Рішення

від 10.05.2023 по справі 140/5272/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5272/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект офіс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджект офіс» (далі ТзОВ «Проджект офіс») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.03.2023 №13925 комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.03.2023 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13925 в частині прийняття рішення щодо відповідності ТзОВ «Проджект офіс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Позивач вважає таке рішення протиправним та безпідставним, оскільки контролюючий орган в порушення Порядку №1165 не зазначив конкретного посилання на конкретну податкову інформацію, зокрема, стосовно яких саме господарських операцій стосується дане рішення.

Представник позивача, зазначає що йому нічого не було відомо про те, що контрагенти ТОВ «РАНТРАНС» (42851261), ТОВ «ХАРТРАНС» (41045488), ТОВ «ДЕЛІВЕР1-ТРАНС-СЕРВІС» (43456703) відповідачем були віднесені до категорії ризикових платників податків, останні про це нічого не повідомляли, реєстр (або журнал) ризикових платників ніде не публікується, тому станом на час укладення господарських договір із вказаними контрагентами підстав для не укладення з ними договорів не було. Усі первинні документи (договори, видаткові накладні, тощо) були належно оформлені, оплата за реалізований товар здійснювалась в повному обсязі та вчасно.

Вважає, що відповідач безпідставно перешкоджає ТзОВ «Проджект офіс» здійснювати господарську діяльність, включаючи до переліку ризикових платників податків, що унеможливлює реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області щодо включення ТзОВ «Проджект офіс» до ризикових платників податків від 01.03.2023 №13925 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відтак, є обґрунтовані підстави до зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Проджект офіс» із переліку ризикових платників податків.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що 19.10.2022 Комісією було прийнято рішення №65487 про відповідність ТзОВ «Проджект Офіс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (встановлено взаємовідносини із ризиковими контрагентами ТОВ «Ратранс», ТОВ «Хартранс», ТОВ «Делівері-транс-сервіс» по яких наявні рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість).

Станом на 01.03.2023 по ТОВ «Ратранс», ТОВ «Делівері-транс-сервіс» наявні діючі рішення про відповідність платника податку на додану вартість п. 8 Критеріїв ризиковості відповідно №83854 від 30.12.2022, №284548 від 09.08.2022.

За результатами розгляду документів наданих ТзОВ «Проджект Офіс» до Повідомлення №3 від 02.11.2022, Комісією прийнято рішення про відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості за №70883 від 11.11.2021.

Документи, надані для розгляду, були недостатні для спростування ризиковості, зокрема, не надано довіреності, наявність яких передбачена умовами договору, платіжні доручення оформленні неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні на придбання та реалізацію оформленні неналежним чином (відсутні підписи).

20.02.2023 ТзОВ «Проджект Офіс» подано Повідомлення №4 від 18.02.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які розміщені в підсистемі «Аналітична система «ІКС» Податковий блок», а саме: товарно-транспортні документи (ТТН, CMR), платіжні доручення, пояснення, видаткові накладні, митні декларації, довіреності, акти наданих послуг, договори, контракти тощо.

Члени Комісії взяли участь в обговоренні наданих платником документів до Повідомлення №4 від 18.02.2023, які розміщені в підсистемі «Аналітична система ІС «Податковий блок», наявної інформації з ЄРПН, ІКС «Податковий блок», схеми руху товарно-грошових потоків та дійшли висновку, що надані до повідомлення документи є недостатніми для спростування ризиковості та підтвердження можливості здійснення операцій ТзОВ «Проджект офіс», зокрема, ненадана документи складського обліку, платіжні доручення оформлені неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином (відсутні підписи).

Відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу п.8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, підставою щодо відповідності ТзОВ «Проджект офіс» критеріям ризиковості платника є: «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності»; «постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

З огляду на вказане комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН було прийнято рішення від 01.03.2023 №13925 про відповідність ТзОВ «Проджект офіс» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку.

У графі «податкова інформація» зазначено наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні адміністративного позову. Крім того, заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у відповіді на відзив вказав, що податковий орган не зазначає, які саме документи не були надані, а також якими документами ТзОВ «Проджект офіс» повинно підтвердити ті чи інші обставини.

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки таке прийняте з порушенням вимог чинного податкового законодавства, не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, при цьому з рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Крім того, надані позивачем податковому органу документи спростовують як відповідність ТзОВ «Проджект Офіс» критеріям ризиковості платника податку, так і відповідність господарських операцій критеріям ризиковості, зазначеним у спірному рішенні.

Разом з тим, ТзОВ «Проджект офіс» вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття спірного рішення та зазначив наступне.

За результатами аналізу даних ІС «Податковий блок» та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій у 2021 з ризиковими контрагентами, які за даними ІС «Податковий блок» включені до Журналу ризикових платників у зв`язку з відповідністю критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Рішення про віднесення платника податків до ризикових від 01.03.2023 за №13925 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на те, що згідно даних ІС «Податковий блок» та ЄРПН встановлено здійснення господарських операцій у не вказаний період з ризиковими контрагентами, які за даними ІС «Податковий блок» включені до Журналу ризикових платників у зв`язку з відповідністю критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а саме, з контрагентами ТОВ «РАНТРАНС» (42851261), ТОВ «ХАРТРАНС» (41045488), ТОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» (43456703). При цьому, зі спірного рішення та матеріалів справи не вбачається, що така інформація податковому органу стала відома під час моніторингу поданих на реєстрацію податкових накладних по господарських операціях із вказаними контрагентах, не вказано про який період йдеться, крім того, в оскаржуваному рішенні було зазначено: Надані до Повідомлення №4 від 18.11.2022 документи є недостатніми для спростування ризиковості (платіжні доручення оформлені неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні на придбання та реалізацію оформлені неналежним чином (відсутні підписи).

При цьому, податковим органом не зазначено, в яких саме документах (номер дата контрагенти) містять недоліки, не зазначено які норми чинного законодавства передбачають ті чи інші вимоги до оформлення документів, та як це впливає на законність господарських операцій та їх реальність.

Також та обставина, що контрагенти позивача включені до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є підставою для автоматичного віднесення товариства до таких же платників податків, оскільки така підстава не передбачена Порядком №1165.

Вважає, що оскаржуване рішення не містить інформації та обґрунтувань підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Представник позивача просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Проджект офіс» рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925, включено до переліку ризикових платників податків, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості (а.с.21-22).

Підставою для ухвалення такого рішення є: постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

ТзОВ «Проджект офіс», вважаючи таке рішення необґрунтованим та безпідставним, звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно з пунктом 5 наведеного Порядку визначено, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №13925 від 01.03.2023 про внесення ТзОВ «Проджект офіс» до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома з отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.11.2022 №4.

Судом встановлено, що у спірному рішенні про включення ТзОВ «Проджект офіс» до переліку ризикових платників було вказано код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття вказаного рішення:

- 12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Разом з тим, зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи); платіжні доручення оформленні неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні оформленні неналежним чином (відсутні підписи).

Відповідачем необґрунтовано по яких конкретно операціях встановлено факт відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Доказів того, що оскаржуване рішення прийняте за результатами складення та/або подання ТзОВ «Проджект офіс» для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, а також здійснення її автоматизованого моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач суду не подав.

Отже, розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ТзОВ «Проджект офіс» критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму.

Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13925 від 01.03.2023 у ньому міститься розшифровка податкової інформації, що слугувала підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податку, а саме: «12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності».

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТзОВ «Проджект офіс» є продаж автозапчастин.

З метою реалізації придбаних запасних частин до автомобілів на території України ТзОВ «Проджект Офіс» укладено договори, зокрема:

- договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «РАНТРАНС» №10/26/202 від 10.10.2021 (а.с.42-45);

- договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРТРАНС» №29/07/2022 від 29.07.2022 (а.с.23-26);

- договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС СЕРВІС» №12/10/2021 від 12.10.2021 (а.с.73-76).

Реалізація товару ТзОВ «РАНТРАНС» підтверджується видатковими №3 від 10.01.2022, №8 від 18.01.2022, №9 від 20.01.2022, №10 від 26.01.2022 (а.с.50-61).

Вказаний товар оплачений ТзОВ «РАНТРАНС» згідно платіжних доручень №92 10.01.2022, №93 від 18.01.2022, №94 від 20.01.2022, №101 від 26.01.2022 (а.с.65-68).

Доставка товару ТзОВ «РАНТРАНС» підтверджується товарно-транспортними накладними №3 від 10.01.2022, №8 від 18.01.2022, №9 від 20.01.2022, №10 від 26.01.2022 (а.с.69-72).

Реалізація товару ТзОВ «ХАРТРАНС» підтверджується видатковими накладними №81 від 02.08.2022, №90 від 02.08.2022, №91 від 02.08.2022, №142 від 05.09.2022 (а.с.27-35).

Вказаний товар оплачений ТзОВ «ХАРТРАНС» згідно платіжних доручень №703 від 08.08.2022, №766 від 05.09.2022 (а.с.36-37).

Доставка товару ТзОВ «ХАРТРАНС» підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.08.2022 №187, від 05.09.2022 №214 (а.с.38-41).

Реалізація товару ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» підтверджується видатковими накладними №4 від 01.02.2022, №63 від 15.07.2022, №50 від 21.07.2022, №87 від 01.08.2022, №88 від 02.08.2022, №93 від 09.08.2022 (77-85).

При цьому, одержання товару доручено директору ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» ОСОБА_1 згідно генеральної довіреності №3 від 01.02.2022 (а.с.86).

Вказаний товар оплачений ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» згідно платіжних доручень №14 від 02.02.2022, №8 від 21.07.2022, №10 від 01.08.2022, №11 від 02.08.2022, №16 від 09.08.2022 (а.с.99-103).

Отже, господарські відносини ТзОВ «Проджект Офіс» з ТзОВ «РАНТРАНС», ТзОВ «ХАРТРАНС», ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» є реальними, що підтверджується наданими документами.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність сумнівів у здійсненні господарської діяльності зі сторони ТзОВ «Проджект Офіс».

Отже, підставою для прийняття спірного рішення стало віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податків, а не подання безпосередньо позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН.

Дослідивши рішення ГУ ДПС у Волинській області №13925 від 01.03.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Проджект Офіс» про визнання протиправним та скасування спірного рішення, зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «РАНТРАНС», ТзОВ «ХАРТРАНС», ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

При цьому суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Проджект Офіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до часини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТзОВ «Проджект Офіс», з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають до задоволення.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частин третьої, четвертої цієї статті КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 17.03.2023 №17/03/23-1, акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 17.03.2023 №17/03/23-1, акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 21.03.2023, платіжна інструкція від 26.03.2023 №758 (а.с.104-110).

Приписами частини першої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини друга, третя статті 30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, згідно акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 21.03.2023, розмір витрат позивача на професійну правову допомогу складається з наступних виконаних Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» робіт (наданих послуг): надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питання правомірності винесення Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925 (2 год. 00 хв.) 4000,00 грн; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925 (5 год. 30 хв.) 11000,00 грн.

Таким чином, згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги сплачено 15 000,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи, дана справа є спором немайнового характеру незначної складності, жодних відвідань суду для з`ясування обставин та стану справи, ознайомлень з матеріалами справи адвокатом не здійснювалося, як і не було подано клопотань та інших процесуальних документів, окрім позовної заяви та відповіді на відзив, відтак послуги у вигляді правової допомоги клієнту в суді фактично не надані.

Окрім того, суд зауважує, що вивчення нормативної бази при підготовці адміністративного позову, збирання відомостей про факти, які були використані як докази по справі є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2023 №759.

Відтак, оскільки цим рішенням позов задоволено, тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2 684,00 грн судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01 березня 2023 року №13925.

Зобов`язати Головного управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджект офіс» (код ЄДРПОУ 41299042) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект офіс» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 41299042) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук