Рішення

від 11.05.2023 по справі 440/2333/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2333/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2333/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

08.03.2023 адвокат Тарасенко Михайло Валерійович, здійснюючи представництво інтересів позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" (надалі - ТОВ "КТК"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби з безпеки на транспорті №190844 від 27.01.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на обставини невідповідності висновку відповідача про порушення позивачем ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", покладеного в основу спірної постанови, в частині не забезпечення водія особистою карткою водія, оскільки при винесенні спірної постанови відповідач не врахував тієї обставини, що згідно з п. 1.4. Положення, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України 340 від 07.06.2010, це Положення не поширюється на випадки перевезення пасажирів та/чи вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 13.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

04.04.2023 від Укртрансбезпеки надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти позову, вказуючи на те, що положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок із забезпечення умов праці та відпочинку водіїв, а на водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Пояснював, що підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно-господарського штрафу слугували обставини відсутності на момент проведення перевірки обов`язкового при здійсненні перевезень документу - роздруківки даних роботи тахографа за 18.01.2023, передбаченої пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010, пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2020, оскільки водій ОСОБА_1 не використовує особисту картку водія. Наголосив на тому, що позивач у позовній заяві не заперечував факт допущеного порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Стверджував про відсутність підстав для звільнення всіх без виключення автомобільних перевізників від обов`язку виконувати вимоги чинного законодавства, зокрема Положення №340, при здійсненні перевезень без мети запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (а.с. 25-38).

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

18.01.2023 на ділянці а/д Н-12 Суми - Полтава 171 км посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на підставі графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області у період з 16.01.2023 по 20.01.2023 (а.с. 48) та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008181 від 16.01.2023 (а.с. 47) було проведено перевірку транспортного засобу DAF / LAG, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (належного ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ТТН ТОВ "КТК" (302962016242)), яким керував водій ОСОБА_1 , про що складено акт №251981 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.01.2023 (а.с. 49).

Під час перевірки виявлено факт порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - під час перевезень вантажів згідно з ТТН №238796 від 18.01.2023 перевізник не забезпечив наявності у водія ОСОБА_1 роздруківки за 18.01.2023 водій не використовує особисту картку водія, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - водій не використовує особисту картку водія, роздруківка за 18.01.2023 передбачена п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, наказ МТЗУ №340 від 24.06.2020.

Водій з актом перевірки ознайомлений під підпис (а.с. 49).

Після цього Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу позивача було направлено повідомлення №1920/36/24-23 від 11.01.2022 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 10:00 год. 27.01.2023 (рекомендований лист з повідомленням згідно із Списком згрупованих поштових відправлень №771 (а.с. 53-56).

27.01.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №190844 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої з урахуванням того, що ТОВ "КТК" 18.01.2023 допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", стягнуто з ТОВ "КТК" адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с. 46).

Примірник постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу був направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням згідно із Списком згрупованих поштових відправлень №1852 від 31.01.2023 (а.с. 57-60).

Не погоджуючись із правомірністю застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач оскаржив цю постанову до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, повідомлення щодо розгляду 27.01.2023 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області було направлено позивачу 13.01.2023 рекомендованим листом з повідомленням згідно із Списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №771 (а.с. 53-55).

Рекомендоване повідомлення вручено адресату 21.01.2023, як це видно з роздруківки з сайту Укрпошти (а.с. 56).

Тож порушень процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем допущено не було.

Надаючи оцінку обставинам правомірності підстав винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.01.2023 №190844 на суму 17000,00 грн, суд виходить з такого.

З матеріалів справи суд встановив, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу слугував висновок інспектора про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт з огляду на виявлений факт надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", через відсутність особистої картки водія, роздруківки за 18.01.2023, чим порушено накази №340 МТЗУ та №385 МТЗУ.

Опис виявленого порушення вимог щодо перевезення вантажів з боку ТОВ "КТК" викладено в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно з приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік документів, необхідний для перевезення вантажів, зазначений у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", не є вичерпним.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3 Інструкції №385).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку визначає Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (надалі - Положення №340), згідно з пунктом 7.1 якого, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

У свою чергу пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Позивач у позові не заперечує того факту, що у водія ОСОБА_1 була відсутньою особиста картка водія/роздруківка за 18.01.2023. Натомість стверджує, що на даний час в Україні діють дві надзвичайних ситуації (війна - з 24.02.2022 та пандемія коронавірусної хвороби - з 25.03.2020), тому в силу п. 1.4 Положення №340 не підлягає застосуванню до позивача, тоді як вимога відповідача мати в наявності вищевказані документи, є незаконною.

Надаючи оцінку таким твердженням позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно зі ст. 5 цього ж Кодексу, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об`єктовий. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу, єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах: 1) повсякденного функціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації; 4) надзвичайного стану.

Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її складових, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 11 Кодексу цивільного захисту України, встановлюються за рішенням Кабінету Міністрів України - для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для кількох окремих її функціональних чи територіальних підсистем.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" №338-р від 25.03.2020 з подальшими змінами, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемію, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.

Таким чином, з`ясовані судом обставини свідчать про об`єктивність тверджень представника позивача щодо існування як на момент проведення перевірки, так і на момент прийняття спірної постанови режиму надзвичайної ситуації, яка була запроваджена розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020.

При цьому посилання представника позивача ще й на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" є безпідставними, оскільки цим Указом запроваджено воєнний стан - це особливий правовий режим, який не охоплюється режимами, що передбачені ч. 1 ст. 11 Кодексу цивільного захисту України.

Тож з огляду на приписи пункту 1.4 Положення №340 відповідач не мав права застосовувати зобов`язальні приписи цього Положення до позивача - автоперевізника через наявність самої лише обставини дії режиму надзвичайної ситуації.

Відтак адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 з підстави відсутності на момент перевірки особистої картки водія, роздруківки за 18.01.2023 накладений на позивача незаконно, що тягне за собою наслідки у вигляді скасування спірної постанови про застосування до ТОВ "КТК" адміністративно-господарського штрафу №190844 від 27.01.2023.

Тож позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім цього, представник позивача, адвокат Тарасенко М.В., заявив до відшкодування судові витрати, понесені на оплату професійної правничої допомогу, що оцінені ним у 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з боку адвоката Тарасенка М.В. надані копії: договору №20230217/4 про надання професійної правової допомоги від 17.02.2023 (а.с. 18-19); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Тарасенко М.В. за договором про надання професійної правничої допомоги від 17.02.2023 з ТОВ "КТК" (а.с. 5), квитанції №17/02/04 від 17.02.2023 (а.с. 10); ордер серії ВІ №1129387 від 17.02.2023 (а.с. 16) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.11.2019 №3165 серії ПТ (а.с. 17).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує те, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Окремо суд звертає увагу на те, що адвокат Тарасенко М.В. представляє інтереси ТОВ "КТК" ще у трьох судових справах з аналогічним предметом спору (справи №№ 440/2334/23, 440/2335/23, 440/2336/23), де той завив до стягнення таку саму суму витрат на правничу допомогу.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 500,00 грн, яку й слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №190844 від 27.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-кт Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 30296209) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з цим позовом, у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп та обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 500 (п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун