Рішення

від 11.05.2023 по справі 914/731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 Справа № 914/731/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю розглянув справу за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в особі філії Вокзальна компанія Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ,

до відповідача: Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м. Львова, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 12533,56 грн.

За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Встановив: Акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ, в особі: філії Вокзальна компанія Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м. Львова, м. Львів, 12533,56грн., з яких: 8710,65 грн. неустойки, 3522,19 грн. відшкодування витрат, 291,98 грн. - інфляційних та 8,74 грн. - 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого державного майна № 25 від 28.02.2013р. зі змінами, а також Договору № 25-16 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю на утримання орендованого нерухомого майна, плати податку за землю від 26.01.2016р. щодо дотримання строків повернення орендованого майна та строків відшкодування витрат на його утримання. В зв`язку з порушенням відповідачем умов Договорів позивач просить стягнути з відповідача 8710,65 грн. неустойки та 3522,19 грн. відшкодування витрат на утримання майна.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 291,98 грн. інфляційних та 8,74 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Позивач вказує на те, що 16.12.2022 р. Господарським судом Львівської області у справі № 914/2349/22 повністю задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Вокзальна компанія АТ Українська залізниця до Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м. Львова та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла за період з грудня 2021р. до серпня 2022 р. на підставі Договору про відшкодування витрат балансоутримувача. Позивач звертається із вимогами про стягнення з відповідача не пред`явленої суми відшкодування витрат балансоутримувача, яка належала йому до сплати за згаданий вище період часу та штрафних санкцій, нарахованих на згадану різницю у заборгованості. Позивач також просить стягнути з відповідача неустойку і відшкодування витрат балансоутримувача, понесених у вересні 2022 року. з урахуванням встановлених нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала суду від 07.03.2023 р. про відкриття провадження у справі направлена на юридичну адресу відповідача та отримана ним 13.03.2023 р., що підтверджується Списками № 125, № 1727 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих 08.03.2023 р. у Львів 14, та відстеженням поштового відправлення суду з штрихкодовим ідентифікатором 7901414781422.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.03.2023 р. відкрито провадження у справі № 914/731/23, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Рішення у справі складено 11.05.2023 р. в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 02.05.2023 р. до 10.05.2023 р.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які надають позивачу право на повну оплату відповідачем витрат на утримання орендованого майна, стягнення неустойки, свідчать про порушення відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань та наявність у нього обов`язку сплатити заборгованість, що є предметом спору у справі або ж доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви та заяви від 14.03.2023р.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2022р. у справі № 914/2349/22, яке набрало законної сили 17.01.2023р., встановлено таке.

28 лютого 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Львівським комунальним некомерційним підприємством Центр розвитку туризму м. Львова укладено договір оренди нерухомого державного майна № 25. Згідно з пунктом 1.1 Договору оренди Фонд передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне майно - частину вбудованого приміщення загальною площею 9,8 кв.м, яке розміщене на першому поверсі головної будівлі вокзалу станції Львів, за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, що перебуває на балансі ВП Вокзал станції Львів ДГТО Львівська залізниця.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і за базовий місяць оренди січень 2013 року становить 1762,84 грн.

Згідно з пунктом 10.1 Договір оренди укладено строком на 1 (один) рік, з 28.02.2013 по 27.02.2014. У подальшому до Договору оренди вносились зміни та доповнення (а.с. 33-55).

01.12.2015 розпочато господарську діяльність Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця, яке відповідно до частини 6 статті 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та Статуту ПАТ Укрзалізниця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця утворено на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, що реорганізозані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця. ІІАТ Укрзалізниця є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

З 01.12.2015 орендодавцем за Договором оренди стало Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця, про що 29.01.2016 було укладено додатковий договір.

Постановою Кабінету Міністрів від 31.10.2018 № 938 Деякі питання акціонерного товариства Українська залізниця, змінено тип Публічного акціонерного товариства Українська залізниця з публічного на приватне та товариство перейменоване в Акціонерне товариство Українська залізниця.

Відповідно до статті 5 Закону України Про акціонерні товариства зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Всі права та обов`язки ПАТ Укрзалізниця залишаються за АТ Укрзалізниця.

Рішенням наглядової ради Товариства від 11.10.2019 (протокол № А-10/16-19 Ком.т.) створено філію (відокремлений підрозділ) Вокзальна компанія АТ Укрзалізниця, код ЄДРПОУ 43665271. Об`єкт оренди обліковується на балансі позивача.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.1 Договору оренди, у редакції, викладеної у додатковому договорі від 11.07.2017, орендна плата визначена за домовленістю сторін, і з 01 травня 2017 становить 4355,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 10.7. Договору оренди, його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 10.9. Договору оренди, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання- передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 Договору оренди).

Згідно з пунктом 10.11 договору оренди, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування Майном за час прострочення.

Договір оренди нерухомого державного майна № 25 від 28.02.2013 р. припинений з 01.07.2018 р. Із липня 2018 року позивач почав нараховувати відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном на суму 8710,65грн, із розрахунку останнього платежу за червень 2018 року (із урахуванням коригування орендної платі за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць) що становила 4355,33 грн.

26.01.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування орендарем витрат орендодавцю на утримання орендованого нерухомого майна, плати податку на землю № 25-16. Відповідно до пункту 1.1 договору про відшкодування витрат, орендодавець забезпечує утримання в належному стані, обслуговування та ремонт (поточний, капітальний) будівлі (споруди), поточний та капітальний ремонт газо-, тепло-, водо-, каналізаційних мереж, шо знаходяться за адресою: м.Львів, пл.. Двірцева,1, також утримує прилеглу територію в належному санітарно-гігієнічному стані (вивіз сміття озеленення прилеглої території, прибирання), а Орендар компенсує витрати Орендодавцю на виконання вказаних робіт (послуг) пропорційно до займаної ним площі у цій будівлі (споруді), плати податку на землю, комунальні послуги, електроенергію, охорону.

Згідно з п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, Орендар зобов`язувався щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем), вносити плату на рахунок Орендодавця згідно Розрахунку ставки зборів на компенсацію експлуатаційних витрат та плати податку на землю по вокзалу станції Львів. При невчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день протермінування.

Згаданим рішенням суду у справі № 914/2349/22 стягнуто з Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м. Львова, м. Львів, на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Вокзальна компанія Акціонерного товариства Українська залізниця 69685,20 грн. неустойки за січень-серпень 2022 р., 13000,32грн. боргу за період з грудня 2021р. до серпня 2022р., який складався з 11505,65 грн. основного боргу, 1335,2 грн. інфляційних та 159,47 грн. трьох процентів річних.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем у справі № 914/731/23 заявлено до стягнення з відповідача 8710,65 грн. неустойки за вересень 2022 р. (з 01.09.2022р. по 30.09.2022р.).

30.09.2022 р. відповідач повернув позивачу приміщення, що було предметом оренди. Вказане підтверджується Актом приймання передачі майна від 30.09.2022р. З моменту підписання цього Акту приймання-передачі, згідно з п. 10.10. Договору оренди нерухомого майна № 25 (із змінами), майно вважається повернутим.

Таким чином, обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки, за період з 01.09.2022 р. до 29.09.2022 р. в сумі 8420,30 грн.

Решта позовних вимог, в частині стягнення неустойки, задоволенню не підлягають, оскільки 30.09.2022 р. відповідач повернув майно з оренди.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 25-16 відшкодування витрат від 26.01.2016 у розмірі 3822,91 грн. за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року, яка складається із заборгованості по витратах на утримання майна, інфляційних та 3% річних, то суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2022 р. у справі № 914/2349/22, яке набрало законної сили 17.01.2023 р., стягнуто з відповідача на користь позивача 13000,32 грн. боргу, за період з грудня 2021р. до серпня 2022 р. у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг.

Позивач при зверненні з позовом до суду у справі № 914/731/23 заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача додатково заборгованості за період з грудня 2021 р. до серпня 2022 р. в сумі 2301,13 грн. з відшкодування витрат, а також 268,78 грн. інфляційних та 5,73 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання згаданого грошового зобов`язання. При цьому суд встановив, що вказана сума заборгованості не увійшла до складу позовних вимог у справі № 914/2349/22.

Як вбачається з матеріалів справи № 914/731/23, позивач заявив до стягнення з відповідача 2301,13 грн. боргу, що фактично є сумою податку на додану вартість, яку нараховано на витрати на утримання орендованого майна та на витрати за електроенергію (разом 11505,65 грн.), що були стягнуті за рішенням суду у справі № 914/2349/22. У цій справі стягнуто з відповідача на користь позивача 13000,32 грн., до складу яких, згідно з розрахунком ціни позову, увійшли 11505,65 грн. основного боргу, 1335,2 грн. інфляційних та 159,47 грн. трьох процентів річних.

Об`язок відповідача оплатити позивачу його витрати на утримання орендованого майна, здійснені протягом грудня 2021 р. серпня 2022 р., а також дати та періоди прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань із сплати вказаних сум встановлено рішенням Господарського суду Львівської у справі № 914/2349/22, яке набрало законної сили. Ці обставини на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Суд встановив, що згідно з Інформацією щодо вартості експлуатаційних витрат по утриманню орендованого майна за період з 01.12.2021 р. по 31.08.2022 р., яка долучена до матеріалів справи № 914/2349/22, суму 11505,65 грн. основного боргу обчислено позивачем без урахування податку на додану вартість. Проте сторони у справі є платниками цього податку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2301,13грн. боргу, що фактично є сумою податку на додану вартість з 11505,65 грн. витрат позивача за грудень 2021 р. - серпень 2022 р., які були стягнені рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2349/22 з відповідача, обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є й позовні вимоги про стягнення з відповідача 268,78 грн. інфляційних та 5,72грн. трьох процентів річних, нарахованих за період несвоєчасного виконання відповідачем цього грошового зобов`язання з грудня 2021 р. до серпня 2022 р. У задоволенні решти 3% річних суд відмовляє у зв`язку з допущеними арифметичними помилками при їх обрахунку.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1221,06 грн. заборгованості за вересень 2022 р., яка виникла на підставі Договору про відшкодування орендарем витрат орендодавцю на утримання орендованого майна № 25-16 від 26 січня 2016 р., а також 23,20 грн. інфляційних і 3,01 грн. трьох процентів річних, нарахованих на цю суму за період з 01.09.2022 р. до 30.09.2022 р.

Наведені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п.5.1. Договору № 25-16 про відшкодування орендарем витрат орендодавцю на утримання орендованого нерухомого майна, плати податку за землю від 26.01.2016р. та додатковою угодою № 04 від 21.05.2018 р. до нього, він укладений на термін дії Договору оренди № 25-16 від 26.01.2016р. та діяв до 30.06.2018 р. Крім цього, у розрахунку ціни позову позивач вказує, що заборгованість у розмірі 1221,06 грн. у відповідача виникла станом на 30.09.2022 р. Проте три проценти річних та інфляційні за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання із сплати цієї суми позивач обчислює з 01.09.2022 р. до 30.09.2022 р., одночасно вказуючи «дату простроченого періоду» 15.10.2022 р. Позивачем суду не надано доказів того, що 1221,06 грн. витрат відповідач мав обов`язок компенсувати позивачу до 01.09.2022 р. Адже станом на 01.09.2022 р. загальний розмір таких витрат на утримання майна протягом вересня 2022 р. не був відомим навіть позивачу.

Беручи до уваги встановлені судом обставини і зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи застосовує правові норми, встановлені ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 759,785 ЦК України, ст. 286 ГК України.

Відповідно до цих правових норм цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. № 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Вокзальна компанія Акціонерного товариства Українська залізниця (01032, м. Київ, вул. Вокзальна площа, буд. № 1, ідентифікаційний код 43665271) до Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м. Львова (79008, м. Львів, вул. Руська, 20, ідентифікаційний код 36500659) задовольнити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму м.Львова (79008, м. Львів, вул. Руська, 20, ідентифікаційний код 36500659) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. № 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Вокзальна компанія Акціонерного товариства Українська залізниця (01032, м. Київ, вул. Вокзальна площа, буд. № 1, ідентифікаційний код 43665271) 8420,30 грн. неустойки, 2301,13 грн. боргу, 268,78 грн. інфляційних та 5,72грн. трьох процентів річних та 2354,72 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бортник О.Ю.