Постанова

від 09.05.2023 по справі 381/2920/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 381/2920/21

провадження № 22-ц/824/8034/2023

головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фастівської міської ради Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області у Фастівському район про скасування рішення міської ради та державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фастівської міської ради Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області у Фастівському район про скасування рішення міської ради та державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2022 року по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу та проведення даної експертизи було доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз. Згідно рахунку - фактури №СФ-1801231 від 18 січня 2023 року оплата за проведення даної експертизи становить 36 400 гривень.

21 лютого 2023 року було повернуто матеріали цивільної справи з експертної установи, а ухвала суду від 1 грудня 2022 року про призначення судової земельно-технічної експертизи залишена без виконання у зв`язку з несплатою.

Стороною позивача адвокатом Мельник Т.О. 9 березня 2023 року було подано клопотання про доручення проведення вищезазначеної експертизи іншій експертній установі. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 5 703 гривень щомісяця, сума, яка була виставлена згідно рахунку - фактури №СФ-1801231 від 18 січня 2023 року за проведення експертизи становить 36 400 грн та для нього позивача є занадто великою, тому позивач змушений просити суд змінити експертну установу та доручити проведення даної експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (НДЕКЦ) МВС України.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2023 призначено по цивільній справі №381/2920/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) МВС України.

На розгляд експертів поставлено запитання:

1.Чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:01:001:0102 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2.Якою є площа та конфігурація земельної ділянки, з кадастровим номером 3211200000:01:001:0102, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та чи відповідає вона розробленій землевпорядній документації?

3.Чи межує земельна ділянка, з кадастровим номером 3211200000:01:001:0102, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , між собою? Чи накладаються вони одна на одну повність чи частково і в якій частині?

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №381/2920/21.

Роз`яснено учасникам справи вимоги ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зобов`язано учасників справи допустити експерта до земельних ділянок для проведення експертного дослідження.

Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 , роз`яснивши йому та представнику вимоги ст. 103, ч.1 ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що призначення нової судової земельно-технічної експертизи у даній справі, з вирішення тих самих питань, не передбачено нормами цивільного процесуального кодексу України та не має процесуальної доцільності.

Зазначає, що судом першої інстанціїу порушення підпунктів 6.1.2., 6.1.3., 7.4., ч. 6 Розділу II Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), взагалі не ставилось питання про надання експерту оригіналів або завірених якісних копій відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що унеможливлює проведення призначеної судової експертизи.

8 травня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_2 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що в апеляційній скарзі скаржник не спростовує заявлених обставин про фінансову неспроможність позивача оплатити проведення експертизи в розмірі 36 400 грн, не спростовує саму необхідність проведення експертизи з даним предметом спору, а відтак і наявності підстав для проведення судової земельно-технічної експертизи експертами НДЕКЦ МВС України.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну та поштову адресу, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 33-34).

На підставі ст. 372 ЦПК України апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явилася.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Призначаючи експертизу в даній справі ухвалою від 10 березня 2023 року, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 103 ЦПК України та виходив із того, що для вирішення комплексу поставлених питань по суті предмету спору, заявлених представником позивача, необхідні спеціальні знання в земельно-технічній галузі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фастівської міської ради Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області у Фастівському район про скасування рішення міської ради та державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказував, що є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 від 6 березня 2008 року. Копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 від 6 березня 2008 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 18015617 від 6 березня 2008 року.

Зазначав, що рішенням Фастівської міської ради Київської області №15/2-LXV-VII від 18 жовтня 2019 року позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за місцезнаходженням земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,0979 га. Вказував, що звернувшись до сертифікованого інженера-землевпорядника та виготовивши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за місцезнаходженням земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,0970 га, позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 26 березня 2021 року, однак рішенням державного реєстратора від 26 березня 2021 року №РВ-1201859332021 йому було відмовлено у задоволенні даної заяви з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин з ділянкою кадастровий номер 3211200000:01:001:0102, площа співпадає на 6,4598%, тобто знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як стало відомо позивачу земельна ділянка, кадастровий номер 3211200000:01:001:0102 площею 0,0886 га, розташована по АДРЕСА_1 , та перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №293017 від 22 листопада 2005 року, та межує з земельною ділянкою позивача, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

У січні 2022 року позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи та для визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; для визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів (а.с. 62-65).

Ухвалою суду від 1 грудня 2022 року по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу та проведення даної експертизи було доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача (а.с. 191-192).

Згідно рахунку - фактури №СФ-1801231 від 18 січня 2023 року оплата за проведення даної експертизи становить 36 400 грн.

21 лютого 2023 року на адресу суду було повернено матеріали цивільної справи, а ухвала суду від 1 грудня 2022 року про призначення судової земельно-технічної експертизи залишена без виконання, у зв`язку з несплатою (а.с. 208-210).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2023 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10 березня 2023 року о 12 год. 30 хв. (а.с.211-212).

Стороною позивача адвокатом Мельник Т.О., 9 березня 2023 року подано клопотання про доручення проведення вищезазначеної експертизи іншій експертній установі. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 5 703 гривень щомісяця, сума, яка була виставлена згідно рахунку - фактури №СФ-1801231 від 18 січня 2023 року за проведення експертизи, становить 36 400 грн та для позивача є занадто великою, тому позивач був змушений просити суд змінити експертну установу та доручити проведення даної експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) МВС України (а.с. 220-225).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2023 призначено по цивільній справі №381/2920/21 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) МВС України.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Сприяючи стороні позивача у реалізації його процесуальних прав, суд першої інстанції задовольнив клопотання його представника та призначив у справі судову земельно-технічну експертизу.

Одночасно із призначенням судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.

Також обов`язком суду є сприяння стороні спору у здобутті доказів, які вона позбавлена можливості отримати самостійно.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що висновок судової земельно-технічної експертизи неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання, зокрема й у землевпорядній галузі.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та оскільки сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, тобто сукупність умов для призначення експертизи в даному випадку є дотриманою.

Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Апеляційний суд приймає до уваги, що заперечень щодо змісту самих питань, які поставлено на розгляд експертів судом, апеляційна скарга не містить і власних питань відповідачем не запропоновано.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції у порушення підпунктів 6.1.2., 6.1.3., 7.4., ч. 6 Розділу II Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), взагалі не ставилось питання про надання експерту оригіналів або завірених якісних копій відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що унеможливлює проведення призначеної судової експертизи апеляційний суд враховує наступне.

Зі змісту статті 107 ЦПК України «Збирання матеріалів для проведення експертизи» матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що при постановленні ухвали від 10 березня 2023 року про призначення експертизи в судовому засіданні представник позивача та представники відповідачів мали можливість надати свої пояснення, заперечення, а також визначити, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Крім того, апеляційний суд враховує, що експертиза з такими ж питаннями була призначена ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2022 року і відповідачем не оскаржувалась, отже він погоджувався з необхідністю її проведення, однак вона не була проведена з технічних причин.

Не можна також визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неможливість призначення нової судової земельно-технічної експертизи у даній справі з вирішення тих самих питань, оскільки попередня експертиза взагалі не була проведена.

Щодо доводів апеляційної скарги про недотримання судом першої інстанції розумних строків розгляду справи колегія апеляційного суду зазначає наступне.

Так, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції було повторно призначено експертизу у зв`язку із неспроможністю позивача оплатити проведення призначеної ухвалою суду від 1 грудня 2022 року експертизи Незалежного інституту судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Позиція ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судові витрати не повинні обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та мають бути «розумними».

У рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Матеріалами справи встановлено, що задовольняючи клопотання про зміну експертної установи і доручення проведення експертизи іншій експертній установі, суд першої інстанції правильно виходив із того, що сума, яка була виставлена згідно рахунку-фактури № СФ - 1801231 від 18 січня 2023 року за проведення експертизи становить 36 400 грн і є для позивача, як пенсіонера із щомісячним доходом 5 703 грн, занадто великою. Відповідні обставини іншою стороною не спростовані. Таким чином, колегія суддів не приймає відповідні доводи відповідача до уваги, оскільки у даній справі для її правильного вирішення, необхідні спеціальні знання експерта, яким суд не володіє.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду і переоцінки доказів, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба