Постанова

від 10.05.2023 по справі 924/662/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року Справа № 924/662/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників:

від органу прокуратури: Христик Н.П.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21, ухвалене суддею Кочергіною В.О., повний текст рішення складено 11.11.2021 р.

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ в інтересах держави

до відповідача 1 Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів с.Клинове Хмельницького району Хмельницької області

до відповідача 2 Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Хмельницького району Хмельницької області

до відповідача 3 Сатанівської селищної ради смт.Сатанів Хмельницького району Хмельницької області

про визнання незаконним та скасування рішення від 06.09.2018р.; визнання недійсним Договору від 05.04.2019р. №05/04/2019; зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 50га

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ в інтересах держави до 1. Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів с. Клинове Хмельницького району Хмельницької області, до 2. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Хмельницького району Хмельницької області, до 3. Сатанівської селищної ради смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.09.2018р.; визнання недійсним Договору від 05.04.2019р. №05/04/2019; зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 50 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, відповідачем 1 без відповідних повноважень укладено Договір від 05.04.2019р. з відповідачем 2 на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду. Звертає увагу суду, що оспорюваний Договір не є Договором на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, а є прихованим Договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Волочиської окружної прокуратури - відмовити.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2022 р. об 10:00 год.

05.01.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Керівника Волочиської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вказує на те, що, наведені у апеляційній скарзі ПП «Аграрна компанія 2004» є необґрунтованими та не спростовують обставин, які викладені у позовній заяві.

12.01.2022 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю у інших судових засіданнях.

13.01.2022 року на адресу апеляційного господарського суду від Сатанівської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Сатанівської селищної ради за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "03" лютого 2022 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 р. зупинено провадження у справі №924/662/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ №488/2807/17, №483/448/20 та оприлюднення повного тексту постанов. Зобов`язано сторін повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №488/2807/17 та ухвалено постанову від 18.01.2023 р., повний текст якої оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.03.2023 р..

Також, Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №483/448/20 та ухвалено постанову від 28.09.2022 р., повний текст якої оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.03.2023 р..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 р. поновлено апеляційне провадження у справі №924/662/21 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на "10" травня 2023 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

09.05.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського від представника Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/662/21 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду. Обґрунтовуючи клопотання представник вказав на те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №905/1907/21 суд постановив прийняти до розгляду справу №905/1907/21 (провадження 12-1гс23). Колегія суддів Верховного Суду у справі №905/1907/21 вважає, що для досягнення єдності практики необхідне уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі, якщо це передбачено законом).

У справі №924/662/21, що розглядається Північно-західним апеляційним господарським судом відповідачами є Сатанівська селищна рада (орган місцевого самоврядування) та Клинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (комунальний заклад). Відтак, на думку ПП «Аграрна компанія 2004» вважає, що справа №905/1907/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є подібною зі справою №924/662/21. Зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та предмет спору у справі, що розглядається, є аналогічними зі справою №905/1907/21.

Також, 10.05.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з несподіваною поломкою автомобільного транспортного засобу, яким мав прибути до Північно-західного апеляційного господарського суду (м. Рівне) з місця свого постійного проживання (Тернопільська область) на 10.05.2023 року о 11:30 год.

Колегія суддів відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідно до норми ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи та правова позиція скаржника викладена у апеляційній скарзі. Додаткових доказів сторонами подано не було.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що строк розгляду даної апеляційної скарги закінчується 10 травня 2023 року, що є підставою для розгляду даної апеляційної скарги у строки передбачені статтею 273 ГПК України.

З огляду на все вищевказане колегія суду вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Також, колегія суддів в судовому засіданні розглянула клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду, та дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до п.7 ч.1. ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховуючи предмет, підстави позову та суб`єктний склад сторін у справі №905/1907/21 та у справі №924/662/21 дійшла висновку, що суб`єктний склад сторін у вказаних справах не є подібними. Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для зупинення провадження, передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Прокурор у судовому засіданні заперечила доводи апеляційної скарги та надала додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку що оспорюваний договір укладений з порушенням положень ст.ст.92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України "Про освіту", сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені частинами першою - другою, четвертою-п`ятою статті 203 цього Кодексу, що є підставою недійсності правочину, з огляду на що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 05.04.2019р., укладений між Клинівською загальноосвітньою школою І-Ш ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області сьомого скликання тридцять першої сесії селищної ради №4.8/31-2018 від 06.09.2018р. "Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду", яким фактично надано згоду на укладення договору оренди земельної ділянки, було прийнято з порушенням статей 124, 134 Земельного кодексу України. З огляду на скасування в судовому порядку підстав (визнання недійсним договору від 05.04.2019р.) використання земельної ділянки ПП "Аграрна компанія 2004", суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги прокурора в частині зобов`язання відповідача 2 звільнити спірну земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами 1 та 2 не складався, що не було спростовано в ході судового розгляду, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" вважає, що рішення суду прийняте із порушенням норм матеріальною та процесуального права з огляду на наступне.

Прокурор у позовній заяві не довів, яким чином оспорюване рішення Сатанівської селищної ради від 06.09.2018 року №4.8/31-2018 «Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду» та договір на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 05.04.2019 р. №05/04/2019 земельної ділянки, кадастровий номер: 6821283200:03:007:0001, площею 50,0 га порушуються права чи законні інтереси держави.

Окрім цього, позивачем порушено імперативний порядок щодо розірвання господарських договорів передбачений ст.188 ГК України та порядок розірвання оспорюваного договору.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Після того, як ПП «Аграрна компанія 2004» у своєму відзиві на позов зазначило: прокурором не наведено доказів того, що Сатанівська селищна рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду самостійно з відповідним позовом до відповідача, а матеріали справи не містять даних про проведення Сатанівською селищною радою перевірки на реалізацію повноважень, наданих їй законодавством, прокурор надав додатково суду копію листа Сатанівського селищного голови від 09.06.2021 року №628/02-33/2021, де селищний голова повідомляє прокурора, що територіальна громада не вживала і не буде вживати заходів щодо визнання недійсним оскаржуваного договору.

При цьому, скаржник звертає увагу, що прокурором не надано суду відповідного рішення територіальної громади або селищної ради із зазначеного вище питання, а вказаний лист селищного голови не може вважатись таким рішенням.

На думку апелянта, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на вказані обставини справи, сама присутність прокурора на судовому процесі в якості позивача ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, та створює відчуття нерівності у сторони відповідача.

Також, скаржник звертає увагу на те, що за змістом положень статей 843, 846 ЦК у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Також у договорі підряду встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. Разом із тим передача в оренду землі, яка є комунальною власністю, а також набуття права оренди такої земельної ділянки, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України «Про оренду землі», ЗК.

Особливість таких відносин полягає в тому, що за договором оренди, передбачено перехід об`єкта оренди на певний строк у користування орендаря, в якого виникає зустрічне зобов`язання сплачувати орендну плату за користування землею. Аналіз наведених норм матеріального права та умов договору, укладеного між сторонами у справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що відносини, які виникли між сторонами не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, оскільки оспорюваний договір не містить умов щодо передачі відповідачеві земельної ділянки за плату, не наділяє його правом користувача, а також не передбачає обов`язків останнього з її використання.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, оспорюваний договір містить усі обов`язкові умови договору підряду.

За таких обставин слід прийти до обґрунтованого висновку про те, що за цим договором не відбулося переходу права користування земельними ділянками, вони не вибули із володіння землекористувача (Клинівська ЗОШ), що свідчить про недоведеність удаваного характеру оспорюваного правочину, а відтак і про відсутність правових підстав для визнання його недійсним як такого, що вчинений з порушенням закону.

Інших обставин, які б стали підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, а також порушення будь-яких прав Клинівської ЗОШ внаслідок укладення цього правочину, судом встановлено не було.

Натомість суд першої інстанції зазначених положень чинного законодавства не врахував і дійшов помилкового висновку про удаваний характер оспорюваного правочину та необхідність застосування до спірних правовідносин норм земельного законодавства, які регулюють орендні правовідносини.

Крім того, суд першої інстанції, не встановив і у судовому рішенні не зазначив, чи було порушено цивільне право Клинівської ЗОШ або Сатанівської територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду, яке саме право чи законні інтереси порушено та в чому полягає таке порушення, тому висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову не можна визнати обґрунтованим.

У зв`язку з наведеним дане рішення Господарського суду Хмельницької області підлягає скасуванню.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Керівник Волочиської окружної прокуратури вказує на те, що рішення Сатанівська селищна рада прийняла з порушенням вимог чинного законодавства щодо передання земельної ділянки комунальної власності у користування, а також оспорюваний договір не є договором на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі», та не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним. Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Окрім цього, щодо тверджень відповідача ПП «Аграрна компанія 2004» про те, що відсутні повноваження на звернення прокурора до суду із позовною заявою та підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, при цьому, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк), а також щодо відсутності досудового врегулювання спору з Сатанівською селищною радою та Клинівською ЗОШ І-ІІІ ступенів, зазначаю наступне. Оскільки, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Також, враховуючи те, що Сатанівська селищна рада, яка має здійснювати захист інтересів держави в особі об`єднаної територіальної громади, є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки у користування, та Клинівська ЗОНІ І-ІІІ ступенів також є одним із співвідповідачів, яка уклала даний оспорюваний договір, а визначений у законодавстві орган, уповноважений державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (органи Держгеокадастру) не має повноважень звертатися до суду з вимогами, які заявлені у цій позовній заяві, тому позов в інтересах держави подав прокурор.

Таким чином, враховуючи те, що у даній справі Сатанівська селищна рада та Клинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів є співвідповідачами, якими допущено порушення вимог чинного законодавства при передачі у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, та те, що вони не є компетентними органами в інтересах чиїх здійснюється захист прав та законних інтересів держави тому досудового врегулювання даного спору з ними є недоречним та необґрунтованим.

Також, зі змісту умов спірного договору вбачається, що Клинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів фактично усунулася від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надала право її обробітку ПП «Аграрна компанія 2004».

При цьому, основною ознакою оспорюваного договору є платне володіння та користування ПП «Аграрна компанія 2004» упродовж певного строку земельною ділянкою, що відповідає ознакам договору оренди землі, який укладається саме для отримання можливості строкового користування земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі, зокрема, шляхом обробітку земельної ділянки та вирощування на ній сільськогосподарських культур.

Отже, спірний правочин є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, та за своєю юридичною природою та правовою сутністю даний договір є договором оренди землі (строкове платне користування земельною ділянкою).

Таким чином, оспорюваний договір не є договором на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі», та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

На підставі вищевикладеного вважаю, що доводи, наведені у апеляційній скарзі ПП «Аграрна компанія 2004» є необґрунтованими та не спростовують обставини викладені у позовній заяві.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до Державного Акту на право постійного користування землею Серія ХМ №0062 від 28.07.2000р. Клинівській загальноосвітній школі 1-111 ступенів надано у постійне користування 50 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення підсобного господарства відповідно до Рішення Клинівської сільської ради народних депутатів від 12.04.2000р. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1.

У відповідності до п.1.1 Статуту Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів (нова редакція), затвердженого Рішенням Сатанівської селищної ради (3 сесії VII скликання) від 11.01.2016р. №4, Клинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів знаходиться у комунальній власності. Власником (засновником) навчального закладу є Сатанівська селищна рада об`єднаної територіальної громади (п. 1.4 Статуту).

Згідно п. 5.1 Статуту матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі навчального закладу. Майно навчального закладу належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і статуту навчального закладу та укладених ним угод (п. 5.2 Статуту).

Відповідно до п. 5.3 Статуту навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з охорони.

Пунктом 5.6 Статуту передбачено, що відповідно до рішення Клинівської сільської ради народних депутатів №3 від 12.04.2000року, навчальний заклад має земельну ділянку площею 50 га в постійне користування для ведення підсобного господарства.

Відповідно до п.1 рішення шостого скликання Хмельницької обласної ради від 13.08.2015р. №12-33/2015 "Про утворення Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Сатанівської селищної ради об`єднаної територіальної громади та Сатанівського селищного голови", вирішено утворити Сатанівську селищну об`єднану територіальну громаду у складі суміжних територіальних громад, в т.ч. селища Клинове з адміністративним центром у селищі Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

Рішенням Сатанівської селищної ради сьомого скликання №14/1/2015 від 18.12.2015р. "Про реорганізацію шляхом приєднання Сатанівської селищної ради" вирішено реорганізувати юридичну особу Сатанівську селищну раду шляхом приєднання сільських рад, територіальні громади яких увійшли до складу Сатанівської селищної ради: Клинівська сільська рада, Камянська сільська рада, Іванковецька сільська рада, Юринецька сільська рада. Вирішено вважати юридичну особу Сатанівську селищну раду Хмельницької області правонаступником прав та обов`язків всіх зазначених у п. 1 цього рішення сільських рад територіальних громад, що об`єдналися.

Рішенням третьої сесії Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області сьомого скликання від 11.01.2016р. №3-3-2016 "Про створення комісії по прийманню-передачі на баланс об`єктів та майна про делегування повноважень щодо прийняття на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників директорам загальноосвітніх шкіл" вирішено створити комісію для передачі об`єктів та майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Городоцького району до спільної власності Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади, зокрема, будівель та майна Клинівської загальноосвітньої школи 1- 111 ступенів, яка розташована в с. Клинове, по вул. Б. Хмельницького, 1Б.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 14.01.2016р. основних засобів та малоцінного інвентарю, відділом освіти Городоцької РДА по Клинівській ЗОШ І-1І1 ступенів передано до спільної власності Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади на підставі рішення другої позачергової сесії Городоцької районної ради від 24.12.201 5року № 17-2/2015 "Про безкоштовну передачу об`єктів та майна спільної власності територіальних громад сіл,селища, міста Городоцького району до спільної власності Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади" та рішення Сатанівської селищної ради від 11 січня 2016 року № 3-3-2016 "Про створення комісії по прийманню- передачі на баланс об`єктів та майна", основні засоби та необоротні матеріальні активи на суму 1360417,00грн. 00коп.; малоцінні швидкозношувані предмети на суму 96495грн. 43коп.; матеріали на суму 37139грн. 96коп.; продукти харчування на суму 3659грн. 44коп.

