Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/21676/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа№ 910/21676/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Коротун О.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко В.І. (ордер серія СА №1034831 від 02.09.2022);

від відповідача: Дяченко Т.В. (довіреність №83 від 19.12.2022),

розглянувши матеріали апеляційної скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022

у справі №910/21676/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12»

до державного підприємства «Укрінвестбуд»

про стягнення 367 009, 02 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» (надалі - ОСББ «Матикіна 12») звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з державного підприємства «Укрінвестбуд» (надалі - ДП «Укрінвестбуд») 367 009, 02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого грошового зобов`язання із сплати внесків на утримання будинку, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 297 036, 58 грн. за період з 01.11.2016 по 31.11.2021, а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 20 247, 59 грн. та інфляційних у розмірі 49 724, 85 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2022 в задоволенні позову ОСББ «Матикіна 12» відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не підтверджено того, що право власності на зазначені позивачем об`єкти нерухомості було зареєстровано за відповідачем у період за який він просить стягнути заборгованість, та відповідно не доведено існування у нього обов`язку з оплати внесків на утримання відповідного майна.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСББ «Матикіна 12» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 та ухвалити нове, яким позов задовольнити, а саме: стягнути з державного підприємства «Укрінвестбуд» на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» заборгованість за внесками: 1) за період з 01.11.2016 по 30.09.2021 по квартирах: №76 - 16 841, 20 грн., №90 - 29 231, 82 грн., №100 - 29 528, 50 грн., №120 - 29 528, 50 грн.; 2) за період з 01.11.2016 по 30.11.2021 по квартирах: №6 - 39 774, 04 грн., №11 - 39 054, 86 грн., №61 - 40 084, 20 грн., №71 - 36 634, 60 грн., №143 - 36 358, 86 грн. разом 293 624, 71 гривень; 3) а також за період з 01.12.2016 по 30.11.2021: інфляційні втрати - 49 724, 85 грн., 3% річних - 20 247, 59 грн., а всього 367 009, 02 гривень.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме відповідно до вимог частини 1 статті 317 ЦК України особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження майном, є власником такого майна, а згідно з вимогами частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Також, скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції викладеної у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №359/5719/17 правової позиції, відповідно до якої за умови виконання інвестором власних зобов`язань за інвестиційним договором після завершення будівництва об`єкту інвестування у інвестора виникають права тотожні праву власності. При цьому скаржник зазначає, що відповідач тривалий час не здійснював реєстрацію права власності, що унеможливило його ідентифікацію, як власника з відкритих джерел.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу у справі №910/21676/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21676/21.

14.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21676/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 та призначено до розгляду на 25.10.2022 об 11:00.

17.10.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В подальшому розгляд справи відкладався.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 враховуючи перебування судді Барсук М.А., у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем та у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., на лікарняному, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №910/21676/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023, справу №910/21676/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 розгляд апеляційної скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12" на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 призначено на 27.04.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 враховуючи перебування судді Кропивної Л.В., у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №910/21676/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023, справу №910/21676/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Коротун О.М.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 враховуючи перебування судді Барсук М.А., у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №910/21676/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023, справу №910/21676/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 прийнято апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12" на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Пономаренко Є.Ю., Коротун О.М. до свого провадження.

У судовому засіданні 27.04.2023 представник позивача, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом об`єднання власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №12, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Генерала Матикіна, 12 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено ОСББ «Матикіна 12». (а.с. 15-17)

В подальшому, відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22 вересня 2016 року (а.с. 30-36) затверджено з 01.11.2016 розмір внеску на експлуатацію та утримання будинку та прилеглої території в розмірі 03,35 грн. за 1 м2 загальної площі квартир першого поверху, 04,20 грн. за 1 м2 загальної площі квартир 2-15 поверхів, 05,00 грн. за 1 м2 загальної площі нежитлових приміщень, а також порядок сплати: внески сплачуються не пізніше 10 числа наступного місяця. Крім того, вирішено утворити резервний фонд та встановлено обсяг внесків до резервного фонду у розмірі 10% від нарахувань ОСББ, що підтверджується протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Генерала Матикіна, 12, м. Київ, 03084 від 22.09.2016 (а.с. 32).

01.02.2020 відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14.01.2020 року (а.с. 37-40 ), затверджено внесок на експлуатацію та утримання будинку та прилеглої території затверджено у розмірі: 06,10 грн. за 1 м2 загальної площі для квартир та нежитлових приміщень першого та цокольного поверху, 07,00 грн. за 1 м2 загальної площі для квартир та нежитлових приміщень з 2-15 поверхи, а також внесок до резервного фонду в розмірі 10% від нарахувань ОСББ, встановлений рішенням загальних зборів від 22.09.2016 (а.с. 39). Також затверджено, що внески сплачуються не пізніше 10 числа місяця, наступного за обліковим, що підтверджується протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Генерала Матикіна, 12, м. Київ, 03084 від 14.01.2020.

З наданого у відповідь на адвокатський запит листа Державного управління справами №02-01/191/3695/21 від 10.11.2021 вбачається, що за інформацією ДП «Укрінвестбуд»: на його балансі відповідно до акту приймання-передачі частини об`єкта від 20.07.2015 обліковуються квартири №№6, 11, 61, 71, 143; квартири №№76, 90, 100, 120 передані ДУС за Актом від 06.10.2021; на підставі розпорядження №244 від 03.11.2021 на квартири 76, 100 та 120 видано ордери фізичним особам (а.с. 11, 12).

Також до листа додано копії актів приймання-передачі, з яких вбачається наступне.

Акт приймання-передачі частини об`єкту від 20.07.2015 містить інформацію про те, що ПАТ «БК «Укрбуд», як інвестором передано ДП «Укрінвестбуд», як замовнику за інвестиційним договором про будівництво житлового будинку від 15.01.2013 та Акту розподілу об`єкту від 01.09.2014 частину об`єкту за адресою м. Київ, вул. Генерала Матикіна, 12, а саме квартири №№6, 11, 61, 71, 76, 90, 100, 120, 143. Також Акт містить інформацію про те, що він є підставою для оформлення документів про право власності на відповідні квартири (а.с. 12-13).

Відповідно до акту приймання-передачі об`єктів житлового фонду №1 від 06.10.2021 ДП «Укрінвестбуд» передало Державному управлінню справами квартири №№76, 90, 100 та 120, що розміщенні в житловому будинку №12 по вул. Генерала Матикіна в Голосіївському районі міста Києва (а.с. 14).

Враховуючи вищевказані обставини та посилаючись на те, що відповідач наділений правом користування, володіння та розпорядження щодо квартир №№6, 11, 61, 71, 76, 90, 100, 120 та 143 не виконує свої зобов`язання щодо сплати внесків на утримання такого майна, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №121/2021 від 22.11.2021, в якій просив невідкладно сплатити заборгованість за внесками у загальному розмірі 293 624, 71 грн. (а.с. 60-64)

У відповідь на вказану претензію ДП «Укрінвестбуд» листом №159 від 01.12.2021 повідомило ОСББ «Матикіна 12» про те, що відповідачем отримано майнові права на 9 квартир для подальшої їх передачі Державному управлінню справами, проте такі квартири не використовувались у господарській діяльності та у них протягом 2015-2021 років ніхто не мешкав, а відтак відповідні витрати не могли здійснюватись і сплата внесків на експлуатацію та утримання житлового будинку не проводилась (а.с. 65).

Враховуючи викладене та те, що відповідачем залишено вимогу позивача без задоволення, останній звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту перебування спірних квартир у власності відповідача, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про обов`язок ДП «Укрінвестбуд» сплачувати внески на утримання житлового будинку.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 03.10.2022 у справі № 910/5841/21 та Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду України від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.

За приписами статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, є: скасовано поняття членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (усі співвласники беруть участь в діяльності об`єднання); скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Крім того, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку врегульовано Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 7 якого передбачає, що співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Згідно ч. 2 вказаної статті кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Наведені норми кореспондуються з положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України про те, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення установчих зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що обов`язок щодо належного утримання майна, а також сплати внесків та платежів покладено саме на співвласників багатоквартирного будинку, якими, в силу положень законодавства про ОСББ є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Таким чином, ОСББ звертаючись до суду з позовом про стягнення з особи заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період з 01.11.2016 по 31.11.2021 мав підтвердити факт перебування у вказаний період зазначених у позові квартир у власності відповідача.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Отже, право власності на спірні квартири виникає саме з моменту державної реєстрації, а не з моменту завершення будівництва, як помилково вважає позивач.

В той же час в матеріалах справи не міститься, а позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту перебування спірних квартир у власності відповідача, у зв`язку з чим підстави для висновку про покладення саме на ДП «Укрінвестбуд» обов`язку зі сплати внесків на утримання житлового будинку відсутні.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи зазначене та з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено існування підстав для покладення на відповідача обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку за період з 01.11.2016 по 31.11.2021, а відповідно і підстав для нарахування на вказану суму та стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Також колегія суддів зазначає про те, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; постанова від 25.04.2018 №925/3/17, постанова від 25.04.2018 №910/24257/16).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16).

Правовідносини, які були предметом дослідження у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №359/5719/17, на яку у апеляційній скарзі посилається скаржник, за своїм змістом мають суттєві відмінності із тими, що розглядаються у даній справі, з огляду на що викладені щодо них висновки не підлягають застосуванню у даному випадку, з огляду на те, що висновок в межах вказаної справи зроблено через призму вирішення питання «чи має право інвестор витребувати нерухоме майно від добросовісного набувача та у який спосіб він може захистити свої права», за умови виконання таким інвестором всіх необхідних для реєстрації права власності умов, а не щодо питання «стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку» з особи щодо якої не надано реєстрації за нею права власності на відповідне майно.

Додатково слід зазначити, що вказана постанова містить крім іншого висновок про те, що: «майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому».

Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

На переконання Великої Палати Верховного Суду (що викладена у постанові від 14.09.2021 у справі №359/5719/17), у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

Таким чином постанова Верховного Суду не містить висновку про автоматичне набуття інвестором права власності, а також висновку про ідентичність (а не тотожність) майнового права на об`єкт нерухомості та права власності на нього.

При цьому, встановлення факту виконання відповідачем своїх зобов`язань за інвестиційним договором не входить до предмету дослідження у межах розгляду даної справи про стягнення, з огляду на що колегія суддів позбавлена процесуально-правової можливості визнання факту трансформації наявних у відповідача майнових прав у право власності на нерухоме майно та його автоматичне набуття, яке б зумовлювало виникнення у відповідача обов`язку зі сплати внесків на його утримання.

Дослідивши матеріали наявні у справі та з огляду на те, що позивачем не доведено факту перебування визначених у позові квартир у власності відповідача колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Враховуючи те, що позивачем не доведено підстав для задоволення позовних вимог не підлягає розгляду заява відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. 112-113).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість апеляційної скарги, докази на підтвердження вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21676/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/21676/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді О.М. Коротун

Є.Ю. Пономаренко