Рішення

від 18.04.2023 по справі 908/2508/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/109/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 Справа № 908/2508/21

м. Запоріжжя

За позовом: Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, код ЄДРПОУ 00110183 (69015, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд.1)

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

прокурор: Тронь Г.М.;

від позивача: Базік О.Д.;

від відповідача:Чіняєва О.М.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 54 ГПК України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави позивача: Запорізької міської ради до відповідача: Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, з позовними вимогами про внесення змін до п.5 та п. 9 договору оренди землі від 07.09.2007 №040726100897, а саме про:

- внесення змін до п.5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100897 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 94,3547 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в наступній редакції: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 573 761 495 грн. 23 коп. (п`ятсот сімдесят три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять грн. 23 коп.) в цінах на 2021 рік;

- внесення змін до п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100897 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 94,3547 га,, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в насутпній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 17 212 844 грн. 86 коп. (сімнадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 86 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах на 2021 рік.

Ухвалою суду від 07.09.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2508/21, присвоєний номер провадження 9/109/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 09.11.2021 зупинено провадження у справі № 908/2508/21 до набрання законної сили рішеннями суду в адміністративних справах №280/2100/19 та 280/9262/20. Ухвалою суду від 11.01.2023 поновлено провадження у справі № 908/2508/21, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 01.03.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2508/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.04.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні 18.04.2023 в режимі відеоконференції.

Вказана заява залишена судом без розгляду, оскільки судом вже задовольнялось клопотання відповідача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції (ухвала суду від 08.03.2023).

Крім того, ухвалою суду від 20.03.2023 визнано явку представника відповідача в судове засідання 18.04.2023 обов`язковою.

Разом з тим, в судове засідання в приміщення суду 18.04.2023 представник відповідача не з`явився, приєднавшись до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, пояснивши це неможливістю прибути в судове засідання в приміщення суду у зв`язку із сімейними обставинами.

Суд визнав можливим здійснювати розгляд справи за участю представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.04.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані прокурором та мотивовані наступним. Згідно умов п. 9 Договору орендні землі, укладеного 07.09.2007 між Запорізькою міською радою та ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління», наразі орендар вносить орендну плату в розмірі 0,25 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2007 року. Рішенням Запорізької міськради № 7 від 30.06.2015 затверджено грошову оцінку земель міста Запоріжжя. Вказане рішення введено в дію з 01.01.2016. Рішенням Запорізької місії ради № 6 від 30.06.2015 встановлено розмір орендної плати за земельну ділянку у відсотках від нормативної грошової оцінки, а також затверджено Положення про податок на землю. Землі промисловості згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 та рішення Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018 (введено в дію з 01.01.2019) відносяться до категорії інших земель, ставка орендної плати за використання якими складає 3% від їх нормативної грошової оцінки. Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №197/5/08-01-04-13 від 14.01.2021, за оренду земельної ділянки кадастровим номером 2310100000:04:019:0148 ПАТ «Запорізьке кар`єроуправління» щорічно здійснюється плата в сумі 238757,09 грн. Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 579/207-21 від 15.07.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148 становить 573 761 495,23 грн. Отже річна орендна плата за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148 повинна становити 3 % від нормативної грошової оцінки (573 761 495,23 : 100 х 3 = 17212844,86 грн). Сума коштів за рік, яку недотримує бюджет територіальної громади з 01.01.2016 дорівнює 16 974 087,77 грн. Таким чином, умови п. 5 та п. 9 договору оренди землі на теперішній час не відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема положенням п.п. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, а також рішенням Запорізької міської ради, які в силу положень ст. 144 Конституції України є обов`язковими для виконання на території міста Запоріжжя. В даному випадку порушуються економічні інтереси територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що полягає в щорічному недоотриманні загальним фондом місцевого бюджету коштів, починаючи з 01.01.2016, в розмірі 16974087,77 грн за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148, розмір якої наразі не відповідає положенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. 288.5, ст.288 Податкового кодексу України. В пункті 12 укладеного сторонами договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку. Сторони договору оренди самостійно в позасудовому порядку не досягли домовленостей про внесення змін до договору в частині визначення нової нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати. Запорізька міська рада є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо земельної ділянки та органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави та територіальної громади міста. Запорізькою міською радою протягом розумного строку не вживалися належні заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству умов договору щодо плати за спірну земельну ділянку, що є підставою для здійснення представництва законних інтересів держави в суді прокурором. Позов обґрунтовано ст.ст. 19, 131-1, 142, 145 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 179, 188, 199, ст.ст. 152, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», п. 12.3.4 ст. 12 п. 271.1 ст. 271, п.п. 285.1, 285.2 ст. 285, п. 286.2 ст. 286, п.п 288.1 - 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру.

Запорізькою міською радою поданий прокурором позов підтримано, про що зазначено у клопотанні (т. 1, а.с. 103-108), яке по суті є письмовою позицією щодо заявленого позову, згідно з яким позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, зазначив, що відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України податок на майно, до якого входить плата за землю, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування. Доходи місцевого бюджету є власністю територіальної громади міста Запоріжжя. Порушення прав позивача полягає в ухиленні відповідача від приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, що має наслідком недоотримання бюджетних коштів територіальною громадою міста Запоріжжя в розмірі 17112498,64 грн на рік. Таким чином права та інтереси територіальної громади потребують захисту в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, що також відображено у відзиві з якого слідує наступне. Запорізькою міською радою не приймалось рішення щодо внесення змін до договору оренди землі. Додаток 3 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» не містить зобов`язання переглядати орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання чинності цим рішенням. Достатніх підстав для внесення змін до договору в частині визначення розміру орендної плати не наведено. Законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди. Податковий кодекс України регулює лише строки винесення орендної плати за земельної ділянки комунальної та державної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно. Зміна розміру нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати. Щодо витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2021 № 579/207-21 відповідач зазначив, що при розрахунку були використані завищені значення коефіцієнтів впливу факторів Км3, які суперечать значенням, встановленим рішенням Запорізької міськради від 30.06.2015 № 7. При розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням міськради № 7 від 30.06.2015, була використана менша площа території міста Запоріжжя (33150,89 га), ніж фактична загальна площа території міста (34516,6917 га) згідно з генеральним планом міста, затвердженим рішенням міськради № 4 від 15.09.2004, який є підставою для розробки проекту зміни меж міста. Внаслідок цього відбулося значне завищення базової вартості одного квадратного метра земель міста. Таким чином неврахування локальних факторів призводить до безпідставного завищення значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3, що в сукупності з завищення площі міста має наслідком безпідставне завищення розміру орендної плати. У зв`язку із цим Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2021 № 579/207-21 не може братися за підставу для перегляду розміру орендної плати. Крім того, відповідач зазначив, що представляючи в суді Запорізьку міську раду та подаючи позов від її імені, прокурор здійснює захист інтересів територіальної громади, а не держави, що суперечить приписам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурором та позивачем надані відповіді на відзив, які прийняті судом до розгляду (ухвала суду від 09.11.2021).

Відповідачем під час підготовчого провадження у справі двічі подавалися клопотання про призначення судово-оціночної експертизи витягу з землевпорядної документації (технічної документації з оцінки земель), які в подальшому відповідач не підтримав, у зв`язку із чим вказані клопотання були залишені судом без розгляду, що відображено в ухвалах суду від 09.11.2021 та від 01.03.2023.

31.01.2023 відповідачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи експертного висновку ТОВ НВК «Консул», виконаного на замовлення ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління», яке судом задоволено. До матеріалів справи залучено експертний висновок наданий відповідачем та докази подані до суду разом із клопотання про долучення документів, про що зазначено в протоколі судового засідання 01.03.2023.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням тринадцятої сесії V скликання Запорізької міської ради від 27.06.2007 №49/137 (т. 1, а.с. 56, 57), зокрема, вирішено передати в оренду строком на 25 років Відкритому акціонерному товариству «Запорізьке кар`єроуправління» земельні ділянки (землі добувної промисловості) по вул. Дніпровські зорі, 1 для розташування промислового майданчика за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі: земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:019:0148, площею 94,3547 га (п. 4 Рішення).

07.09.2007 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариства «Запорізьке кар`єроуправління» (на теперішній час Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар`єроуправління» (Орендар, відповідач у справі)) укладено Договір оренди землі, згідно з умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради № 49/137 від 27.06.2007 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташовування промислового майданчика, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, загальною площею 94,3547 га (п.п. 1, 2 договору). На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, які є власністю орендаря (п. 3 Договору).

Відповідно до п.п. 14, 15 Договору земельна ділянка передається для розташування промислового майданчика. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі промисловості.

Згідно з п.п. 8, 39 Договір укладено на двадцять п`ять років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.09.2007 за №040726100897.

За актом прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 19.09.2007 № 040726100897 Орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку кадастровий №2310100000:04:019:0148, загальною площею 94,3547 га, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1.

В пункті п. 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 40 138 489 грн 38 коп. (в цінах 2007 року).

Відповідно до п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі: 100 346 грн 22 коп., що складає 0,25% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

Обчислення розмірів орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначання земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору).

В пункті п. 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку (п.32 договору).

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», зокрема, постановлено: встановити на території міста податок на майно (в частині плати за землю); затвердити Положення про податок на майно (в частині плати за землю (додаток 1); встановити ставки земельного податку за земельні ділянки у межах міста Запоріжжя (додаток 2); встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). Рішення вводиться в дію з 01.01.2016 (п. 7).

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя (п. 1 рішення); затверджено схему основних агровиробничих груп грунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя (п. 2 рішення); затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. (п.3 рішення). Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (п.п.4,5,6).Згідно з п. 7 рішення останнє вводиться в дію з 01.01.2016.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» установлено на території м.Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019 (п. 3 рішення).

В п.15 Додатку до рішення №26 від 28.11.2018 встановлено річний розмір орендної плати за використання інших земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 579/207-21 від 15.07.2021, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (т.1, а.с.69), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148, площею 943 547 кв.м становить 573761495,23 грн. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики оборони та іншого призначення; середня (базова) вартість 1 кв.м 299,14; коефіцієнт Км2 1,36, сукупний коефіцієнт Км3 0,82. Витяг сформований 14.07.2021.

Судом встановлено, що у 2015 році Запорізька міська рада зверталась до Господарського суду із позовом про внесення змін до договору оренди землі від 07.09.2007, зареєстрованого за №040726100897, щодо оренди земельної ділянки площею 94,3547 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, а саме - про внесення змін до пунктів 5 та 9 договору оренди на підставі нормативної грошової оцінки землі в цінах 2015 року, який ухвалою господарського суду від 07.12.2015 у справі № 908/5338/15 було залишено без розгляду. Інших доказів вжиття заходів з метою внесення відповідних змін до договору не надано.

Керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звертаюсь до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2805/21, посилаючись в т.ч. на ст. 131-1 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначив, що звернення прокурора до господарського суду з даним позовом спрямоване на захист інтересів держави в особі Запорізької міської ради, яка в свою чергу представляє інтереси територіальної громади міста Запоріжжя, як власника земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148, права якої порушено внаслідок того, що умови договору оренди землі не відповідають вимогам діючого законодавства у зв`язку із чим місцевий бюджет щорічно недоотртимує доходи в розмірі 16 974 087,77 грн. Запорізькою міською радою з 2016 року не вживаються заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству договору в частині плати за вказану земельну ділянку, що свідчить про невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку.

У статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1- 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Велика Палата Верховного Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) дійшла зокрема до наступних висновків: «…Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо … Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим…»

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskayav. Russia, заява №42454/02, § 35)).

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною першою ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

В статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зокрема закріплено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, у рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття «орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження» визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

З наведеного вбачається, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 02.10.2018 по справі № 4/166 "Б".

Крім того, право на звернення прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).

В матеріалах справи містяться копії листів Запорізької місцевої прокуратури від 05.01.2021 № 35-49вих-21, Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03.06.2021 №53-1402вих21 (додані до позовної заяви), що направлялись Запорізькій міській раді, та в яких повідомлялося про встановлення підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради в части ні захисту можливих порушених прав на землю, а саме правомірності та відповідності діючому законодавству здійснення орендної плати ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» за користування земельними ділянками, в тому числі ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148. З метою встановлення підстав для представництва в межах наданих законом повноважень, зазначалось про необхідність надання інформації щодо вжиття міською радою заходів, спрямованих на усунення наявних порушень, зокрема надсилання орендарю пропозиції щодо внесення змін до діючого договору оренди землі в частині вартості нормативної грошової земельної ділянки та розміру ставки орендної плати, результатів їх розгляду, звернення до суду із позовом про внесення відповідних змін до договору тощо.

У відповідях Департаменту правового забезпечення запорізької міської ради від 19.05.2021 № 04-07/0466, виконавчого комітету Запорізької міської ради від 10.06.2021 №07909/03-20/09 на зазначені листи було повідомлено, що Запорізькою місткою радою позовні заяви щодо приведення у відповідність до земельного, податкового законодавства та рішень міської ради договору оренди земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148 не подавались.

Листом Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 16.07.2021 № 53-2371вих-21 Запорізькій міській раді направлялась копія витягу з технічної документації про грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки для вирішення питання про вжиття цивільно-правових заходів, з проханням повідомити про результат вирішення даного питання у строк до 30.07.2021. У відповіді від 30.07.2021 №10014/03-20/10 на зазначений лист прокуратури від 16.07.2021 № 53-2371вих-21 виконавчим комітетом Запорізької міської ради повідомлено про направлення запиту щодо надання інформації з наявності/відсутності заборгованості з орендної плати, після чого можливо буде повернутись до вирішення питання зазначеного в листі.

Зазначене свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою належним чином захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, зволікання із приведенням умов договору у відповідність до норм діючого законодавства, наслідком чого є недоотримання доходів місцевим бюджетом, та відповідно наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва прокурором.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій міській раді повідомлення Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 20.08.2021 №53-3114 вих21 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100897.

Запорізька міська рада представляє інтереси територіальної громади міста Запоріжжя, є юридичною особою та відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 122 Земельного кодексу України здійснює повноваження власника земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148.

Прокурор обґрунтовував позовні вимоги тим, що Запорізька міська рада самостійно тривалий час не вживала заходів, спрямованих на внесення змін до договору оренди землі, а вчинені раніше дії не призвели до позитивних результатів, що негативно впливає на дохідну частину бюджету, та порушує інтереси держави.

З огляду на все вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку щодо наявності у прокурора, в даному випадку, права звертатися до суду із позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно ч.ч. 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що плата за землю справляється відповідно до закону.

У зв`язку із введенням в дію Податкового кодексу України (від 02.12.2010 № 2755-VI) питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 регулюється виключно цим Кодексом.

Податковим кодексом України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно п.п.288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 288.5, 288.5.1, 288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.

Відповідно до змісту п. 10.2-1, п. 10.5 ст. 10 цього Кодексу податок на майно є місцевим податком. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майном (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку на лісові землі). Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктами 12.3.4, 12.3.5 ст. 12 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У разі якщо міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідного місцевого податку, що є обов`язковим згідно з нормами цього Кодексу, то плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Статтею 271 зазначеного Кодексу визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено площа земельних ділянок.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону).

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч.1 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»). При цьому, відповідно до ч.2 ст. 20 Закону, після затвердження нормативної грошової оцінки у встановленому законом порядку, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок і, як наслідок, зміна розміру земельного податку та ставок орендної плати за землю не залежать від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею в межах та на виконання норм Податкового кодексу України.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України виникли правові підстави для внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених до набрання ним чинності, у частині встановлення нових ставок орендної плати за землю.

Відповідно до пункту «а» частини першої ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частини першої ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першої ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктами 34, 35 частини першої ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.

Як встановлено судом вище, за договором оренди від 07.09.2007 Запорізькою міською радою відповідачу передано в оренду на двадцять п`ять років земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, загальною площею 94,3547 га, кадастровий №2310100000:04:019:0148, для розташування промислового майданчика.

В пунктах 5 та 9 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 40 138 489 грн 38 коп. (в цінах 2007 року). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі: 100 346 грн 22 коп., що складає 0,25% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» в т.ч. встановлено на території міста податок на майно (в частині плати за землю); встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (Додаток 3).

Згідно із п. 9 таблиці (Додаток 3 до цього рішення), розмір орендної плати за використання інших земельних ділянок (крім зазначеного у таблиці переліку) встановлено в розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки. Рішення вводиться в дію з 01.01.2016 (п. 7 рішення).

Також 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. (п.3 рішення); встановлено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства (п.8). Згідно з п. 7 рішення вводиться в дію з 01.01.2016.

Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (дата оприлюднення 05.12.2018), керуючись абзацами другим і третім пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада вирішила установити на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком.

Згідно із п.15 Додатку до вказаного рішення встановлено річний розмір орендної плати за використання інших земельних м. Запоріжжя, які перебувають у комунальній власності, який дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Рішення міської введено в дію з 01.01.2019 (п. 3 Рішення).

Відповідно до пункту 5 рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 передбачено привести у відповідність з даним рішенням договори оренди землі шляхом укладення додаткових угод про внесення змін (в частині розміру орендної плати) до договорів оренди землі.

Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №579/207-21 від 15.07.2021, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (т.1, а.с.69), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148, площею 94357 кв.м становить 573761495,23 грн.

У зв`язку з набранням чинності Податковим Кодексом України, законодавчо змінено мінімальний розмір орендної плати за землю, який не може перевищувати 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, умови п. 5 та п. 9 зазначеного вище Договору оренди землі на теперішній час не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме - п.п. 288.5.1 п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, а також розмірам орендної плати за використання земель комунальної власності, затвердженим рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018.

Касаційним господарським судом Верховного Суду у постанові по справі №921/265/17-г/17 від 27.02.2018 викладно правовий висновок згідно з яким нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду орендної плати, який не може бути меншим, ніж визначено у статті 288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №924/187/17, від 07.06.2018 у справі № 922/518/14, від 22.01.2019 у справі № 922/539/18.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Разом з тим, законодавством передбачені випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи розірвання договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України (пункт 6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19).

Частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом

Зміна договору за рішенням суду допускається у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Отже, оскільки чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, враховуючи, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, шляхом внесення змін до договору у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна нормативної грошової оцінки землі та граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як зазначено прокурором та не спростовано позивачем та відповідачем, сторонам договору оренди землі самостійно в позасудовому порядку не досягнуто домовленостей про внесення змін до п. 5 та п. 9 Договору оренди землі в частині визначення нової нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати. Відповідач самостійно не звертався до Запорізької міської ради щодо перегляду розміру орендної плати у зв`язку із прийняттям міською радою відповідних рішень, які були опубліковані на офіційному сайті Запорізької міської ради та які в силу положень ст. 144 Конституції України є обов`язковими до виконання на території міста Запоріжжя. Запорізькою міською радою також не вжито відповідних заходів з метою приведення вищевказаних умов договору у відповідність до чинного законодавства та рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018, шляхом укладення додаткової угоди до договору про внесення змін в частині розміру орендної плати, як то передбачено п. 5 вказаного рішення.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого прокурором позову, який підтримано Запорізькою міською радою.

Щодо заперечень відповідача стосовно необґрунтованості розміру нормативної грошової оцінки, визначеного на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2021 № 579/207-21, та наданого ним експертного висновку ТОВ НВК «Консул», виконаного на замовлення ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, висновками експертів.

Статтями 76-79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вимоги до висновку експерта визначені у статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч 1, 3 вказаної норми висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 вказаної статті у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно зі ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Із змісту наданого відповідачем експертного висновку, виконаного ТОВ «НВК «Консул» слідує, що його виконано на надано в порядку ст. 98 ГПК України на замовлення сторони у справі № 908/2508/21 ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» на підставі укладеного Договору про виконання експертного дослідження від 27.10.2021, на проведення експертного дослідження, аналізу та надання висновків про відповідність даних, відображених в засвідчених копіях витягів про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, в т.ч. копії витягу № 579/207-21 від 15.07.2021 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:019:0148, рішення Запорізької міської ради щодо нормативної грошової оцінки та розмірів орендної плати, які знаходяться у відкритому доступі на офіційному Інтернет порталі Запорізької міської ради. Дослідження виконувалось у період часу з 27.10.2021 по 17.11.2021.

У висновку вказано, що експертне дослідження виконано генеральним директором ТОВ «НВК «Консул», кандидатом технічних наук Мевиусом В.І., який надає консультативні та консалтингові послуги у сфері земельних відносин та ринку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, а також із залученням до виконання досліджень та надання експертних висновків Перевай В.С., який має досвід роботи оцінювачем за напрямком оцінка об`єктів у матеріальній формі та за напрямком експертна грошова оцінка земельних ресурсів, вказано відповідний перелік документів, які дають вказаній особі право займатись оцінкою майна. Зазначено, що виконавці експертного дослідження попереджені про кримінальну відповідальність згідно статті 384 КК України.

Вид експертизи (експертного дослідження), яку було проведено ТОВ «НВК «Консул» у наданому відповідачем експертному висновку не зазначено.

Відповідно до ст.ст.1, 7 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року № 4038-XII (з подальшими змінами) судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9, 10 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, обов`язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Згідно наданої відповідачем копії Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.05.2009 № 7483, виданого Фондом державного майна України Переваю Володимиру Сергійовичу, останній є оцінювачем, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав, зокрема, за напрямком оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок.

Разом із тим, як вбачається з положень статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже нормативна грошова оцінка земельних ділянок та експертна грошова оцінка земельних ділянок є різними за своєю суттю, тому суб`єкти оціночної діяльності з експертної грошової оцінки земель та суб`єкти з оціночної діяльності з нормативної грошової оцінки земель є різними суб`єктами оціночної діяльності.

Так, статтею 6 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель у частині виконання робіт з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є фізичні та юридичні особи - розробники документації із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій».

Розробниками документації із землеустрою згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій», зокрема, є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «НВК «Консул» є належною спеціалізованою установою, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює сертифікований інженер-землевпорядник. До матеріалів справи не надано доказів включення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якими виконано експертне дослідження, до державного Реєстру атестованих судових експертів, атестації та отримання кваліфікації судового експерта з певної спеціальності.

Враховуючи викладене, експертний висновок виконаний ТОВ «НВК «Консул» не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, не є належним доказом на спростування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 579/207-21 від 15.07.2021, правомірність якого відповідач фактично оспорює, зазначаючи, що вказаний витяг не може братися за підставу для перегляду розміру орендної плати.

Щодо витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2021 № 579/207-21 відповідач зазначив: 1) при розрахунку були використані завищені значення коефіцієнтів впливу факторів Км3, які суперечать значенням, встановленим рішенням Запорізької міськради від 30.06.2015 № 7; 2) при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням міськради № 7 від 30.06.2015, була використана менша площа території міста Запоріжжя (33150,89 га), ніж фактична загальна площа території міста (34516,6917 га) згідно з генеральним планом міста, затвердженим рішенням міськради №4 від 15.09.2004, який є підставою для розробки проекту зміни меж міста.

Згідно з частиною 1 статті 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Отже, вищевказані посилання відповідача на генеральний план міста, затвердженим рішенням міськради №4 від 15.09.2004, відповідно до якого площа міста Запоріжжя повинна бути встановлена у розмірі 34516,6917 га, є безпідставним, оскільки це рішення не є підставою для визначення меж міста за відсутності відповідного рішення Верховної ради України про затвердження меж міста Запоріжжя у вказаному розмірі.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).

Зазначений Порядок також передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Вищенаведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Як зазначалось судом вище, документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, було затверджено рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

Вказаним рішенням також було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 грн, та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. (п.3 рішення); економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя, значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1, значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2 (п.п. 4,5,6).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №823/902/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого справи про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та витягу Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку орендованої юридичною особою земельної ділянки як правових актів індивідуальної дії, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та затверджена ним технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, а також виготовлений на їх підставі витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.07.2021 за № 579/207-21, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, на час розгляду господарським судом даної справи є чинними, тому наведені у відзиві заперечення відповідача є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

За змістом статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов`язковій державній експертизі.

Метою державної експертизи є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Питання щодо наявності позитивного висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, затвердженої рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015, досліджувалось Запорізьким окружним адміністративним судом в межах справи № 280/5928/19 за позовом ТОВ « 7 днів Запоріжжя» до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2015 № 7.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі №280/5928/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затвердженої оскаржуваним рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», не містяться суперечливих даних щодо площі земель міста Запоріжжя.

Судом, в межах вказаної вище справи, також встановлено, що роботи з виконання нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя здійснено державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя у 2013 році. 29.05.2014 на замовлення ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя Державне агентство земельних ресурсів України надало висновок державної експертизи землевпорядної документації №575-14, за яким технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя повертається на доопрацювання. Підставою для повернення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя на доопрацювання була необхідність долучення документального підтвердження площі, зазначеної в рішенні Запорізької міської ради шостого скликаній тридцять другої сесії від 25.02.2013 №26 та в завданні на надання послуг з виконання нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, а також обґрунтування складу угідь земель інші - 3759,44га (Додаток Г) територія, яка не враховувалась при визначенні середньої (базової) вартості 1 кв.м. земель міста. На виконання вимог державної експертизи, для усунення зауважень Запорізькою міською радою розробнику Технічної документації було надано рішення Запорізької міської ради від 25.02.2013 №26 «Про затвердження Програми розвитку земельних відносин у місті Запоріжжя на 2013 рік», яке було підставою для виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Згідно п. 5 Програми розвитку земельних відносин у місті Запоріжжя на 2013 рік площа земель, яка потребує нормативної грошової оцінки становить 33150,89га, площа земель, по яких буде складена технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель міста - становить 33150,89га.Згідно Завдання на надання послуг з виконання нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя (код за ДК 016:2010 74.90.2 Послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н.в.і.у.) площа населеного пункту складає 33150,89 га. Листом від 03.06.2014 №01/02-21/01646, на ім`я директора ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя Шпилевського І.І. Запорізька міська рада повідомила, що відповідно до зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 29.05.2014 №575-14, перспективна територія м. Запоріжжя складає 33150,89 га, згідно рішення Запорізької міської ради від 25.02.2013 та завдання на надання послуг з виконання нормативної грошової оцінки. В існуючих межах міста, згідно даним Головного управління Держземагентства у Запорізькій області (форма 6-зем) станом на 01.01.2013 площа складає 29391,4 5га. Перспективні території, що складають 3759,44 га.Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 29.05.2014 №575-14 містить напис Державного агентства земельних ресурсів України про врахування зауважень, засвідчений печаткою установи. Суд зазначив, що цей напис узгоджується з пунктом 3.5.9. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації і є свідченням того, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя погоджена органом, повноважним на проведення державної експертизи землевпорядної документації.

На підставі всього вищевикладеного суд дійшов до висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги, які підтримані позивачем Запорізькою міською радою, є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача та докази, надані на їх обґрунтування, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Внести зміни до п.5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100897 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 94,3547 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в наступній редакції: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 573 761 495 грн. 23 коп. (п`ятсот сімдесят три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять грн. 23 коп.) в цінах на 2021 рік;

Внести зміни до п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100897 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 94,3547 га,, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 17 212 844 грн. 86 коп. (сімнадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 86 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах на 2021 рік.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, код ЄДРПОУ 00110183 (69015, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд.1) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м.Запоріжжя, вул. Доролюбова, 14, р/рUA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва