Постанова

від 05.07.2023 по справі 902/873/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 902/873/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 05.07.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області в частині закриття провадження у справі № 902/873/19.

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023

та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023

по справі

за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/873/19 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

2. Ухвалою суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Абрамова В.В.

3. До місцевого господарського суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. № 02-07/52 від 11.12.2020 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

3.1. Вказане клопотання мотивовано тим, що за результатами загальних зборів кредиторів ТОВ «Скайтек ЛТД», які відбулися 10.12.2020 та оформлені протоколом №1, прийнято рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно останнього.

3.2. Також, зборами кредиторів ТОВ "Скайтек" ЛТД прийнято рішення уповноважити розпорядника майна ТОВ «Скайтек ЛТД» Абрамова В.В. звернутися до Господарського суду Вінницької області з відповідним клопотанням.

3.3. За результатами зборів комітету кредиторів ТОВ «Скайтек ЛТД», враховуючи прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно останнього, комітетом кредиторів прийнято рішення запропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого Белінської Н.О. для здійснення повноважень ліквідатора у справі № 902/873/19 про банкрутство ТОВ «Скайтек ЛТД» та уповноважено розпорядника майна ТОВ «Скайтек ЛТД» Абрамова В.В. звернутися до Господарського суду Вінницької області з відповідним клопотанням.

3.4. На виконання рішення зборів кредиторів у справі № 902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" від 10.12.2020, керуючись ст.ст. 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий просив суд визнати ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру у справі № 902/873/19 та призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О. ліквідатором у справі про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023р. у справі №902/873/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД", яка залишена без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023, відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Белінської Н.О..

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" на користь розпорядника майна ТОВ "Скайтек ЛТД" арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича грошову винагороду та витрати по справі №902/873/19 за період з 03.12.2019р. по 10.12.2020р. у розмірі 147 071,85грн..

Відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 01.09.2022р. про відсторонення арбітражного керуючого Абрамова В.В. від виконання повноважень розпорядника майна у справі №902/873/19 та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Белінської Н.О.

Закрито провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД".

Припинено повноваження арбітражного керуючого Абрамова В.В., як розпорядника майна у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" (свідоцтво №1833 від 02.02.2018р.).

Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі № 902/873/19.

Скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019р. у справі № 902/873/19.

4.1. Судові рішення мотивовані тим, що підставою для визнання боржника банкрутом є не саме по собі рішення зборів кредиторів, а неможливість задоволення вимог кредиторів боржника інакше як через застосування щодо нього процедури ліквідації

Врахувавши встановлені обставини у справі стосовно перевищення активу над пасивом підприємства боржника, суди дійшли висновків про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Абрамова В.В. №02-07/52 від 11.12.2020р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також враховуючи, що ознаки неплатоспроможності боржника не встановлені, дійшли до висновків про закриття провадження у справі №902/873/19 про банкрутство ТОВ "Скайтек ЛТД" на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Головного управління ДПС України у Вінницькій області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 в частині закриття провадження у справі № 902/873/19.

5.1. Скаржник переконує, що до спірних правовідносин суду першої та апеляційної інстанції належало застосувати п.4 ч.1 ст.90 КУзПБ (закриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника або погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів), а не п.8 ч.1 ст.90КУзПБ. Передумовою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 90 КУзПБ є фактичне погашення всіх вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів, тоді як ТОВ Скайтек ЛТД фактично не сплачено заборгованості перед ГУ ДПС у Вінницькій області.

5.2. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення суперечать висновкам про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 по справі № 904/5749/19, від 10.11.2022 у справі № 910/866/20.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Представником боржника подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/873/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.05.2023.

8. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС України у Вінницькій області, яка подана на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 в частині закриття провадження у справі № 902/873/19. Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області на 05 липня 2023 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін. дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення попередніх інстанцій слід залишити без змін, виходячи з такого.

10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови апеляційного господарського суду та ухвали господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД"

12. Згідно із частиною першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

13. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

14. За частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, тут і далі в редакції Кодексу чинній на час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

15. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів встановлені КУзПБ.

16. Відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута (ч. 1 ст. 6 КУзПБ).

17. З приписами ч.1 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

18. Згідно з положеннями статті 49 КУзПБ, яка регулює закінчення процедури розпорядження майном, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі шляхом ухвалення відповідного судового рішення, зокрема: постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство.

19. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 2 ст. 49 КУзПБ).

20. Завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.

21. Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині 3 статті 44 КУзПБ.

22. При цьому суд має з`ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.

23. Однак рішення суду не може ґрунтуватися лише на клопотанні комітету кредиторів, відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.

24. Як встановлено судом першої інстанції, зборами кредиторів (протокол від 10.12.2020), зокрема, було прийнято таке рішення:

- звернутись до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ "Скайтек ЛТД" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі №902/873/19;

- уповноважити арбітражного керуючого Абрамова В.В. подати до Господарського суду Вінницької області відповідне клопотання.

25. Як встановлено судом першої інстанції, загальний розмір пасиву ТОВ "Скайтек ЛТД", згідно з реєстром вимог кредиторів становить 2 131 436,63 грн.

26. При цьому слід зазначити, що впродовж процедури розпорядження майном, крім ініціюючого кредитора з додатковими грошовими вимогами, інші кредитори із заявами з грошовими вимогами до боржника не звертались, тож єдиним кредитором у цій справі є Головне управління ДПС у Вінницькій області.

27. Водночас судом першої інстанції встановлено, що після відкриття провадження у справі про банкрутство, 12.04.2021р. Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/873/19(902/1078/20), яким задоволено позов ТОВ "Скайтек ЛТД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів з бюджету в розмірі 4 451 373,00грн. та ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 451 373,00грн..

28. Вказане рішення залишено в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021р. та на його виконання Господарським судом Вінницької області 31.01.2022р. видано відповідний наказ.

29. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

30. Європейський суд з прав людини (надалі - «ЄСПЛ») у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

31. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

32. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

33. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).

34. Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень», в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

35. Відтак виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

36. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

37. Абзацом другим підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пунктами 3 та 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження таких рішень до Казначейства.

38. Таким чином, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Скайтек ЛТД» заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4 451 373,00 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021 року гарантоване державою і є безумовним.

39. Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що керівник ТОВ "Скайтек ЛТД" не вживає жодних заходів для стягнення заборгованості з бюджету і такі заходи зможе здійснити лише ліквідатор в межах ліквідаційної процедури, апеляційний господарський суд встановив, що наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" 4 451 000,00грн останнім невідкладно було подано на виконання до Державної казначейської служби України, а також, з метою отримання актуальної інформації щодо стану та строків виконання вищевказаного наказу Господарського суду Вінницької області, представником ТОВ "Скайтек ЛТД" 10.04.2023р. було подано адвокатський запит до Державної казначейської служби України.

40. Апеляційним господарським судом також встановлено, що Державна казначейська служба України листом №5-06-06/6271 від 12.04.2023р. повідомила, зокрема, таке: «На виконанні у Казначействі за вх.№08-11464 від 14.02.2022р. обліковується наказ Господарського суду Вінницької області від 31.01.2022р. по справі №902/873/19(902/1078/20) про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 4451373,00грн.

41. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що ТОВ "Скайтек ЛТД" вчинило всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" заборгованості в розмірі 4451373,00грн, Державна казначейська служба України прийняла відповідний виконавчий документ до виконання без зауважень і вказане рішення суду буде виконане шляхом безспірного списання коштів за відповідною черговістю надходження.

42. Отже, на користь відсутності ознак неплатоспроможності боржника свідчить те, що у цій справі встановлено, що держава в особі ГУ ДПС у Вінницькій області є єдиним кредитором і її борг перед ТОВ "Скайтек ЛТД" є вдвічі більшим, ніж зустрічний борг товариства перед державою.

43. При цьому, заборгованість держави в особі ГУ ДПС у Вінницькій області перед ТОВ «Скайтек ЛТД» в розмірі 4 451 373,00 грн виникла внаслідок протиправної бездіяльності ГУ ДПС у Вінницькій області, що встановлено чинним судовим рішення у цій справі.

44. Оскільки, кошти, які ТОВ «Скайтек ЛТД» має сплатити в державний бюджет, на цей час вже перебувають в державному бюджеті та використовуються державою, отже у цьому випадку жодним права держави в особі її органу не порушені.

45. Крім того, відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що місцевому господарському суду при прийняті оскаржуваної ухвали слід було врахувати рішенням комітету кредиторів від 10.12.2020р. та звіт розпорядника майна від 07.12.2020р., апеляційний господарський суд встановив, що відповідне рішення комітетом кредиторів прийнято до набрання чинності рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Скайтек ЛТД" 4 451 000,00грн і не враховувало зазначену суму, як дебіторську заборгованість, при прийнятті рішення про доцільність переходу до ліквідаційної процедури.

46. Крім того, суд другої інстанції, дослідивши Звіт розпорядника майна Абрамова В.В. та аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Скайтек ЛТД" від 07.12.2020р. №02-07/50, встановив, що у звіті зазначено про доцільність переходу до ліквідаційної процедури лише у випадку відмови в задоволенні позову ТОВ "Скайтек ЛТД" про стягнення з державного бюджету України 4451000,00грн, а у разі задоволення відповідного позову розпорядник майна не вбачав необхідним перехід до ліквідаційної процедури ТОВ "Скайтек ЛТД".

47. Закриття провадження у справі про банкрутство врегульовано розділом VІ КУзПБ. Так, згідно з положеннями статті 90 цього Кодексу господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника (п. 8 ч. 1). При цьому в передбаченому зазначеним пунктом випадку провадження у справі про банкрутство може бути закрито лише до визнання боржника банкрутом (ч. 2). Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала (ч. 3).

48. Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини відсутності ознак неплатоспроможності ТОВ "Скайтек ЛТД", вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання боржника банкрутом та застосування до нього ліквідаційної процедури є безпідставними.

49. Зважаючи на те, що КУзПБ не передбачає подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадку, коли судом за результатами підсумкового засідання не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, суд першої інстанції рішення якого підтримав апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про можливість закриття провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ.

50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

51. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

55. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.03.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 в частині закриття провадження у справі № 902/873/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік