Постанова

від 08.05.2023 по справі 906/958/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 травня 2023 року Справа № 906/958/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023

(ухвалене о 13:11 год. у м. Житомирі, повний текст складено 02.03.2023)

у справі № 906/958/22 (суддя Шніт А.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Взуття "Б.Ніколас"

про стягнення 364 140 грн

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Взуття "Б.Ніколас"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця"

про розірвання договору поставки

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом - Котовська Т.О.;

від відповідача за первісним позовом - Качуровська А.А., Українець Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося з позовом до суду про стягнення ТОВ "Дім взуття "Б.Ніколас" 364 140 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Дім взуття "Б.Ніколас" не виконало взяті на взяті на себе зобов`язання за договором поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021 щодо поставки товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Взуття "Б.Ніколас" подало зустрічний позов про розірвання договору поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, що обумовлено введенням воєнного стану через військову агресію щодо України, підвищенням курсу іноземної валюти, вартістю паливно-мастильних матеріалів та логістичних послуг.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі №906/958/22 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Взуття "Б.Ніколас" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" - 121 380 грн штрафу та 5 462 грн 10 коп. судового збору. У задоволенні первісного позову в частині вимог щодо стягнення 242 760 грн штрафу відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи частково первісний позов, місцевий господарський суд указав, що відповідач за первісним позовом не виконав заявки позивача за первісним позовом та не поставив товар, зобов`язання поставити який взяв на себе уклавши договір поставки №ОД/НХ-21-926-НЮ від 28.12.2021, у зв`язку із чим в позивача за первісним позовом виникло право вимоги щодо стягнення штрафу в розмірі 20% від вартості непоставленого товару, тобто - 364 140 грн, яку суд вважає обґрунтованою.

Також, судом першої інстанції критично оцінено посилання відповідача за первісним позовом, в якості заперечень проти первісного позову, на істотну зміну обставин, що полягають у виникненні негативних наслідків у результаті військових дій в Україні, оскільки відповідачем за первісним позовом не виконано умов п.10.2 Договору, що, у свою чергу, виключає звільнення останнього від відповідальності за порушення умов даного договору в частині поставки товару.

В той же час, суд першої інстанції, з огляду на подане ТОВ "Дім Взуття "Б.Ніколас" клопотання про зменшення розміру, враховувавши інтереси обох сторін, незадовільні фінансові результати відповідача за первісним позовом у спірний період, а також негативні наслідки для здійснення господарської діяльності суб`єктів господарювання в Україні внаслідок проведення військових дій на території держави та доводи позивача за первісним позовом стосовно того, що несвоєчасне здійснення поставки товару відповідачем за первісним позовом має негативний вплив на позивача за первісним позовом, користуючись правом передбаченим ст. 551 ЦК України та ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір штрафу до 121 380 грн.

Таким чином, суд частково задовольнив первісний позов.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд вказав, що така вимога не підлягає до задоволення, з огляду на те, що ТОВ "Дім взуття "Б.Ніколас" не було вчинено всіх можливих та необхідних дій для усунення причин, що зумовили виникнення істотних змін обставин, якими останній обґрунтовує вимогу про розірвання договору поставки №ОД/НХ-21-926-НЮ від 28.12.2021, а також з тих підстав, що строк дії спірного договору, станом на день розгляду цієї справи, закінчився.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 6, 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612 626, 627, 628, 629, 652, 712 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 188, 233, 265 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі №906/958/22 в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення 242 760 грн штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач за первісним позовом вказує таке.

Суд не прийняв до уваги той факт, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вжиті відповідачем заходи до виконання зобов`язання, як в період протягом дії договору так і після його припинення, проігнорував той факт, що відповідач, після введення воєнного стану в країні, 24.02.2022, мав можливість попередити позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку пп. 10.1, 10.2 Договору та звернутися до Торгово-промислової палати до 06.09.2022 - день отримання письмової заявки, а не після звернення позивача до суду та відкриття провадження по справі - 23.12.2022.

Зменшивши розмір штрафних санкцій з 364 140 грн до 121 380 грн що становить 66 % від заявлених штрафних санкцій, суд першої інстанції не дотримався справедливого балансу інтересів сторін, не врахував що позивач уклав вказаний договір поставки, зокрема, з метою отримати жилети сигнальні зі світлоповертаючими смугами у кількості 25 500 шт., оскільки позивач - є спеціалізованим підприємством, яке закуповує вказану продукцію з метою, зокрема, забезпечити безпечну працю своїм співробітникам; вказаний випадок (невиконання відповідачем умов договору) не є винятковим з огляду на встановлені обставини справи; застосував до відповідача відповідальність не пропорційну вчиненому порушенню зобов`язання, тобто неправильно застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин.

Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором поставки, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором поставки строки поставки товару.

Приймаючи в обґрунтування клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій фінансові звіти за 2021 рік та 2022 рік, суд першої інстанції, не дослідив такі належним чином.

