Постанова

від 11.05.2023 по справі 583/2363/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м.Суми

Справа №583/2363/21

Номер провадження 22-ц/816/451/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І. ,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сенчі Олега Олександровича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 24січня2022року у складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого виготовлено 24 січня 2022 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІН", треті особи: Охтирська міська державна нотаріальна контора, Державний реєстратор Комишанської сільської ради Максименко Денис Олександрович, ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його прадід ОСОБА_4 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проте з 1994 року фактично проживав у своєї дочки ОСОБА_5 , яка доводилася йому бабою, в АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_4 заповіту не складалося, єдиною спадкоємицею після його смерті була ОСОБА_5 . ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 2,8264 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олешнянської сільської ради і складалася з наступних ділянок: кадастровий номер 5920386300:01:002:5371 площею 0,0964 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:5372 площею 0,1729 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3124 площею 0,4920 га.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка за життя склала заповіт, посвідчений Тростянецькою районною державною нотаріальною конторою 30 жовтня 2008 року, яким все своє майно, в рівних частинах, заповіла йому та своїй дочці ОСОБА_3 . Він та ОСОБА_3 у визначені законом строки звернулися до Тростянецької районної державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, яка залишилася після померлої ОСОБА_5 .

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2020 року встановлено факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном.

З метою одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки позивач звернувся до Охтирської районної державної нотаріальної контори, де з`ясувалося, що на вищевказане нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га, державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Збаражською Н.П. 22 березня 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину № 668 на ім`я ОСОБА_2 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 25381091. В подальшому між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖАСМІН» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335.

Посилаючись на те, що померлим ОСОБА_4 заповіту складено не було, а єдиним спадкоємцем за законом була дочка померлого ОСОБА_5 , яка в установленому законом порядку прийняла спадщину, а виданий державним нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за заповітом порушують його спадкові права на майно, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5 , а тому просив суд ухвалити рішення, яким:

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину номер 668, видане 22 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Збаражською Н.П. на ім`я ОСОБА_2 та припинити право власності ОСОБА_2 , номер запису про право власності 25381091 на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 09 листопада 2020 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖАСМІН» та припинити право оренди ТОВ «ЖАСМІН» на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335, розташованої на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер запису про інше речове право 39500439.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2022 року з урахуванням виправлень, внесених ухвалою цього ж суду від 01 лютого 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 22 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Збаражською Н.П. на ім`я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за номером 668, на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 2,0651 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олешнянської сільської ради, Охтирського району Сумської області.

Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 22 березня 2018 року за номером 25381091.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 09 листопада 2020 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖАСМІН», державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Максименко Д.О. за заявою № 42815865 від 30 листопада 2020 року.

Припинено право оренди ТОВ «ЖАСМІН» на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335, розташованої на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер запису про інше речове право 39500439.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 та з ТОВ «ЖАСМІН» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 1362 грн з кожного.

Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 та з ТОВ «ЖАСМІН» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 6950 грн з кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_4 за життя складено заповіт, посвідчений 05 лютого 1985 року, за яким спірну земельну ділянку він заповів йому, у подальшому ним були вчинені всі необхідні дії для прийняття спадщини та зареєстрував за собою право власності на цю земельну ділянку. Зазначає, що державним нотаріусом Збаражською Н.П. було встановлено його право на спадкування вищезазначеної земельної ділянки.

На переконання заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції припиняючи його право власності на земельну ділянку не взяв до уваги те, що таке право в нього виникло не із виданого державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом, а із складеного померлим ОСОБА_4 заповіту.

Звертає увагу на те, що при укладенні оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 09 листопада 2020 року між ним та ТОВ «ЖАСМІН» були дотримані всі вимоги, визначені в ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України.

ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, просить рішення суду залишити без змін, а доводи апеляційної скарги без задоволення та вирішити питання розподілу понесених ним судових втрат. При цьому вказував на те, що зібраними по справі доказами встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом, вказаного у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 22 березня 2018 року, заповіт, який нібито було посвідчено Олешнянською сільською радою від 05 лютого 1985 року взагалі не існує. Звертає увагу і на те, що слідчим відділом Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021200460000060, внесено до ЄРДР 05 лютого 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3, ч. 4 ст.358, ч. 2, ч. 3 ст. 362 КК України, в рамках якого, ОСОБА_6 повідомлено про підозру, в тому числі за фактом підробки документів з приводу спадщини на земельні ділянки, що належали померлому ОСОБА_4 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Сенчі О.О., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер прадід позивача - ОСОБА_4 (т.1, а.с.15).

За життя ОСОБА_4 був членом агропайового колективного об`єднання «Нива» Охтирського району, якому відповідно до рішення Олешнянської сільської ради народних депутатів від 13 березня 1995 року було передано у колективну власність 1162,2 га землі сільськогосподарського використання, що підтверджується копією державного акту на право колективної власності на землю серії СМ 00022 та списком громадян-членів агропайового колективного об`єднання «Нива» Охтирського району Сумської області (т.1, а.с. 21-26).

На підставі розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації № 244 від 27 квітня 2004 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 090932 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8264 га, що розташовані на території Олешнянської сільської ради Охтирського району, яка складається з наступних земельних ділянок: кадастровий номер 5920386300:01:002:5371 площею 0.0964 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:5372 площею 0,1729 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3124 площею 0,4920 га. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561500215 (т.1, а.с. 28-29).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_5 (т.1, а.с.17), за життя нею складено заповіт, посвідчений Тростянецькою районною державною нотаріальною конторою 30 жовтня 2008 року, яким все своє майно в рівних частинах заповіла своїй дочці ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно з матеріалами спадкової справи №160/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , із заявами про прийняття спадщини до Тростянецької державної нотаріальної контори звернулися дочка померлої ОСОБА_3 та онук - ОСОБА_1

15 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропай В.В., ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 , яке зареєстроване у спадковому реєстрі за № 456 (т.1, а.с.18).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2020 року, що набрало законної сили 22 січня 2021 року, встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя прийняла спадщину після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (т.1, а.с. 30-31).

Сумським обласним нотаріальним архівом надано матеріали спадкової справи №39/2018 заведеної після смерті ОСОБА_4 , з якої слідує , що 22 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Збаражською Н.П. на ім`я ОСОБА_2 видано чотири свідоцтва про право на спадщину за законом, якими посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Олешнянською сільською радою 05 лютого 1985 року та зареєстровано за №21, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_4 , 1904 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видані ці свідоцтва, складається з земельних ділянок що знаходяться на території Олешнянської сільської ради, Охтирського району, Сумської області, із кадастровий номер 5920386300:01:002:5412 площею 0.0964 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:5372 площею 0,1729 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3124 площею 0,4920 га (т.1, а.с. 136 - 154). У поданих до суду матеріалах спадкової справи відсутній заповіт складений ОСОБА_4 , на підставі якого були видані вказані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а також заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 є власником земельної ділянки 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га на підставі свідоцтва про право на спадщину.

За інформацією, наданою на запит суду Чупахівською селищною радою Охтирського району Сумської області, у Алфавітній книзі посвідчених заповітів Олешнянською сільською радою відсутній запис щодо посвідчення заповіту від імені ОСОБА_4 , у журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Олешнянської сільської ради народних депутатів Охтирського району за 1985 рік відсутній запис про вчинення заповіту від імені ОСОБА_4 , в даному журналі відсутній і запис за №21 від 05 лютого 1985 року. Запис за №21 вчинено 11 грудня 1985 року посвідчено заповіт від імені іншої особи, а 05 лютого 1985 року нотаріальні дії не вчинялися. Також зазначено, що матеріали нотаріальних дій (договори, довіреності, заповіти) за 1985 рік відсутній заповіт ОСОБА_4 посвідчений Олешнянською сільською радою народних депутатів від 05 лютого 1985 року та зареєстрованого в реєстрі за №21 (т.1, а.с. 208).

09 листопада 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖАСМІН» було укладено договір оренди, в тому числі земельної ділянки площею 2.0651 га, кадастровий номер 5920386300:01:002:3335 (т.1, а.с. 163-168).

30 листопада 2020 року державним реєстратором Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області Максименком Д.О. до Державного реєстру речових прав не нерухоме майно внесено запис про право оренди земельної ділянки 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га (т.1, а.с. 52).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача порушено, маються законні підстави для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право на спадщину на заповітом та припинення права власності за ОСОБА_2 , а також визнання права власності за позивачем на вказану земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_2 не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом, вказаного в спадковому свідоцтві заповіту, нібито посвідченого Олешнянською сільською радою 05 лютого 1985 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 21, не існує, що також підтверджується матеріалами сільської ради та матеріалами спадкової справи №39/2018.

При вирішення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди, суд першої інстанції вказував на те, що позивачем доведено отримання ОСОБА_2 у власність вищевказаної земельної ділянки з порушенням закону.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно зі статтею 69 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доводи відповідача про правомірність набуття ним права власності в порядку спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, колегія суддів вважає непереконливими, з огляду на наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто застосуванню підлягають положення ЦК Української РСР.

За змістомст.ст.524,525ЦК УкраїнськоїРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтями 534, 541 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володінняспадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Тобто, для з`ясування правомірності видачі 22 березня 2018 року державним нотаріусом оспорюваного позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом, підлягають з`ясуванню факт складання ОСОБА_4 заповіту в інтересах ОСОБА_2 , а також факт прийняття ним у встановленому законом порядку спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення(частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 22 березня 2018 року, вбачається, що державний нотаріус Охтирського міської державної нотаріальної контори Збаражська Н.П., посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Олешнянською сільською радою 05 лютого 1985 року та зареєстрованого у реєстрі за №21, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_4 , 1904 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1, а.с. 148).

Чупахівською селищною радою Охтирського району Сумської області на запит суду була надана інформація, що в алфавітній книзі посвідчених заповітів Олешнянською сільською радою, журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Олешнянської сільської ради народних депутатів Охтирського району за 1985 рік та в матеріалах нотаріальних дій (договори, довіреності, заповіти) за 1985 рік, відсутній запис щодо посвідчення заповіту від імені ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 п.2 Розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.

Пунктом 11.6 Розділу ХІ Правил введення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2010 року за №1318/18613 встановлено, що у спадкову справу підшиваються всі документи, пов`язані з оформленням спадкових прав. Документи систематизуються у хронологічному порядку за датами їх надходження, виконання, підписання, видачі тощо.

Проте, надана Сумський обласним нотаріальним архівом копія спадкової справи 39/2018 ОСОБА_4 , яка була передана на зберігання Охтирською міської нотаріальною конторою, не містить ні заяв спадкоємця ОСОБА_2 про прийняття спадщини, про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, ні оригіналу, чи навіть копії, заповіту померлого ОСОБА_4 , складеного на користь ОСОБА_2 , про який йдеться безпосередньо в оспорюваному свідоцтві про прийняття спадщини, ні правовстановлюючих документів на належні померлому земельні ділянки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спадкова справа була заведена майже через 22 роки після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на час смерті не проживав разом з померлим, доказів на підтвердження того, що ним вчинялися дії, визначені ст. 549 ЦК Української РСР, що свідчать про прийняття ним спадщини, матеріали справи також не містять.

З повідомлення СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 24.04.2023 № 4257 вбачається, що 17.12.2022 відносно державного нотаріуса Охтирської міської нотаріальної контори Збаражської Н.П. складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.362 КК України , однак внаслідок відсутності ОСОБА_6 за місцем мешкання та неможливістю встановлення її місця перебування, письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 вручене у спосіб визначений КПК України для вручення повідомлень. Крім цього, згідно довідки перевірки в системі «АРКАН» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 29.07.2019 року перетнула державний кордон України в пункті перетину «Устилуг» та до теперішнього часу на територію України не в`їхала. 09.02.2023 слідчим винесена постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 по матеріалах кримінального провадження № 12021200460000060 від 05.02.2021.

Таким чином, зібраним по справі доказами беззаперечно встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 березня 2018 року, зареєстроване в реєстрі за №668, видане державним нотаріусом Охтирської міської нотаріальної контори Збаражською Н.П. ОСОБА_2 , який не мав права на спадкування ні за заповітом, ні за законом після померлого ОСОБА_4 , а тому як обґрунтовано вказував суд, підлягає скасуванню, як таке що безпосередньо порушує права спадкоємців.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із рішення суду в частині вирішення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди на земельну ділянку з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Сторонами в цивільному процесі, згідно зі ст.48ЦПК України, є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Відповідно, неналежний відповідач - особа, яка була притягнута позивачем та щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

З роз`яснень, наданих у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 слідує, що відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці за законом і за заповітом, а при їх відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що спірна земельна ділянка входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка в установленому законом порядку була прийнята позивачем ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Складена ОСОБА_3 нотаріально посвідчена заява, в якій вона повідомила, що спадщину після смерті ОСОБА_4 вона не прийняла та приймати не бажає, не впливає на її право на частку у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_5 .

Звертаючись 14 травня 2012 року до Тростянецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_3 зазначила, що вона приймає все спадкове майно з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося.

Тобто, з викладеного слідує, що визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на цілу земельну ділянку за кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га, безпосередньо зачіпає права ОСОБА_3 на це спадкове майно.

Натомість, в даній справі ОСОБА_3 залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення її в якості відповідача не заявляв, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Жасмін» договору оренди земельної ділянки, судом першої інстанції не були враховані висновки щодо застосування відповідних права, викладених в наступних постановах Верховного Суду.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), зроблено висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), зроблено висновки про те, що «можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зістаттею 388 ЦК Українизалежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третястатті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третястатті 388 ЦК України). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від відповідача нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно».

Подібні висновки викладені також і в інших постановах, на які посилається заявник у касаційній скарзі, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Судувід 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) та у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц (провадження № 61-34501св18), від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17 (провадження № 61-5121св19), від 01 грудня 2021 року у справі № 463/2340/17 (провадження № 61-16441св20).

Отже, за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, з якою позивач не перебуває у договірних відносинах, тоді правомірному та ефективному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вимагається, оскільки не є ефективним способом захисту права власника. Такі висновки узгоджуються також з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

ОСОБА_8 не був стороною оспорюваного ним договору оренди земельної ділянки, за яким земельна ділянка за кадастровим номером 5920386300:01:002:3335 площею 2,0651 га була передана в оренду ТОВ «Жасмін», а тому належним способом захисту в даному випадку буде саме повернення цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння, а не визнання вказаного договору оренди недійсним.

Крім того, визнаючи договір оренди землі від 09 листопада 2020 року недійсним, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що за цим договором крім спірної земельної ділянки за кадастровим номером 5920386300:01:002:3335, в оренду ТОВ «Жасмін» передані в оренду земельні ділянки за кадастровим номером 5920386300:01:002:3124 площею 0,4920 га та за кадастровим номером 5920386300:01:002:5412 площею 0,0964 га, правомірність набуття яких орендодавцем ОСОБА_2 , в рамках даного судового провадження позивачем не оскаржувалось.

Таким чином, враховуючи те, що станом на час ухвалення судового рішення, правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 5920386300:01:002:3124 та 5920386300:01:002:5412 не спростовано, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_2 права на укладення оспорюваного договору щодо цих земельних ділянок.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частині вирішення позовних вимог ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди на земельну ділянку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Рішення суду підлягає зміні в частині вирішення питання розподілу судових витрат, а додаткове рішення суду від 05 січня 2022 року підлягає скасуванню.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (одна вимога, з трьох заявлених позивачем вимог), з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 908 грн 00 коп. судового збору та 4633 грн 33 коп. (13900 грн / 3) витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що спір виник з внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , відповідно до положень ч. 9 ст. 141 ЦПК України, понесенні ним витрати за апеляційне оскарження рішення суду розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 24січня2022року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди на земельну ділянку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди на земельну ділянку.

Рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 24січня2022року змінити в частині розподілу між сторонами судових витрат.

Додаткове рішення Охтирського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 05 січня 2023 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок та за професійну правничу допомогу в сумі 4633 гривні 33 копійки, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 24січня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12 травня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О. Ю. Кононенко

С. С. Ткачук