Постанова

від 11.05.2023 по справі 640/18756/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/18756/21

адміністративне провадження № К/990/31488/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/18756/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Будсервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко В. А.) від 07 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Мельничук В. П., Кучма А. Ю., Лічевецький І. О.) від 25 серпня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Будсервіс» (далі - ТОВ «Трейд-Будсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

-податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року № 00261420704 та № 00261390704;

-податкову вимогу від 24 травня 2021 року № 0029274-1303-2659;

-рішення про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року № 0029274-1303-2659.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем за результатами перевірки, яка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку її проведення. Свої доводи позивач аргументує тим, що ТОВ «Трейд-Будсервіс» не було повідомлене про призначення перевірки в період з 29 січня 2021 року по 04 лютого 2021 року та, відповідно, не мало можливості надати пояснення та первинні документи.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 квітня 2021 року № 00261420704 та № 00261390704.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 24 травня 2021 року №0029274-1303-2659.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 24 травня 2021 року № 0029274-1303-2659.

Стягнуто на користь ТОВ «Трейд-Будсервіс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 листопада 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління ДПС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048)» від 15 січня 2021 року № 321-п, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з поданням ТОВ «Трейд-Будсервіс» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн за листопад 2020 року, визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048, місцезнаходження: 04116, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, вересень 2020 року. Перевірку провести з 18 січня 2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

9. 18 січня 2021 року відповідачем видано головному державному ревізору-інспектору Олені Григоренко та головному державному ревізору-інспектору Олені Трухно направлення на перевірку № 497/26-15-07-04-01 та № 491/26-15-07-04-01.

10. Вказаними інспекторами, з метою вручення наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048)» від 15 січня 2021 року № 321-п та пред`явлення направлень на проведення перевірки, здійснено виїзд на податкову адресу позивача, а саме: м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10.

11. Під час обстеження податкової адреси встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Трейд-Будсервіс» за місцезнаходженням у зв`язку з чим вручення наказу про проведення перевірки та пред`явлення направлень є неможливим. На підставі наведеного було складено Акт про відсутність посадових осіб ТОВ «Трейд-Будсервіс» за місцезнаходженням (податковою адресою) від 18 січня 2021 року № 63/26-15-07-04-01.

12. Не скасовуючи наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048)» від 15 січня 2021 року № 321-п, та без внесення змін до нього відповідачем 19 січня 2021 року прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки «Трейд-Будсервіс» (код 40036048)» № 531-п.

13. 25 січня 2021 року Відповідачем сформовану Повідомлення № 44/26-15-07-04-01, яким відповідач, зокрема просив позивача надати усі наявні документи по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за періоди, у яких виникло від`ємне значення з податку на додану вартість, а саме - квітень, листопад 2020 року: договори, згідно яких платником було придбано та реалізовано товари/роботи/послуги (у разі укладання правочину в усній формі надати письмові пояснення); рахунки-фактури, акти виконаних робіт/наданих послуг; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати; оборотно-сальдові відомості загальні помісячно, оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311. 10, 15, 20, 23. 26, 28, 31, 36, 37, 63, 68, 70, 90,92, 93, 94, 79; надати письмові пояснення щодо причини виникнення від`ємного значення; інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, чисельність працюючих, середню заробітну плату, штатний розпис ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048), договори, укладені на оренду офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням, у разі наявності власних офісних та складських приміщень надати первинні документи, що підтверджують право власності на такі приміщення; копії протоколів (наказів) про призначення на посаду директора, головного бухгалтера ТОВ «Трейд-Будсервіс» (код 40036048); копії паспорта (1-2 сторінки, прописка або реєстрація); копії довідок про ідентифікаційний номер; довідки про заробітну плату; наказ про облікову політику; затверджений табель та графік робочого часу офісу за період, що перевіряється.

14. На підставі зазначеного наказу від 19 січня 2021 року № 531-п Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за листопад 2020 року, за результатами якої складено акт від 11 лютого 2021 року № 11483/26-15-07-04-01/40036048, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Трейд-Будсервіс» пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного податкового періоду на суму 1 545 729 грн, та занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 584 154 грн за листопад 2020 року.

15. На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2021 року:

- № 00261420704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 230 193 грн, з яких 6 584 154 грн нараховано за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 1 646 039 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 00261390704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 545 729,00 грн.

16. У зв`язку із несплатою суми грошового зобов`язання Головне управлінням ДПС у м. Києві сформувало податкову вимогу від 24 травня 2021 року № 0029274-1303-2659 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 8 230 193 грн.

17. 24 травня 2021 року відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 0029274-1303-2659.

18. Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті за наслідками перевірки, яка проведена відповідачем за відсутності підстав для її проведення.

20. Такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що на момент початку перевірки 29 січня 2019 року позивачу не було вручено копії наказу Головного управління ДПС про проведення документальної невиїзної перевірки від 19 січня 2021 року № 531-п та повідомлення від 25 січня 2021 року № 44/26-15-07-04-01, а тому у відповідача не було підстав для проведення перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки від 11 лютого 2021 року № 11483/26-15-07-04-01/40036048.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

23. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11 червня 2020 року по справі № 823/1606/17 та від 12 серпня 2021 року по справі № 640/3605/19.

24. Скаржник наголошує, що позивач по даній справі повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу від 19 січня 2021 року № 531-п та повідомленням від 25 січня 2021 року № 44/26-15-07-04-1, що направлені платнику податків на податкову адресу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 03151 246937495, який повернувся відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

25. На переконання скаржника, наказ та повідомлення про проведення невиїзної перевірки, які є індивідуальними нормативно-правовими актами та мають конкретну дату виконання, чинність обмежені строком та термінами, визначеними у таких документах, що унеможливлює застосування пункту 42.5 статті 45 ПК України до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що застосування пункту 42.5 статті 45 ПК України можливе виключно до відносин, які стосуються направлення податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи рішення про результати розгляду скарги.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

27. Як свідчать матеріали справи однією з підстав позову щодо протиправності спірних рішень становлять обставини стосовно порядку проведення податкової перевірки Товариства. На думку позивача, той факт, що Товариство не отримувало копію наказу та повідомлення про проведення перевірку, свідчить про протиправність проведення податкової перевірки, тому прийнятий за її результатами акти індивідуальної дії підлягають скасуванню.

28. Згідно з правовою позицією, що висловлена колегією суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18, адміністративне провадження № К/9901/25669/19), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

29. У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

30. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

31. Встановлене статтями 75- 81 ПК України правове регулювання визначає певні обов`язкові умови, за наявності яких перевірка може вважатися такою, що проведена належним чином.

32. Згідно з пунктами 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

33. З системного аналізу зазначених норм ПК України випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

34. Так, пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Підпунктом 1.4.2 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року № 22 (далі - Методичні рекомендації), встановлено, що з метою дотримання вимог статті 77 та 79 розділу II Кодексу підрозділи органу державної фіскальної служби, які очолюють здійснення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку платнику податків (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення.

Указаним підпунктом Методичних рекомендацій також роз`яснено контролюючому органу, що з метою дотримання вимог Кодексу та прав платників податків доцільно забезпечити завчасне надіслання (вручення) повідомлень про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

35. Як встановлено матеріалами справи, позапланова перевірки була проведена відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19 січня 2021 року № 531-п та повідомлення про проведення перевірки від 25 січня 2021 року №44/26-15-07-04-01 Копія наказу та письмове повідомлення про проведення такої перевірки були направлені відповідачем на юридичну адресу товариства (04116, м. Київ, пров. Тбіліський, буд. 4/10) рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25 січня 2021 року. Однак, вказані документи не були отримані позивачем та повернулися до Головного управління ДПС у м. Києві із відміткою «повернення за закінченням строку зберігання».

36. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

37. У постановах від 11 червня 2020 року по справі № 823/1606/17 та від 12 серпня 2021 року по справі № 640/3605/19, на які Головне управління ДПС у м. Києві посилається в касаційній скарзі, Верховний Суд застосував норми статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстава позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій факту повернення за закінченням терміну зберігання поштою наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки, направленого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що наказ був надісланий контролюючим органом в порядку, встановленому законом.

38. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17, від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18, але не виключно.

39. Переглядаючи судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, Суд ураховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17.

40. Так, Верховний Суд вказав, що у пункті 42.2. ст.42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

41. Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

42. Жодних застережень з приводу дати отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення статті 42 та 79 ПК України не містять.

43. Ураховуючи викладене, колегія суддів при розгляді справи № 812/821/17 погодила висновок судів про те, що дії контролюючого органу з проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу № 322 від 26 травня 2017 року є правомірними.

44. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

45. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин щодо факту вручення позивачу копії наказу та повідомлення про проведення перевірки датою, яка відповідає відмітці пошти про повернення поштової кореспонденції за закінченням терміну зберігання, суд апеляційної інстанції застосував норми пункту 42.2 статті 42 та пункту 79.2 статі 79 ПК України інакше, ніж Верховний Суд.

46. Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом неодноразово приймались рішення по проведенню перевірки позивача та вживались заходи з їх проведення і отримання відповідних документів, проте поведінка позивача свідчить про ухилення від здійснення таких перевірок внаслідок відсутності його посадових осіб за місцезнаходженням позивача, ухиленні від отримання поштової кореспонденції від Головного управління ДПС у м. Києві щодо призначеної перевірки.

47. При цьому застосування Верховним Судом норм пункту 79.2 статті 79 ПК у постановах від 06 серпня 2019 року по справі № 520/8681/18, від 12 серпня 2020 року по справі № 160/2116/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19 та від 27 січня 2022 року у справі № 320/3979/20, правові висновки яких застосували суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, є інакшими, оскільки інші висновки щодо оцінки підстав та порядку проведення документальної перевірки зроблені відповідно до встановлених у цих справах обставин, які не подібні обставинам, встановленим судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі, в якій здійснюється касаційний перегляд.

48. Необґрунтованим є також посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 25 січня 2015 року у справі №21-425а14, оскільки правовідносини щодо порядку ознайомлення та вручення наказу на перевірку, яким надано правову оцінку, виникли в 2011 році. Норми ПК України з 2011 року суттєво змінилися. Останні зміни, що стосувалися саме порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та порядку належного вручення документів платнику податків, були внесені Законом України № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» і набули чинності з 01 січня 2017 року.

49. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника у касаційній скарзі щодо підстав касаційного оскарження знайшли своє підтвердження. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про протиправність документальної позапланової перевіри та її наслідків.

50. Згідно із статтею 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

51. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

52. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

54. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає частковому задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі № 640/18756/21 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов