Постанова

від 09.05.2023 по справі 902/873/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Справа № 902/873/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника (ГУ ДПС України у Вінницькій області): Островерх Р.В.

від боржника: Бровченко Б.В.

Боченко П. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області

на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 01.03.23р. суддею Лабунською Т.І. о 11:48 год. у м.Вінниці, повний текст складено 06.03.23р.

у справі № 902/873/19

за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О..

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" на користь розпорядника майна ТОВ "Скайтек ЛТД" арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича грошову винагороду та витрати по справі №902/873/19 за період з 03.12.2019р. по 10.12.2020р. у розмірі 147 071,85грн..

Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 01.09.2022р. про відсторонення арбітражного керуючого Абрамова В.В. від виконання повноважень розпорядника майна у справі №902/873/19 та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Белінської Н.О..

Закрито провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Припинено повноваження арбітражного керуючого Абрамова В.В., як розпорядника майна у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" (свідоцтво №1833 від 02.02.2018р.).

Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі № 902/873/19.

Скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі № 902/873/19.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Головне управління ДПС України у Вінницькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна про перехід до ліквідаційної процедури та в частині закриття провадження у справі, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання розпорядника майна Абрамова В.В. від 11.12.2020р. про визнання ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №902/873/19. Також, призначити ліквідатором у справі №902/873/19 Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №190 від 12.02.2013р..

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує на те, що суд першої інстанції мав приймати рішення виходячи з рішення комітету кредиторів від 10.12.2020р. (протокол №1) про перехід до ліквідаційної процедури та звіту розпорядника майна від 07.12.2020р. №02-07/50 з рекомендацією про перехід до ліквідаційної процедури;

- покликається на те, що чинний керівник не вживає жодних дій для стягнення з державного бюджету України 4 451 000,00грн. на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. і такі дії належним чином зможе здійснити лише ліквідатор в рамках ліквідаційної процедури.

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №902/873/19/1859/23 від 23.03.2023р. матеріали справи №902/873/19 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

04.04.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/873/19.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

10.04.2023р. через систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 06.04.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху від Головного управління ДПС України у Вінницькій області надійшло клопотання про долучення доказів з додатком, зокрема, платіжною інструкцією від 15.03.2023р. №435 про сплату судового збору в сумі 2684,00грн..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України у Вінницькій області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 та призначено справу №902/873/19 до розгляду на 09.05.2023р. об 15:00год., тощо.

24.04.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС України у Вінницькій області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/873/19, забезпечення проведення якої просить, зокрема, у Господарському суді Вінницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023р. задоволено клопотання Головного управління ДПС України у Вінницькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/873/19 та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Вінницької області (адреса: 21018, м.Вінниця, вул.Пирогова, 29).

02.05.2023р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" надійшов письмовий відзив від 01.05.2023р. на апеляційну скаргу.

02.05.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" адвоката Боченка Павла Сергійовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/873/19 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" адвокату Боченку Павлу Сергійовичу можливість проведення судового засідання по справі №902/873/19, призначеного на 09.05.2023р. об 15:00год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.04.2023р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" адвоката Боченка П.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/873/19 поза приміщенням суду та забезпечено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" адвокату Боченку Павлу Сергійовичу участь в судовому засіданні у справі №902/873/19, призначеному на 09.05.2023р. об 15:00год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутній учасник справи наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання 09.05.2023р. не з`явився, своїх повноважних представників не направив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю такого учасника справи.

Інший учасник справи не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні 09.05.2023р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна про перехід до ліквідаційної процедури та в частині закриття провадження у справі, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання розпорядника майна Абрамова В.В. від 11.12.2020р. про визнання ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №902/873/19. Також, призначити ліквідатором у справі №902/873/19 Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №190 від 12.02.2013р..

Представники боржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 09.05.2023р. заперечили проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. відкрито провадження у справі № 902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Абрамова В.В..

Так, провадження у справі знаходиться на стадії процедури розпорядження майном боржника.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.02.2023р. судове засідання у справі №902/873/19 призначено на 01.03.2023.

В судовому засіданні 01.03.2023р. Господарським судом Вінницької області повідомлено, що в матеріалах справи міститься нерозглянуте клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД", відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О.; закрито провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД"; припинено повноваження арбітражного керуючого Абрамова В.В., як розпорядника майна у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" (свідоцтво №1833 від 02.02.2018р.); припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі № 902/873/19 та скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі №902/873/1.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною 1 ст.3 ГПК України, передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Згідно п.п.14 п.3 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

З приписами ч.1 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Згідно ч.1, ч. 2 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства, у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Аналізуючи приписи ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства слід дійти висновку, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури (санації чи ліквідації) або закриває провадження у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №904/5749/19 від 02.11.2022р., завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

Такі висновки Верховного Суду про обов`язок господарського суду щодо встановлення у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника також узгоджуються з приписами п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Таким чином, передумовою закриття провадження у справі про банкрутство на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства в обов`язковому порядку є встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.

Також, для встановлення неоплатності боржника (за ст.205 ГПК України - недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) суд з`ясовує його актив і пасив та співставляє дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суд Вінницької області від 03.12.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Абрамова В.В..

Провадження у справі знаходиться на стадії процедури розпорядження майном боржника.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суд Вінницької області від 13.02.2023р. судове засідання у справі №902/873/19 призначено на 01.03.2023р..

В судовому засіданні 01.03.2023 судом повідомлено, що в матеріалах справи міститься нерозглянуте клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначене вище клопотання мотивовано тим, що за результатами загальних зборів кредиторів ТОВ "Скайтек ЛТД", які відбулися 10.12.2020р. та оформлені протоколом №1, прийнято рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно останнього.

Крім того, зборами кредиторів ТОВ "Скайтек ЛТД" прийнято рішення уповноважити розпорядника майна ТОВ "Скайтек ЛТД" Абрамова В.В. звернутися до Господарського суду Вінницької області з відповідним клопотанням.

Так, за результатами зборів комітету кредиторів ТОВ "Скайтек ЛТД", враховуючи прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно останнього, комітетом кредиторів прийнято рішення запропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого Белінської Н.О. для здійснення повноважень ліквідатора у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" та уповноважено розпорядника майна ТОВ "Скайтек ЛТД" Абрамова В.В. звернутися до Господарського суду Вінницької області з відповідним клопотанням.

З огляду на викладене, на виконання рішення зборів кредиторів по справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" від 10.12.2020р., керуючись ст.ст.48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий просить суд визнати ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру у справі № 902/873/19 та призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О. ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Як встановлено судом першої інстанції, зборами кредиторів (протокол від 10.12.2020), зокрема, було прийнято таке рішення:

- звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі №902/873/19;

- уповноважити арбітражного керуючого Абрамова В.В. подати до Господарського суду Вінницької області відповідне клопотання.

Водночас, слід зазначити, що підставою для визнання боржника банкрутом є не саме по собі рішення зборів кредиторів, а неможливість задоволення вимог кредиторів боржника інакше як через застосування щодо нього процедури ліквідації (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2022р. у справі № 927/885/17).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, що загальний розмір пасиву ТОВ "Скайтек ЛТД", згідно з реєстром вимог кредиторів становить 2 131 436,63грн..

Зокрема, загальний розмір пасиву ТОВ "Скайтек ЛТД", згідно з реєстром вимог кредиторів становить 2 131 436,63грн.. Разом з тим, після відкриття провадження у справі про банкрутство, 12.04.2021р. Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/873/19(902/1078/20), яким задоволено позов ТОВ "Скайтек ЛТД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів з бюджету в розмірі 4 451 373,00грн. та ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 451 373,00грн..

Вказане рішення постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021р. залишено в силі та на його виконання Господарським судом Вінницької області 31.01.2022р. видано відповідний наказ.

Згідно ч.1 ст.18, ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на вкладене та враховуючи те, що кошти на виконання вищевказаного рішення суду мають надійти на рахунок боржника, відповідно розмір активу ТОВ "Скайтек ЛТД" в сумі 4451373,00грн. буде значно перевищувати розмір зобов`язань боржника в сумі 2131436,63грн., що характеризує товариство як платоспроможний суб`єкт господарювання та свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності боржника.

Отже, суд дійшов до висновку, що задоволення вимог кредитора можливе не лише через застосування до боржника ліквідаційної процедури, а й в інший спосіб (ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також враховуючи, що ознаки неплатоспроможності боржника не встановлені, закриттю провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, з огляду на закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 01.09.2022р. про відсторонення арбітражного Абрамова В.В. від виконання повноважень розпорядника майна у справі №902/873/19 та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Белінської Н.О..

У відповідності до ч.4 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. припинено, а заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені вказаною вище ухвалою - скасовано.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О. та закриття провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Стосовно доводів скаржника про те, що суд першої інстанції при прийняті ухвали мав керуватись саме рішенням комітету кредиторів від 10.12.2020р. та звітом розпорядника майна від 07.12.2020р., слід зазначити наступне..

Як зазначалось вище та встановлено судом, рішення комітету кредиторів від 10.12.2020р. (протокол №1) було прийнято до набрання чинності рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" 4 451 000,00грн. і не враховувало зазначену суму при прийнятті рішення про доцільність переходу до ліквідаційної процедури.

У Звіті розпорядника майна ТОВ "Скайтек ЛТД" Абрамова В.В. від 07.12.2020р. №02-07/50 зазначено, що перехід до ліквідаційної процедури доцільний лише у випадку відмови в задоволенні позову ТОВ "Скайтек ЛТД" про стягнення з державного бюджету України 4451000,00грн..

Отже, розпорядник майна у своєму звіті від 07.12.2020р. не вбачав необхідним перехід до ліквідаційної процедури ТОВ "Скайтек ЛТД" у випадку задоволення позову про стягнення з державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" 4 451 000,00грн..

Згідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, під банкрутством розуміється визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Верховний суд у своїх постановах займає послідовну позицію, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. (подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021р. у справі №916/1950/16, від 29.07.2021р. у справі №925/409/20, від 26.10.2022р. у справі №922/3529/20, від 08.06.2022р. у справі 904/6691/20).

Загальний розмір пасиву ТОВ "Скайтек ЛТД", згідно з реєстром вимог кредиторів становить 2 131 436,63грн.. Разом з тим, після відкриття провадження у справі про банкрутство, 12.04.2021р. Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/873/19(902/1078/20), яким задоволено позов ТОВ "Скайтек ЛТД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів з бюджету в розмірі 4451373,00грн. та ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 451 373,00грн..

Вказане рішення постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021р. залишено в силі та на його виконання Господарським судом Вінницької області 31.01.2022р. видано відповідний наказ, який було подано на виконання до Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

З огляду на викладене, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4451373,00грн. на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. гарантоване державою і є безумовним.

Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. було, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо невиконання, визначеної законом процедури, відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 4 451 373,00грн..

Дану обставину підтвердив також Верховний Суд в постанові від 27.10.2021р. в даній справі, у якій зазначено про те, що враховуючи те, що контролюючий орган протягом досить тривалого часу не вчинив жодних дій щодо подання до відповідного органу Державного казначейства України Висновку про бюджетне відшкодування в розмірі 4 451 373,00грн., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність бездіяльності ГУ ДПС у Вінницькій області щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 4 451 373,00грн. та про задоволення позовних вимог в цій частині.

Тобто, заборгованість держави в особі ГУ ДПС у Вінницькій області перед ТОВ "Скайтек ЛТД" в розмірі 4 451 373,00грн. виникла внаслідок протиправної бездіяльності ГУ ДПС у Вінницькій області.

Водночас, ГУ ДПС у Вінницькій області являється єдиним кредитором в справі №902/873/19(902/1078/20) з розміром заборгованості в 2 131 436,63грн..

Таким чином, вимоги ТОВ "Скайтек ЛТД" до держави в особі ГУ ДПС у Вінницькій області і вимоги держави в особі ГУ ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Скайтек ЛТД" є зустрічними.

Також, розмір вимог ТОВ "Скайтек ЛТД" до ГУ ДПС у Вінницькій області більш ніж вдвічі перевищує розмір зустрічних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області.

Крім того, неможливість ТОВ "Скайтек ЛТД" оплатити заборгованість перед бюджетом виникла, зокрема, внаслідок протиправних дій ГУ ДПС у Вінницькій області.

Оскільки сплата заборгованості до державного бюджету має здійснюватись ТОВ "Скайтек ЛТД" за рахунок коштів, які будуть отримані товариством з державного бюджету, ТОВ "Скайтек ЛТД" жодним чином не порушує прав та інтересів держави в особі ГУ ДПС у Вінницькій області.

Враховуючи вище перелічені обставини, вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом та застосування до нього ліквідаційної процедури є безпідставними.

Відносно покликання скаржника на те, що керівник ТОВ "Скайтек ЛТД" не вживає жодних заходів для стягнення заборгованості з бюджету і такі заходи зможе здійснити лише ліквідатор в рамках ліквідаційної процедури, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, Господарським судом Вінницької області 31.01.2022р. видано наказ про виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4 451 373,00грн..

Як вказав боржник, зазначений наказ ТОВ "Скайтек ЛТД" невідкладно було подано на виконання до Державної казначейської служби України.

Також, з метою отримання актуальної інформації щодо стану та строків виконання вищевказаного наказу Господарського суду Вінницької області, представником ТОВ "Скайтек ЛТД" 10.04.2023р. було подано адвокатський запит до Державної казначейської служби України.

Державна казначейська служба України листом №5-06-06/6271 від 12.04.2023р. повідомила, зокрема, наступне: «На виконанні у Казначействі за вх.№08-11464 від 14.02.2022р. обліковується наказ Господарського суду Вінницької області від 31.01.2022р. по справі №902/873/19(902/1078/20) про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4451373,00грн..

Абзацом 2 підпункту 1 п.9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та п.3 та п.23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження таких рішень до Казначейства, тощо.

Копія листа Державної казначейської служби України №5-06-06/6271 від 12.04.2023р. додано до матеріалів справи.

З огляду на викладене, ТОВ "Скайтек ЛТД" вчинило всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" заборгованості в розмірі 4451373,00грн., Державна казначейська служба України прийняла відповідний виконавчий документ до виконання без зауважень і вказане рішення суду буде виконане шляхом безспірного списання коштів за відповідною черговістю надходження.

Водночас, скаржник у апеляційній скарзі не вказує, які додаткові дії для стягнення заборгованості зможе вчинити ліквідатор і в чому полягає необхідність застосування ліквідаційної процедури як єдиного можливого способу стягнення заборгованості.

Таким чином, твердження ГУ ДПС у Вінницькій області, що керівник ТОВ "Скайтек ЛТД" не вживає жодних заходів для стягнення заборгованості з бюджету і такі заходи зможе здійснити лише ліквідатор в рамках ліквідаційної процедури є необґрунтованими, безпідставними.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75,76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 в частині відмови в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О., а також закриття провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" (код 20094747, вул.Довженка, 39, м.Вінниця, 21000) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 в частині відмови в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О., а також закриття провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" (код 20094747, вул.Довженка, 39, м.Вінниця, 21000) без змін.

2. Справу №902/873/19 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" травня 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.