Зменшуючи розмір штрафних санкцій на 66%, Господарський суд Житомирської області не звернув увагу на ступінь виконання зобов`язання відповідачем, - з моменту отримання письмової заявки №НХ-09/3059 від 06.09.2022, на суму 1 820 700 грн, відповідач не вчинив жодної дії з метою виконати свої зобов`язання (повністю або частково).

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене в оскарженій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права,

ТОВ "Дім взуття "Б.Ніколас" у відзиві на апеляційну скаргу, вказує, що з огляду на докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме - в частині вимог про стягнення 121 380 грн штрафу.

Вважає, що не вбачається підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

08.05.2023 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Пояснила, що суду не було надано належну оцінку обставинам справи та доказам, наданих відповідачем за первісним позовом, у зв`язку із чим суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу. З огляду на вказане, просила скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі №906/958/22 в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення 242 760 грн штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Представники ТОВ "Дім взуття "Б.Ніколас" в судовому засіданні заявили, що з доводами скаржника не погоджуються. Зазначили, що відповідач за первісним позовом надав документи, що підтверджують неможливість виконання зобов`язань, з різних причин. Посилалися на відсутність збитків у позивача за первісним позовом. Звертали увагу на подане суду першої інстанції клопотання про зменшення штрафу. З огляду на зазначене, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Також, суд зазначає, що після виходу суду із нарадчої кімнати, представник позивача за первісним позовом не вийшла на зв`язок із судом. Секретар судового засідання повідомив, що із телефонної розмови з таким представником, стало відомо про технічні несправності обладнання представника скаржника.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 197 ГПК України, дійшов висновку про можливість оголошення вступної та резолютивної частини постанови без участі представника позивача за первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 28.12.2021 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою діяльністю "Дім Взуття "Б. Ніколас" (постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №ОД/НХ-21-926НЮ (далі - Договір) (т. 1, а. с. 8-13).

За змістом п.1.1 Договору він укладений за результатами процедури закупівлі у електронній системі закупівель ProZorro-UA-2021-11-17-001585-с, №14767302.

Відповідно до п.1.2 Договору постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток №1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

В п.1.3 Договору сторони погодили найменування товару: жилети сигнальні зі світлоповертаючими смугами:

- жилет сигнальний з центральною бортовою застібкою на 5 гудзиків, з двома накладними кишенями на полочках внизу, округлим вирізом горловини та пройми;

- матеріал - тканина помаранчевого кольору, змішана, 45% п/е, 55% бавовна, щільністю не менше 220 г/м.кв.;

- світловідбивальні смуги шириною 50 мм, розташовані згідно типу 2.

Згідно п.5.1 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (факсом: (0412) 24-18-93; електронною поштою: info@krok.zt.ua; листом за юридичною адресою: 10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, буд. 122; листом за поштовою адресою: 03057, м. Київ, вул. Металістів, буд.9) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника (п.5.2 Договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації (п.6.1 Договору).

Пунктами 6.3, 6.4 Договору сторони узгодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Загальна сума по договору 1 820 700 грн, у тому числі ПДВ 20% 303 450 грн.

Відповідно п.7.6, 9.5 Договору днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

За змістом п.10.1, 10.2 Договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання наступних обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофа, інших незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт та імпорт, якщо вони виникнуть після вступу цього договору в силу, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. Сторони у п`ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок та закінчення вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою Торгово-промислової палати України.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором (п.11.1 Договору).

Згідно п.11.3 Договору постачальник за цим договором несе наступну відповідальність, зокрема, за порушення термінів поставки товару, визначених договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару.

Відповідно до п.16.2 Договору строк його дії встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2022, у частині відвантаження товару - до 31.12.2022, у частині виконання обов`язків щодо розрахунків за договором - до остаточного виконання.

В подальшому, на виконання умов п.5.1 та 5.2 Договору, 06.09.2022 замовник засобами електронної пошти на електронну адресу: info@krok.zt.ua направив постачальнику письмову заявку №НХ-09/3059 від 06.09.2022, на суму 1 820 700 грн, в якій, зокрема, зазначив, що відвантаження необхідно виконати за адресою: Одеський Головний матеріально-технічний склад, 65098, м. Одеса, вул. Степна, 2 (т. 1, а. с. 14).

06.09.2022 ТОВ "Дім Взуття "Б. Ніколас" звернулось до Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" із листом №06/09-1 від 06.09.2022, в якому зазначило, що виконання Договору поставки №ОД/НХ-21-926НЮ від 28.12.2021 є неможливим у зв`язку з істотною зміною обставин, через що просило розірвати вказаний договір (т. 1, а. с. 16).

З огляду на викладене, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", нарахувало та заявило до стягнення з постачальника, на підставі п.11.3 Договору, 364 140 грн штрафу за невиконання умов договору стосовно поставки товару.

При цьому, ТОВ "Дім Взуття "Б. Ніколас" подало зустрічний позов про розірвання Договору поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відносно меж апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що скаржник фактично оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі №906/958/22 в частині первісного позову щодо відмови в стягненні 242 760 грн штрафу, з підстав їх зменшення судом першої інстанції на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 Господарського кодексу України, то апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах цих вимог.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, Господарським судом Житомирської області встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021 на виконання якого постачальник мав поставити замовнику товар, однак не виконав такі зобов`язання, в зв`язку із чим замовник нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару.

Проти вказаного, не заперечує ні позивач за первісним позовом - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", ні відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Взуття "Б.Ніколас".

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій, то суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

20.01.2023 ТОВ "Дім Взуття "Б.Ніколас" подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10 000 грн (т. 1, а. с. 173-178), яке мотивоване таким:

- невиконання постачальником своїх зобов`язань стало наслідком істотною зміною обставин, через військову агресію російської федерації проти України, а також зміну курсу долару США щодо гривні;

- у замовника відсутні збитки, внаслідок допущеного несвоєчасного виконання зобов`язання постачальником;

- скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується фінансовою звітністю підприємства.

До такого клопотання, на підтвердження незадовільного фінансового становища, надано Фінансові звіти відповідача за первісним позовом за 2021 рік та 2022 рік (т. 1, а. с. 181-182).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" було затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, які затверджувалися Верховною Радою України.

Також така обставина є загальновідомою та не потребує додаткового доказування.

Таким чином, менш ніж за два місяці після укладання Договору поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021, відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, внаслідок чого було запроваджено воєнний стан, який продовжувався, як на час подання заявки позивача за первісним позовом, так і на час подання позовної заяви та апеляційної скарги в цій справі.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що внаслідок дій держави-агресора проти України, були завдані збитки, як фізичним особам, так і юридичним особам, трапилося знищення/пошкодження основних засобів, відбулася стрімка зміна курсу іноземних валют, паливо-мастильних матеріалів та інше, що звісно ж мало негативний наслідок, в тому числі, для господарської діяльності.

В матеріалах справи наявні довідки щодо середніх цін на пальне у грудні 2021 року, вересні 2022 року та щодо офіційного валютного курсу НБУ станом на 29.12.2021 та на 06.09.2022 (т. 1, а. с. 86-89), якими підтверджується збільшення вартості пального та курсу іноземних валют на відповідні дати.

Окрім того, відповідачем за первісним позовом долучено до матеріалів господарської справи листи своїх контрагентів, за змістом яких вбачається збільшення вартості сировини в деяких контрагентів та неможливість інших контрагентів поставити відповідачу сировину, необхідну для виготовлення товару, який був предметом Договору поставки №ОД/НХ- 21-926НЮ від 28.12.2021 (т. 1, а. с. 82-85).

Поруч з наведеним, в матеріалах справи наявний експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №2619, яким засвідчено, неможливість виконання ТОВ "Дім Взуття "Б. Ніколас" умов Договору поставки №ОД/НХ-21-926-НЮ від 28.12.2021 в частині постачання товару, внаслідок істотних змін обставин, які сторони не могли передбачити при його укладанні, зокрема дією форс-мажорних обставин через атаки тероризму по інфраструктурних об`єктах (електромережах) областей України (т. 1, а. с. 134-139).

Надаючи оцінку фінансовим звітам відповідача за первісним позовом за 2021 рік та 2022 рік, які долучені до клопотання про зменшення штрафу, суд вказує таке.

Відповідно до п. 1. Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 24.01.2011 № 25) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382, це Національне положення (стандарт) установлює зміст і форму Фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її заповнення, а також зміст і форму Фінансової звітності мікропідприємства в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок її заповнення. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Відповідно до п. 5.9. розділу ІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", у статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток. У консолідованій спрощеній фінансовій звітності показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до консолідованої фінансової звітності.

Проаналізувавши зміст фінансових звітів відповідача за первісним позовом за 2021 рік та 2022 рік, суд апеляційної інстанції вказує, що в 2021 році відповідача за первісним позовом був чистий прибуток у розмірі 495,8 тис. грн, а натомість в 2022 році він мав збиток у розмірі 7 тис. грн.

За ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 ЦК України під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-473цс16 та постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

У постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц міститься висновок, що у вказаній статті не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № № 925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

За наведеного та враховуючи обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надані сторонами керуючись засадами цивільного законодавства, завданням та засадами господарського судочинства, беручи до уваги відносини які існують між сторонами, з огляду на те, що штраф, як господарська санкція має мету дисциплінувати контрагента та стимулювати його до виконання зобов`язань, а не бути караючою санкцією та засобом збагачення сторони правочину, яка її застосовує, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення розміру штрафних санкцій до 121 380 грн, що буде оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає штраф в розмірі 121 380 грн, а тому в задоволенні первісного позову в частині стягнення 242 760 грн штрафу суд першої інстанції правомірно відмовив.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі № 906/958/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 21.02.2023 у справі № 906/958/22 - без змін.

2. Справу № 906/958/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" травня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.