Ухвала

від 11.05.2023 по справі 815/6168/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 травня 2023 р. Справа № 815/6168/14

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення до суду.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, діючій на момент звернення із позовом до суду) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції на час подачі позову) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції ухвалена 10.12.2014 року, а апеляційну скаргу апелянтом подано 21.04.2023 року, тобто із суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що апелянту було відомо про факт наявності постанови суду та її висновків зі слів представника, однак він не знав про обґрунтування, з яких виходив суд і повний текст рішення йому став відомий лише при ознайомленні із матеріалами справи 21.04.2023 року.

Розглянувши заявлене клопотання на наведені в ньому доводи, суд приходить до наступного.

Статею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з цим, суд наголошує, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року по справі №815/6168/14 оприлюднено 19.12.2014 року, отже із повним текстом постанови, яка оскаржується, апелянт мав змогу ознайомитися з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 19.12.2014 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо зазначається апелянтом в своїй скарзі, ОСОБА_1 був обізнананий про існування судового провадження у справі №522/8812/22, зокрема позивач 28.10.2014 року самостійно подав позовну заяву, 08.12.2014 року заявляв клопотання про розгляд справи без його участі, а 12.04.2017 року, тобто після прийняття судом рішення по суті позовних вимог, подавав клопотання про ознайомлення його представника з матеріалами судової справи.

Суд констатує, що апелянтом не зазначено та належними доказами не підтверджено існування непереборних обставин, що унеможливили особисте ознайомлення апелянта зі змістом оскаржуваного судового рішенням у більш стислий термін ніж вісім років, зокрема, через ЄДРСР, шляхом ознайомлення з матеріалами справи, звернення до суду із заявою про видачу копії судового рішення тощо.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що цікавитися станом відомих судових проваджень повинні саме сторони справи, котрими в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України), а тому посилання заявника на неналежне виконання його адвокатом своїх обов`язків не можна вважати поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

При цьому, безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Отже, доводи скаржника щодо пропущення строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року, викладені в клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08 листопада 2021 року по справі №910/7529/20, від 18 листопада 2021 року по справі №760/21469/16-ц, від 08 лютого 2022 року у справі №420/4448/19, від 27 червня 2022 року у справі №921/328/21, від 17 листопада 2022 року у справі №910/1070/21.

Щодо доводів скаржника про неотримання копії оскаржуваної постанови в паперовому виді, слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, копія постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року направлялась судом засобами поштового зв`язку на адресу позивача: " АДРЕСА_1 ", - що відповідає адресі ОСОБА_1 , зазначеній ним в позовній заяві. Водночас, конверт із рекомендованим повідомлення про вручення повернувся на адресу суду першої інстанції.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постановах від 25.06.2021 року по справі № 420/1520/20, від 28.09.2021 року по справі № 420/3722/20, від 11.08.2022 року по справі № 916/514/21, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена положеннями КАС України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то потрібно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

При цьому, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За даних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших причин для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження існування таких причин, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі якщо заяву не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом неповажними то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя:Лук`янчук О.В.