Акт підписаний комісією у складі повноважних представників у складі шести осіб.

Згідно з письмовою інформацією № 258780562 від 28.05.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 26.03.2019р. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001, площею 50га за Сатанівською селищною радою (комунальна форма власності), підстава реєстрації: Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, б/н, виданий 23.11.2018р., видавник Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; Наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №22-8578-СГ від 23.11.2018р. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

В матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №1394-21 від 31.05.2021р., адресований Виконувачу обов`язків заступника керівника окружної прокуратури про те, що відповідно до книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, -договорів, оренди, зареєстрованих станом на 01.01.2013 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001 площею 50га перебуває в постійному користуванні Клинівської ЗОШ І-ПІ ступенів відповідно державного акту ХМ №0061 від 21.07.2000 року.

Відповідно до цього ж листа, в порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром на земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001 зареєстровано право комунальної власності Сатанівської селищної ради від 26.03.2019 року за реєстраційним номером земельної ділянки у Державному реєстрі прав 30993320.

06.09.2018р. тридцять першою сесією Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області сьомого скликання прийнято рішення №4.8/31-2018 "Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду", яким розглянувши клопотання директора Клинівської ЗОШ 1-111 ступенів та у відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія селищної ради вирішила надати згоду дирекції Клинівської ЗОШ 1-111 ступенів на укладання Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду з приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на земельній ділянці розміром 50га, яка перебуває у постійному користуванні для ведення підсобного господарства.

05.04.2021р. між Клинівською загальноосвітньою школою 1-111 ступенів с. Клинове Хмельницького району Хмельницької області (Навчальний заклад), в особі директора Перчишина А.С., що діє на підставі Статуту та Рішення Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області від 13.04.2016р. №17/6-2016 "Про надання згоди на укладення договору" (Замовник) та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (Сільськогосподарський товаровиробник), в особі директора Лабазюка П.П. (Підрядник) було укладено Договір №05/04/2019 на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду.

Відповідно до п.1.1 Договору, Підрядник за завданням Замовника бере на себе зобов`язання виконати комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку грунту та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, яка знаходяться в постійному користуванні Замовника і передати Замовнику зібраний урожай зазначений у Договорі, а Замовник зобов`язується - прийняти даний урожай та провести розрахунки, у обсязі та порядку, визначеному цим Договором.

Цей договір не є спільною діяльністю, за цим договором не передаються права щодо користування чи управління земельною ділянкою, на якій забезпечується вирощування сільськогосподарських культур (п.1.2 договору).

У п. 1.3. договору сторони узгодили, що право власності на матеріально-технічні цінності, що використовуються підрядником протягом всього часу надання вказаних послуг, належить підряднику.

Замовник гарантує, що земельна ділянка на якій будуть надаватися послуги за договором, перебуває у постійному користуванні Замовника згідно відповідного Державного акту на праві постійного користування (п.1.5 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору, сторони узгодили, що послуги передбачені цим Договором надаються Підрядником в період з 05.04.2019р. по 31.12.2023р.

За умовам п.2.3 Договору послуги з вирощування сільськогосподарської продукції надаються підрядником за рахунок власних та залучених матеріально-технічних ресурсів. Підрядник протягом всього періоду підготовки ґрунту, вирощування та збирання врожаю використовує власні агротехнічні технології.

Підрядник на власний розсуд має право обирати порядок, обсяг та строки конкретних сільськогосподарських робіт, пов`язаних з вирощуванням урожаю (п.2.4 Договору).

У п.5 Договору сторони узгодили, що протягом періоду з 01.08.2019-2023р.р. по 31.12.2019-2023р.р. Підрядник зобов`язаний забезпечити збір та перевезення урожаю і передати вирощений урожай Замовнику.

Згідно з п. 3.1 Договору, Сторони узгодили, що ціна роботи за цим Договором включає оплату вартості робіт і послуг наданих Підрядником.

Відповідно до п.3.2.3 Договору, погодження ціни вартості обробітку на 1 гектар площі по видах робіт проводиться не пізніше, ніж за 5 робочих днів до початку таких робіт та оформляється у вигляді Додатку, який є невід`ємною частиною Договору.

У п. 3.3 Договору, сторони узгодили, що за результатами виконання умов цього договору Підрядник зобов`язаний передати Замовнику щорічний урожай, а у п.3.4 Договору сторони узгодили, що за результатами виконання умов цього договору Замовник зобов`язаний продати Підряднику урожай згідно ринкових цін на момент продажі. Підрядник може, за погодженням із Замовником, проводити авансову оплату за врожай.

За змістом п. 4.2 договору Замовник зобов`язується:

- забезпечити Підряднику вільний доступ до вищевказаної земельної ділянки (п.4.2.2);

- провести повний розрахунок за надані послуги по вирощування урожаю за кожен рік, у строки визначені Підрядником, але не пізніше 31 грудня кожного року (п.4.2.3);

- прийняти у порядку та строки, визначені цим Договором урожай у розмірі, визначеному в п. 3.3 Договору (п.4.2.4);

- протягом дії даного Договору не допускати на будь-яких умовах інших осіб до використання будь-яким способом земель, погоджених Сторонами за цим Договором, не погоджувати надання цих угідь у користування чи власність іншим особам, не перешкоджати Підряднику будь-яким іншим чином у виконанні завдання, що є предметом цього Договору. У разі порушення цього зобов`язання Замовник зобов`язуються відшкодувати Підряднику збитки, у тому числі неодержаний прибуток (упущену вигоду), на отримання якого Підрядник міг би розраховувати, якби зобов`язання не було порушене.

Відповідно до п.п.6.1, 7.3 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії Договору по 31.12.2023р.

Всі Додаткові угоди та Додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

Договір підписано директором Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів А.С. Перчишиним та Директором ПП "Аграрна компанія 2004" П.П. Лабазюком, а також скріплений відтиском печаток сторін.

До Договору №05/04/2019 від 05.04.2019р. наявні Додатки:

-Розрахунок вартості виконаних робіт у 2019р. та погодження цін між ПП "Аграрна компанія 2004" та Клинівською ЗОНІ 1-111 ступенів (культура-кукурудза зерно) вартості затрат підрядника по вирощуванню врожаю (включаючи вартість насіння, міндобрив, ЗЗР тощо) на площі 50га, на загальну суму 1687750грн. 00коп.

- Розрахунок вартості виконаних робіт у 2020р. на загальну суму 1642816грн. 00коп.

- Розрахунок вартості виконаних робіт у 2021 р. на загальну суму 1238200грн. 00коп. Прокуратурою до матеріалів справи надано копії виписок по банківському рахунку Сатанівської селищної ради від 07.05.2021р. та від 26.12.2019р., які свідчать про надходження коштів на рахунок селищної ради.

В матеріалах справи наявний лист Сатанівської селищної ради №523 02-19/2021 від 20.05.2021р., адресований Виконувачу обов`язків заступника керівника окружної прокуратури про те, що на підставі Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 05.04.2019р. №05/04/2021р. на спец рахунок Клинівської ЗОШ 1-111 ступенів надійшли кошти на суму 419700грн., в тому числі 24.12.2019р. у сумі 209850грн. 00коп. та 06.05.2021р. у сумі 209850грн. 00коп.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.05.2021р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001 площею 50га із цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, яка розташована в с. Клинове Хмельницького району (до 01.01.2021р. Городоцького району) Хмельницької області становить 1975421грн. 68коп.

Прокуратурою до матеріалів справи надано Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001 Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів Городоцького району Хмельницької області 01.09 для дослідних і навчальних цілей розміщеної на території Клинівської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Технічна документація містить Пояснювальну записку; Завдання на виконання робіт №184; Заяву №184 від 05.08.2015р.; Викопіювання з планово картографічного матеріалу; Акт визначення на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки від 05.08.2015р.; Державний акт на право постійного користування землею Серія ХМ №0062; План зовнішніх меж; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №228867 від 29.04.2005р.; Довідку з ЄДРПОУ АБ №301863; Кадастровий план земельної ділянки; Експлікацію земельних угідь; Каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування; Ліцензію Державного комітету України із земельних ресурсів Серія АТ №583432; Кваліфікаційний сертифікат №000958.

Прокуратурою до матеріалів справи також надано копію Наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-8578-СГ від 23.1 1.2018р., яким внесено зміни до Наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018р. №22-6553-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну" виклавши наказ в наступній редакції: Передати Сатанівській селищній раді Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Городоцького району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2199,6262 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Сатанівської селищної об`єднаної територіальної громади Городоцького району Хмельницької області, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001, площею 50 га.

Волочиська окружна прокуратура вважає, що прийняте Сатанівською селищною радою рішення від 06.09.2018р. №4.8/31-2018 "Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду" є незаконним та підлягає скасуванню, Договір на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 05.04.2019р. №05/04/2019 визнанню недійсним, а земельна ділянка площею 50га підлягає звільненню, у зв`язку із чим прокуратура звернулась до суду із відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21 позов задоволено повністю.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб..

Передумовою участі органів та осіб в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України "Про прокуратуру"; далі за текстом- Закон №1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1Розділу XIII Закону №1697-VII).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії" (Menchinskaya v. russia, заява N 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі №1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

За змістом частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Глава 15 Земельного кодексу України визначає два можливі правові титули, що надають право користування землею, а саме право постійного користування землею та право оренди землі.

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі заклади освіти незалежно від форми власності.

Традиційно право володіння розуміється як належність об`єкта певному суб`єкту, фактичне панування суб`єкта над об`єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об`єкта, а також створених за його допомогою благ.

Будучи специфічним речовим правом, право постійного користування характеризується обмеженим суб`єктно-об`єктним складом: об`єктом Права постійного користування можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності, суб`єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені законом (стаття 92 ЗК України).

Права землекористувачів визначені статтею 95 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи вимоги апелянт, серед іншого, акцентує увагу на те, що звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

На вказаний довід колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див.постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц(пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див.постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц(пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

У рішенні від 05 червня 2019 року №4-р (II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом". Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону №1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

У рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону №1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18).

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. (частина третя статті 3 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що прокурор у даній справі звернувся до суду у червні 2021 року. На той час Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки, згідно з якими у разі оскарження прокурором одночасно і рішення органу влади про надання земельної ділянки в оренду, і договору оренди землі, прокурор виступає у такій справі позивачем, а орган, який ухвалив відповідне рішення та став стороною договору оренди виступає відповідачем (див. постанови від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц (пункт 40), від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18 (пункти 26-30)).

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.09.2022 року у справі №483/448/20 зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами, вільний доступ до водних та інших природних ресурсів і об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема і до регіональних ландшафтних парків. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки водного та природно-заповідного фондів. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (стаття 41 Конституції України). (п.7.20. постанови).

Крім того, колегія суддів відзначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 дійшла правового висновку, що оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються із постановами Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17.

Долученими до справи доказами підтверджено, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади смт. Сатанів.

Прокурор вказував, що повноваження з розпорядження спірною земельною ділянкою належить до компетенції Сатанівської селищної ради, а визначений у законодавстві орган, уповноважений державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (органи Держгеокадастру) не має повноважень звертатися до суду з вимогами, які заявлені у цьому позові, тому позов в інтересах держави подається прокурором.

У позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного рішення. Прокурор вказав, що оскільки саме Сатанівська селищна рада допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то ця рада не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, а саме з вимогами: про визнання незаконним та скасування рішення від 06.09.2018р.; визнання недійсним Договору від 05.04.2019р. №05/04/2019; зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 50 га.

Тому суд апеляційної інстанції з огляду на практику Великої Палати Верховного Суду, не погоджується з доводами апелянта про те, що прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно з державним актом серії ХМ № 0062 від 28.07.2000р. Клинівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів передано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства.

Матеріалами справи стверджується, що 05.04.2019р. між Клинівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" укладено договір на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, згідно з яким Підрядник (відповідач 2) за завданням Замовника (відповідач 1) бере на себе зобов`язання виконати комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку грунту та вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні замовника і передати Замовнику зібраний урожай, зазначений у договорі, а Замовник прийняти даний урожай та провести розрахунки у обсязі та порядку, визначеному цим договором (п. 1.1. договору).

У п. 1.3. договору сторони узгодили, що право власності на матеріально-технічні цінності, що використовуються підрядником протягом всього часу надання вказаних послуг, належить підряднику.

Згідно п.1.4 договору протягом дії договору не може бути звернено стягнення за вимогами третіх осіб по зобов`язанням Замовника на будь-які матеріальні цінності, що використовуються та вироблені у процесі виконання завдання Замовника, у томі числі на незавершене виробництво, будь-які інші матеріальні цінності, придбані або використані протягом дії цього договору.

У п.2.4 визначено, що Підрядник на власний розсуд має право обирати порядок, обсяг та строки конкретних сільськогосподарських робіт, пов`язаних з вирощуванням врожаю.

У п.3.4 договору визначено, що за результатами виконання умов договору Замовник зобов`язаний продати Підряднику урожай згідно ринкових цін на момент продажі.

Пунктом 4.2.2 передбачено обов`язок Замовника забезпечити Підряднику вільний доступ до вищевказаної земельної ділянки.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2023 (п.2.1. договору).

До Договору №05/04/2019 від 05.04.2019р. наявні Додатки:

- Розрахунок вартості виконаних робіт у 2019р. та погодження цін між ПП "Аграрна компанія 2004" та Клинівською ЗОШ 1-111 ступенів (культура-кукурудза зерно) вартості затрат підрядника по вирощуванню врожаю (включаючи вартість насіння, міндобрив, ЗЗР тощо) на площі 50га, на загальну суму 1687750грн. 00коп.

- Розрахунок вартості виконаних робіт у 2020р. на загальну суму 1642816грн. 00коп.

- Розрахунок вартості виконаних робіт у 2021р. на загальну суму 1238200грн. 00коп.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, а саме статтям 837, 839, 843 Цивільного кодексу України, статтям 92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, статті 80 Закону України "Про освіту", суперечить інтересам держави, є удаваним, не спрямованим на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Із змісту вище зазначених положень цивільного законодавства слідує, що обов`язком підрядника/виконавця є виконання певного виду роботи (надання послуги), результат якої замовник зобов`язується прийняти та оплатити.

Клинівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів с. Клинове є загальноосвітнім навчальним закладом (п.1.3 Статуту), власником закладу є Сатанівська селищна рада об`єднаної територіальної громади (п.1.4 Статуту). Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти (п.1.5 Статуту).

У п.5.3 Статуту визначено, що навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

Відповідно до п.5.6 Статуту навчальний заклад відповідно до рішення Клинівської сільської ради народних депутатів №3 від 12.04.2000 року, навчальний заклад має земельну ділянку площею 50 га в постійному користуванні для ведення підсобного господарства.

Враховуючи зміст статей 92 та 95 Земельного кодексу України, колегія суддів звертає увагу на те, що школа, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельних ділянок, належних йому на праві постійного користування.

Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Визначене законодавцем право самостійно господарювати на землі передбачає реалізацію цього права безпосередньо землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи, що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Зі змісту умов оспорюваного договору вбачається, що право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачу, реалізуються не Клинівською загальноосвітньою школою 1-111 ступенів, а Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004".

Проаналізувавши умови спірного договору в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, стосовно того, що результатів робіт Клинівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів, як Замовник, не отримує, оскільки за змістом п.3.4 договору передбачено обов`язок Замовника продати результати виконаних робіт Підряднику, отже кінцевим набувачем права власності на вирощений урожай - результат послуг стає саме Підряднику, а метою укладання спірного договору та його основною ознакою є користування Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" земельною ділянкою для вирощування та збирання власного врожаю з використанням власних товарно-матеріальних цінностей, залученням власної техніки, а не отримання Клинівською загальноосвітньою школою 1-111 ступенів результату підрядних робіт.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України судами враховується, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження реальності визначених умовами договору послуг, як то приймання-передача вирощеного урожаю (п.3.3. договору), оплати послуг з боку Замовника, подальшої купівлі-продажу урожаю Підряднику (акти приймання-передачі, видаткові накладні, договори купівлі-продажу, тощо).

Натомість у наявній в матеріалах справи виписці по рахунку відображено сплату коштів Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" у сумі 209 850 грн. з призначенням платежу - оплата згідно договору №05/04/19 від 05.04.2019р.

Тобто, фактично, зі змісту наявних доказів та умов договору, спрямованості дій сторін і правових наслідків, Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" сплачує кошти за користування земельною ділянкою для вирощування та збирання сільськогосподарських культур, право власності на які переходить Підряднику.

Колегія суддів наголошує, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірний правочин є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Зміст умов спірного Договору є підтвердженням того, що Клинівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів (землекористувач спірної земельної ділянки) фактично усунулася від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надала право її обробки Приватному підприємству "Аграрна компанія 2004".

З аналізу умов оспорюваного договору слідує висновок, що за своєю юридичною природою та правовою сутністю спірний договір є договором оренди землі (строкове платне користування земельною ділянкою), оскільки основною його ознакою є платне володіння та користування Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" протягом певного строку земельною ділянкою, що відповідає ознакам договору оренди землі, який укладається саме для отримання можливості строкового користування земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі, зокрема, шляхом оброблення земельної ділянки та вирощування на ній сільськогосподарських культур.

Також, судами не встановлено, що земельні ділянки надані відповідачу з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

За приписами ст.4 Закону, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.8 ст. 93 ЗК України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, правовідносини Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів щодо володіння та користування належною йому на праві постійного користування земельною ділянкою врегульовано ст. 92 Земельного кодексу України.

В той же час, правовідносини щодо розпорядження такою земельною ділянкою, зокрема щодо передачі її в оренду, врегульовано ст. 93 Земельного кодексу України, відповідно до п. 8 якої орендодавцями земельних ділянок можуть бути лише їх власники або уповноважені ними особи.

Таким чином, для передачі земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в особи на праві постійного користування, в оренду, необхідне рішення відповідного органу місцевого самоврядування, оскільки Клинівська загальноосвітня школа 1-111 ступенів не наділена повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, зокрема, передавати їх в оренду.

Суди зазначають, що чинним законодавством не передбачено обов`язок користувача земельної ділянки (на праві постійного користування) узгоджувати з власником свої дії щодо користування ділянкою. В той же час, такий обов`язок передбачено у випадку розпорядження такою земельною ділянкою.

Як підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:007:0001, площею 50га належить до комунальної форми власності та зареєстрована за Сатанівською селищною радою (територіальною громадою). Ця земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія ХМ№0062 від 28.07.2000.

Право розпорядження даною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду Приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" власником земельної ділянки не надавалося, рішення про передачу землі в оренду органом місцевого самоврядування не приймалось.

Отже, з аналізу вищевказаних норм земельного законодавства вбачається відсутність у землекористувача (Клинівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів) повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, що у розумінні ст. 203 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним, оскільки особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В порушення приписів ст.134 Земельного кодексу України, яка визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами третьою статті 134 цього Кодексу, земельна ділянка за умовами спірного договору фактично передана в користування відповідачу 2 без проведення земельних торгів.

Крім того, за змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкту оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом, ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Судами встановлено, що спірний договір на виконання робіт та надання послуг не містить істотних умов, передбачених чинним законодавством для договору оренди землі, а також не відповідає типовій формі договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорюваний договір укладений з порушенням положень ст.ст.92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України "Про освіту", сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені частинами першою - другою, четвертою-п`ятою статті 203 цього Кодексу, що є підставою недійсності правочину.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та покладені у підґрунтя позовних вимог обставини, колегія суддів дійшла висновку про укладення Клинівською загальноосвітньою школою 1-111 ступенів оспорюваного договору без наявності необхідного на те обсягу цивільної дієздатності, що має наслідком визнання такого договору недійсним.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Сатанівської селищної ради смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області рішення від 06.09.2018р. №4.8./31-2018 суди виходять із того, що за встановлених у справі обставин, договір на укладення якого наданого згоду згідно спірного рішення за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Як стверджується матеріалами справи, рішенням Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області сьомого скликання тридцять першої сесії селищної ради №4.8/31-2018 від 06.09.2018р. "Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду", яким розглянувши клопотання директора Клинівської ЗОШ 1-111 ступенів та у відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія селищної ради вирішила надати згоду дирекції Клинівської ЗОШ 1-111 ступенів на укладання Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду з Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на земельній ділянці розміром 50га, яка перебуває у постійному користуванні для ведення підсобного господарства.

Частиною 1 ст. 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Випадки, за яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) визначені ч.2 та ч.3 ст.134 Земельного кодексу України.

Суди зазначають, що надання земельної ділянки в користування на умовах оренди приватному підприємству не належить до жодного з випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст.134 ЗК України.

Отже, спірна земельна ділянки підлягала продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, рішення Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області сьомого скликання тридцять першої сесії селищної ради №4.8/31-2018 від 06.09.2018р. "Про надання згоди на укладення Договору на вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду", яким фактично надано згоду на укладення договору оренди земельної ділянки, було прийнято з порушенням статей 124, 134 Земельного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Відтак, оцінюючи усі вищевикладені обставини та надані докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Сатанівської селищної ради є обґрунтованими, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити земельну ділянку, площею 50 га, колегія суддів зазначає наступне.

Земельним кодексом України, зокрема у статті 152, передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, у тому числі можливість власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, вимоги як про повернення земельної ділянки, так і про її звільнення фактично спрямовані на усунення перешкод, пов`язаних з реалізацією права власності та/або користування землею, а формулювання такої вимоги є правом позивача відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України та не суперечать статті 152 Земельного кодексу України.

Зважаючи на встановлені судами істотні обставини справи та обґрунтування позову прокурора, вимога про звільнення спірної земельної ділянки фактично була спрямована на усунення перешкод в реалізації її землекористувача своїх прав, зокрема щодо користування такою земельною ділянкою, незважаючи на обране прокурором формулювання позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №909/50/20.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки договір №05/04/2019 від 05.04.2019 р. про вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, є недійсним, вимога прокурора про зобов`язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити займану земельну ділянку також підлягає задоволенню.

Таким чином, апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2021 р. у справі №924/662/21 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/662/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "11" травня 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.