Постанова

від 10.05.2023 по справі 640/32891/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32891/21 Головуючий у І інстанції - Кузьменко В.А.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» про надання дозволу на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м.Києві звернулось до суду з даним позовом, в якому просило надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 56/26-15-17-02-17 від 27.04.2018, з метою погашення усієї суми податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ «Будконстракшн», проте, суму узгоджених зобов`язань не сплачено.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у м. Києві не вжило всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ «Будконстракшн» та не довело наявність правових підстав для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позові.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно з інформацією ГУ ДПС у м. Києві про податковий борг від 12.08.2021 № 32098/5/26-15-13-05-19 за ТОВ «Будконстракшн» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 132 629, 13 грн та з податку на прибуток у розмірі 938 943, 93 грн, загальний розмір 3 071 573, 06 грн.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Так, підпунктом 20.1.341 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (ст. 89 ПК України).

Таким чином, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пункт 89.5 статті 89 ПК України передбачає, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно п. 93.4 ст. 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

За правилами п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пункт 95.4 статті 95 ПК України визначає, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Податковий кодекс України визначає черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку здійснюються заходи стягнення коштів з рахунків платника податків, потім стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, і лише у разі недостатності коштів проводиться стягнення за рахунок майна платника податку, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків або стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі справа №1340/4871/18.

Судом установлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві сформувала податкову вимогу від 23.07.2015 №1393-23, згідно з якою сума податкового боргу відповідача складає 4 830, 24 грн.

Вказана податкова вимога вручена представнику відповідача 12.08.2015, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.07.2015 №1393-23 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна відповідача у податкову заставу.

На підставі цього рішення податковий керуючий ОСОБА_1 провів опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «Будконстракшн», а саме: «МАРКА: КРАЗ. МОДЕЛЬ: 6510. Рік вип.: 1995 Колір: БЕЖЕВИЙ. № шасі: НОМЕР_3. ДНЗ НОМЕР_1 , свідоцтво НОМЕР_2 від 21.09.2011».

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкова застава зареєстрована 27.04.2018.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016 у справі №826/5605/16 за позовом ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві до ТОВ «Будконстракшн» про стягнення коштів, яка набрала законної сили, частково задоволено позов та стягнуто з рахунків відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 965 122, 29 грн.

Позивач зазначає, що ним оформлювались інкасові доручення з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків, проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання таких доручень, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника.

Як зазначає позивач, вжиті ним заходи стягнення не призвели до погашення податкового боргу, а тому, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Разом з тим, з наданих апелянтом копій інкасових доручень вбачається, що вони були повернуті без виконання, у зв`язку з відсутністю в банку рахунку платника вказаного в інкасових дорученнях.

Також, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували вжиття позивачем або його правопопередниками усіх вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу ТОВ «Будконстракшн».

Зокрема, у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували інформацію про усі відкриті рахунки ТОВ «Будконстракшн» у банках чи інших фінансових установах.

При цьому, судом першої інстанції правильно не прийнято в якості доказу надану позивачем роздруківку зі списком рахунків відповідача у банках, оскільки вказана роздруківка не містить назви, реквізитів та підпису уповноваженої особи, що унеможливлює встановити її походження.

Також, позивач не надав суду належних та допустимих доказів здійснення заходів щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова