Рішення

від 11.05.2023 по справі 636/3689/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3689/21 Провадження № 2/636/501/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (в подальшому уточненому) до ОСОБА_2 , в якому просив визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 за місцем його проживання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він з відповідачкою перебував у шлюбі з 27.04.2017, якій розірвано рішенням суду від 27.10.2021. У сторін в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина донька ОСОБА_3 . Дитина за усною домовленістю проживала з матір`ю, але, як з`ясувалось пізніше, відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, дитина не відвідує дитячий садочок, мати неодноразово бачили у нетверезому стані, не опікується інтересами і потребами дитини, що змусило позивача забрати дитину. На даний час дитина мешкає разом з позивачем та його батьками у с. Підгорівка, Старобільського району Луганської області. В подальшому у зв`язку з військовою агресією РФ проти України він та його родина вимушені були переїхати до м. Харкова та отримали статус ВПО. Зараз дитина проживає з позивачем та його другою дружиною, з якою укладено шлюб 27.07.2022, і для дитини створені всі найкращі умови для проживання, розвитку та навчання, тому, враховуючи інтереси дитини, позивач просить визначити місце проживання дитини разом з батьком.

Позивач надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач надала суду заяву про визнання позовних вимог, в якій вказала, що не заперечує проти його задоволення та просила розглядати без її участі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Чугуївської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила слухати справу без участі представника та винести рішення відповідно до чинного законодавства.

Перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 27.04.2017 уклали шлюб, на підтвердження чого надана копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 11), та мають малолітню дитину доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 12). Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 27.10.2021 у справі № 636/3688/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 78).

Згідно довідки Чугуївської міської ради Харківської області від 22.07.2021, малолітня ОСОБА_3 зареєстрована разом з матір`ю - ОСОБА_2 (а.с. 14). Згідно довідки Старобільської міської ради Луганської області від 21.07.2021, ОСОБА_1 проживає без реєстрації у с. Підгорівка, Старобільського району, Луганської області і разом з ним проживає донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).

При обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 встановлено, що будинок придатний до життя, газифікований, наявні меблі для побуту, умови побуту знаходяться в належному стані, у дитини є своя кімната зі столом, ліжком, шафою та іграшками, також родина має земельну ділянку, на якій вирощують овочі для своїх потреб, у підсобному господарстві утримують птицю та козу, тому комісія встановила, що умови проживання ОСОБА_1 та його малолітньої доньки ОСОБА_5 зразкові, дотриманні всі умови для проживання малолітньої дитини, про що комісією Старобільської міської ради Луганської області складений акт (а.с. 16).

Згідно повідомлення Служби у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області від 18.10.2021, обстежити житлово-побутові умови проживання ОСОБА_2 не мали можливості, оскільки їй відомо про намір її чоловіка щодо визначення місця проживання їхньої малолітньої доньки з ним, тому вона відмовилась пустити комісію до своєї квартири, про що написала заяву (а.с. 49, 50). Додатково повідомлено, що під час відвідування від ОСОБА_2 відчувався запах вживання алкоголю, виглядала неохайно, речі брудні, але на запитання відповідала чітко, усвідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За правилами ч. 1 ст. 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», наголошує, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 171СК України регламентовано, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Статтею 33Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, рішення у справі «Olsson v/ Sweden (N2) від 27 листопада 1992 року, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Також, ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по- друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

При ухваленні рішення судом встановлені обставини, досліджені письмові докази у їх сукупності та співставленні, а також зроблені висновки відносно того, що позивач характеризується лише з позитивної сторони, житлові умови є належними для проживання та виховання малолітньої дитини (а.с. 9, 79, 80).

Таким чином, проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем відповідає її інтересам, оскільки батько має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд, виходячи виключно із рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання та виховання дитини, закріплених у нормах закону, інтереси самої дитини, з метою якнайкращого забезпечення прав та інтересів дитини, дійшов висновку, що найбільшим інтересам дитини буде відповідати, якщо вона продовжить свій розвиток у звичних для неї обставинах, тому місцем проживання малолітньої дитини слід визначити з батьком, а визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , з її батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -