віці 75 років, актовий запис №137. (а.с. 9), після смерті якої відкрилась спадщина.

Родинні зв`язки між позивачем та ОСОБА_4 підтверджуються рішенням Саратського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року, яким встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та йому належав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №929104 від 07 березня 2007 року, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с. 14).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в с.Новоселівка Саратського району Одеської області та після смерті якої відкрилась спадщина.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги що оформлення спадкових справ судовому розглядові не підлягають. Так, виходячи з положень підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. 26 серпня 2022 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., заведена спадкова справа №282/2022 до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 30 серпня 2022 року, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії-видачі ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,06 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5124583900:01:001:0800 цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була його дружина ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі п.1 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат», так як позивачка пропустила встановлений законодавством строк, та не надала документи, які б стверджували факт її спільного проживання зі спадкодавцем. Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки Новоселівського старостинського округу Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області №525 від 11.08.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.18 ).

Згідно довідки Новоселівського старостинського округу Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області №533 від 23.08.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_9 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті за данною адресою були зареєстровані, проживали та входили до складу сім`ї: онук ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . (а.с.19).

Тобто судом встановлено, що на час смерті спадкодавця, жодний зі спадкоємців з спадкодавцем не проживав.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

В другому та третьому абзацах пункту 24 вказаної Постанови № 7 роз`яснено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився 03 вересня цього ж року.

Ніхто із спадкоємців впродовж встановленого законом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини не подавав.

Судом також встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 серпня 2022 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. було відкрито спадкову справу № 282/2022 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 .

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61 21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини».

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 10, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки мати, позивачки хворіла та тимчасово проживала в неї, сама спадкоємиця захворіла після смерті матері, що перешкоджало її звернутися з заявою про прийняття спадщини, окрім цього суд зазначає, що спадщина є відкритою та не визнана відумерлою, позивач та її сестра та брат співвідповідачі у справі: ОСОБА_14 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги, інших заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, а також подальші дії позивача свідчать про те, що позивач не втрачав інтерес до спадкового майна і бажав реалізувати своє право на його прийняття.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з сукупності усіх обставин, що виникли у справі, а саме, що заяву про відмову від спадщини позивач не подавав, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд вважає за доцільним визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Новоселівка Саратського району Одеськоїобласті, батька, ОСОБА_4 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування», керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Новоселівка Саратського району Одеської області терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення складено 11.05.2023 року.

Суддя В. С. Миргород