Рішення

від 12.04.2023 по справі 754/5911/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/639/23

Справа №754/5911/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивача - Спасібухової О.Л.,

представника ПАТ «ІНГ Банк Україна» - Чередніченка М.М.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акту приватного виконавця, свідоцтва про право власності, а також про скасування реєстраційного запису про право власності,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», відповідача-2 - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати Акт приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича № НОМЕР_4/19 від 09 липня 2019 року, за яким квартиру загальною площею 57,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було передано в рахунок погашення боргу стягувачу АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА»;

- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво, серія та номер: 1234, видане 07.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М.В.;

- скасувати реєстраційний запис № 32727466 про право власності АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» на квартиру загальною площею 57,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За твердженням позивачки, подання позовної заяви обумовлюється порушенням прав її малолітнього сина - ОСОБА_4 , який втратив своє житло внаслідок незаконної передачі квартири, загальною площею 57,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якій було зареєстроване місце його проживання, приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем стягувачу - АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА».

Рішенням Дніпровського районного суду від 28 січня 2014 року у справі № 755/2115/13-ц з ОСОБА_5 на користь АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» було стягнуто заборгованість за кредитним договором. Зазначений кредитний договір був забезпечений іпотекою квартири, належної чоловіку позивачки на праві власності, в якій проживає родина.

01.08.2018 на підставі заяви АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4. В рамках виконавчого провадження приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович наклав арешт на майно, належне ОСОБА_5 , в тому числі і квартиру. Після цього приватний виконавець звернув стягнення на квартиру та передав її на електронні торги з метою примусової реалізації.

Перший етап електронних торгів з примусової реалізації квартири відбувся 22 березня 2019 року, однак під час торгів квартира не була реалізована. Другий етап електронних торгів з примусової реалізації квартири відбувся 03 травня 2019 року, однак під час торгів квартира також не була реалізована. 14 червня 2019 року відбувся третій, останній етап електронних торгів з примусової реалізації квартири, під час якого квартира також не була реалізована.

09 липня 2019 року приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович склав Акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого банк отримав Свідоцтво, серія та номер: 1234, видане 07.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М. В. та зареєстрував за собою право власності на квартиру.

У квартирі, станом на момент проведення електронних торгів з її реалізації та на момент передачі Банку в рахунок погашення боргу, було зареєстроване місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 березня 2019 року Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА надала відповідь № 01-07-609 про те, що протягом 2018-2019-х років приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович не звертався до Служби за дозволом на реалізацію квартири, а Служба такого дозволу не надавала.

Тільки 23 травня 2019 року, тобто після другого етапу електронних торгів, приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА з вимогою про отримання дозволу на реалізацію квартири, право користування якою має малолітній ОСОБА_4 .

Вимога приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича була розглянута на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської РДА, яке відбулось 06 червня 2019 року.

За результатами зазначеного засідання було прийняте рішення про відмову у наданні приватному виконавцю дозволу на реалізацію квартири, оскільки така реалізація призведе до суттєвого звуження обсягу прав малолітнього ОСОБА_4 . Приватного виконавця було повідомлено про результати розгляду його вимоги листом №01-07-1299 від 11 червня 2019 року.

У позовній заяві зазначається, що приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович реалізував квартиру без отримання дозволу на це від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА, чим порушив права малолітньої дитини.

Відзив на позовну заяву відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»

У відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивачки на користь Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» витрати на правничу допомогу у розмірі 33600,00 грн. У відзиві йдеться про те, що ОСОБА_3 є дружиною третьої особи 1 - ОСОБА_5 , у якого існує заборгованість перед банком, в рахунок часткового погашення якої банком було звернуто стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 ухиляється протягом 6 років від виконання судового рішення, а ОСОБА_3 допомагає йому у цьому. З аналогічних підстав, які заявлені в позові у цій справі, ОСОБА_5 вже подавав позов i просив скасувати реєстрацію права власності на квартиру за банком.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі № 754/14038/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

07.07.2008 між АБ «ІНГ Банк Україна», правонаступником якого є АТ «ІНГ Банк Украіна», та ОСОБА_5 укладено Договір іпотечного кредиту.

