Постанова
від 02.05.2023 по справі 480/3924/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Опімах Л.М.

02 травня 2023 р.Справа № 480/3924/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и в:

30.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі ГУ ДПС у Сумській області, контролюючий орган) від 12.06.2019 року:

№ 0007221303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року за встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, пп.194.1.1 п. 194.1 ст. 194, п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 128793,75 грн, а саме: сума грошового зобов`язання збільшена на 103035 грн та 25758,75 грн штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 64);

№ 0007231303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення на даний акт від 11.06.2019 року № 29 за встановлені порушення пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298, п. 299.11 ст. 299, п. 293.4 ст. 293 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок на загальну суму 37493,25 грн, а саме: сума грошового зобов`язання збільшена на 29994,60 грн та 7498,65 грн штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 66);

№ 0007241303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року за встановлені порушення пп.163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 176.1 ст. 176, пп. 161 п. 10 р. 20 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 32884,14 грн, а саме: сума грошового зобов`язання збільшена на 26307,31 грн та 6576,83 грн штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 68);

№ 0007251303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року за встановлені порушення п.164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 394609,59 грн, а саме: сума грошового зобов`язання збільшена на 315687,67 грн та 78921,92 грн штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 70);

№ 0007291303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року за встановлені порушення пп.16.1.3, пп. 16.1.7, п. 16.1 ст. 16, абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. (т. 1, а.с. 72);

№ 0007301303, яким на підставі акту перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення на даний акт від 11.06.2019 року № 29 за встановлені порушення п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. (т. 1, а.с. 73).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, про що 14.05.2019 року складено акт перевірки № 526/18-28-13-03/3274921352/111. Перевіркою встановлено порушення ним п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п.185.1 ст. 185, пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194, п. 198.1 п. 198.5 п. 198.6 ст. 198, пп.200.1 пп.200.2 ст. 200 ПК України, п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI), пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 176.1 ст. 176, пп. 161 п.10 р.20 ПК України, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.1, п. 8.4 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п. 299.11 ст. 299, п. 293.4 ст. 293 ПК України, п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI , п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України. На підставі акту перевірки контролюючим органом 12.06.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007221303, № 0007231303, № 0007241303, № 0007251303, № 0007291303, № 0007301303.

Позивач вважає протиправними і просить скасувати податкові повідомлення-рішення, зазначивши, що досліджуючи його діяльність як фізичної особи, податковий орган протиправно вважає, що така діяльність є підприємницькою та передбачає на меті отримання доходу як підприємцем, в результаті чого позивачем, окрім всього іншого, через заниження чистого оподатковуваного доходу занижено суму податку на доходи фізичних осіб. Фактично ж об`єкти нерухомості реалізовані ним на підставі договорів купівлі-продажу, в яких продавцем є він, як фізична особа власник майна, якому виконавчими комітетами відповідних місцевих рад видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно. При цьому, ним було самостійно сплачено податок з доходів фізичних осіб від реалізації нерухомого майна як фізичною особою за ставкою 5% від отриманої суми (вартості), а також земельних ділянок, та 1,5% військового збору, відповідно до вимог ст. 167 та ст. 172 ПК України. Державна реєстрація договорів купівлі-продажу проводилась приватними нотаріусами.

Крім того, позивач зазначив, що в проміжку часу з 01.04.2016 року по 14.03.2019 року він перебував на спрощеній системі оподаткування (II група). Основний вид економічної діяльності: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель. Таким чином, за відповідними договорами купівлі-продажу нерухомого майна, таке майно відчужувалось ним, як його власником - фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем, що свідчить про отримання останнім доходів, що не пов`язані з провадженням підприємницької діяльності (в межах обраних видів підприємницької діяльності нерухоме майно не використовувалось; розрахунки по операціям купівлі-продажу здійснювались за банківськими реквізитами позивача як фізичної особи, а не фізичної особи- підприємця). Крім того, до його КВЕД як фізичної особи-підприємця не входить такий вид діяльності як купівля та продаж власного нерухомого майна за кодом 68.10.

Також, позивач зазначає, що відповідно до пп. 292.1.1 п. 292.1 ст. 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи-підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Тобто, фізична особа-підприємець не зобов`язана включати до доходів доходи, отримані від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі.

Крім того, зважаючи на те, що протягом 2016-2018 року він перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснені ним господарські операції протягом цього часу не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, а тому не могли бути враховані у загальному обсязі оподатковуваних операцій, оскільки, згідно з нормами п. 181.1 ст. 181 ПК України, в суму 1000000 грн. входять лише ті суми від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. У даному випадку відповідачем не наведено, які саме господарські операції у межах граничного розміру доходу на спрощеній системі оподаткування підлягали оподаткуванню податком на додану вартість. Таким чином податковий орган протиправно визначив йому обов`язок зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 128793,75 грн.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн., позивач зазначив, що відповідно до ст. 16 п. 16.1 пп. 16.1.3, 16.1.7 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством. Відповідно до ст. 63 п. 63.3 абз.4 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року затверджено «Порядок обліку платників податків і зборів» (далі Порядок № 1588). Цим Порядком затверджено «форму 20-ОПП Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність». Як зазначено у акті перевірки самим відповідачем, він був зареєстрований як фізична особа-підприємець за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 . Фізична особа, яка зареєстрована підприємцем, може використовувати у підприємницькій діяльності усе належне їй майно. При цьому правове становище такого майна не зазнає ніяких змін. Він став на податковий облік за місцем свого проживання. Відповідачем не подано будь-які докази, що його підприємницька діяльність здійснюється з використанням майна, що знаходиться за межами його територіальної одиниці обліку. За таких обставин відповідачем не доведено вчинення порушень вимог пп.16.1.3, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007301303 від 12.06.2019 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення п. 41.1. п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, ПК України у розмірі 510,00 грн., позивач зазначив, що виходячи зі змісту статей 109-113 Кодексу, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування. Згідно із пунктом 121.1. статті 121 Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Враховуючи, що він не мав можливості надати документи на вимогу контролюючого органу через їх вилучення контролюючим органом під час проведення обшуку, про що повідомив відповідача у відповіді на запит, підстави для притягнення його до відповідальності за ненадання документів відсутні.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач ГУ ДПС у Сумській області вказує, що у періоді з 01.04.2016 року по 30.06.2017 року ФОП ОСОБА_1 , був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 20% від мінімального розміру заробітної плати, а з 01.07.2017 року по 31.12.2018 року був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 10% від мінімальної заробітної плати. Відповідно до облікових даних платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 визначено види діяльності за КВЕД: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.32Установлення столярних виробів; 43.33Покриття підлоги й облицювання стін; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності).

Перевіркою питань щодо отримання доходу від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку встановлено що, згідно з податковою декларацією платника єдиного податку за 2016 рік (від 02.02.2017 року № 1700034796) ФОП ОСОБА_1 визначено дохід, отриманий від здійснення діяльності у сумі 706750 гривень. Водночас, в ході проведення перевірки встановлено, що позивач у 2016 крім видів діяльності, зазначених у свідоцтві платника єдиного податку, отримав дохід від продажу нерухомого майна (садових будинків) у сумі 961969 грн., що підтверджується даними Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ), поданих до ДНІ у м. Суми ГУ ДФС у Сумській області приватним нотаріусом Степаненко Т.І.

З метою проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала систематично доходи від продажу об`єктів житлової нерухомості ОСОБА_1 , на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючим органом надіслано лист за № 899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 року про необхідність падати на перевірку у повному обсязі первинні документи, пов`язані з підприємницькою діяльністю за вказаний період. Листом від 18.02.2019 року (вх. №7335/ФОП від 19.02.2019 року) позивач надав відповідь на запит, повідомивши, що надати витребувані документи немає можливості, так як під час обшуку 05.11.2018 року працівниками податкової міліції вони були вилучені і до цього часу не повернуті.

З метою отримання документів, що свідчать про систематичну діяльність з будівництва та продажу ОСОБА_1 нерухомого майна до слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області направлено службову записку від 28.02.2019 року за №372/18-28-13-03. Слідчий відділ ГУ ДФС у Сумській області службовою запискою № 74/18-28-13-14 від 06.03.2019 року повідомив, що на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.10.2018 року в рамках кримінального провадження співробітниками СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області 05.11.2018 року було проведено обшук житлового будинку за місцем фактичного проживання позивача, за результатами обшуку було вилучено документи щодо будівництва будинків ОСОБА_1 , а в подальшому 09.11.2018 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми було накладено арешт на зазначені документи. На виконання доручення СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області від 04.01.2019 року № Д-5/18-28-23-14 співробітниками ОУ ГУ ДФС у Сумській області здійснено огляд документів, які були вилучені під час обшуку, та складено відповідний протокол огляду та копіювання наявних документів. Пізніше Колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду 04.01.2019 року винесено ухвалу про скасування ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2018 року про накладення арешту на документи, які були вилучені під час проведення обшуку. На підставі вказаного, 22.01.2019 року гр. ОСОБА_1 повернуто в повному обсязі документи, вилучені під час проведення обшуку 05.11.2018 року, про що гр. ОСОБА_1 надано розписку від 22.01.2019 року, підписану ним особисто. Тобто, позивачем було відмовлено у наданні документів контролюючому органу на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за № 899/ФОП/18-28-13- 03 від 01.02.2019 року.

За результатами дослідження копій документів, вилучених під час проведеного обшуку 05.11.2018 року, які було надано для ознайомлення Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області (службова записка № 74/18-28-23-14 від 06.03.2018 року) та інформації, зазначеної у листі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 12.02.2019 року № 40-1018/329-19 року, було встановлено, що на земельних ділянках, які належать громадянину ОСОБА_1 , та розміщені за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , у 2014 та 2015 роках проводилась діяльність з будівництва садових будинків для подальшої їх реалізації. У подальшому, шляхом укладання договорів купівлі - продажу, ОСОБА_1 протягом 2016 року садові будинки та земельні ділянки були відчужені. При цьому, дохід, отриманий від реалізації нерухомого майна було оподатковано за ставкою 5 %, встановленою ст. 172 ПК України.

Зазначена норма застосовується для оподаткування доходів фізичних осіб у разі, якщо такий дохід отримано не від провадження підприємницької діяльності. В іншому випадку (коли дохід отримано особою в межах підприємницької діяльності) підлягають застосуванню спеціальні норми податкового законодавства, а саме ст. 177 ПК України, оскільки будівництво та систематичний продаж фізичними особами нерухомого майна, у тому числі власного, з метою одержання прибутку є підприємницькою діяльністю.

Будівництво позивачем самостійних об`єктів нерухомості для їх подальшого продажу є безумовним свідченням того, що збудований об`єкт нерухомості передбачав отримання прибутку, що є неодмінною характерною рисою підприємницької діяльності. Також, продаж протягом перевіреного періоду значної кількості об`єктів нерухомості є свідченням систематичної діяльності, як ще однієї з ознак підприємництва.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик (п. 4 Постанови).

Відповідач зазначає, що позивачем протягом 2016 року було реалізовано п`ять садових будинків самостійно збудованих. Діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель була основним видом діяльності позивача як підприємця. Діяльність із продажу самостійно збудованих нежитлових будівель також є підприємницькою, оскільки позивач систематично (більше трьох разів протягом одного календарного року) здійснював реалізацію самостійно збудованих садових будинків.

Реалізація нерухомого майна відповідно до наказу Держкомстату, від 23.12.2011 року № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» відповідає класу 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна. Однак, такий вид економічної діяльності не зазначено у свідоцтві платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

При здійсненні господарської діяльності за КВЕД 68.10 доходи, отримані від таких операцій підлягають включенню до складу загального оподатковуваного доходу.

Згідно з абз. 7 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

ФОП ОСОБА_1 не дотримано вимоги ч. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності та не здійснено перехід на загальну систему оподаткування.

Враховуючи зазначене, доходи, отримані позивачем від здійснення господарської діяльності, починаючи з 01.01.2017 року підлягають оподаткуванню за загальною системою оподаткування, порядок застосування якої встановлено ст. 177 ПК України. Зокрема, від діяльності отриманий в порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування у сумі 199964 гри., а саме від реалізації садових будинків згідно з договором купівлі - продажу від 24.10.2016 року зареєстрованим за № 1884 на суму 100021 грн. та договором купівлі-продажу від 16.11.2016 року зареєстрованим за № 2006 на суму 99943 грн., має оподаткуватись за ставкою 15% згідно абз.2 п.293.4 ст. 293 ПК України. Отже, єдиний податок який підлягає донарахуванню становить: 199964,0 грн.* 15% = 29994,60 грн. та відповідно застосована штрафна санкція 25%: 29994,60 * 25% = 7498,65 грн. У зв`язку з цим винесено податкове повідомлення-рішення № 0007231303 від 12.06.2019 року.

Зазначене вище порушення призвело до нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб.

Визначені за результатами перевірки суми отриманого позивачем доходу задекларовані у податкових деклараціях платника єдиного податку та зазначені у договорах купівлі продажу нерухомого майна. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф-2 до податкової декларації, встановлено відсутність документально підтверджених витрат за 2017 та 2018 роки. Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в Ф-2 до податкової декларації, встановлено його заниження за 2017 рік, на загальну суму 1238644 гри. та за 2018 року на суму 515176,40 грн.

Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на 1238644 грн. та за 2018 рік на 515176,40 грн. відбулося внаслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п. 2.2.2 акту перевірки, що призвело до порушення п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1. п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України. Таким чином з урахуванням порушень п. 164.1 ст.164, п. 167.1 ст. 167. п. 177.1, п. 177.2 ст.177 ПК України приватному підприємцю було нараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 315687,68 грн., в т.ч. по періодах: за 2017 рік на 222955,92 гри., за 2017 рік на 92731,75 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007251303 від 12.06.2019 року.

Неправомірне перебування позивача па спрощеній системі оподаткування призвело до нарахування йому і військового збору в сумі 26307,31 грн., а саме: за 2017 рік на суму 18579,66 грн., за 2018 рік на суму 7727,65 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007241303 від 12.06.2019 року.

Також, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року виручка позивача як платника єдиного податку склала 968285,00 грн. (що підтверджується даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця наданої до податкової інспекції 02.02.2018 року № 30396), а також за результатами перевірки було встановлено продаж садового будинку згідно з Договором купівлі - продажу садового будинку від 14.09.2017 року зареєстрованим за № 984 укладеним між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) вартістю 270359 грн. (оціночна вартість 270359 грн.). В зв`язку з чим загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1000000 гривень, фактично склала 1238644 грн.

Згідно п.181.1 ст.181 ПК України позивач зобов`язаний був зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу.

У відповідності до п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, пп. «б» п. 184.1 ст. 184 ПК України приватний підприємець має нести відповідальність на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви про реєстрацію платником такого податку, тобто з 11 числа календарного місяця до дня прийняття рішення про припинення господарської діяльності. Обов`язок нарахування та сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість виникла у позивача з 11.01.2018 року. Однак, за період з 11.01.2018 року по 31.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 0,00 гривень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 11.01.2018 року по 31.12.2018 року встановлено їх заниження всього у сумі 103035 грн.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 на письмовий запит контролюючого органу за № 899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 року відмовив у наданні документів, то дохід було визначено на підставі поданої звітності до податкової інспекції відповідно до п. 292.13 ст. 292 ПК України.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183. пп.«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 200.1 ст. 200 ПК України та заниження ПДВ на суму 103035 грн., у тому числі: грудень 2018 року в сумі 103035 грн. На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007221303 від 12.06.2019 року.

Крім того, розділом VIII «Порядку обліку об`єктів оподаткування та об`єктів пов`язаних з оподаткуванням» Порядку № 1588 визначено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючим органам за основним місцем обліку у порядку встановленим цим розділом. Якщо у платника відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває па обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність» подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Також, відповідач зазначає, що позивач з метою отримання прибутку здійснював діяльність з будівництва садових будинків на власних земельних ділянках для подальшої реалізації за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Проте, в порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України форма 20-ОПП ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на вищевказані об`єкти оподаткування не подавалась.

Також, на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за № 899/ФОП/18- 28-13-03 від 01.02.2019 року, ФОП ОСОБА_1 відмовлено у наданні на перевірку у повному обсязі первинних документів (а саме: видаткових накладних на реалізацію товарів, рахунків, видаткових накладних на придбання товару, ТТН, договорів з постачальниками/покупцями, контрактів, банківських виписок та інше), що є порушенням вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України. Зазначене стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0007301303 від 12.06.2019 року про застосування штрафної санкції 510 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Так, судовим рішенням визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 12.06.2019 року:

№ 0007221303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 128793,75 грн.;

№ 0007231303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з єдиного податку у розмірі 37493,25 грн.;

№ 0007241303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 32884.14 грн.;

№ 0007251303 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 394609,59 грн.;

№ 0007291303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 170 грн.;

№ 0007301303 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 510 грн.

Судом проведено розподіл судових витрат - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь позивача витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 5945 грн.

Висновок суду вмотивований тим, відповідно до п. 177.2. ст.177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Таким чином, не визначивши розміру витрат, контролюючий орган протиправно визначив об`єкт оподаткування позивачу за перевірений період, використавши лише податкову інформацію, перелічену п.1.13 Акту перевірки. За таких обставин висновки податкового органу стосовно порушень, відображених у акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС у Сумській області, просить скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Доводи, якими відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, по суті, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 26.04.2019 року по 07.05.2019 року контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 14.05.2019 року № 526/18-28-13-03/3274921352/111, у якому зазначено про виявлення в ході проведення перевірки наступних порушень:

1) п.185.1 ст. 185, пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194, п. 198.1 п. 198.5 п. 198.6 ст. 198, пп.200.1 пп.200.2 ст. 200 ПК України, встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 103035 грн, у тому числі: грудень 2018 року в сумі 103035 грн.;

2) п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, приватному підприємцю проведеною перевіркою нараховано до сплати в бюджет на доходи фізичних осіб в сумі 315687,68 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік на 222955,92 грн, за 2017 рік на 92731,75 грн;

3) п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платником несвоєчасно перераховано суму податкових зобов`язань з єдиного внеску, що призвело до нарахування штрафних санкцій та пені;

4) пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 176.1 ст. 176, пп. 161 п.10 р.20 ПК України, приватному підприємцю проведеною перевіркою нараховано до сплати в бюджет військового збору з чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності в сумі 26307,31 грн., у тому числі: за 2017 рік на 18579,66 грн. та на 2018 рік на суму 7727,65 грн.;

5) пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.1, п. 8.4 ст. 8 Порядку № 155, в результаті не подання до ДПІ у м. Суми повідомлення за формою 20-ОПП про відкриття об`єкта, через який провадиться господарська діяльність;

6) пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п. 299.11 ст. 299, п. 293.4 ст. 293 ПК України, платнику податку донараховано до сплати єдиний податок в сумі 29994,60 грн., в тому числі: за 2016 рік 29994,60 грн.;

7) п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI, приватному підприємцю проведеною перевіркою нараховано до сплати в бюджет єдиного внеску в сумі 204787,08 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік 101277 грн., за 2018 рік 103510,08 грн.,

8) п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.06.2019 року:

У ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність з будівництва садових будинків для подальшої реалізації за адресою: АДРЕСА_2 ; 18/2; 18/3; 16/5; 16/4; 20/5, що підтверджується листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області № 40-1018/329-19р. від 12.02.2019 року (вх.№ 4844/10 від 18.02.2019 року) щодо подання громадянином ОСОБА_1 повідомлення про початок будівництва та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації. Форма 20-ОПП ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на вищевказані об`єкти оподаткування не подавалась, чим порушено норми п.63.3 ст.63 ПК України.

У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 даних про рух коштів по розрахунковому рахунку службовою запискою № 804/18-28-13-03-12 від 07.05.19 року до юридичного управління ГУ ДФС у Сумський області направлено відомості по платнику для складання і направлення позовної заяви до суду для отримання рішення про надання банківськими установами про обсяг і обіг коштів по розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

З метою проведення перевірки фізичної особи, яка отримувала систематично дохід від продажу об`єктів житлової нерухомості за період з 2014 року по 2018 рік платнику податків ОСОБА_1 , на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст.73 ПК України, ГУ ДФС у Сумській області надіслано лист за № 899/ФОП/18- 28-13-03 від 01.02.2019 року про необхідність надати на перевірку посадовим (службовим) особам органів державної фіскальної служби у повному обсязі первинні документи, пов`язані з підприємницькою діяльністю за вказаний період. Лист отримано 08.02.2019 року, безпосередньо ОСОБА_1 та 18.02.2019 року (вх.№ 7335/ФОП від 19.02.2019 року) надано відповідь, де платник повідомив, що надати витребувані документи немає можливості, так як під час обшуку 05.11.2018 року працівниками податкової міліції вони були вилучені і до цього часу не повернуті.

