Постанова від 25.04.2023 по справі 910/9030/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 910/9030/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022

у справі № 910/9030/20 (суддя Д.В. Мандичев)

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі

1) Київської міської державної адміністрації;

2) Державного концерну "Укроборонпром";

3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник";

за позовом Державного концерну «Укроборонпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-1 Фонд державного майна України

про визнання договору недійсним

в межах справи № 15/175-б

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.04.2023

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №15/175-б про банкрутство Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (ідентифікаційний код 14312358)

У червні 2020 року ДК "Укроборонпром" (далі - Укроборонпром) і ДП "Київський державний завод "Буревісник" (далі - Завод) звернулись до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, укладеного між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" (далі - відповідач, Товариство), та додаткової угоди до цього договору № 01 від 05.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/175-б (910/9030/20) від 30.06.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 відкладено підготовче засідання суду на 08.09.2020.

Крім того, у липні 2020 року заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), ДК "Укроборонпром", ДП "Київський державний завод "Буревісник" також звернувся до Господарського суду м.Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 та додаткової угоди до цього договору №01 від 05.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №15/175-б (910/11122/20) від 04.08.2020 відкрито провадження у справі , підготовче засідання призначено на 08.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 №15/175-б (910/11122/20 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора про об`єднання справ в одне провадження. Об`єднано в одне провадження справи 15/175-б (910/11122/20) та 15/175-б (910/9030/20) та присвоєно об`єднаній справі номер 15/175-б (910/9030/20).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 (15/175-б) (суддя Пасько М.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними договір №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м.Києві, укладений між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", а також додаткову угоду до цього договору № 01 від 05.04.2018.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних заяв Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "Київський державний завод "Буревісник", а також ДК "Укроборонпром" і ДП "Київський державний завод "Буревісник" до ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", за участю Фонду державного майна України про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській,2 у м.Києві, укладеного між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", і додаткової угоди до цього договору №01 від 05.04.2018 у межах справи №15/175-б.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2021 касаційні скарги Державного концерну "Укроборонпром" та Заступника Генерального прокурора - задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 - скасовано. Справу № 910/9030/20 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 позовні вимоги Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації;2) Державного концерну "Укроборонпром";3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" та позовні вимоги Державного концерну "Укроборонпром" задоволено повністю. Визнано недійсними Договір №40-92 від 29.03.2018 року про будівництво житлового комплексу за адресою : м. Київ, вул.Здолбунівська, 2 та додаткову угоду №1 від 05.04.2018, укладені між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Драгомирова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 38590943) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051, р/р 11А058201720343190001000000164 в ДКСУ м. Києва) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Драгомирова, буд. 2-А; ідентифікаційний код 38590943) на користь Державного концерну «Укроборонпром» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Ключовими мотивами рішення є:

- своєю правовою природою оспорюваний правочин є договором про спільну діяльність;

- ДП «КДЗ «Буревісник» усупереч вимогам діючого законодавства укладено договір та додаткову угоду до нього за відсутності згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання, що дає підстави для визнання їх недійсними відповідно до положень цивільного законодавства;

- з метою виконання умов договору державне підприємство мало передати в якості будівельного майданчика площу земельної ділянки з розташованими на ній будівлями, які належать до основних фондів цього підприємства, тобто фактично передало/безоплатно відчужило об`єкти нерухомості державної власності приватному суб`єкту господарювання в порушення наведених норм законодавства та положень Статуту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Ключовими аргументами скарги є:

- оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність;

- право користування земельною ділянкою внаслідок виконання оспорюваного договору не переходить до ТОВ "СІФ ІНВЕСТ";

- матеріали справи не містять доказу того, що ДП «КДЗ «Буревісник» уклавши договір взяв на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Від Генеральної прокуратури України та ДК "Укроборонпром" надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких заявники вказували на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судом обґрунтовано визнано оспоряюваний договір недійсний, як такий, що протирічить діючому законодавству.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи, справа № 910/9030/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Отрюх Б.М., Грек Б.М.Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9030/20, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 01.02.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/9030/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 (повний текст рішення складено 09.01.2023) у справі № 910/9030/20, розгляд справи призначено на 04.04.2023.

В судовому засіданні 04.04.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в розгляді справи до 11.04.2023; у задоволенні заяви ТОВ «Купер Прайс» про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 розгляд справи №910/9030/20 відкладено на 25.04.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 відкрито провадження у справі № 15/175-б про банкрутство Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник". Боржник на даний час перебуває на стадії розпорядження майном.

Договір №40-92 між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" було укладено 29.03.2018р., а додаткова угода до цього договору №01 - 05.04.2018р.

Отже, на час укладення оспорюваного правочину діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до Закону про банкрутство на стадії розпорядження майном правосуб`єктність боржника є обмеженою щодо можливості розпорядження майном. Обмеження правосуб`єктності компенсується за рахунок повноважень арбітражного керуючого і Загальних зборів (Комітету кредиторів). Також колегія зауважує, що обмеження щодо майна боржника можуть бути встановленні судом.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ДП "Київський державний завод "Буревісник" було відкрито 30.11.2011, на час укладення спірного договору, було затверджено реєстр кредиторів, сформовано пасив боржника та представницькі органи кредиторів.

Як вже було зазначено вище, 29.03.2018 було укладено договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві (далі - Договір, а.с. 10-15 Т 1), між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіф Інвест" (далі - відповідач).

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони (ДП "КДЗ "Буревісник" (Сторона 1) та ТОВ ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" (Сторона 2) зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2.

Об`єктом будівництва, за п. 1.1.4 Договору, є житловий комплекс з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями й іншими вихідними даними, який планується побудувати на частині земельної ділянки в межах будівельного майданчика, а також будь-які інженерно-технічні споруди, безпосередньо з ним пов`язані (далі - об`єкт).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ДП "КДЗ "Буревісник" передає ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" частину функцій замовника.

Відповідно до п. 2.4 Договору, фінансування будівництва здійснюється ТОВ "СІФ ІНВЕСТ".

Об`єктом забудови є земельна ділянка площею 9,5071 га, яка є частиною ділянки загальною площею 15,6 га та належить ДП "КДЗ "Буревісник" на праві постійного користування (п. 3.1 Договору).

Оформлення права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання і обслуговування об`єкта, є зобов`язанням ДП "КДЗ "Буревісник". Права, обов`язки та відповідальність сторін відповідно до договору виникають з моменту виконання ДП "КДЗ "Буревісник" зазначеного зобов`язання. ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" зобов`язана надати організаційне та методологічне сприяння у виконанні зазначеного обов`язку ДП "КДЗ "Буревісник" (п. 3.2 Договору).

Водночас п. 3.3 Договору сторони передбачили, що право користування частиною земельної ділянки внаслідок виконання Договору не переходить до ТОВ "СІФ ІНВЕСТ". ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у межах цього Договору.

ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" приймає на себе виконання частини функцій Замовника будівництва об`єкта, у тому числі: 1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому порядку дозвільних документів на будівництво об`єкту (п. 4.1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1.5 Договору ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" здійснює Будівництво відповідно до рішень і дозволів уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації та умовами договору.

Згідно з п. 4.2.2 Договору ДП "КДЗ "Буревісник" зобов`язане передати ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього Договору.

Сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника ДП "КДЗ "Буревісник" отримує у власність частину Об`єкта у вигляді окремих квартир та нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир Об`єкта та 8% від загальної площі нежилих приміщень Об`єкта. Вартість частини Об`єкта, що отримує ДП "КДЗ "Буревісник", буде встановлена Сторонами у додатковій угоді (п. 7.1 Договору).

05.04.2018р. ДП "КДЗ "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" було укладено додаткову угоду №01 до Договору №40-92 від 29.03.2018р. (а.с. 16 Т 1), якою визначено, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "КДЗ "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою загалом становлять 88 763 800 грн (п. 1 Додаткової угоди). У разі, якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 Договору, буде менше ніж 88 763 800 грн., то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (п. 3 Додаткової угоди).

ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" у повному обсязі фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд (п. 4 Додаткової угоди).

Крім того, з наявного в матеріалах справи науково-правового висновку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.11.2017р. №126/437 (а.с. 76-94 т. 2) вбачається, що:

1. Підписи та печатки обох сторін досліджуваного проекту договору свідчитимуть про погодження предмету такого договору, взаємних обов`язків, порядку розрахунків, відповідальність та термін дії договору, а отже, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, вимогам ГК України та ЦК України.

2. Досліджуваний проект договору за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить в собі ознаки інших договорів, зокрема, договору будівельного підряду.

3. Правовідносини, які виникають між сторонами, на підставі досліджуваного проекту договору, не можуть вважатися спільною діяльністю, а сам досліджуваний проект договору не відноситься до категорії договорів про спільну діяльність.

4. Погодження Фонду державного майна України при укладенні досліджуваного договору не вимагається. Зважаючи на те, що досліджуваний договір не є договором про спільну діяльність, доручення, комісії чи управління майном - такий договір не підпадає під дію Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №296.

5. Здійснення будівництва житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, на умовах, визначених у досліджуваному проекті договору, не є формою відчуження такої земельної ділянки.

6. Здійснення будівництва житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, на умовах, визначених у досліджуваному проекті договору, не є формою відчуження такої земельної ділянки. Тому вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 «Про затвердження порядку відчуження об`єктів державної власності» (зі змінами) не поширюються на правовідносини, які виникають на підставі досліджуваного договору.

7. Списання, демонтаж чи реконструкція існуючих об`єктів нерухомого майна підприємства не є відчуженням нерухомого майна державного підприємства у розумінні чинного законодавства України.

8. Керівник ДП «КДЗ «Буревісник» уповноважений на укладання досліджуваного договору.

9. Укладення досліджуваного договору не відноситься до закупівлі товарів, робіт, послуг і не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі».

10. Укладення досліджуваного проекту договору не суперечить п. 8 ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 30 листопада 2011 року у справі №15/175-6, проте, у разі списання, демонтажу чи реконструкції існуючих об`єктів нерухомого майна підприємства, що розташовані на земельній ділянці підприємства, яка планується згідно з проектом досліджуваного договору під будівництво Об`єкту - слід зважати на заборону таких дій, визначених у п. 8 ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 30 листопада 2011 року у справі №15/175-6.

На виконання вказівок постанови Верховного Суду від 22.09.2022 щодо обов`язку суду визначити правову природу оспорюваного договору, колегія зазначає таке.

Так, предмет Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві (пункти 2.1.-2.5):

· відповідно до умов цього Договору Сторона-1 та Сторона-2 зобов`язуються збудувати Об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2.

· для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором.

· кожна із Сторін діє в межах функцій та обов`язків, визначених даним Договором, розділом 3 Положення про Замовника-забудовника (Постанова Держбуду СРСР від 02.02.1988р.).

· фінансування будівництва здійснюється Стороною-2. Джерелом фінансування будівництва Об`єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає па себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами.

· у разі залучення Стороною-1 коштів фізичних та юридичних осіб на фінансування будівництва до підписання цього Договору, Сторона-1 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами та здійснює розрахунки з такими фізичними та юридичними особами виключно за рахунок власних коштів або належної йому, відповідно п. 7.1. цього Договору, частки.

Договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві не містить жодного положення, яке би встановлювало, що вкладом ДП «Київський державний завод «Буревісник» є його майно (об`єкти нерухомості та/або земельна ділянка).

Положеннями Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 року:

· Не передбачено відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності Державному концерну «Укроборонпром» та закріплене на праві господарського відання за ДП «Київський державний завод «Буревісник»;

· Не передбачено вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, які належать ДП «Київський державний завод «Буревісник»;

· Не передбачено відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності Державному концерну «Укроборонпром» та закріплене на праві господарського відання за ДП «Київський державний завод «Буревісник», реорганізація чи ліквідація юридичної особи та/або вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, які належать ДП «Київський державний завод «Буревісник».

Також положеннями Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 року:

· Нe передбачено вчинення будь-яких дій щодо майнових активів у тому числі земельних ділянок, які належать ДП «Київський державний завод «Буревісник» або які є у користуванні Підприємства;

· Не передбачено припинення права ДП «Київський державний завод «Буревісник» постійного користування земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 газ кадастровим номером 8000000000:90:142:0060;

· Не передбачено право відчуження земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0060.

Враховуючи вищезазначене, відчуження земель умовами спірного Договору не передбачено. У матеріалах справи відсутні докази припинення та/або передачі права постійного користування земельною ділянкою.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором про спільну діяльність з огляду на таке.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ч. 1 ст. 1130 ЦК України).

Договір про спільну діяльність може бути двостороннім або багатостороннім. Оскільки для укладення такого договору достатньо згоди сторін за всіма істотними умовами, його можна вважати консенсуальним. Сторонами (учасниками) договору про спільну діяльність можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а також фізичні особи-підприємці.

Головною особливістю договору про спільну діяльність є те, що його учасники прагнуть досягти спільної мети і, зазвичай, не виступають стосовно один одного як боржники та кредитори, на відміну від учасників інших договорів.

Унаслідок укладення такого договору не створюється новий суб`єкт права (юридична особа), а лише встановлюються права та обов`язки учасників договору. Крім того, на відміну від інших договорів, які встановлюють взаємні права та обов`язки сторін, договір про спільну діяльність характеризується спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються.

Об`єднання сторін такого договору пов`язане з їх особистою участю у спільній діяльності. Наприклад, у договорі простого товариства об`єднуються вклади учасників. Проте участь кожної зі сторін у спільній діяльності може здійснюватись і без об`єднання вкладів (ч. 2 ст. 113О ЦК України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Предметом такого договору є спільна діяльність сторін для досягнення певної мети без створення юридичної особи.

Таким чином, аналізуючи наведені норми Цивільного кодексу України, можна прийти до висновку, що в договорі про спільну діяльність, насамперед, має визначатися аспект щодо його предмета і мети. Крім того, договір має визначати взаємні обов`язки сторін, а також обов`язки кожної зі сторін щодо спільної діяльності, порядок ведення спільних справ, зокрема порядок прийняття рішень. Потрібно також визначити, на кого має бути покладене керівництво спільною діяльністю, встановити порядок проведення фінансових операцій, а також порядок здійснення контролю за спільною діяльністю.

Також варто зазначити, що Договір про спільну діяльність повинен визначати розмір вкладів і часток учасників, порядок розподілу між ними результатів спільної діяльності, порядок розподілу витрат і збитків, термін дії договору, відповідальність сторін, порядок розв`язання спорів тощо.

Договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 1131 ЦК України). Отже, він має відповідати вимогам, установленим у ст. 207 ЦК України.

Відповідно до предмету оспорюваного Договору Сторона-1 та Сторона-2 зобов`язуються збудувати Об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 (п.2.1.), для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором (п.2.2.), кожна із Сторін діє в межах функцій та обов`язків, визначених даним Договором, розділом 3 Положення про Замовника-забудовника (постанова Держбуду СРСР від 02.02.1988) (п.2.3.), фінансування будівництва здійснюється Стороною-2 (ТОВ «СІФ ІНВЕСТ»). Джерелом фінансування будівництва Об`єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами (п.2.4.), у разі залучення Стороною-1 коштів фізичних та юридичних осіб на фінансування будівництва до підписання цього Договору, Сторона-1 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами ті здійснює розрахунки з такими фізичними та юридичними особами виключно за рахунок власних коштів або належної йому, відповідно до п.7.1. цього Договору, частки (п.2.5.).

Тобто, з системного аналізу вказаних вище умов Договору випливає, що здійснення будівництва Об`єкта та реалізація Договору покладається саме на ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» та третіх осіб. В свою чергу, Договором не покладаються зобов`язання із безпосередньої участі у будівництві Об`єкту.

Крім того, частини Об`єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній з сторін відповідно до положень Договору. При реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність.

Так, укладена між сторонами угода не може розглядатися як договір про сумісну (спільну) діяльність, оскільки обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом договору, фактично покладено на одну сторону - ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» - без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі.

Оскільки правовий режим майна жодної із сторін не змінюється, як було зазначено вище, а податковий облік результатів господарської діяльності за оспорюваним договором сторонами вестиметься кожним окремо, господарські правовідносини, що виникли між сторонами, на підставі Договору № 40- 92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 року, не можуть вважатися спільною діяльністю, а сам оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність.

Щодо висновку Суду першої інстанції про відсутність згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання колегія суддів зазачає таке.

Статтею 732 Господарського кодексу України унормовано, що значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, о є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Стаття 173 Господарського кодексу України тлумачить господарське зобов`язання як таке, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто, з викладених положень законодавства можна дійти висновку, що значним господарським зобов`язанням унітарного державного підприємства є, в тому числі, укладення такого правочину, за яким державне підприємство взяло на себе зобов`язання на суму, більшу, ніж визначена у ст. 732 ГК України.

У рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз`яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Договір № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, укладений між Державним підприємством «Київський державний завод «Буревісник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіф Інвест» - 29.03.2018.

Тобто, для визначення вартості активів ДП «Київський державний завод «Буревісник» застосовується фінансова звітність станом на кінець 2017 року.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що: фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та суб`єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Так, згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 вартість активів ДІІ «Київський державний завод «Буревісник» становила 152 079 000,00 гривень.

В той час, право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:142:0003, загальною площею 15, 6331 га зареєстровано за ДП «Київський державний завод «Буревісник» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 01.06.2018 (номер запису 26434460), тобто після укладення Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві та після укладення Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018.

Отже, безпідставним є твердження позивача, що до предмету Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві входить вартість права користування земельною ділянкою, у зв`язку з тим, що на момент укладення Договору така земельна ділянка не була оформлена, а отже і не можливо було встановити вартість права користування цією земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до інформації наведеної в Наказі Державного концерну «Укроборонпром» № 362 від 17.10.2018, балансова вартості списаного майна становить 9,4 млн. грн. в той час згідно балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 (форма № 1) вартість активів ДП «Київський державний завод «Буревісник» становить 152 079 тис. грн. Отже, є помилковим твердження Державного концерну «Укроборонпром», що ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становила 58,4% вартості активів цього підприємства.

Так, укладення Договору № 40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві не потребувало згоди Державного концерну «Укроборонпром», у зв`язку з тим. що відповідно до статті 732 Господарського кодексу України така згода необхідна у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, проте зобов`язання ДП «Київський державний завод «Буревісник», що визначені предметом Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018, не містить грошового вираження та/або не передбачає нередачу/відчуження нерухомого майна та/або земельної ділянки.

Крім того, відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 до Договору про будівництво житлового комплексу зазначено, що ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» у повному обсязі, за рахунок власних та/або залучених від третіх осіб коштів, фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд.

Зазначене у вищевказаній додатковій угоді, свідчить про те, що на ділянці, яка становить 9,5071 га буде проводитись нове будівництво, тобто для виконання вказаного Договору ДП «Київський державний завод «Буревісник» не передає об`єкти нерухомості, що належать йому на праві господарського відання.

Додатково колегія зауважує, що не Договорів № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 не додаткова угода не містить положень, які би встановлювали, що вкладом ДП «Київський державний завод «Буревісник» є об`єкти нерухомості у кількості 57 од. Так, предмет Договору не включає вартість об`єктів нерухомості.

Отже, звертаємо увагу Суду, що для виконання умов вищевказаного Договору Підприємство не передає об`єкти нерухомості, що належать йому на праві господарського відання.

Також, за Договором № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» та ДП «Київський державний завод «Буревісник» зобов`язуються збудувати Об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2. Для реалізації цього Договору ДП «Київський державний завод «Буревісник» передає, а ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передається ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором, (пункти 2.1., 2.2. Договору).

Крім того, відповідно до пункту 2.4. Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року фінансування будівництва здійснюється ТОВ «СІФ ІНВЕСТ». Джерелом фінансування будівництва Об`єкту є кошти ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами.

ТОВ «СІФ ІНВЕСТ», в свою чергу, зобов`язався: що ДП «Київський державний завод «Буревісник» отримує у власність частину Об`єкту у вигляді окремих квартир та Нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир Об`єкта та 8% від загальної площі нежилих приміщень Об`єкта (п. 7.1. Договору).

Вартість частини Об`єкту, що отримує ДІІ «Київський державний завод «Буревісник», буде встановлено Сторонами у додатковій угоді.

Так, відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 до Договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 у разі, якщо вартість частки ДП «Київський державний завод «Буревісник», визначена згідно п. 7.1. Договору, буде менше, ніж 88 763 800.00 гривень (вісімдесят вісім мільйонів сімсот шістдесят три тисячі вісімсот гривень 00 копійок), то частки ДП «Київський державний завод «Буревісник» буде збільшено до цієї суми.

З аналізу наведених положень випливає, що зобов`язання ДП «Київський державний завод «Буревісник» не містить грошового вираження у Договорі № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018, у останнього лише вказано, що ДП «Київський державний завод «Буревісник» залишає за собою виконання функцій Замовника, а саме: здійснення функцій землекористувача земельної ділянки, оформлення прав власності на частку Об`єкта, яка належить ДІІ «Київський державний завод «Буревісник», а оплата за Договором № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 є зобов`язанням саме ТОВ «СІФ ІНВЕСТ», а не ДП «Київський державний завод «Буревісник», як помилково вважає Суд першої інстанції.

Окрім того, за положеннями Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» надає гарантійний термін щодо якості виконаних робіт, капітальних і некапітальних конструкцій, встановлюється з дати передачі частки Об`єкта ДП «Київський державний завод «Буревісник», згідно з Актом розподілу площ (приміщень) Об`єкта між Сторонами, після введення Об`єкта в експлуатацію, відповідно до чинного законодавства.

В той же час, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів виникнення грошових зобов`язань, а також їх розмірів, у ДП «Київський державний завод «Буревісник» перед ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» або будь-якою третьої особою по Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року.

В той час, Договором № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року передбачено, що саме ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» за рахунок власних та/або залучених від третіх осіб коштів, фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням земельної ділянки та зазначений пункт Договору сумлінно виконано ТОВ «СІФ ІНВЕСТ».

Отже, враховуючи вищевикладене, матеріали справи не містять жодного належного або допустимого доказу, що ДП «Київський державний завод «Буревісник», уклавши Договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018, взяв на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, та вчинення якого потребує погодження зі сторони уповноваженого органу управління.

Так, спірний правочин є господарським договором, який вчинено в процедурі розпорядження майном з метою використання земельної ділянки (яка перебувала у постійному користуванні ДП "Київський державний завод "Буревісник") для створення об`єктів (квартир) згідно з проектно-кошторисною документацією, що за своєю суттю є господарською діяльністю, мета якої отримання доходу у вигляді квартир, які в подальшому можуть бути реалізовані як активи боржника і на поточні витрати.

Як вже було зазначено вище, оспрюваний господарський договір було укладено у процедурі банкрутства державного підприємства на стадії розпорядження майном, яка має ряд свої особливостей, зокрема, обмеження правосуб`єктності боржника. Також, як вже було зазначено вище, з моменту відкриття провадження у справі боржник перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає, що норми КзПБ є спеціальними, а отже мають пріоритет над нормами ГК України, в тому числі в питаннях узгодження правочинів.

В силу приписів ст. 22 Закону про банкрутство (що був чинний на час укладення оспорюваного правочину) договори, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та інші значні правочини (договори) укладаються виключно за погодженням з розпорядником майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Протоколу №22 засідання комітету кредиторів Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» від 05.03.2018 (додаток 7 до письмових пояснень ТОВ «Сіф Інвест»), вирішено: погодити укладення договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 у редакції, запропонованій ТОВ «Сіф Інвест» з врахуванням зауважень розпорядника майна та боржника; схвалити дії розпорядника майна щодо погодження договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2.

Тобто, приписи ст. 22 Закону про банкрутство щодо погодження укладення договору з розпорядником майна були виконані.

Також колегія зауважує, що на час укладення договору у боржника не було обов`язку погоджувати значні правочини зі Зборами кредиторів або Комітетом кредиторів, цей обов`язок з`являється з прийняттям КзПБ у ч. 8 ст. 44 КзПБ.

В той же час, боржник в особі розпорядника майна міг погоджувати з Комітетом кредиторів укладення значних договорів, щоб в подальшому уникнути їх оспорювання на підставі ст. 20 Закону про банкрутство.

На засіданні комітету кредиторів Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» 05.03.2018 були присутні представник ТОВ «Сіф Інвест», ТОВ «Купер Прайс» та Генеральний директор ДП «Київський державний завод «Буревісник» Кривошеев В.О., а тому рішення комітету кредиторів ДП «Київський державний завод «Буревісник» від 05.03.2018 відповідає інтересам як боржника, так і кредиторів.

Що як було зазначено вище свідчить про надання згоди на укладення правочину як Комітету кредиторів так і розпорядника майна.

Щодо висновку Суду першої інстанції про заборону вчинення дій щодо відчуження майна боржника та укладення угод, які встановлені Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-6 про банкрутство ДІЇ «Київський державний завод «Буревісник», колегія зауважує таке.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-6 про порушення провадження у справі про банкрутство серед іншого зазначено:

«Пункт 8. Заборонити посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи укладення угод про зазначене з іншими суб`єктами підприємницької діяльності.

Заборонити посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.».

У подальшому Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 15/175-6, серед іншого зазначено:

«Пункт 2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 у справі №15/175-6 скасувати.

Прийняти у справі №15/175-6 нове рішення:

«Клопотання Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» та розпорядника майна Лахненка Є.М. задовольнити частково.

Скасувати арешти майна боржника та заборони, накладені ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-6.

Вжити заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони відчуження нерухомого майна Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» де б воно не було та з чого б не складалося.».

Колегія суддів зауважує, що мотивом скасування арештів майна боржника та заборони, накладеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-6 стало те, що, боржником підготовлено пакет документів щодо списання майна, однак, в силу п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» №1314 від 08.11.2007 року, унеможливлено надання згоди на списання майна, в разі наявності обмежень обтяжень на майні, що пропонується до списання, а відтак, наявність арешту, який унеможливлює як реєстрацію за підприємством права власності па нерухоме майно, так і завершення оформлення майнових прав на земельну ділянку, а також робить інвестиційно непривабливою співпрацю інших суб`єктів господарювання із вказаним підприємством, безпосередньо перешкоджає підприємству у веденні господарської діяльності та як наслідок унеможливлює відновлення платоспроможності.

Враховуючи вищезазначене, саме з метою скасування обмежень права щодо розпорядження майном ДП «Київський державний завод «Буревісник» Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було скасовано арешти майна боржника та заборони, накладені ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-6, в тому числі заборону на розпорядження майном, а саме заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Так, нерухоме майно на земельній ділянці знаходиться у процедурі списання та не підлягає відчуженню.

Крім того, відповідно до положень чинного законодавства України поняття відчуження, списання, демонтаж та реконструкція не є тотожними поняттями.

Відчуження майна у цивільному праві - це передача майна у власність іншій особі.

Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуження майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку.

Крім того, стаття 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» чітко розмежовує поняття «Відчуження» та «Списання» об`єктів державної власності.

Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об`єктами державної власності, як суб`єкт управління відповідно до підпункту «и» пункту 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», визначає порядок відчуження та списання цих об`єктів.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 15/175-6 вжито заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони відчуження нерухомого майна Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник».

Списання, демонтаж чи реконструкція існуючих об`єктів державної власності не є відчуженням нерухомого майна державного підприємства в розумінні чинного законодавства України.

Суд першої інстанції безпідставно ототожнює поняття «Відчуження» та «Списання» об`єктів державної власності.

Положеннями Договору № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року та Додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 року не передбачено відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності Державному концерну «Укроборонпром», та закріплене на праві господарського відання за ДП «Київський державний завод «Буревісник», реорганізація чи ліквідація юридичної особи та/або вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, які належать ДП «Київський державний завод «Буревісник».

Суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 157175-6 було заборонено укладення угод в цілому.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що укладенням оспорюваної угоди державі було завдано збитків.

Враховуючи вищезазначене, Договіром № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 не встановлюється, не припиняється, не змінюється, не порушується право власності ДП «Київський державний завод «Буревісник» на земельну ділянку та/або нерухоме майно. Безпідставним є посилання Заступника Генерального прокурора на порушення порядку укладення договору про спільну діяльність, оскільки укладений Договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018 року та Додаткова угода № 01 від 05.04.2018 року не може розглядатися як договір про сумісну (спільну) діяльність, оскільки обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених Договором, фактично покладено на одну сторону - ТОВ «СІФ ІНВЕСТ» - без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі, Заступником Генерального прокурора не доведено, що ДП «Київський державний завод «Буревісник», уклавши Договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 від 29.03.2018, взяв на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, отже рішення суду першої інстанції прийнято з неповним дослідженням обставин справи та доказів, які наявні в матеріалах справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до передчасного висновку, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації; 2) Державного концерну "Укроборонпром"; 3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"; за позовом Державного концерну "Укроборонпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-1 Фонд державного майна України, про визнання договору недійсним, що розглядається в межах справи № 15/175-б, відмовити.

4. Справу №910/9030/20 повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено 09.05.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Грек