На виконання умов вищезазначеного договору банк надав позичальнику іпотечний кредит на фінансування будівництва чи придбання нерухомого майна в доларах США єдиною сумою у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) доларів США 00 центів.

12.09.2008 між АБ «ІНГ Банк Україна», правонаступником якого є AT «НГ Банк Україна», та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір.

Згідно з пунктом 2 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира під АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з 2 жилих кімнат, загальною площею 57,30 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м.

Майно є власністю іпотекодавця на підставі договору дарування квартири, посвідченого 12 січня 2007 року Кулініч Н.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 104 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 17 січня 2007 року у реєстрову книгу № д. 1 194-25 за реєстровим № 2393.

Майно не є спільною сумісною власністю подружжя, а є особистою приватною власністю Іпотекодавця, оскільки набувалося ним на підставі договору дарування.

У порушення умов договору, починаючи з липня 2012 року ОСОБА_5 припинив сплачувати чергові платежі за кредитом та проценти.

Рішенням Дніпровського районного суду Києва від 28.01.2014 у справі № 755/2115/13-ц стягнуто з ОСОБА_5 на користь відповідача-1 заборгованість за договором іпотечного кредиту від 07.07.2008 в сумі 165138,28 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.02.2013 складає 1 319 950 гривень 27 копійок, пеню в розмірі 8 186 гривень 86 копійок та судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

Боржник впродовж більше ніж 6-ти років (з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №755/2155/13-ц по сьогоднішній день) не здійснив достатніх дій, спрямованих на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Натомість, після відкриття виконавчого провадження відносно боржника, ним було відчужено наступне рухоме та нерухоме майно:

1. Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Перереєстрована на матір ОСОБА_7 (1937 року народження) ІНФОРМАЦІЯ_2 в момент дії арешту на вказану квартиру.

2. Земельна ділянка під кадастровим номером 3221287201:05:002:0175, яка розташована у селі Рожни Броварського району Київської області. Перереєстрована на ОСОБА_7 (1937 року народження) ІНФОРМАЦІЯ_3 в момент дії арешту земельну ділянку.

3. Земельна ділянка під кадастровим номером 3221287201:05:002:0176, розташована у селі Рожни Броварського району Київської області. Перереєстрована на матір ОСОБА_7 (1937 року народження) ІНФОРМАЦІЯ_3 в момент дії арешту на вказану земельну ділянку.

4. Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Перереєстрована на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в момент відкритого виконавчого провадження.

Окрім того, боржник 28.08.2018, в період дії арешту на банківські рахунки, зняв з рахунку, на його ім`я у АТ «Укрсиббанк» грошові кошти у сумі 12400 доларів США.

Факт зловживання боржником правами з метою ухилення від виконання рішення суду підтверджується такими судовими рішеннями: ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року у справі № 755/2115/13-ц, якою тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України Боржника до виконання ним зобов`язання покладеного рішенням Дніпровського районного Києва від 28.01.2014; постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у справі №755/2115/13-ц, якою залишено без змін ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року у справі 755/2115/13-ц; постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року у справі 755/5409/19, якою ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 червня 2019 відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця залишено без змін.

У квітні 2019 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, треті особи - Державне підприємство «Сетам», Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк», в якому просила: визнати протиправними дії відповідача-2 щодо передачі на реалізацію квартири загальною площею 57,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у справі № 640/5440/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, треті особи Державне підприємство «Сетам», Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк» про визнання протиправними дій щодо передачі на реалізацію квартири загальною площею 57,3 кв. м знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4. Цим рішенням встановлено, що норми Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та Закону України «Про охорону дитинства» при передачі на реалізацію спірної квартири не були порушені.

Реєстрація місця проживання дитини позивача за адресою: АДРЕСА_1 відбулась 27.09.2018, за умови відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_4, накладеного арешту на нерухоме майно боржника в межах виконавчого провадження 45903787 та відсутності згоди іпотекодержателя (АТ «ІНГ Банк Україна»), яка є обов`язковою для вчинення таких дій відповідно до пункту 6.4 Іпотечного договору від 12.09.2008. При цьому, приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» та було здійснено запити до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання інформації про осіб, зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 . Листом № 121104/30-7352 від 10.08.2018 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що відповідно до даних Реєстру територіальної громади міста Києва станом на 10.08.2018 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Відповідач вказує, що на момент передачі квартири за адресою: АДРЕСА_1 на реалізацію в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_4 у приватного виконавця були наявні відомості, що жодна малолітня дитина права власності або права користування на зазначений об`єкт нерухомого майна не має.

Окрім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_4 до реєстрації у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , був зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 є батько ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , унаслідок чого він має право на користування жилим приміщенням, власником якого є його мати.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі № 754/13085/19 виселено ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Також у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на тому, що за своєю правовою природою акт приватного виконавця Іванова Андрія Валерійович № 56003787/19 від 09 липня 2019 року та свідоцтво, серія та номер: 1234, видане 07.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М.В. є актами індивідуальної дії, а не правочинами, як помилково зазначає позивач, оскільки реалізація нерухомого майна боржника відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється в примусовому порядку, як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів у разі невиконання їх у добровільному порядку, тому вони не можуть бути визнані недійсними та скасовані, у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 203, 215 ЦК України.

Додаткові пояснення позивача

ОСОБА_3 подано додаткові пояснення у справі, в яких вона, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 26.10.2021 у справі №755/12052/19, зазначає, що приватний виконавець не має права вирішувати питання про права дітей, а зобов`язаний перед вчиненням правочину щодо нерухомого майна боржника звернутися за отриманням відповідного дозволу. Приватному виконавцю було відмовлено у наданні дозволу на реалізацію квартири, тому, на думку ОСОБА_3 , він незаконно передав її у власність АТ «ІНГ Банк Україна».

Письмові пояснення третьої особи - ОСОБА_1

У письмових поясненнях представник третьої особи-2 вказує, що ОСОБА_1 придбав право вимоги та є новим кредитором за договором іпотечного кредиту від 07.07.2008, укладеним між ним та АТ «ІНГ Банк Україна». ОСОБА_1 вважає вимоги позовної заяви обґрунтованими, а реалізацію належної ОСОБА_5 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , незаконною та такою, що порушує законні права та інтереси кредитора. Передача квартири виконавцем банку за відповідним актом про реалізацію предмета іпотеки від 09.07.2019 року є правочином, оскільки така дія спрямована саме на набуття банком права власності на квартиру.

Передача виконавцем квартири Банку за актом про реалізацію предмета іпотеки від 09.07.2019 без попереднього отримання дозволу від органу опіки прямо суперечить нормам чинного законодавства (Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей).

Пояснення третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

У заяві від 12.04.2023 представник третьої особи вказує, що 27.03.2019 Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надала відповідь на звернення ОСОБА_5 (вих. № 01-07-609), в якій зазначила, що протягом 2018-2019 років до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації звернень приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, інших фізичних осіб або юридичних осіб щодо можливості реалізації квартири АДРЕСА_3 , не надходило. Дозвіл органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на реалізацію вищезгаданої квартири, не надавався.

23.05.2019 до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла вимога приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича (вих. № 722-НОМЕР_4/18), відповідно до якої він просив надати дозвіл на примусову реалізацію квартири АДРЕСА_3 , де зареєстрований малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Одноголосним рішенням на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 06.06.2019 було прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_3 , у якій зареєстрований малолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вимогу приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, оскільки це призведе до звуження обсягу житлових прав малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації просила приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, зупинити електронні торги та провести виконавчі дії без порушення охоронюваних законом житлових прав малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12 квітня 2023 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позові та в додаткових поясненнях. Представник відповідача-1 заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник третьої особи, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-2 до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у клопотаннях від 27.05.2021 та від 14.09.2021 просив проводити розгляд справи за його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У заяві від 12.04.2023 представник третьої особи просив проводити розгляд справи без участі представника Служби у справах дітей та сім?'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та постановити рішення з урахуванням забезпечення прав та інтересів неповнолітнього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд встановив таке.

Обставини встановлені судом

07 липня 2008 року між АБ «ІНГ Банк Україна» та ОСОБА_5 укладено договір іпотечного кредиту (а.с. 39-51 т. 1).

12 вересня 2008 року між АБ «ІНГ Банк Україна» та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сірай В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 5246, згідно з умовами якого іпотека за цим договором забезпечує вимогу іпотекодержателя (АБ «ІНГ Банк Україна»), що виплаває з договору іпотечного кредиту від 07 липня 2008 року зі змінами і доповненнями, які можуть бути внесені в майбутньому до нього, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов`язаний іпотекодержателю до 29 червня 2023 року повернути кредит в розмірі 200 000 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом, а також неустойку у розмірі й у випадках, передбачених кредитним договором. Відповідно до умов кредитного договору надана сума за кредитом повертається в доларах США щомісячними платежами, що сплачуються у відповідну дату платежу, згідно з графіком платежів (Додаток 1 до Кредитного договору). Іпотекодавець сплачує іпотекодержателю відсотки за ставкою 5,0% річних. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням у повному обсязі, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовам Кредитного договору, а також всі інші вимоги, передбачені чинним законодавством (п. 1) (а.с. 35-38 т. 1).

Пунктом 2 Іпотечного договору від 12 вересня 2008 року визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 57,3 кв.м., жилою площею 34,00 кв.м.

Відповідно до п. 4 Іпотечного договору від 12 вересня 2008 року іпотекодавець засвідчує, що за адресою майна проживає та є прописаним /зареєстрованим батько іпотекодержателя - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будь-яких інших осіб (в тому числі малолітніх, неповнолітніх), які б проживали та були б прописані/зареєстровані за адресою майна, мали б право на особистий сервітут, встановлений ст. 405 ЦК України, немає. На підставах, передбачених законами України, він має право відчужувати майно. На підставах, передбачених законодавчими актами України, на майно може бути звернене стягнення.

Пунктом 6.4 Іпотечного договору від 12 вересня 2008 року передбачено, що іпотекодавець зобов`язаний, без письмової згоди іпотекодержателя не розпоряджатись майном у будь-який спосіб; не передавати майно в оренду та/або наступну іпотеку; не обтяжувати майно (зокрема не передавати в спільну діяльність, лізинг, оренду, найм, користування тощо); не проводити реконструкцію та передавання майна, не переводити його в нежитловий фонд або не вчиняти будь-які інші дії, наслідки яких є змінами правового статусу майна; не реєструвати право проживання та/або місцезнаходження в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки за цим договором фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 11 Іпотечного договору від 12 вересня 2008 року визначено, що на майно може бути звернено стягнення іпотекодержателем у будь-який спосіб, передбачений законодавством за виключним вибором іпотекодержателя.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у цивільній справі № 755/2115/13-ц з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ІНГ Банк Україна» стягнуто заборгованість за договором іпотечного кредиту від 07 липня 2008 року в сумі 165138,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 лютого 2013 року складає 1 319 950 грн. 27 коп., пеню в розмірі 8186 грн. 86 коп. та судовий збір в розмірі 3441 грн. Вказане рішення набрало законної сили 24 червня 2014 року (а.с. 31-34, 122-125 т. 1).

01 серпня 2018 року представник ПАТ «ІНГ Банк Україна» подав приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванову А.В. заяву про примусове виконання рішення суду разом з виконавчим листом № 755/2115/13-ц, виданим 20 березня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ІНГ Банк Україна» заборгованості за договором іпотечного кредиту від 07 липня 2008 року.

01 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 (а.с. 130, 131 т. І).

08 жовтня 2018 року приватний виконавець Іванов А.В. своєю постановою наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_5 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 (а.с. 132-144 т. 1).

Згідно з наданими приватному виконавцю відомостями Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією від 10 серпня 2018 року № 102/04/30-7352 станом на 10 серпня 2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 та квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с. 173 т. 1).

Відповідно до листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 15 серпня 2018 року № 7466/34/4/103 в квартирі за адресою АДРЕСА_5 зареєстровані чотири особи: ОСОБА_5 з 30.04.1992, ОСОБА_3 з 25.09.2015, ОСОБА_10 з 25.09.2015 та ОСОБА_4 з 25.09.2015 (а.с. 174 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 27 вересня 2018 року (а.с. 13 т. І).

Відповідно до листа Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 27 березня 2019 року № 01-07-609, наданого у відповідь на інформаційний запит ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , протягом 2018-2019 років до Служби у справах у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації звернень приватного виконавця Іванова А. В., інших фізичних або юридичних осіб щодо можливості реалізації квартири АДРЕСА_3 не надходило. Дозвіл органу опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на реалізацію квартири АДРЕСА_3 , право користування якою має малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надавався (а.с. 14 т. І).

22 березня 2019 року відбувся перший етап електронних торгів з примусової реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак під час торгів квартира не була реалізована.

Другий етап електронних торгів з примусової реалізації квартири відбувся 03 травня 2019 року, однак під час торгів квартира також не була реалізована.

23.05.2019 до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла вимога приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича (вих. № 722-НОМЕР_4/18), відповідно до якої він просив надати дозвіл на примусову реалізацію квартири АДРЕСА_3 , де зареєстрований малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом № 01-07-1299 від 11.06.2019 Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повідомила приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, що 06.06.2019 вимогу приватного виконавця від 23.05.2019 № НОМЕР_4 щодо можливості реалізації квартири АДРЕСА_3 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Враховуючи вимоги статті 177 СК України, постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування пов`язаної із захистом прав дітей», статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та пояснення батьків дитини, продаж квартири АДРЕСА_3 , яка є майном боржника ОСОБА_5 , призведе до звуження обсягу житлових прав малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти надається органом опіки та піклування лише у разі гарантування збереження охоронюваних законом інтересів дітей. Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації просила приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, зупинити електронні торги та провести виконавчі дії без порушення охоронюваних законом житлових прав малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15, 16 т. І).

14 червня 2019 року відбувся третій, останній етап електронних торгів з примусової реалізації квартири, під час якого квартира також не була реалізована.

09 липня 2019 року приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем складено Акт № НОМЕР_4/19 про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначається, що згідно з протоколом ДП «СЕТАМ» від 03.07.2019 № 416629 електронні торги з продажу предмета іпотеки не відбулися у зв`язку з відмовою від сплати належної грошової суми та/або відмовою від підписання протоколу. Іпотекодержатель вирішив скористатися своїм правом залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку», про що повідомив приватного виконавця листом № 1344 від 05.07.2019 (а.с. 114, 115 т. І).

На підставі вказаного акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубаровою М. В. видано Свідоцтво від 07.08.2019 зареєстроване в реєстрі за № 1234, яким посвідчено право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «ІНГ Банк Україна» (а.с. 116 т. І).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2021 № 252366716, 07.08.2019 внесено відомості про право власності Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» на квартиру АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва, серія та номер: 1234, видане 07.08.2019 (а.с. 9 т. І).

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності, а також скасування реєстраційного запису про право власності.

Норми права та мотиви їх застосування/не застосування

Судом встановлено, що документи, які оскаржуються позивачем, оформлено на підставі статті 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на момент проведення такого оформлення), яка встановлює права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Так, відповідно до положень статті 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на момент проведення торгів) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

У разі оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 47 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на момент проведення торгів) акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 201/136/15 (провадження № 61-3542 св 22) зазначено, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України). Однак за своєю правовою природою така процедура разом з відповідними постановою та актом державного виконавця не можуть бути ототожнені з процедурою відчуження майна з прилюдних торгів лише тому, що за результатами проведення прилюдних торгів державний виконавець також складає акт. Передача державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, постанова, прийнята державним виконавцем у результаті цієї процедури, та складений державним виконавцем акт про передачу майна стягувачу не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 березня 2020 року у справі № 757/18345/17-ц (провадження № 61-30842св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 522/5065/15-ц (провадження № 61-5040св20).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що передача приватним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на користь стягувача у зв`язку з тим, що електронні торги не відбулися не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Водночас частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Отже, відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , з підстав, зазначених у позові із застосуванням до спірних правовідносин положень статей 203, 215 ЦК України.

Щодо доводів сторони позивача про реалізацію приватним виконавцем Івановим Андрієм Валерійовичем квартири без отримання дозволу Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської РДА, та, як наслідок, порушення права малолітньої дитини, суд зауважує таке.

Положеннями частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до приписів статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Стаття 19 СК України регулює участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Частина шоста цієї статті СК України визначає співвідношення повноважень цього органу та суду, встановлюючи, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Виконавець у виконавчому провадженні відповідно до законодавства України подібними повноваженнями не наділений.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (частина четверта статті 29 ЦК України). Цьому кореспондує абзац другий частини другої статті 13 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про вільне пересування).

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 ЦК України).

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (частини перша та третя статті 160 СК України).

Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону (частина перша статті 405 ЦК України). Це кореспондує частині першій статті 156 ЖК України, яка передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При цьому за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (частина друга статті 156 ЖК України).

Згідно із частиною четвертою статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК України. Відповідно до змісту частини другої статті 64 ЖК України це є: дружина наймача, їх діти і батьки. Також членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником будинку (квартири) і ведуть з ним спільне господарство.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (частина друга статті 11 Закону про охорону дитинства).

Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (абзац п`ятий статті 3 Закону про вільне пересування).

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів (частина перша статті 6 Закону про вільне пересування).

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (частина десята статті 6 Закону про вільне пересування).

Пункт 1 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Чинним законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того, чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, яка замінює останніх.

Указана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 06 травня 2019 року у справі № 639/5828/15-ц (провадження № 61-29627св18), від 06 листопада 2019 року у справі № 346/432/16-ц (провадження № 61-29148св18), від 19 червня 2019 року у справі № 695/2714/15-ц (провадження № 61- 29000св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) зробила висновок про те, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування. Зазначене стосується також і дій приватних виконавців (пункти 70, 71, 116, 117).

Тобто державний чи приватний виконавець повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти (пункт 72).

Разом із цим, вирішуючи спір у вищевказаній справі (№ 755/12052/19), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вона у своїй постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц (провадження № 6-2940ц15), який зводиться до наступного: правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним (пункти 88-90).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12 (провадження № 61-6301св18) сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 201/136/15 (провадження № 61-3542 св 22) зазначено, що вчинений батьками (усиновлювачами) правочин стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, без обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування суд може визнати недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини: звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує її права та інтереси щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження прав дитини на житло.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 760/15341/16-ц (провадження № 61-48978св18), вирішуючи спір про визнання договору іпотеки недійсним, указав про те, що власник майна, який є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій. Неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші передбачені законодавством наслідки, які застосовуються органами опіки та піклування.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах: від 25 квітня 2018 року у справі № 640/1332/15-ц, касаційне провадження № 61-8582св18, і від 23 січня 2019 року у справі № 127/4540/15-ц, касаційне провадження № 61-18017св18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 в справі № 678/301/12, встановивши, що неповнолітня дитина на час укладення договору іпотеки не мала права користування житловим будинком та була зареєстрована в ньому після укладення договору іпотеки, а також, що позичальник, який є матір`ю дитини, не зверталася за згодою до органу опіки та піклування та не повідомляла кредитора про реєстрацію дитини в спірній нерухомості, вказав, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Отже, з огляду на зазначені приписи чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду у цій справі суд приходить до таких висновків: 1) приватний виконавець повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти; 2) сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на реалізацію такого майна не є безумовною підставою для визнання недійсними та скасування відповідного акта приватного виконавця та свідоцтва про право власності; 3) такий акт приватного виконавця та свідоцтва про право власності можуть бути визнані недійсним лише за умови, якщо буде встановлено, що вони суперечать правам та інтересам дитини: звужують обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушують охоронювані законом інтереси дитини, зменшують або обмежують її права та інтереси щодо жилого приміщення, порушують гарантії збереження прав дитини на житло.

Судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був зареєстрованим у спірній квартирі, переданій в іпотеку, оскільки його було зареєстровано лише після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4, без повідомлення і згоди іпотекодержателя, і вказаний факт реєстрації не може використовуватися для позбавлення кредитора права отримати задоволення своїх вимог за рахунок конкретного переданого в іпотеку майна.

З матеріалів справи вбачається, що обставини щодо виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у цивільній справі № 755/2115/13-ц та дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 неодноразово досліджувались у судовому порядку, за наслідком чого встановлено факт зловживання боржником своїми правами з метою ухилення від виконання рішення суду.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року у справі № 755/5409/19, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року, скаргу ОСОБА_5 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича щодо передачі на реалізацію спірної квартири у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4, заінтересована особа: Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна» залишено без задоволення.

У вказаній справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватним виконавцем при виконанні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2014 не порушено вимог закону, оскільки після відкриття виконавчого провадження виконавцем 01.08.2018 здійснено відповідну перевірку на предмет реєстрації в квартирі АДРЕСА_3 будь-яких осіб, а отримана ним інформація про те, що станом на 10.08.2018 ніхто в зазначеній квартирі не зареєстрований, а станом на 15.08.2018 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та їх діти ОСОБА_4 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 , що звільняло його від обов`язку щодо звернення за дозволом до органів опіки та піклування або до суду на реалізацію нерухомого майна.

При цьому, суд апеляційної інстанції у вказаній постанові звернув увагу, що неповнолітня дитина ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 лише 27.09.2018, тобто вже після вступу рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2014 в законну силу та відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника. При цьому, дозвіл на реєстрацію дитини в іпотечному майні ОСОБА_5 від іпотекодержателя не отримував. Реалізація нерухомого майна, у якому зареєстрований неповнолітній ОСОБА_4 , жодним чином не порушує його права, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. ОСОБА_4 до реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 , був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_7 . Власником квартири АДРЕСА_7 є мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , унаслідок чого він має право на користування жилим приміщенням, власником якого є його мати. Також судом встановлено, що у вказаній квартирі ні боржник, ні члени його сім`ї не проживали, тобто вказане нерухоме майно не використовувалось як місце постійного проживання позичальником, який зареєстрований за іншою адресою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у справі № 640/5440/19 за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, треті особи Державне підприємство «Сетам» та Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк України» про визнання протиправними дій у задоволенні позову відмовлено.

У вказаному рішенні суд встановив, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітній ОСОБА_4 не був зареєстрованим у квартирі, переданій в іпотеку, оскільки його було зареєстровано лише після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 без повідомлення і згоди іпотекодержателя, і вказаний факт реєстрації не може використовуватися для позбавлення кредитора права отримати задоволення своїх вимог за рахунок конкретного переданого в іпотеку майна. Суд також зауважив, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування квартири від 12 січня 2007 року, тобто не є спільним набутим майном подружжя. Суд дійшов висновку, що при вчиненні відповідачем (приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В.) дій щодо накладення арешту та передачі на реалізацію згадуваної квартири не порушено права та інтереси позивача ( ОСОБА_3 ).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2021 року у справі № 754/14038/19, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року, в задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ПАТ «ІНГ Банк Україна», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А. В., треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві про відновлення становища, яке існувало до порушення приватним виконавцем прав дитини та власника квартири, реалізованої на електронних торгах відмовлено повністю.

У постанові Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 754/14038/19 суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що квартира обтяжена іпотекою, на неї може бути звернуто стягнення, після ухвалення рішення про стягнення із нього заборгованості за іпотечним кредитом та відкриття виконавчого провадження на виконання такого рішення, діючи недобросовісно, всупереч умовам іпотечного договору, без дозволу іпотекодержателя визначив в ній місце проживання своєї малолітньої дитини. Отже, мало місце свідоме порушення права умов іпотечного договору з метою унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року у справі № 754/13085/19 позов Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської у м. Києві державної адміністрації про виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, задоволено частково. Виселено ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_5 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування вищевказаною квартирою. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі № 754/13085/19 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року змінено, та доповнено абзац другий резолютивної частини після слів «…з квартири АДРЕСА_1 » - «у квартиру АДРЕСА_5 », в решті рішення залишено без змін.

З огляду на те, що на момент укладення договору іпотеки малолітній ОСОБА_4 не був зареєстрованим у квартирі, переданій в іпотеку, його всупереч умов іпотечного договору без повідомлення і згоди іпотекодержателя було зареєстровано боржником - ОСОБА_5 лише після ухвалення рішення про стягнення із нього заборгованості за іпотечним кредитом та відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 з метою унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому у спірній квартирі ні боржник, ні члени його сім`ї не проживали, натомість малолітній ОСОБА_4 має право на користування іншим жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_7 , власником якого є його мати - ОСОБА_3 , а, отже, житлові права малолітнього ОСОБА_4 не порушені, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що приватним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та Закону України «Про охорону дитинства» при передачі на реалізацію спірної квартири, яка є предметом іпотеки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акту приватного виконавця, свідоцтва про право власності немає.

Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційного запису № 32727466 про право власності АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» на квартиру загальною площею 57,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слід зауважити, що вона не є ефективним способом захисту прав, оскільки така вимога, по-перше, має похідний характер від заявлених вимог про визнання недійсним та скасування акту приватного виконавця, свідоцтва про право власності, а по-друге, згідно з абзацами 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції (яка діє на час ухвалення рішення у цій справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 597/977/21 (провадження № 61-1382св22) зазначено, що з 16 січня 2020 року, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про державну реєстрацію права, а отже, обраний позивачем спосіб судового захисту шляхом про скасування запису про державну реєстрацію права власності не ґрунтується на вимогах закону, і навіть у разі задоволення такої вимоги, не міг би забезпечити відновлення порушеного права позивача.

Зазначене узгоджується з правовими висновкам, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19.

Отже, позовна вимога про скасування реєстраційного запису № 32727466 про право власності АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» на квартиру загальною площею 57,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , також не підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу в розмірі 33 600,00 грн., які відповідач-1 просить стягнути з позивача

До інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України), та такі підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Витрати на правову допомогу відповідачем-1 підтверджені договором про надання юридичних послуг від 30 липня 2018 року, укладеним між адвокатським об`єднанням «КПД Консалтинг» та Публічним акціонерним товариством «ІНГ Банк Україна» (а.с. 203-211 т. 1), детальним описом наданих послуг, який викладено у відзиві на позов (а.с. 111 т. 1), рахунком на оплату № 180730_25_1 від 28.04.2021 (а.с. 212 т. 1), платіжним дорученням № 37139381 від 29.04.2021 на суму 33600,00 грн. (а.с. 213 т. 1), довіреностями № 371/1 від 25.03.2021 (а.с. 214 т. 1) та №438/1 від 03.06.2022, ордером серії КВ № 402590, виданим 20.03.2019 (а.с. 215 т. 1).

Заперечень щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу від позивача не надійшло, витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем є документально підтверджені та доведені у зв`язку з чим підлягають стягненню в сумі 33600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2-5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , яка діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , до Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна», приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акту приватного виконавця, свідоцтва про право власності, а також про скасування реєстраційного запису про право власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 33 600,00 грн. (тридцять три тисячі шістсот гривень 00 коп).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Законний представник позивача - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна», ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження: м. Київ, вул. Спаська, 30-А.

Відповідач - Приватний виконавець Іванов Андрій Валерійович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 7, офіс 611.

Третя особа - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37501695, місце знаходження: м. Київ, пр-т Червоної Калини, 21Г.

Третя особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення складено 11.05.2023.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак