Рішення

від 10.05.2023 по справі 758/6055/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6055/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08 грудня 2006 року між ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № 2.06120922 (надалі за текстом - договір № 2.06120922), за яким відповідач отримав кредит в розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США на строк 120 місяців з метою рефінансування заборгованості за іншим кредитним договором, та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування.

12 листопада 2019 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 38-К про відступлення прав вимоги та Договір № 381 і про відступлення прав вимоги, за якими ПАТ «Платинум Банк» відступив ОСОБА_2 право вимоги за договором № 2.06120922. 30 липня 2020 року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги за договором № 2.06120922. Таким чином, позивач є правонаступником усіх майнових прав ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ «Платинум Банк», за договором № 2.06120922.

Позивач зобов`язання за договором не виконала, на неодноразові вимоги про усунення порушень не реагує, у зв`язку з чим, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 05 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавала, правом на участь в судових засіданнях не скористалася, відзив на позовну заяву не надала.

За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18 листопада 2004 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та відповідачем було укладено кредитний договір № 221448405, відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу, а відповідач зобов`язався повернути кредит в іноземній валюті в сумі 50 000 доларів США (а.с. 6-9).

08 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк» та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № 2.06120922, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США на строк 120 місяців з метою рефінансування кредитного боргу, та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування (а.с. 19-23).

30 липня 2020 року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги за договором № 2.06120922, що належало ОСОБА_2 на підставі договору № 381К про відступлення прав вимоги від 12 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», за результатами торгів від 25 жовтня 2019 року (а.с. 32).

Згідно висновку № 4 від 08 липня 2022 року, складеного судовим експертом з економічних питань Ліхтіною Л.Р., заборгованість відповідача за договором № 2.06120922 становить 1 681 942,43 грн (а. с. 55-97).

03 серпня 2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про зміну кредитора (а.с. 35-36).

Позивачем 28 серпня 2020 року та 21 жовтня 2020 року направлялись на адресу відповідача заяви-вимоги про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором (а.с. 37-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності зі ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 ст.1 договору № 2.06120922, відповідач отримала кредит в розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США на строк 120 місяців, та зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування в розмірі 11,5 % річних (а.с. 19).

Згідно п. 7.1 ст. 7 договору № 2.06120922, у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми нарахованих процентів або несплаченої частини суми кредиту за кожний день прострочення, але не більше за подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (а.с. 22).

На підставі п 1.2 договору відступлення права вимоги від 30 липня 2020 року позивач одержав право вимагати від відповідача належного виконання зобов`язань за договором № 2.06120922 (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримала кредитні кошти, проте, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, не виявляє бажання добровільно усунути порушення або дійти згоди з позивачем щодо сплати заборгованості у позасудовому порядку.

Відповідно до наданого позивачем висновку № 4 від 08 липня 2022 року, заборгованість відповідача за договором № 2.06120922 становить 1 681 942,43 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 324 168,57 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 379 205,23 грн., нарахованої пені в розмірі 922 543,73 грн, та 3% річних у розмірі 55 966,38 грн (а.с. 55-97).

Позивачем не спростовано наданий розрахунок заборгованості, а також не надано суду будь-якого іншого розрахунку.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушила умови кредитного договору, а тому з неї необхідно стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 1 681 942,43 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 25 229,14 грн, сплата якого підтверджена платіжним дорученням № 49 від 19.07.2022 (а.с. 1).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» заборгованість за договором про іпотечний кредит у розмірі 1 681 942 (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок дві) гривні 43 копійки;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» судовий збір у розмірі 25 229 (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 14 копійок;

Повне найменування сторін:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Чорний лебідь» (місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 21, код ЄДРПОУ 43420352);

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК