Рішення

від 12.05.2023 по справі 904/1756/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1756/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укртрейд" , м. Нікополь Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 110 531,01 грн,-

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на свою користь 93 108,00 грн. заборгованості, 1 715,38 грн. проценти річних, 15 707,63 грн. інфляційних втрат, 2 684,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку за договором №0215 від 15.02.2015 в частині проведення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

01.05.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" відмовити в повному обсязі.

Так, в своєму відзиві відповідач зазначає, що обов`язковою передумовою здійснення відповідачем оплати за партію товару є надання позивачем повного пакету документів, передбачених, зокрема, п. 2.3 цього договору. У випадку не виконання цього обов`язку позивачем у відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату за товар, а штрафні санкції до відповідача за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються відповідачем.

Також вважає, що у відповідача не настав обов`язок здійснити оплату за договором внаслідок прострочення позивача, то нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованими та неправомірним.

Відповідач посилається й на форс-мажорних обставин до яких належать: війна і військові конфлікти, терористичні активи, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

15.02.2022 між Приватним акціонерним товариства "Суха Балка" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" (постачальник) було укладено договір №0215 від 15.02.2022, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передавати покупцю продукцію, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах (пункт 1.1 договору).

Найменування перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (пункт 2.1. договору).

Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору (пункт 2.2. договору).

На кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну -1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; інші документи, перераховані в специфікації. Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в пункті 1.2 договору (пункт 2.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках) (пункт 2.4 договору).

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 цього Договору (пункт 3.1 договору).

Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору (пункт 3.2 договору).

Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками) (пункт 4.1 договору).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок(пункт 4.2 договору).

У випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належнім чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в пункті 2.5 договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 4.1 Договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (пункт 4.3 договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 13.5 договору).

Сторонами укладена специфікація №8 від 14.07.2022 на суму 75 348,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 17 том 1).

На умовах договору та специфікації №8 від 14.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" було поставлено товар, а саме: 08 серпня 2022 року на суму в розмірі 50 226,00 грн. (рахунок на оплату №61 від 08 серпня 2022 року), що підтверджується підписаною видатковою накладною №43 від 08 серпня 2022 року та 16 серпня 2022 року на суму в розмірі 25 122,00 грн. (рахунок на оплату №64 від 16 серпня 2022 року), що підтверджується підписаною видатковою накладною №45 від 16 серпня 2022 р.

Таким чином, постачальником 08 серпня та 16 серпня 2022 року на умовах договору та специфікації №8 від 14.07.2022 був поставлений товар покупцю на загальну суму в розмірі 75 348,00 грн.

04 серпня 2022 року між сторонами договору була підписана специфікація №9 від 04 серпня 2022 року на загальну суму в розмірі 17 760,00 з ПДВ.

10.08.2022 року на умовах договору та специфікації №9 від 04 серпня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" було поставлено товар на суму в розмірі 17 760,00 грн. (рахунок на оплату №62 від 10 серпня 2022 року), що підтверджується підписаною видатковою накладною №44 від 10 серпня 2022 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" зазначає, що сума боргу становить 93 108,00 грн (75 348,00 грн + 17 760,00 грн).

12.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" претензію за вих. №10/10-1 від 10.10.2022 з вимогою сплатити заборгованість за договором №0215 від 15.02.2022 у розмірі 93 108,00 грн, з яких 75 348,00грн заборгованість за поставлений товар за специфікацією №8 від 14.07.2022 року (рахунок на оплату №61 від 08 серпня 2022 року та видаткова накладна №43 від 08 серпня 2022 року; рахунок на оплату №64 від 16 серпня 2022 року та видаткова накладна №45 від 16 серпня 2022 року) та заборгованості за поставлений товар за специфікацією №9 від 04.08.2022 року 17 760,00 грн (рахунок на оплату №62 від 10 серпня 2022 року та видаткова накладна №44 від 10 серпня 2022 року).

Вказану вимогу отримано Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" 27.10.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укртрейд" посилається на порушення Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 93 108,00 грн заборгованості, інфляційні втрати в сумі 15 707,63 грн та 3 % річних в сумі 1715,38 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №0215 від 15.02.2022, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність /відсутність прострочення оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 93 108,00 грн. за договором №0215 від 15.02.2022 за поставлений товар на підставі видаткових накладних: №43 від 08 серпня 2022 року на суму 75 348,00 грн та №44 від 10 серпня 2022 року на суму 17 760,00 грн.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач не подав доказів надання відповідачу повного пакету документів, передбачених положеннями договору (пункт 2.3), що є передумовою для здійснення оплати за поставлений товар. Відтак позивач не надав до суду доказів виникнення у відповідача обов`язку здійснення оплати за договором. Оскільки не настав обов`язок здійснити оплату внаслідок прострочення позивача, то нарахування 3% річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період, є необґрунтованим. Зазначає, що відповідачем не були порушені жодні права та/або законні інтереси позивача, у зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; інші документи, перераховані в специфікації. Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п. 1.2 договоруБудь-які заперечення відповідача щодо неотримання вищевказаних документів одночасно з товаром видаткові накладні не містять.

Відповідно до пункту 4.3. договору у випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому термін оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються.

Доказів направлення позивачу (постачальнику) повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору відповідач (покупець) не надав; видаткові накладні підписані без зауважень.

Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 93 108,00 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 93 108,00 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 715,38 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 14.03.2022 по 29.03.2023 за прострочення оплати за поставлений товар (по кожній сумі прострочення окремо з урахування виникнення прострочення).

Відповідач контррозрахунок 3% річних не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних, помилок не виявив, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 1 715,38 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 15 707,63 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з березня 2022 року по лютий 2023 року (по кожній сумі прострочення окремо з урахування виникнення прострочення).

Суд, перевіривши правильність нарахувань інфляційних втрат, дійшов до висновку, що вони нараховані арифметично правильно, тому стягнення з відповідача на користь позивача 15 707,63 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини.

Сторони домовились, що звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення договору (пункт 10.1 договору).

До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами зобов`язань за цим договором (пункт 10.2 договору).

У разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання за договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли обставини (пункт 10.3 договору).

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10 ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки(пункт 10.4 договору).

Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами договору, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов`язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання послуг, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов`язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 110 531,01 грн (93 108,00 грн заборгованості + 1 715,38 грн 3% річних+15707,63 грн інфляційних втрат).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

В позовній заяві позивач просить зазначити про нарахування 3% до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, а саме зазначити в резолютивній частині рішення формулу для застосування 3% річних для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укртрейд" 3% річних за період з 30.03.2023 і до моменту виконання рішення у справі.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що у позовній заяві відсутні доводи необхідності застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд під час ухвалення рішення не вбачає підстав для застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укртрейд" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення 110 531,01 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна буд. 5, ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укртрейд" (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 126 А, квартира 66, ідентифікаційний код 44236616) 93 108,00 грн (дев`яносто три тисячі сто вісім гривень 00 коп.) заборгованості, 1 715,38 грн (одну тисячу сімсот п`ятнадцять гривень 38 коп.) 3% річних, 15 707,63 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот сім гривень 63 коп.) інфляційних втрат, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.05.2023

Суддя Ю.А. Бажанова