Ухвала

від 05.05.2023 по справі 913/43/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

05 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/43/23

Провадження №33/913/43/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман» вул.Спартака, буд.32, смт.Борівське, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93493, адреса для листування: вул.Миру, буд.41, кв.28, с.Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська область, 08138

до Білокуракинської селищної ради, пл.Шевченка, буд. 6, смт. Білокуракине, Сватівського району Луганської області, 92202

про стягнення 1 744 956 грн 41 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Пата А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Білокуракинської селищної ради про стягнення заборгованості за договором підряду №94 від 04.08.2021 у загальному розмірі 1 744 956 грн 41 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що за умовами договору підряду №94 від 04.08.2021, укладеного між ним та Білокуракинською селищною радою, позивач (підрядник) зобов`язався виконати за завданням відповідача (замовника) згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:20 3, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити наступну роботу: реконструкція грунтової дороги з улаштуванням твердого покриття за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с.Просторе, вул.Шевченко.

Позивач посилається на виконання підрядних робіт з урахуванням умов укладених додаткових угод до договору від 17.08.2021, від 29.09.2021, складання і надання для підписання 11.10.2021 замовнику - Білокуракинській селищній раді, акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за жовтень 2021 року, згідно якого рада повинна була прийняти та сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 1 322 036 грн 97 коп. за виконані роботи. Однак, Білокуракинська селищна рада, як зазначає позивач, безпідставно відмовилась підписувати акт виконаних робіт, який однак було підписано інженером з технічного нагляду, посилаючись на неналежне та неякісне виконання позивачем будівельних робіт.

Оскільки претензія позивача з вимогою провести розрахунок від 29.11.2021 була залишена відповідачем без виконання, останній звернувся до суду із відповідним позовом; у зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем також нараховані до стягнення інфляційні втрати у сумі 375 217 грн 45 коп. за період з 29.11.2021 по 10.02.2023, 3% річних у сумі 47 701 грн 99 коп. за період 29.11.2021 по 10.02.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.04.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2023 року о 14 год. 00 хв.; явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою; запропоновано сторонам невідкладно зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з метою належного та своєчасного повідомлення, отримання процесуальних документів у справі; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Приймаючи позовну заяву до розгляду і відкриваючи провадження у справі, судом було враховано наступне.

Як вбачається, із поданою заявою про виправлення недоліків від 23.03.2023 позивачем було долучено позовну заяву в новій редакції.

За результатами перевірки змісту позовної заяви в новій редакції, суд дійшов висновку про те, що вона відповідає первісному змісту заявленого позову, зокрема наведено той же виклад обставин, нормативне обґрунтування заявлених вимог, а також ті ж позовні вимоги у відповідних розмірах, які заявлені позивачем у первісній редакції позову.

Як вбачається, в ухвалі від 06.03.2023 про залишення позовної заяви без руху, судом було зауважено позивачу про те, що у вступній частині позовної заяви, в якості відповідача позивач вказує Білокуракинську селищну військову адміністрацію Сватівського району Луганської області, зазначаючи, що вона є правонаступником Білокуракинської селищної ради, на замовлення якої виконувалися будівельні роботи за договором (зазначено ідентифікаційний код 04335447).

Разом з тим, позивачем не було наведено жодних пояснень та обставин правонаступництва Білокуракинської селищної ради Білокуракинською селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області; не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.

За вказаних обставин, встановлюючи строк для усунення виявлених судом недоліків, позивачу було запропоновано, зокрема привести у відповідність вступну і прохальну частини позовної заяви (в частині визначення відповідача у справі, з якого підлягають стягненню кошти), а також чітко зазначити в прохальні частин позову зміст всіх заявлених позовних вимог; зазначити правильний ідентифікацій код відповідача, а також актуальну поштову адресу для направлення кореспонденції відповідачу (у разі наявності такої інформації у позивача; зазначити джерела, з яких були отримані відомості щодо поштової адреси відповідача); навести відомості щодо правонаступництва Білокуракинської селищної ради Білокуракинською селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області з посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.

Суд зауважує, що наразі позивачем з метою усунення недоліків позовної заяви в долученій позовній заяві в новій редакції у вступній частині в якості відповідача було визначено саме Білокуракинську селищну раду та наведено правильно її ідентифікаційний код, а в прохальній частині конкретизовано, які саме суми у відповідному розмірі щодо кожної заявленої позовної вимоги, позивач просить стягнути з відповідача. Інші зміни у змісті позовної заяви відсутні.

Пояснення з приводу підстав зазначення первісно у вступній частині позову в якості відповідача - Білокуракинську селищну військову адміністрацію Сватівського району Луганської області та обґрунтування наявності підстав можливого правонаступництва Білокуракинської селищної ради Білокуракинською селищною військовою адміністрацією Сватівського району Луганської області позивач у поданій заяві про усунення недоліків позовного матеріалу суду не навів.

Розглянувши матеріали позовної заяви у сукупності із заявою про усунення недоліків, зазначене вище було враховано судом при відкритті провадження у справі; за висновком суду за вказаних обставин відсутні були підстави вважати, що позивачем подано новий позов або заявлено інші позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.04.2023 на підставі ст.243 ГПК України виправлено описку, допущену в п.3 резолютивної частини ухвали суду від 05.04.2023 у справі №913/43/23 щодо дати та часу судового засідання. Пункт 3 резолютивної частини ухвали суду від 05.04.2023 у справі №913/43/23 слід читати: « 3. Підготовче засідання призначити на 05.05.2023 о 14 год. 40 хв.».

У судове засідання 05.05.2023 представники позивача та відповідача не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області 19.04.2023 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву про відхилення позовних вимог повністю з додатками та клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Позивачем подано відповідь на відзив від 24.04.2023, яка надійшла до суду 28.04.2023, та в якій позивач зазначає, що належним відповідачем у справі є саме Білокуракинська селищна рада, яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб є зареєстрованою юридичною особою, стороною за договором; натомість Білокуракинська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області не має жодних прав та обов`язків Білокуракинської селищної ради та відношення до цього спору, а тому інформація, викладена у відзиві не підлягає врахуванню при розгляді спору по суті.

Розглянувши подані на час проведення підготовчого судового засідання документи, суд зазначає про наступне.

Підписання та/або подання заяви по суті є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва сторони у справі.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.29 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» особистий ключ це параметр алгоритму асиметричного криптографічного перетворення, який використовується як унікальні електронні дані для створення електронного підпису чи печатки, доступний тільки підписувачу чи створювачу електронної печатки, а також у цілях, визначених стандартами для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Натомість при дослідженні змісту сканованої копії відзиву та доданих документів, які надійшли на електронну пошту суду від Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, судом встановлено, що підписувачем відзиву зазначений начальник Білокуракинської СВА Антоненко В.

.

Водночас, під час перевірки судом з`ясовано, що направлений до суду відзив з додатками на електронну пошту належним чином не оформлений, взагалі не підписаний електронним підписом (кваліфікований та удосконалений електронний підпис на скановану копію відзиву не накладався, докази створення такого підпису відсутні).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказаний відзив взагалі не підписано особою, яка має право її підписувати, що є порушенням приписів ч.2 ст.170 ГПК України, а тому на підставі ч.4 ст.170 ГПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, суд зауважує також про таке: на час проведення цього судового засідання позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман», визначило та наполягає, що належним відповідачем у справі є саме Білокуракинська селищна рада, а не Білокуракинська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області; в той же час Білокуракинська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області, не будучи відповідачем у справі, подала відзив на позовну заяву, в якому зокрема посилається на те, що не є належним відповідачем у справі та не є правонаступником Білокуракинської селищної ради; на даний час судом також не вирішувалося питання щодо здійснення процесуального правонаступництва у відповідності до ст.52 ГПК України, заміни відповідача - Білокуракинської селищної ради, на Білокуракинську селищну військову адміністрацію Сватівського району Луганської області.

Суд враховує, що поштова кореспонденція у справі - ухвала суду від 05.04.2023 про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 18.04.2023 про виправлення описки, надсилалась позивачу за адресою, зазначеною ним в позовній заяві, відповіді на відзив, як належної адреси для отримання кореспонденції: вул.Миру, буд.41, кв.28, с.Софіївська Борщагівка, Київська область, 08138; та були завчасно отримані адресатом 12.04.2023 та 24.04.2023, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення №6102271908945 та №6102271910079.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Також на час проведення судового засідання 05.05.2023 від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило; таке клопотання також не міститься ні в позовній заяві, ні в поданій відповіді на відзив.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п.2 ч.1 ст.42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Водночас ч.1 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Положеннями ст.46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст.46 ГПК України.

Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч.2 ст.121 ГПК України ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов`язковою.

Ухвалою суду від 05.04.2023 про відкриття провадження у справі (з урахуванням ухвали суду від 18.04.2023 про виправлення описки) учасників справи було повідомлено про дату, час і місце судового засідання - на 05.05.2023 о 14 год. 40 хв.; явка представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Згідно зі ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом ч.1 ст.183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Суд наголошує, що на момент розгляду справи позивачем не повідомлено суд належним чином про причини неявки представника в судове засідання 05.05.2023.

Разом з тим, ч.4 ст.202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст.202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає раніше наданим висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст.120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Суд наголошує, що від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило; як вже зазначалося вище, таке клопотання також не міститься ні в позовній заяві, ні в поданій відповіді на відзив.

Разом з тим ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).

Положення ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у вказаних вище постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, вкотре зауважив про те, що системний аналіз змісту ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Також об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 звернула увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування ч.4 ст.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд надає оцінку діям позивача у цій справі та зауважує про наступне:

- позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, яке відбулося 05.05.2023;

У відповідності до вимог ч.4 ст.120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час, і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Як вбачається, поштова кореспонденція у справі - ухвала суду від 05.04.2023 про відкриття провадження у справі, та ухвала суду від 18.04.2023 про виправлення описки, завчасно були надіслані позивачу за адресою, зазначеною ним в позовній заяві, відповіді на відзив, як належної адреси для отримання кореспонденції: АДРЕСА_1 ; та були отримані адресатом 12.04.2023 та 24.04.2023 (що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями №6102271908945 та №6102271910079), тобто завчасно в розумінні вимог ч.4 ст.120 ГПК України, адже судове засідання було призначено на 05.05.2023;

- ухвалою суду від 05.04.2023 (з урахуванням ухвали від 18.04.2023 про виправлення описки) явка представника позивача в судове засідання 05.05.2023 не визнавалась обов`язковою;

- в судове засідання 05.05.2023 уповноважений представник позивача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю до суду не подав;

- якщо позивач мав намір брати участь у судовому розгляді, однак не мав можливості взяти участь у першому засіданні з певних причин (прибути в судове засідання або прийняти участь в режимі відео конференції), він повинен був повідомити суд про це та про причини неявки в судове засідання;

- судове засідання на 05.05.2023 було призначено у справі під час дії воєнного стану в Україні. Однак судом враховується, що позивач, подаючи відповідний позов, а в подальшому заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідь на відзив, не повідомляв суду, що перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України чи території ведення активних бойових дій, у зв`язку із чим чи з інших причин не може приймати участь у розгляді справи, забезпечувати участь повноважного представника в судових засіданнях, наприклад у відповідності до положень ст.197 ГПК України приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в іншому суді чи з використанням власних технічних засобів.

Зокрема, в ухвалі суду від 05.04.2023 учасникам справи рекомендовано було утриматись від безпосереднього відвідування приміщення суду, а свої процесуальні права щодо подання відповідних заяв та документів реалізовувати з використанням офіційної підсистеми «Електронний суд», а також електронної пошти суду - inbox@lg.arbitr.gov.ua, з проставленням власного електронного цифрового підпису та належним чином посвідчення копій документів, або направлення документів на поштову адресу суду.

Як вбачається, зазначені рекомендації суду стосувалися саме форми подачі заяв по суті у справі (зокрема утриматись від безпосереднього відвідування приміщення суду - тобто подання заяв/документів нарочно до канцелярії суду, з рекомендацією учасникам реалізовувати свої процесуальні права для подання заяв, використовуючи засоби електронного та поштового зв`язку); та не вливають на права учасників щодо прийняття участі в розгляді справи.

Наразі судом враховується, що позивач як учасник справи, який подав позов та зацікавлений в його розгляді, має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто, наприклад керівник в порядку самопредстаавництва, або через свого представника).

Причому позивач в період дії, зокрема воєнного стану в Україні, з метою забезпечення власної безпеки не обмежений в своєму праві та можливостях приймати участь в судових засіданнях не безпосередньо прибуваючи до приміщення суду в м.Харкові, а приймаючи участь в судовому засіданні, зокрема в режимі відеоконференції, прибувши в судове засідання до іншого найближчого суду в населеному пункті, в якому знаходиться/або його представник, або прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (про що у відповідності до вимог ст.197 ГПК України позивачем суду повинна була подана відповідна заява);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши відповідну заяву/клопотання про розгляд справи без його участі.

Аналіз зазначених вище норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його виявлення щодо цього має бути формалізовано (відповідний висновок міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).

- як вбачається, позивачем в позовній заяві та інших поданих заявах було повідомлено суду актуальну адресу для листування і отримання кореспонденції - АДРЕСА_1 .

Завчасне отримання процесуальних документів позивачем - ухвал суду про залишення без руху позовної заяви від 06.03.2023, ухвали про відкриття провадження від 05.04.2023, ухвали про виправлення описки від 18.04.2023, за вказаною адресою в Київській області та своєчасне складання і направлення позивачем засобами поштового зв`язку на адресу суду заяви про усунення недоліку позовного матеріалу, відповіді на відзив, свідчить не лише про обізнаність про розгляд справи, а й про відсутність у позивача будь-яких обмежень у можливостях своєчасно подати до суду будь-яку заяву (наприклад, щодо прийняття участі представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції в іншому суді або з використанням власних технічних засобів згідно ст.197 ГПК України, без обов`язкової необхідності прибуття представника в судове засідання в приміщення господарського суду в м.Харкові; або ж позивачу як особі, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, у разі неможливості приймати участь у розгляді справи з певних причин - подати відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності, тощо);

- позивач сам ініціював розгляд господарським судом цієї справи та був завчасно обізнаний про її розгляд за правилами саме загального позовного провадження, тобто в судовому засіданні з повідомленням сторін;

- саме позивачем неразі не було дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст.202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

В постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 також звернуто увагу на те, що з аналізу норм ч.4 ст.202 та п.4.ч.1 ст.226 ГПК України вбачається, що законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч.4 ст.202 ГПК України та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п.4. ч.1 ст.226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначив про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман» без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання, неповідомлення про причини неявки та не ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Суд зауважує також, що норми ст.226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п.1 ч.2 ст.185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, від 10.02.2021 у справі №916/365/17).

Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Водночас, ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки на час прийняття вказаної ухвали суду матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення йому сплаченого судового збору за подання позову, зазначене питання наразі судом не вирішуються в цій ухвалі.

Питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору за подання позову може бути вирішено в окремій ухвалі суду пізніше у разі подання ТОВ «Будівельна компанія Флагман» відповідного клопотання до суду.

Окремо суд роз`яснює позивачу про те, що у відповідності до положень ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст.13, 42, 120, 130, 170, 183, 185, 202, 226, 232- 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відзив на позовну заяву з додатками, направлений на електронну адресу суду, повернути Білокуракинській селищній військовій адміністрації Сватівського району Луганської області без розгляду.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман» до Білокуракинської селищної ради про стягнення 1 744 956 грн 41 коп. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.05.2023.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ

Вих.№

Надруковано 2 примірника:

1-до справи;

2- Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Флагман», направлено на адресу для листування: вул.Миру, буд.41, кв.28, с.Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська область, 08138

3- Білокуракинській селищній раді, пл.Шевченка, буд. 6, смт. Білокуракине, Сватівського району. Луганської області, 92202 - не направляється відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта», направлено на електронну пошту - b-ne_va@ukr.net + оголошення на порталі судової влади України

4- Білокуракинській селищній військовій адміністрації Сватівського району Луганської області - направлено до електронного кабінету.

Внесено в ЄДРСР 10.05.2023