УХВАЛА
11 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1406/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрогрес"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2022 (суддя Ярема В. А.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 (головуючий суддя Тищенко О. В., судді Гончаров С. А., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 911/1406/20
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрогрес", 2) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінанс Груп" і 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейд",
про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
19.04.2023 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 911/1406/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
08.05.2023 від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження по справі.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в прохальній частині касаційної скарги зазначено: "скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07 червня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 березня 2023 року".
Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий бір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено в розмірі 2 102 грн (позов було подано у 2020 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
07.06.2022 рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, позовні вимоги задоволено частково.
Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Київської області і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 повністю.
Предметом позову у цій справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є (1) зобов`язання звільнити неправомірно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:001:0024 від будь-яких споруд шляхом їх знесення, (2) зобов`язання звільнити неправомірно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:001:0024 від будь-яких рекламних конструкцій шляхом їх знесення, (3) зобов`язання відновити межі та стан земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:001:0024 до стану, що був до будівництва будівель, споруд, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, (4) стягнення збитків у розмірі 685 738 грн.
Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 37 388,14 грн.
Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав докази про сплату судового збору у розмірі 8 408 грн, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у повному розмірі, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, з урахуванням заперечення проти відкриття Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрогрес" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України і (2) надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 28 980,14 грн (або уточнення вимог касаційної скарги), який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопрогрес" на рішення Господарського суду Київської області від 07.06.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 911/1406/20 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтопрогрес" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110789414 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні