Ухвала

від 10.05.2023 по справі 585/1032/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 585/1032/22

провадження № 61-6906ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Роменської міської ради Сумської області на постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради Сумської області, Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко, третя особа - Роменський міський голова Сумської області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови Роменської міської ради Сумської області від 02 травня 2022 року за № 95-ОС «Про звільнення з посади директора Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко ОСОБА_1 », яким її було звільнено з посади директора Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко з 03 травня 2022 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити її на посаді директора Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко з 03 травня 2022 року; стягнути з Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко на її користь середній заробіток, обрахований за період з 03 травня 2022 року по день ухвалення судового рішення та 26 253,45 грн у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Постановою Сумського апеляційного суду від 28 березня 2023 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Роменського міського голови Сумської області ОСОБА_2 від 02 травня 2022 року № 95-ОС «Про звільнення з посади директора Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко з 03 травня 2022 року.

Стягнено з Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко на користь ОСОБА_1 96 059,08 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 03 травня 2022 року по день ухваленого судового рішення, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

04 травня 2023 року Роменська міська рада Сумської області засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у вказаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн), справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі №490/3222/22 (провадження № 61-3090ск23), від 02 березня 2023 року у справі № 450/1611/21 (провадження № 61-1532ск23), від 13 січня 2023 року у справі № 758/2525/21 (провадження № 61-13190ск22), від 10 січня 2023 року у справі № 295/5735/21 (провадження № 61-13076ск22), від 19 грудня 2022 року у справі № 686/22160/21 (провадження № 61-12059ск22), від 07 грудня 2022 року у справі № 950/1546/21 (провадження № 61-11724ск22), від 05 грудня 2022 року у справі № 703/2380/21 (провадження № 61-11816ск22), від 02 грудня 2022 року у справі № 185/2461/22 (провадження № 61-11508ск22), від 10 листопада 2022 року у справі № 127/55/22 (провадження № 61-10962ск22).

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Роменської міської ради Сумської області на постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради Сумської області, Роменського центру комплексної реабілітації для дітей (осіб) з інвалідністю імені Наталії Осауленко, третя особа - Роменський міський голова Сумської області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров