Постанова

від 10.05.2023 по справі 461/6736/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/6736/22 пров. № А/857/5090/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Зубачик Н.Б. у м. Львові, у справі №461/6736/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Закарпатської митниці №0916/30500/22 від 02 листопада 2022 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки він не мав жодного умислу на зменшення розміру митних платежів. Усі характеристики транспортних засобів, в тому числі і рік їх виготовлення, цілком правомірно базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що в оскаржуваній постанові містяться суперечливі формулювання стосовно того, в чому саме полягає склад адміністративного правопорушення чи в зазначенні неправдивих відомостей стосовно року виготовлення транспортних засобів чи дати їх першої реєстрації. Крім того, наголошує, що про розгляд справи його не повідомлено і справа розглядалася у його відсутності.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Закарпатська митниця подала апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано положень Митного кодексу України щодо обов`язку декларанта ОСОБА_1 перевірити достовірність відомостей про роки виготовлення транспортних засобів. Вказує, що при підготовці та поданні до митного оформлення МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020, МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020, МД ІМ40ДЕ UA3 0160/2020/022965 від 12.06.2020, МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020 та МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020, ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортних засобів, що призвело до зменшення розміру митних платежів, чим вчинено правопорушення, яке передбачене ст.485 МК України.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник скаржника під час апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників учасників справи, проаналізувавши письмові докази, що є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, 02 листопада 2022 року, в.о. начальника Закарпатської митниці - начальником управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Тарнавським Ю.М. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0916/30500/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 8610627,93 грн.

З вказаної постанови вбачається, що Державне бюро розслідувань України листами від 16.05.2022 №№10-5-03-03-6559 та 10-5-03-03-6561 повідомило Закарпатську митницю Державної митної служби України про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000919 від 11.11.2020.

В ході цього досудового розслідування встановлено, що окремими суб`єктами ЗЕД, зокрема ПП «Олюр Глобал» та ТОВ «Львівброкгруп» здійснюється переміщення та митне оформлення товарів «Вантажні транспортні засоби б/в» в митному режимі імпорт з можливим порушенням митного законодавства.

Закарпатською митницею Державної митної служби України проведено перевірку з використанням баз даних АСМО «Інспектор», якою встановлено, що протягом лютого - вересня 2020 року ПП «Олюр Глобал» через керівника ТОВ «Львівброкгруп», уповноваженого на роботу з митницею, ОСОБА_1 на митний пост «Мукачево» Закарпатської митниці Держмитслужби були подані митні декларації та документи, необхідні для митного контролю та випуск у вільний обіг транспортних засобів бувших у використанні, а саме:

10.02.2020 - МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020, рахунок-фактуру від 04.02.2020 №200204.22, CMR від 04.02.2020 б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 31.01.2020 № НОМЕР_1 , доручення від 04.02.2020 №D1580826611, яким ПП «Олюр Глобал» уповноважує ОСОБА_2 транспортувати та здійснити митне оформлення транспортного засобу вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, календарний рік виготовлення: 2015;

17.02.2020 - МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020, рахунок-фактуру від 12.02.2020 №200212.15-VER/OLR, CMR від 12.02.2020 б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 31.01.2020 № НОМЕР_3 , доручення від 12.02.2020 № D1581414552, яким ПП «Олюр Глобал» уповноважує ОСОБА_2 транспортувати та здійснити митне оформлення транспортного засобу вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер шасі НОМЕР_4 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, календарний рік виготовлення: 2015;

12.06.2020 - МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/022965 від 12.06.2020, рахунок-фактуру від 28.05.2020 №200528.1-VER/OLR, CMR від 28.05.2020 б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.05.2020 № НОМЕР_5 , доручення від 28.05.2020 № D1590649572, яким ПП «Олюр Глобал» уповноважує ОСОБА_3 транспортувати та здійснити митне оформлення транспортного засобу вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер шасі НОМЕР_6 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см. календарний рік виготовлення: 2015;

29.09.2020 - МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020, рахунок-фактуру від 29.05.2020 №200925.49-VER/OLR, CMR від 25.09.2020 б/н, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.09.2020 № ZBI 195700722, від 22.09.2020 № НОМЕР_7 , на транспортний засіб вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі «TGX», номер шасі НОМЕР_8 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, календарний рік виготовлення: 2015;

29.09.2020 МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020, рахунок-фактуру від 19.05.2020 №200919.51-VER/OLR, CMR від 19.09.2020 б/н, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17.09.2020 № ZBI195700510, від 17.09.2020 № НОМЕР_9 , доручення від 19.09.2020 №D16001437063, яким ПП «Олюр Глобал» уповноважує ОСОБА_4 транспортувати та здійснити митне оформлення транспортного засобу вантажного автомобіля - рефрижератора марки «MAN» моделі «TGS», номер шасі НОМЕР_10 ;тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12419 см3, календарний рік виготовлення: 2015.

Відправником вказаних вище транспортних засобів виступало іноземне підприємство «VERMICEL RESOURCES LP» (196 RoseStreet, Suite 3, Edinburgh, EH 2 4AT, Scotland, United Kindom), а одержувачем - приватне підприємство «Олюр Глобал».

Вказані вище транспортні засоби були випущені у вільний обіг зі сплатою необхідних митних платежів, а саме: за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020 сплачено мито - 15335.74 грн., акциз - 11026.31 грн., ПДВ - 85986.81 грн.; за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020 сплачено мито - 35767.44 грн., акциз - 10858.12 грн., ПДВ - 80859.99 грн.; за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/022965 від 12.06.2020 сплачено мито - 37715.38 грн., акциз - 12365.42 грн., ПДВ - 85446.91 грн.; за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020 сплачено мито - 39645.12грн., акциз - 13539.70 грн., ПДВ - 89927.20 грн.; за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020 сплачено мито - 52860.16 грн., акциз - 13539.70 грн., ПДВ - 119000.29 грн.

Окрім того, з постанови про порушення митних правил №0916/30500/22 вбачається, що митницею отримано інформацію від офіційного дочірнього підприємства заводу-виробника «MAN Truckand Bus Ukraine» про невідповідність інформації про дату першої реєстрації вищевказаних транспортних засобів, яка міститься у митних деклараціях, реєстраційних та товаросупровідних документах на транспортні засоби.

Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД було здійснено розрахунок митних платежів з врахуванням календарного року випуску транспортних засобів, за наступними деклараціями: МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/022965 від 12.06.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020, та встановлено, що загальна сума недобору митних платежів за вищевказаними митними деклараціями становить 2 870 209.31 грн., в тому числі акциз - 2 391 841.08 грн., ПДВ - 478 368.23 грн.

Таким чином, митний орган прийшов до висновку, що ОСОБА_1 при підготовці та поданні до митного оформлення МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020, МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020, МД ІМ40ДЕ UA3 0160/2020/022965 від 12.06.2020, МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020 та МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020 вчинені протиправні дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортних засобів, що призвело до зменшення розміру митних платежів.

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Суд зазначив, що відповідачем не доведено, що заявлення ОСОБА_1 в митних деклараціях відомостей щодо календарного року виготовлення транспортних засобів було здійснено умисно, оскільки не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів як обставин неправдивості відомостей, так і умислу ОСОБА_1 на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині 2 статті 19 КонституціїУкраїни та частині 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України (далі - МК України), в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З цієї норми висновується, що для притягнення до відповідальності на підставі статті 485 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, доведення вини у формі прямого умислу, а також доведення наявності в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно неможливо заявити неправдиві відомості.

Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта на вчинення такого посягання на охоронювані законом суспільні відносини, зокрема, у даному випадку, на визначений законом порядок сплати податків та зборів.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі №553/1435/17, від 10 грудня 2020 року у справі № 569/16120/15-а, від 15 червня 2021 року у справі №521/13374/16-а.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини 5, 6 статті 264 МК України).

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

Відповідно до ч. 3ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Частинами 1, 2ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, з об`єктивної сторони склад порушення митних правил за ст. 485 МК України характеризується вчиненням дій, а з суб`єктивної наявністю вини особи з умислу або необережності. Крім того, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме, ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює подання митному органу неправдивих відомостей чи документів, що їх містять, необхідних для визначення митної вартості товару.

Як вже було зазначено, положення ст. 485 Митного кодексу України закріплюють необхідність для притягнення декларанта до відповідальності доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини особи у формі прямого умислу, а також доведення того, що особа, яка надала неправдиві відомості у митній декларації, зробила це з метою ухилення від сплати податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року (справа № 640/7258/17), від 06.06.2018 року (справи № 607/1866/17 та № 607/2391/17) та від 24.12.2020 року (справа № 461/3117/17).

Апеляційний суд наголошує, що згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в межах спірних правовідносин доведенню відповідачем Закарпатською митницею, підлягають як обставини заявлення ОСОБА_1 в митних деклараціях неправдивих відомостей про транспортні засоби, зокрема, рік їх виготовлення, так і наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру та особливої мети.

Як встановлено судом першої інстанції, 31.10.2019 між ТОВ «Львівброксервіс» (виконавцем), директором котрої є позивач ОСОБА_1 та ПП «ОЛЮР ГЛОБАЛ» (замовником) укладено договір-доручення №31-10/19 на надання митно-брокерських послуг.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору виконавець зобов`язується представляти інтереси замовника в митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, чи якими замовник має право розпоряджатися. Замовник зобов`язаний надавати всі необхідні документи та необхідну інформацію для митного оформлення товару, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2. вказаного договору передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що заявлені у наданих документах, несе замовник.

На виконання договору, у зв`язку з необхідністю митного оформлення 5 транспортних засобів: вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер шасі НОМЕР_11 ; вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер шасі НОМЕР_4 ; вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі « 26.440 6X2-2 LL», номер шасі НОМЕР_6 ; вантажного автомобіля - контейнеровозу марки «MAN» моделі «TGX», номер шасі НОМЕР_8 ; вантажного автомобіля - рефрижератора марки «MAN» моделі «TGS», номер шасі НОМЕР_10 замовник - ПП «ОЛЮР ГЛОБАЛ» надав брокерській компанії ТОВ «Львівброксервіс» наступні документи - свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (бріфи), CMR, рахунки-фактури.

Закарпатська митниця визнає, що роки виготовлення транспортних засобів, зазначені у доданих до митних декларацій свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (бріфах), CMR, рахунках-фактурах збігаються з роком виготовлення транспортних засобів, зазначених у митних деклараціях.

З вищенаведеного вбачається, що отримані ОСОБА_1 від замовника ПП «ОЛЮР ГЛОБАЛ» для здійснення декларування транспортних засобів документи містили об`єктивні, документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню, про технічні характеристики транспортних засобів, в тому числі, і рік їх виготовлення (2015 ).

Ці обставини підтверджуються також і тим, що митні декларації були прийняті Закарпатською митницею, на їх підставі здійснено митне оформлення транспортних засобів і транспортні засоби випущені у вільний обіг, а отже будь-яких сумнівів в об`єктивності даних, зазначених у митних деклараціях, у митного органу не було.

Апеляційний суд звертає увагу, що всі характеристики спірних транспортних засобів, зазначені позивачем, як особою, уповноваженою на декларування, у митних деклараціях, в тому числі, й роки їх виготовлення, ґрунтувались виключно на даних, що зазначені у документах, наданих ОСОБА_1 замовником- ПП «ОЛЮР ГЛОБАЛ» і підстав сумніватися в об`єктивності цих даних у позивача не було.

Таким чином, вищенаведені встановлені судом першої інстанції обставини не дають підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 , як уповноважена особа декларанта ПП «ОЛЮР ГЛОБАЛ», при здійсненні декларування транспортних засобів, зокрема, при зазначенні року виготовлення транспортних засобів у митних деклараціях МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/006221 від 10.02.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/007352 від 17.02.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/022965 від 12.06.2020; МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054333 від 29.09.2020; за МД ІМ40ДЕ UA30160/2020/054320 від 29.09.2020 усвідомлював чи передбачав протиправний характер своїх дій і робив це з метою звільнення від сплати податків, що спростовує доводи апелянта про наявність умислу на вчинення порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем в межах спірних правовідносин свого обов`язку щодо доказування правомірності прийнятої ним постанови виконано не було.

Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом суб`єктивної сторони порушення митних правил, за які передбачена відповідальність за ст. 485 МК України, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд першої інстанції, на переконання суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, а, отже, не доведено, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення транспортних засобів, було здійснено умисно, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру і на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 повинен був переконатись у вірності даних щодо календарних дат виготовлення транспортних засобів, оскільки підстав для виникнення сумнівів у позивача щодо цих обставин не встановлено і не зазначено таких обставин Закарпатською митницею.

Також колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваній постанові містяться суперечливі формулювання стосовно того, в чому саме полягає склад адміністративного правопорушення у зазначенні неправдивих відомостей про «дату першої реєстрації» (що зазначено на арк. 3 оскаржуваної постанови) чи «року виготовлення» транспортних засобів (арк. 5 даної постанови).

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, вона винесена без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

В наведеній нормі законодавцем чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

При цьому, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, наведеній у постановах від 29.08.2019 року у справі № 461/7815/16-а, від 26.01.2021 р. у справі № 444/1667/16-а, від 06.02.2020 року у справі № 679/2278/15-а, та є обов`язковими для застосування судами.

Відомості про направлення копії протоколу і повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи відповідно до вимог частин першої, другої, четвертої статті 526 Митного кодексу в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи відповідачем не надані.

Таким чином, колегія суддів вказує, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

При обґрунтуванні цієїпостанови апеляційним судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 286, 272, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2023 року у справі №461/6736/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11 травня 2023 року