Управлінням податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Сумській області з метою отримання документів що вилучені в рамках кримінального провадження, що свідчать про систематичну діяльність з будівництва та продажу нерухомого майна ОСОБА_1 28.02.2019 року за № 372/18-28-13-03 до слідчого управління ГУ ДФС у Сумській області направлено службову записку.

Слідчий відділ ГУ ДФС у Сумській області службовою запискою № 74/18-28-13-14 від 06.03.2019 року повідомив, що на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.10.2018 року в рамках кримінального провадження співробітниками СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області 05.11.2018 року проведено обшук житлового будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за результатами якого вилучено документи щодо будівництва будинків ОСОБА_1 , а в подальшому 09.11.2018 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми накладено арешт на зазначені документи.

На виконання доручення Су ФР ГУ ДФС у Сумській області від 04.01.2019 року № Д-5/18-28- 23-14 співробітникам ОУ ГУ ДФС у Сумській області здійснено огляд документів, які були вилучені під час обшуку та складено відповідний протокол огляду та копіювання наявних документів.

Колегією судів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду 04.01.2019 року скасовано ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2018 року про накладення арешту на документи, які були вилучені під час проведення обшуку. На підставі вище викладеного, 22.01.2019 року гр. ОСОБА_1 особисто повернуто в повному обсязі документи, які було вилучено під час проведення обшуку 05.11.2018 року, про що гр. ОСОБА_1 надано розписку від 22.01.2019 року, підписану ним особисто.

Таким чином, виходячи з вище викладено платником податків ОСОБА_1 на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за № 899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 року, відмовлено у наданні документів, тому при проведенні поточної документальної перевірки було використано дані податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, дані довідок 1-ДФ поданих суб`єктами господарювання щодо виплачених доходів на користь ФОП ОСОБА_1 та отримана інформація від приватних нотаріусів ОСОБА_3 вх.№ 1161/інші від 19.02.2019 року, ОСОБА_4 вх.№ 6323/ФОП від 12.02.2019 року, ОСОБА_5 вх. № 6132/ФОП від 11.02.2019 року.

Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Сумській області направлено листи (вх.№ 17251/ФОП від 02.05.2019 року та вх.№ 17683/ФОП від 07.05.2019 року), яким повідомив, що відповідно до п. 17.1.6 ст. 17 та ст.79 ПК України з метою надання відповідних пояснень та документів просить забезпечити можливість бути присутнім під час проведення перевірки.

ГУ ДФС у Сумській області листом від 07.05.2019 року для надання можливості платнику податків ОСОБА_1 подання пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки повідомило, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у приміщенні ГУ ДФС у Сумській області яке особисто отримав платник але ніяких документів та пояснень не надав.

ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року перебував на спрощеній системі оподаткування.

За даними декларації про доходи у періоді, що перевірявся, суб`єкт підприємницької діяльності не декларував від`ємного значення чистого річного доходу.

У періоді, що перевірявся, суб`єкт підприємницької діяльності не заявляв до відшкодування з бюджету податок на додану вартість.

Перевіркою питань щодо використання ФОП вексельних схем розрахунків з іншими суб`єктами не встановлено.

У зв`язку з відсутністю документів на придбання товару, інформація про наявність залишків товарно - матеріальних цінностей відсутня.

У зв`язку з відсутністю первинних документів, інформація щодо отримання/надання ФОП ОСОБА_1 сум фінансової допомоги відсутня.

У зв`язку з тим, що платником на перевірку не надані первинні документи, пов`язані із закупівлею товару, банківські виписки та інші документи, пов`язані з предметом перевірки, неможливо визначити в розрізі контрагентів суми дебіторської та кредиторської заборгованості.

За період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено ст. 177 ПК України, але доходу фактично не отримував.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, відображеного в розділі III податкової декларації та додатку Ф-2 до декларації, встановлено заниження суми валового доходу за 2017 рік на 1238644 грн. та за 2018 рік на 515176,40 грн., яке відбулося в наслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п. 2.2.2 акту перевірки.

Сума валового доходу визначена на підставі поданої до податкової інспекції обов`язкової податкової звітності за 2017 рік та 2018 рік, а саме: податкової декларації платника єдиного податку зареєстрована у ДПІ м Суми ГУ ДФС у Сумській області № 30396 від 02.02.18 року сума задекларованого доходу складає 968285 грн.; податкової декларації платника єдиного податку зареєстрована у ДПІ м Суми ГУ ДФС у Сумській області № 24394 від 07.02.18 року сума задекларованого доходу складає 515176,40 грн.; договір купівлі - продажу садового будинку від 14.09.2017 року зареєстрований за № 984, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) вартістю 270359 грн. (оціночна вартість 270359 грн.). Відповідно до п. 2 даного договору «Продаж зазначеного будинку ми, сторони за договором, здійснюємо за 270359 грн., які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору.

У зв`язку з ненаданням на перевірку документів ФОП ОСОБА_1 , встановити яким шляхом проводились розрахунки немає можливості, але зазначені суми отриманого доходу задекларовані у податкових деклараціях платника єдиного податку та зазначені у договорах купівлі продажу нерухомого майна.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в Ф-2 до податкової декларації, встановлено його заниження за 2017 рік на загальну суму 1238644 грн. та за 2018 рік на суму 515176,40 грн.

Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на 1238644 грн. та за 2018 рік на 515176,40 грн., яке відбулося в наслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п. 2.2.2 акту перевірки, чим було порушено п. 164.1 ст.164, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст.177 ПК України.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження за 2017 рік на 222955,92 грн. та за 2018 рік на 92731,75 грн.

За період з 01.04.2016 року по 30.06.2017 року ФОП ОСОБА_1 , був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 20% від мінімального розміру заробітної плати, а з 01.07.2017 року по 31.12.2018 року був платником єдиного податку на II групі зі ставкою податку 10% від мінімальної заробітної плати.

Перевіркою питань щодо отримання доходу від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку встановлено наступне, згідно Податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік від 02.02.2017 року № 1700034796 ФОП ОСОБА_1 отримав дохід на спрощеній системі оподаткування у сумі 706750 грн. за видом діяльності: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2016 року крім вище зазначених видів діяльності здійснював також продаж нерухомого майна (садові будинки) та отримав дохід у сумі 961969 грн., що підтверджується даними Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) поданих до ДПІ у м. Суми ГУ ДФС у Сумській області приватним нотаріусом Степаненко Т.І. (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- за І квартал 2016 року 28.04.16 № НОМЕР_2 у сумі 298801 грн., (було засвідчено продаж 2-х об`єктів нерухомого майна (житлові будинки) на суму 144612 грн. та 149189 грн. та однієї земельної ділянки 5000 грн.);

- за II квартал 2016 року 03.08.16 № НОМЕР_3 у сумі 154626 грн. (було засвідчено продаж одного об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) на суму 149626 грн. та земельної ділянки на суму 5000 грн.;

- за IIІ квартал 2016 року 04.11.16 № НОМЕР_4 на суму 302578 грн. (було засвідчено продаж двох об`єктів нерухомого майна (житловий будинок) на суму 140885 грн. та 148693 грн, а також земельних ділянок на суму 5000 грн. та на суму 8000 грн;

- за IV квартал 2016 року 30.01.18 № НОМЕР_5 на суму 205964 грн. (було засвідчено продаж двох об`єктів нерухомого майна (житловий будинок) на суму 199964 грн., а також земельної ділянки на суму 6000 грн.

Крім того, при перевірці копій документів, вилучених під час проведеного обшуку

05.11.2018 та наданих для ознайомлення відповідно до службової записки СУ ФУ ГУ ДФС у Сумській області № 74/18-28-23-14 від 06.03.2018 року було встановлено, що громадянином ОСОБА_1 на протязі 2016 року продано:

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 14.01.2016 року, зареєстрованого за № 18, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0124 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 92,2 кв.м. належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Сумського районного управління юстиції Сумської області 06.11.2015 року за індексним номером 47122690. Продаж вчинено за ціною 144612 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала згідно звіту про незалежну оцінку майна виданою ТОВ «Схід-П Експерт» (код ЄДРПОУ 38495782) від 13.01.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 0,0124 га за ціною 5000 грн. (оціночна вартість майна складала 5000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 13.01.2016 року);

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 15.02.2016 року, зареєстрованого за № 257, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,0124 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 85,3 кв.м. належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Сумського районного управління юстиції Сумської області 02.06.2015 року за індексним номером 38386520. Продаж вчинена за ціною 149189 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала 149189 грн. згідно звіту про незалежну оцінку майна виданого ТОВ «Схід-П Експерт» (код ЄДРПОУ 38495782) від 10.02.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі- продажу земельної ділянки від 15.02.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 0,0124 га за ціною 5000 грн. (оціночна вартість майна складала 5000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 10.02.2016 року);

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 04.05.2016 року, зареєстрованого за № 845, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_6 на земельній ділянці площею 0,0124 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 85,2 кв.м. належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Сумського районного управління юстиції Сумської області 02.06.2015 року за індексним номером 38387996. Продаж вчинена за ціною за ціною 149626 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала 149189 згідно звіту про незалежну оцінку майна виданою ТОВ «Схід-П Експерт» (код ЄДРПОУ 38495782) від 28.04.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі продажу земельної ділянки від 04.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та. ОСОБА_9 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 0,0124 га за ціною 5000 грн. (оціночна вартість майна складала 5000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 28.04.2016 року);

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 02.09.2016 року, зареєстрованого за № 1562, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_7 на земельній ділянці площею 0,0155 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 85,8 кв.м. належить продавцю на підставі Рішення Сумського районного суду Сумської області від 21.04.2016 року, справа №587/587/16-ц. Продаж вчинено за ціною 140885 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала згідно звіту про незалежну оцінку майна виданою ТОВ «Мегаполіс і Партнери» (код ЄДРПОУ 39191322) від 29.08.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі продажу земельної ділянки від 07.09.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 0,0155 га за ціною 5000 грн. (оціночна вартість майна складала 5000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 29.08.2016 року);

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 24.10.2016 року, зареєстрованого за № 1884, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_11 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 0,0124 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 92,2 кв.м. належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Сумського районного управління юстиції Сумської області 04.11.2015 року за індексним номером 46934836. Продаж вчинено за ціною 100021 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала згідно звіту про незалежну оцінку майна виданою ТОВ «Мегаполіс і Партнери» (код ЄДРПОУ 39191322) від 20.10.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі продажу земельної ділянки від 24.10.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_11 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, Червоненська сільська АДРЕСА_2 загальною площею 0,0124 га за ціною 6000 грн. (оціночна вартість майна складала 6000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 20.10.2016 року);

- житлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу садового будинку від 16.11.2016 року, зареєстрованого за № 2006, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_12 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_5 на земельній ділянці площею 0,0124 га, яку надано для індивідуального садівництва. Загальна площа житлового приміщення 85,4 кв.м. належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Сумського районного управління юстиції Сумської області 02.06.2015 року за індексним номером 38384329. Продаж вчинено за ціною за ціною 99943 грн., які продавець отримав повністю до підписання цього договору (оціночна вартість майна складала 99943 згідно звіту про незалежну оцінку майна виданою ТОВ «Мегаполіс і Партнери» (код ЄДРПОУ 39191322) від 03.11.2016 року);

- земельну ділянку згідно Договору купівлі продажу земельної ділянки від 16.11.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_12 (покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Степаненко Т.І. за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 0,0124 га за ціною 6000 грн. (оціночна вартість майна складала 6000 згідно звіту про оцінку виданим ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 03.11.2016 року);

Згідно умов договорів підписання проводилось після повного розрахунку покупця з продавцем.

Садові будинки, що знаходяться на земельних ділянках, які належать громадянину

ОСОБА_1 були збудовані господарським способом та введені в експлуатацію безпосередньо громадянином ОСОБА_1 у 2014 та 2015 роках, що підтверджується інформацією зазначеною в листі від 12.02.2019 року № 40-1018/329-19р. (вх.№ 4844/10 від 18.02.2019 року), наданою Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області отриманого на запит ГУ ДФС у Сумській області № 2424/10-18-28-13-03 від 29.01.2019 року.

До всіх договорів купівлі продажу садових будинків Державним реєстратором реєстраційної служби Сумського районного управління юстиції видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, де власником зазначено громадянина ОСОБА_1 . Підставою видачі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно Рішення Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області від 22.10.2015 року № 99, де власником вказано громадянина ОСОБА_1 .

Всі операції з реалізації садових будинків були оподатковані громадянином ОСОБА_1 за ставкою, встановленою ст. 172 ПК України, внаслідок чого сплачено податок за ставкою 5% від отриманої суми (вартості).

Так, зазначена норма застосовується для оподаткування доходів фізичних осіб у разі, якщо такий дохід отримано не від провадження підприємницької діяльності. В іншому випадку (коли дохід отримано особою в межах підприємницької діяльності) підлягають застосуванню спеціальні норми податкового законодавства, а саме ст. 177 ПК України.

ОСОБА_1 на протязі 2016 року було реалізовано п`ять садових будинків самостійно збудованих, тобто систематично, що є ознакою підприємницької діяльності і тому щонайменше, починаючи з реалізації садового будинку за Договором купівлі-продажу садового будинку від 24.10.2016 року (включно), є підприємницькою.

ФОП ОСОБА_1 дохід отриманий від діяльності в порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування у сумі 199964,00 грн., а саме від реалізації садових будинків згідно договорів купівлі - продажу від 24.10.2016 зареєстрований за № 1884 на суму 100021.00 грн. та від 16.11.2016 року зареєстрований за № 2006 на суму 99943 грн. мав оподаткувати за ставкою 15% згідно абз.2 п.293.4 ст. 293 ПК України.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу фізичної особи-підприємця, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% порушення Закону № 2464-УІ встановлено заниження на 223063,80 грн. у т.ч. за 2017 року на 109725 грн. таза 2018 року на 113338,80 грн.

ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, нараховано єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн., у т.ч. за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року 8448 грн. та за 2018 рік - 9828,72 грн.

Як зазначено в п.2.2 розділу 2 акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 неправомірно застосовував у 2017 року та 2018 року спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що призвело до заниження чистого доходу визначеного в п.2.1 розділу 2 акту перевірки.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить у 2017 року за рік 109725 грн., у 2018 року за рік 147430,80 грн.

Але враховуючи те що, ФОП ОСОБА_1 неправомірно перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року нарахував та сплатив єдиного внеску за 2017 року - 8448 грн., у 2018 року - 9828,72 грн.

Сума єдиного внеску, що підлягає донарахуванню, за результатом перевірки складає 204787,08 грн., у т.ч. по періодам: за 2017 року 109725 грн. - 8448 грн. = 101277 грн.; за 2018 рік 113338,80 грн. - 9828,72 грн. = 103510,08 грн.

Нарахування єдиного внеску відбулось в результаті заниження чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 зазначених у п.п.2.1.3 п.2.1 розділу 2 акту перевірки.

В результаті порушення платником податків п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1ст. 7, ч. 3 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону № 2464-УІ, приватному підприємцю проведеною перевіркою було нараховано до сплати в бюджет єдиного внеску в сумі 204787,08 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік - 101277 грн., за 2018 рік - 103510,08 грн.

За результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2017 року неправомірно перебував на спрощеній системі оподаткування про що зазначено у п. 2.2. акту перевірки. В період застосування спрощеної системи оподаткування, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, виручка платника єдиного податку склала 968285 грн. (що підтверджується даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, наданої до податкової інспекції 02.02.2018 року № 30396), а також за результатами перевірки встановлено продаж садового будинку згідно Договору купівлі - продажу садового будинку від 14.09.2017 року, зареєстрованого за № 984, укладеного між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) вартістю 270359 грн. (оціночна вартість 270359 грн.). Відповідно до п.2 даного договору «Продаж зазначеного будинку, сторони за договором, здійснили за 270359 грн., як продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору. В зв`язку з чим загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, протягом останніх 12календарних місяців, сукупно перевищила 1000000 гривень, фактично склала 1238644 грн.

Загальна вартість реалізованих (наданих) за 2018 рік товарів та послуг, склала 515176,40 грн., що підтверджується даними Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, наданої до податкової інспекції 07.02.2019 року № 24394 ФОП ОСОБА_1 .

За результатом проведеної перевірки сума чистого доходу за 2017 рік склала - 1238644 грн., за 2018 рік - 515176,40 грн.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку військового збору, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження на 26307,31 грн. гри., у т.ч. за 2017 рік на 18579,66 грн. та 2018 року на суму 7727,65 грн., чим порушено пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, пп. 16 1 п. 10 р. 20 ПК України.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентовано главою 1 Розділу XIV ПК України.

Відповідно до пп. 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

До другої групи єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно абз. 1 та 7 пп. 298.2.3. п. 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; а також у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється ст. 177 ПК України.

Так, п. 177.1 ст. 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, зокрема, 18 відсотків.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності наведено у п. 177.4 ст. 177 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі спірним стало питання чи вважається діяльність із будівництва та продажу нерухомого майна, яка здійснювалась позивачем протягом 2016-2018 років підприємницькою діяльністю, та яким чином повинно бути оподатковано доходи від такого виду діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статті 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно ст. 42 Конституції України, кожний громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У постанові від 03.04.2019 року у справі 753/16525/16-ц Велика Палата Верховного Суду визначила співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця та їх правового статусу.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Слід зазначити, що фізична особа перебуваючи у статусі суб`єкта підприємницької діяльності може здійснювати договірні відносини від свого імені, як фізична особа, однак, таку діяльність слід відрізняти від підприємницької діяльності.

Статтею 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст.ст. 42, 43 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Отже, підприємницьку діяльність можна представити як сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації на ринку товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку. Прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань (п. 1 ст. 142 ГК України).

Таким чином, підприємницька діяльність особи має певні притаманні їй ознаки, які передбачають систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.

Контролюючим органом у ході проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та протягом 2016-2018 років здійснював систематичне будівництво та продаж нерухомого майна (садових будинків) у кількості 5 штук у 2016 році та 2 штуки у 2017 році.

Указані операції позивача підтверджені даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) поданих до ДПІ у м. Суми ГУ ДФС у Сумській області приватним нотаріусом Степаненко Т.І вх.№ 1161/інші від 19.02.2019 року, ОСОБА_4 вх.№ 6323/ФОП від 12.02.2019 року, ОСОБА_5 вх. № 6132/ФОП від 11.02.2019 року; договором купівлі - продажу від 24.10.2016 року зареєстрованим за № 1884, договором купівлі-продажу від 16.11.2016 року зареєстрованим за № 2006; договором купівлі - продажу від 14.09.2017 року зареєстрованим за № 984; договором купівлі-продажу від 14.01.2016 року зареєстрованим за № 18; договором купівлі-продажу від 15.02.2016 року зареєстрованим за № 257; договору купівлі-продажу від 04.05.2016 року зареєстрованим за № 845; договору купівлі-продажу садового будинку від 02.09.2016 року зареєстрованим за № 1562; даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця наданої до податкової інспекції 02.02.2018 року № 30396, податкової декларації платника єдиного податку зареєстрована у ДПІ м Суми ГУ ДФС у Сумській області № 30396 від 02.02.18 року сума задекларованого доходу складає 968285 грн.; податкової декларації платника єдиного податку зареєстрована у ДПІ м Суми ГУ ДФС

у Сумській області № 24394 від 07.02.2018 року;

Встановлена множинність фактів будівництва та продажу об`єктів нерухомого майна (за розглядуваний період продано 7 об`єктів нерухомого майна), систематичність такого продажу протягом двох років свідчить, на думку колегії суддів, про вчинення позивачем саме підприємницької діяльності як суб`єктом господарювання - підприємцем, з метою отримання прибутку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що діяльність позивача має всі ознаки підприємницької діяльності та не може розцінюватись як задоволення власних потреб саме як фізичної особи.

Оскільки позивачем фактично здійснювалась підприємницька діяльність, тому оподаткування доходів, отриманих за наслідками такої діяльності повинно відбуватись відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України.

Стосовно посилань позивача на те, що він не зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця за такими кодами діяльності купівля та продаж власного нерухомого майна (код ВЕД 68.10), що свідчить про не виникнення у нього обов`язку щодо подачі податкової звітності, сплати податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску та військового збору, а також на те, що податковий орган позбавлений можливості надавати фізичній особі статус фізичної особи-підприємця в обхід встановленої процедури, є необґрунтованим та не приймається до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

Так, у перевіряємий період позивач уже мав статус фізичної особи-підприємця. Основними видами економічної діяльності позивача в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. За вказаним видом економічної діяльності позивач зареєструвався як платник другої групи єдиного податку.

Проте, упродовж 2016-2018 років позивач здійснював інші види підприємницької діяльності. Так, в силу абз. 7 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платник єдиного податку зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Статтею 177 ПК України врегульовано оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (п. 177.1 ст. 177 ПК).

Буквальне тлумачення заголовку ст. 177, норми п. 177.1 цієї статті свідчить, що встановлені цією нормою правила оподаткування, зокрема щодо ставки, застосовуються за одночасної наявності таких умов: 1) дохід отримано фізичною особою-підприємцем; 2) дохід отримано від провадження господарської діяльності.

За визначенням ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб`єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України, зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до положень статей 1, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) фізична особа, яка має намір стати підприємцем, подає документи для державної реєстрації фізичної особи підприємцем відповідно до переліку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 9 ст. 4 Закону № 755-IV).

Отже, фізичні особи можуть уважатися суб`єктами господарювання тільки за умови здійснення ними господарської діяльності і реєстрації їх як підприємців. Саме з моменту реєстрації підприємцем особа набуває відповідний правовий статус.

Здійснювана позивачем діяльність має ознаки, притаманні господарській діяльності з огляду на її систематичний характер впродовж 2016 - 2018 років, обсяги збудованих позивачем садових будинків з метою подальшого продажу. Ці обставини дали суду підстави для кваліфікації отриманого позивачем доходу як доходу від здійснення господарської (підприємницької) діяльності, а відтак і для застосування до отриманого доходу правил оподаткування, встановлених ст. 177 ПК. Тобто для застосування таких правил необхідна ще така умова, як отримання доходу фізичною особою-підприємцем, що, як зазначено вище, презюмує реєстрацію особи підприємцем відповідно до Закону № 755-IV.

З огляду на викладене посилання позивача на те, що він міг займатись вказаними податковим органом в акті перевірки видами діяльності як фізична особа-підприємець лише у раз реєстрації вказаних видів діяльності за КВЕД є безпідставним.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснював діяльність, яка за своїми характерними рисами є підприємницькою. За таких обставин дохід, отриманий ним як фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності має оподатковуватись за правилами ст. 177 ПК України за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК України у розмірі 18 відсотків бази оподаткування.

У свою чергу, у ст. 162 ПК України визначено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 177.5 статті 177 ПК України визначено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Враховуючи зазначене, доходи, отримані ФОП ОСОБА_1 від здійснення господарської діяльності, починаючи з 01.01.2017 року, підлягають оподаткуванню на загальній системі оподаткування, порядок застосування якої встановлено ст. 177 ПК України.

Дохід ФОП ОСОБА_1 від діяльності отриманий в порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування у сумі 199964 грн., а саме від реалізації садових будинків згідно з договором купівлі - продажу від 24.10.2016 року зареєстрованим за № 1884 на суму 100021 грн. та договором купівлі-продажу від 16.11.2016 року зареєстрованим за № 2006 на суму 99943 грн., має оподаткуватись за ставкою 15% згідно абз.2) п.293.4 ст. 293 ПК України.

Отже єдиний податок який підлягає донарахуванню становить:199964 х 15% = 29994,60 грн., та відповідно застосована штрафна санкція 25%: 29994,60 х 25% = 7498,65 грн.

Колегія суддів зауважує, що платник зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Якщо не надано документи під час перевірки, то платник не позбавлений права надати такі і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Якщо посадова особа контролюючого органу відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих під час проведення перевірки, платник має право до закінчення перевірки надіслати такі безпосередньо до контролюючого органу. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Якщо до закінчення перевірки або у вказаний термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у платника на час складення такої звітності.

Означений висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 815/4831/13-а.

Судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано доказів надання контролюючому органу усіх первинних документів обліку, що посвідчують його витрати при здійсненні придбання, будування, продажу тощо означених вище садових будинків.

У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про те, що контролюючим органом обґрунтовано прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007231303 від 12.06.2019 року.

Зазначене вище порушення, що викладене у п. 2.1 акта перевірки, призвело до нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб.

Так, перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, відображеного в розділі III податкової декларації та додатку Ф-2 до декларації, було встановлено заниження суми валового доходу за 2017 рік на 123644 грн. та за 2018 рік на 515ф76,40 грн., яке відбулося внаслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п.п. 2.2.2 акту перевірки.

Сума валового доходу визначена на підставі поданої до податкової інспекції обов`язкової податкової звітності за 2017 рік та 2018 рік, а саме: податкової декларації платника єдиного податку, зареєстрованої у ДНІ м Суми ТУ ДФС у Сумській області № 30396 від 02.02.2018року, сума задекларованого доходу складає 968285 грн.; податкової декларації платника єдиного податку зареєстрована у ДПІ м Суми ГУ ДФС у Сумській області № 24394 від 07.02.2018року, сума задекларованого доходу складає 515176,40 грн.; договору купівлі-продажу садового будинку від 14.09.2017 року зареєстрованого за № 984 укладеного між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) вартістю 270359 грн. (оціночна вартість 270359 грн.). Відповідно до п.2 даного договору «Продаж зазначеного будинку, сторони за договором, здійснено за 270359 грн., які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф-2 до податкової декларації, встановлено відсутність документально підтверджених витрат за 2017 та 2018 роки.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в Ф-2 до податкової декларації, встановлено його заниження за 2017 року, на загальну суму 1238644 грн. та за 2018 року на суму 515176,40 грн.

Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на 1238644 грн. та за 2018 року на 515176,40 грн. відбулося внаслідок неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування у ці періоди, про що зазначено в п. 2.2.2 акту перевірки, що призвело до порушення п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п. 177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить вісімнадцять відсотків бази оподаткування.

Згідно з п. 177.1 ст. 177 ПК України, «доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу».

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПК України «Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця».

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України «До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.5. Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;

документально не підтверджені витрати.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження за 2017 року на 222955,92 гри. та за 2018 рік на 92731,75 грн.

Розрахунок податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік,

Валовий дохід за 2017 рік - 1238644 грн.;

Валові витрати за 2017 рік - 0,00 гри.;

Чистий дохід за 2017 рік 1238644 грн.;

Податок з доходів фізичних осіб за 2017 рік складає: 1238644 грн. х 18% = 222955,92 грн.

Всього підлягає донарахуванню податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік - 222955,92 гри.

Розрахунок податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік,

Валовий дохід за 2018 рік- 515176,40 грн.;

Валові витрати за 2018 рік - 0,00 гри.;

Чистий дохід за 2018 року - 515176,40 грн.;

Податок з доходів фізичних осіб за 2018 року складає: 515176,40 х 18% = 92731.76 грн.

Всього підлягає донарахуванню податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік - 92731,75 грн.

Таким чином з урахуванням порушень п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, п. 177.2 ст.177 ПК України приватному підприємцю контролюючим органом нараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 315687,68 грн., у тому числі по періодах: за 2017 рік на 222955,92 гри., за 2017 рік на 92731,75 гри.

На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007251303 від 12.06.2019 року.

Неправомірне перебування позивача на спрощеній системі оподаткування призвело до нарахування ФОП ОСОБА_1 військового збору, - порушення викладено у п. 2.8 акту перевірки.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 16 1 п. 10 р. 20 ПК України був платником військового збору.

За результатом проведеної перевірки сума його чистого доходу за 2017 року склала 1238644 грн., за 2018 року - 515176,40 грн.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку військового збору, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження на 26307,31 грн. у т.ч. за 2017 рік на 18579.66 грн. та 2018 рік на суму 7727,65 грн., чим порушено п.п. 163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, п.п. 16 1 п. 10 р.20 ПК України.

Згідно з п.п. 16 1 п. 10 р. 20 «Інші перехідні положення» ПК України « 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.»

Таким чином з урахуванням порушень п.п. 163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, п.п. 16 1 п.10 р.20 ПК України позивачу за результатами перевірки нараховано до сплати в бюджет військового збору з чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності в сумі 26307,31 гри., у т.ч. за 2017 рік на 18579,66 грн. та 2018 рік на суму 7727,65 грн.

На донараховану суму було застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007241303 від 12.06.2019 року.

Неправомірне перебування позивача на спрощеній системі оподаткування призвело до нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість, - порушення викладено у п. 2.6 акту перевірки.

Платником податку на додану вартість позивач зареєстрований не був.

З 01.04.2016 року по 31.12.2018 року позивач перебував па спрощеній системі оподаткування.

В період застосування спрощеної системи оподаткування, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року виручка позивача як платника єдиного податку склала 968285 грн. (що підтверджується даними податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця наданої до податкової інспекції 02.02.18 року № 30396), а також за результатами перевірки встановлено продаж садового будинку згідно з договором купівлі - продажу садового будинку від 14.09.2017 року зареєстрованим за № 984 укладеним між громадянином ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою ОСОБА_2 (покупець) вартістю 270359 грн. (оціночна вартість 270359грн.). Відповідно до п. 2 даного договору «Продаж зазначеного будинку, сторони за договором, здійснюють за 270359 грн., які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору. В зв`язку з чим загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1000000 грн., фактично склала 1238644 грн.

Згідно з п. 181.1. ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 183.1. ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.2. ст. 183 ПК України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які підлягають обов`язковій реєстрації платниками ПДВ. вважаються платниками цього податку, незалежно від того, чи подавали вони заяву на таку реєстрацію, чи ні.

Згідно з пп.«б» п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом, виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом.

Таким чином, приватний підприємець має нести відповідальність на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви про реєстрацію платником такого податку, тобто з 11 числа календарного місяця до дня прийняття рішення про припинення господарської діяльності.

Обов`язок нарахування та сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість винику позивача з 11.01.2018 року.

Відповідно, платником податку на додану вартість позивач мав бути з 11.01.2018 року.

Однак, за період з 11.01.2018 року по 31.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 0,00 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 11.01.2018 року по 31.12.2018 року встановлено їх заниження всього у сумі 103035 грн., - за грудень 2018 року.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податкового зобов`язання за грудень 2018 року на суму ПДВ - 103035 грн., в результаті порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, пп.«б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті не включення приватним підприємцем до складу податкового зобов`язання сум ГІДВ, з вартості товарів та послуг, реалізованих наданих у 2018 року.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за № 899/ФОП/18-28-13-03 від 01.02.2019 року відмовлено у наданні документів то дохід було визначено на підставі поданої звітності до податкової інспекції. Відповідно до п. 292.13 ст. 292 ПК України «Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 цього Кодексу».

Крім того слід зазначити, що відповідно до п.292.1 ПКУ «Доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Загальна вартість реалізованих (наданих) за 2018 рік товарів та послуг, склала 515176,40 грн., що підтверджується даними Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця наданої до податкової інспекції 07.02.19 року № 24394 ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з пп.«б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПК України «місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем, чи третьою особою; в)місце, де провадиться складання, монтаж, чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені».

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше;

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 , був зобов`язаний зареєструватись платником податку на додану вартість до 11.01.2018 року, він несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту за період з 11.01.201 8 року по грудень 2018 року.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.181.1 ст. 181, п. 183.1. п. 183.2, п. 183.10 ст.183, пп.«б» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, пп.200.1 ст.200 ПК України та заниження ПДВ на суму 103035 грн., у тому числі: грудень 2018 року в сумі 103035 гри.

На донараховану суму відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 25%, та винесено податкове повідомлення рішення № 0007221303 від 12.06.2019 року.

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0007291303 від 12.06.2019 року, яким застосована штрафна санкція 170,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 з метою отримання прибутку здійснював діяльність з будівництва садових будинків на власних земельних ділянках для подальшої реалізації за адресою: АДРЕСА_2 ; 18/2; 18/3; 16/5; 16/4; 20/5, що підтверджується листом Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Сумській області № 40-1018/329-19р. від 12.02.2019 року (вх.№ 4844/10 від 18.02.2019 року) щодо подання громадянином ОСОБА_1 повідомлення про початок будівництва та декларацій про готовність об`єкта до експлуатації.

Розділом VIII «Порядку обліку об`єктів оподаткування та об`єктів пов`язаних з оподаткуванням» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 визначено:

платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючим органам за основним місцем обліку у порядку встановленим цим розділом;

об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України;

якщо у платника відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати па облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність» подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

В порушення вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України форма 20-ОПП ФОП ОСОБА_1 до ДНІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області на вищевказані об`єкти оподаткування не подавалась.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПК України з мстою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку платника податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за місцезнаходженням таких об`єктів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню

Що стосується правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0007301303 від 12.06.2019 року, яким застосована штрафна санкція 510,00 грн., колегія суддів зазначає, що згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки».

ФОП ОСОБА_1 на письмовий запит ГУ ДФС у Сумській області за №899/ФОП/18- 28-13-03 від 01.02.2019 року відмовлено у наданні документів, крім того у Повідомленні від 21.03.2019 року № 106 про початок перевірки яке отримано ОСОБА_1 28.03.2019 року зазначено про необхідність надання під час проведення перевірки всіх необхідних документів, що підтверджують, дані податкових декларацій, а також книги обліку доходів, первинні та інші документи, які використовувались у податковому обліку.

У зв`язку з ненаданням на перевірку у повному обсязі первинних документів (а саме: видаткових накладних на реалізацію товарів, рахунків, видаткових накладних на придбання товару, ТТН, договорів з постачальниками/покупцями, контрактів, банківських виписок та інше), проведеною перевіркою встановлено порушення платником податків п.44.1, п.44.3, п.44.5, .п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї етапі, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судами встановлено, що позивачем не надано жодного документального доказу у підтвердження здійснення ним витрат.

Позивач не скористався передбаченим статтею 44 ПК України правом надання відповідних документів у підтвердження понесених витрат ні до закінчення перевірки, ні при поданні заперечень на акт перевірки.

Крім того, згідно п.121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Так, позивачем ані під час проведення перевірки, ані після її проведення, не надано будь-яких первинних документів, підтверджуючих витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності платником податків - фізичною особою - підприємцем, про що складений акт № 526/18-28-13-03/3274921352/111 від 14.05.2019 року, колегія суддів вважає правомірним застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій в сумі 510 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0019661306.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 10.11.2022 року у справі № 540/1694/19.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом правомірно та обґрунтовано, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги, скасовує судове рішення та приймає нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1 і 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 11 травня 2023 року.


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.05.2023
Оприлюднено	15.05.2023
Номер документу	110800553
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Мельнікова Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.05.2023 по справі 480/3924/19ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —480/3924/19

Постанова від 02.05.2023

Постанова
від 02.05.2023 по справі 480/3924/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД