Рішення

від 25.04.2023 по справі 915/1008/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року Справа № 915/1008/21

м.Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

з участю секретаря судового засідання Табачної О.С.,

від позивача: не присутній;

від відповідача 1: не присутній;

від відповідача 2: не присутній;

від відповідача 3: Лемле Н.В., ордер від 10.03.23 серія МК № 1083324;

від відповідача 4: Краснікова Я.В., ордер серія МК № 1083444.

В судовому засіданні приймає участь прокурор Григорян Е.Р.

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1008/21

за позовом: Керівника Миколаївської обласної прокуратури,

54030, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв,

в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України,

01008, вул. Грушевського, 12/2, м.Київ;

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській

області, 54034, пр. Миру, 34, м.Миколаїв;

e-mail:mykolaiv@land.gov.ua;

відповідача-2: Миколаївської міської ради,

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

e-mail: kancel@mkrada.gov.ua;

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія

Євровнєшторг, 54010, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 14;

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський

спеціалізований порт Ніка-Тера,

54050, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23,

про усунення перешкод шляхом визнання незаконними та скасування пункту 22, підпункту 22.1 розділу 1 Миколаївської міської ради від 19.12.2008 № 31/43, пункту 5, підпункту 5.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 01.10.2009 № 38/35, скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі, пункту 8, підпункту 8.2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 № 40/29, пункту 9, підпункту 9.1розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 № 40/29, підпункти 1.1, 1.4 пункту 1 рішення Миколаївської міської ради від 21.04.2011 № 5/48, визнання недійсним договорів оренди, купівлі-продажу, визнання недійсними державного акта на право власності на землю, свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Керівником Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України пред`явлено позов до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Євровнєшторг, Товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера про усунення перешкоди власнику Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні водним об`єктом загальнодержавного значення шляхом:

1. Визнання незаконним та скасування п.22, пп.22.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19.12.2008 р. №31/43, якими затверджено проект землеустрою та надано ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» в оренду ділянку загальною площею 974251 кв.м для коригування та обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

2. Визнання недійсним укладеного 18.02.2009 р. укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору про надання в оренду товариству земельної ділянки площею 974251 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0056, зареєстрований 20.02.2009 у Державному реєстрі земель за №040900100195.

3. Визнання незаконним та скасування п.5, пп.5.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 01.10.2009 №38/35, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (для внесення змін (корегування меж земельної ділянки) до договору оренди) та надано ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» в оренду ділянку загальною площею 926314 кв.м для обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

4. Визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0072 площею 690247 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

5. Визнання незаконним та скасування п.8, пп.8.2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 р. №40/29, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (договору оренди) та надано ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» в оренду ділянку загальною площею 690247 кв.м для обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

6. Визнання незаконним та скасування п.9, пп.9.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 р. №40/29, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (договору оренди) та надано ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» в оренду ділянку загальною площею 236067 кв.м для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

7. Визнання недійсним укладеного 04.12.2009 між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору про надання в оренду товариству земельної ділянки площею 690247 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0072, зареєстрований 09.12.2009 р у Державному реєстрі земель за №040949801066.

8. Визнання недійсним укладеного 04.12.2009 між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору про надання в оренду товариству земельної ділянки площею 236067 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0073, зареєстрований 09.12.2009 році у Державному реєстрі земель за №040949801067.

9. Визнання незаконним та скасування пп.1.1, 1.4 п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.04.2011 №5/48, якими погоджено звіт про експертну грошову оцінку та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» продано земельну ділянку площею 236067 кв.м для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

10. Визнання недійсним укладеного 25.05.2011 між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 236067 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0073, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є., про що у реєстрі вчинено запис №1950.

11. Визнання недійсним державного акту серії ЯЛ №636086 на право власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 236067 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0073 для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом, який 21.06.2011 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №481013662000012.

12. Визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0126 площею 12663 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

13. Визнання недійсним свідоцтва про право власності №21303146, видане 06.05.2014 товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг» реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на земельну ділянку площею 12663 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0126.

14. Визнання недійсним свідоцтва про право власності №21299284, видане 06.05.2014 товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг» реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на земельну ділянку площею 223404 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0127.

15. Визнання недійсним укладеного 04.06.2014 між ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» та ТОВ «МСП Ніка-Тера» договору купівлі-продажу №960 земельної ділянки площею 12663 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0126, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ласурією С.А.

16. Визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0139 площею 29946 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

17. Визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0140 площею 156158 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

18. Визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0141 площею 19300 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

19. Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0142 площею 18000 кв.м, розташованої по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв.

20. Скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 29946 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0139, яке 10.07.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №21379197, з одночасним припиненням такого права.

21. Скасування державної реєстрації права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 156158 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0140, яке 10.07.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №21376715, з одночасним припиненням такого права.

22. Скасування державної реєстрації права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 19300 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0141, яке 10.07.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №21378682, з одночасним припиненням такого права.

23. Скасування державної реєстрації права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 18000 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0142, яке 10.07.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №21377531, з одночасним припиненням такого права.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Миколаївська міська рада, приймаючи рішення від 19.12.2008 №31/43 (пп.22, п.22.1) щодо надання у користування земельної ділянки кадастровий номер 4810136600:07:004:0056 площею 974251 кв.м перевищила надані їй повноваження, оскільки фактично розпорядилась внутрішніми морськими водами держави для створення Товариством портової інфраструктури, що згідно із ст.ст.84, 122 ЗК України та ст.14 ВК України належить до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Сформована для відведення ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» в оренду земельна ділянка є дном лиману, її межі в більшій частині не збігаються з будь-якими штучними спорудами або природними берегами, з огляду на що неможливо встановити її межі в натурі та закріпити межовими знаками встановленого зразка. Ураховуючи викладене, позивач вважає, що вищевказана земельна ділянка взагалі не може бути об`єктом земельних правовідносин. На підтвердження своєї позиції позивач, зокрема, посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 р. у справі №915/74/18. З огляду на таке позивач вважає незаконними: пп.22, п.22.1 рішення Миколаївської міської ради від 19.12.2008 №31/43, а також інші зазначені в позові рішення Миколаївської міської ради що стосуються земельних ділянок, сформованих в результаті поділу цієї земельної ділянки з кадастровим номер 4810136600:07:004:0056, укладені на їх підставі договори оренди землі та договори купівлі-продажу землі. Також зазначає, що оскільки вказані земельні ділянки не можуть бути об`єктом земельних правовідносин, тому вони не могли бути зареєстровані у державному земельному кадастрі, а права на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказує, що позовну заяву прокурора, спрямовану на усунення перешкод у користуванні Кабінетом Міністрів України водним об`єктом загальнодержавного значення, необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного (титульного) володільця цього об`єкта.

ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (відповідач-1) у наданому відзиві вказало, що у державного кадастрового реєстратора не було підстав, визначених ст.24 Законом України «Про державний земельний кадастр» для відмови у державній реєстрації земельних ділянок.

Миколаївська міська рада (відповідач-2) у наданому відзиві позов не визнає, вважаючи винесені нею рішення, а також укладені на їх виконання договори, видані акти і свідоцтва законними, просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (відповідач-3) у наданому відзиві на позовну заяву, запереченнях до відповіді на відзив, додаткових поясненнях позов не визнало і просить в його задоволенні відмовити повністю. Посилається на те, що спір щодо законності передачі Миколаївською міською радою і отриманням ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», ТОВ «МСП Ніка-Тера» в оренду і власність земельних ділянок, зазначених у позові, вже була предметом судового розгляду у справі №915/74/18 (між тими ж учасниками, про той самий предмет і з тих самих підстав), по якій винесено рішення, що набрало законної сили. Вказує, що ГУ Держгеокадастру є неналежним відповідачем у справі, оскільки поданий позов не містить будь-яких посилань на вчинення правопорушення, яке вказує на наявність спору між Управлінням та позивачем і його залучення до участі у справі є «штучним». Вважає, що заявлені позовні вимоги не є ефективним способом захисту інтересів держави, а їх задоволення призведе до порушення права Товариства на мирне володіння своїм майном, розташованим на земельних ділянках всупереч численним рішенням ЄСПЛ. Додатково відповідачем-3 подано заяву про застосування строку позовної давності та наслідків її спливу.

ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (відповідач-4) у наданому відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказує, що заявлений позов не відповідає ознакам негаторного позову. Вважає, що зміст позовних вимог позивача (в особливості стосовно скасування державної реєстрації прав на існуючі земельні ділянки, як результат усунення перешкод позивача у володінні майном) без зазначення вимог їх повернення підпадає під категорію саме віндикаційного, а не негаторного позову. Вимоги, викладені позивачем у прохальній частині позову у вигляді: скасування рішень міської ради, визнання недійсними правочинів, правовстановлюючих документів, скасування державної реєстрації права на земельні ділянки, були раніше предметом судового розгляду у справі №915/74/18 і судами апеляційної та касаційної інстанцій вже висловлена остаточна позиція стосовно відсутності законних підстав для задоволення тотожних вимог прокуратури, визначених у справах №915/74/18 та №915/1008/21 через пропущення строку позовної давності.

10.08.2021 року керівником Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України подано до суду заяву №15/1-1122вих-21 від 09.08.2021 про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.08.2021 року заява про забезпечення позову задоволена частково; заборонено органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок площами 1,2663 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0126), 2,9946 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0139), 15,6158 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0140), 1,93 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0141), 1,8 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0142) по вул..Айвазовського, 14 у м.Миколаєві, до набрання законної сили рішенням у даній справі; заборонено органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на земельних ділянках площами 69,0247 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0072), 1,2663 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0126), 2,9946 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0139), 15,6158 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0140), 1,93 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0141), 1,8 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0142) по вул. Айвазовського, 14 у м.Миколаєві до набрання законної сили рішенням у даній справі; заборонено Миколаївській міській раді, ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», ТОВ «МСП Ніка-Тера» вчиняти із земельними ділянками площами 69,0247 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0072), 1,2663 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0126), 2,9946 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0139), 15,6158 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0140), 1,93 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0141), 1,8 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0142) дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаних ділянок, їх поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, а також проведення на них будь-яких будівельних робіт, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 року Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2021 року по справі №915/1008/21 залишено без змін.

Від представника відповідача-4 надійшло клопотання про витребування доказів в порядку ст.81 ГПК України у Миколаївської міської ради, а саме надати інформацію про координати точок меж міста Миколаєва Миколаївської області, зокрема станом на дату формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0056, з одночасним наданням письмових доказів стосовно цієї інформації. Ухвалою від 06.12.2021 р. про витребування доказів та відкладення підготовчого засідання у справі господарським судом Миколаївської області задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Морський спеціалізований порт Ніка-Тера повністю; Зобов`язано Миколаївську міську ради, подати суду у строк до 30.12.2021: інформацію про координати точок меж міста Миколаєва Миколаївської області, зокрема станом на дату формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:07:004:0056, з одночасним наданням письмових доказів стосовно цієї інформації.

На виконання ухвали від 06.12.2021 р. Миколаївською міською радою надано лист управління земельних ресурсів від 30.12.2021 р. №57767/02.0201-22/21.2 в якому управління послалось на неможливість надання координат меж міста Миколаєва, затверджених Постановою Верховної Ради України від 15.11.1996 р. №518/96-ВР, оскільки документам, що містять цю інформацію, надано гриф «Для службового користування» та віднесено до конфіденційної інформації.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача-3 та представника-4, що брали участь у судових засіданнях під час розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради від 30.10.2008 №29/38 (п.1 розділ 1) надано дозвіл ТОВ «Євровнєшторг» для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування (акваторії Бузького лиману) та земель ТОВ «Євровнєшторг», наданих рішенням міської ради від 14.09.07 №14/49, орієнтовною площею 890000 кв.м в оренду, для корегування та обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільхозпродукції по вул.Айвазовського, 14. Приватним підприємцем Селіним В.Г. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 974251 кв.м, якій присвоєно кадастровий номер 4810136600:07:004:0056.

Рішенням Миколаївської міської ради від 19.12.2008 №31/43 (п.22, п.22.1 розділ 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 974251 кв.м, у тому числі 447015 кв.м за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування (акваторія Бузького лиману), 527236 кв.м за рахунок земель ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» з віднесенням її до земель інші землі транспорту та зв`язку, для коригування та обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції по вул. Айвазовського, 14 у м.Миколаєві; вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на 49 років.

18.02.2009 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим № 4810136600:07:004:0056 площею 974251 кв.м, строком на 49 років, який посвідчено приватним нотаріусом Ласурією С.О. і зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.02.2009 р. за №040900100195. Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 20.02.2009 р. за №6327.

У подальшому, рішенням Миколаївської міської ради від 01.10.2009 №38/35 (п.5, п.5.1 розділу 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (для внесення змін (корегування меж земельної ділянки) до договору оренди) на земельну ділянку загальною площею 926314 кв.м, у тому числі 396784 кв.м під штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами), 529530 кв.м під озерами, прибережними замкнутими водоймами, лиманами, за рахунок земель ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», залишивши її в інших землях транспорту та зв`язку, для обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції по вул.Айвазовського, 14; вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на 49 років.

Договір оренди на виконання п.5.1 розділу 1 рішенням Миколаївської міської ради від 01.10.2009 №38/35 не укладався, оскільки відбувся поділ цієї земельної ділянки з кадастровим № 4810136600:07:004:0056 площею 926314 кв.м на дві окремі ділянки: з кадастровим №4810136600:07:004:0072 площею 690247 кв.м та з кадастровим № 4810136600:07:004:0073 площею 236067 кв.м.

За замовленням ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», на підставі отриманого дозволу виконавчого комітету Миколаївської міської ради на поділ земельної ділянки площею 926314 кв.м, ПП Янчук І.В. розроблено технічні документації із землеустрою земельних ділянок №1 площею 690247 кв.м та №2 площею 236067 кв.м.

Як вбачається з змісту пояснювальних записок до технічних документацій: «розглянувши заяву та приймаючи до уваги дозвіл Управління містобудування та архітектури за №17-3561 від 23.10.2009 р. та погодження постійної комісії Миколаївської міської ради, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою» щодо перелічених земельних ділянок.

Рішенням Миколаївської міської ради від 12.11.2009 №40/29:

-визнано таким, що втратив чинність, п.5.1 розділу 1 рішення міської ради від 01.10.2009 №38/35 про передачу в оренду Товариству земельної ділянки площею 926314 кв.м (п.8.1 розділу 1 рішення №40/29);

- затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 690247 кв.м, у тому числі 690247 кв.м внутрішні води (під лиманами), за рахунок частини земель ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», з віднесенням її до інших земель транспорту та зв`язку, для обслуговування підхідного каналу бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом по вул.Айвазовського, 14 у м.Миколаїв; Товариству передано в оренду зазначену земельну ділянку строком на 49 років (п.8, п.8.1 розділу 1 рішення №40/29);

-затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документу (договору оренди) на земельну ділянку загальною площею 236067 кв.м для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно-перевантажувальним комплексом по вул.Айвазовського, 14; Товариству передано в оренду зазначену земельну ділянку строком на 49 років (п.9, п.9.1 розділу 1 рішення №40/29).

На виконання рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 №40/29 між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» 04.12.2009 року укладені наступні договори оренди землі:

1.Договір оренди від 04.12.2009 року щодо земельної ділянки з кадастровим №48101366:07:004:0072, площею 690247 кв.м, строком на 49 років, який зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2009 р. за №040949801066. Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 09.12.2009 р. за №7178.

2.Договір оренди від 04.12.2009 року щодо земельної ділянки з кадастровим №48101366:07:004:0073, площею 236067 кв.м, строком на 49 років, який зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2009 р. за №040949801067. Договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 09.12.2009 р. за №7179.

Рішенням Миколаївської міської ради від 21.04.2011 №5/48, зокрема: погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 236067 кв.м по вул. Айвазовського, 14 у м. Миколаєві (пп.1.1); затверджено вартість земельної ділянки в розмірі 5599509 гривень (п.1.2 рішення); прийнято рішення про продаж ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» земельної ділянки площею 236067 кв.м за 5598609 гривень для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерно перевантажувальним комплексом (п.1.4); розірвати з дати державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, договір оренди землі, зареєстрований у Миколаївській міській раді 09.12.2009 р. за №7179. Рішення стосується земельної ділянки з кадастровим №48101366:07:004:0073, площею 236067 кв.м.

На виконання вказаного рішення ММР від 21.04.2011 №5/48 між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» 25.05.2011 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим №48101366:07:004:0073, площею 236067 кв.м, за адресою: місто Миколаїв, Корабельний район, вул.Айвазовського, 14. Договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горбуровим К.Є. 25.05.2011 р., зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №1950.

21.06.2011 видано Державний акт серії ЯЛ №636086 на право власності на земельну ділянку з кадастровим № 48101366:07:004:0073 площею 236067 кв.м, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №481013662000012 зареєстровано.

Встановлено, що у подальшому, за рішенням власника (ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»), земельну ділянку з кадастровим № 48101366:07:004:0073 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (виконавець -ФОП Дробот Т.В.) поділено на дві окремі ділянки: з кадастровим №48101366:07:004:0126 площею 12663 кв.м (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.05.2014 р. запис №5563740, свідоцтво про право власності №21303146 від 06.05.2014 р.) та з кадастровим № 48101366:07:004:0127 площею 223404 кв.м (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.05.2014 р. запис №5562652, свідоцтво про право власності №21299284).

04.06.2014 р. між ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (продавець) та ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим №48101366:07:004:0126 площею 12663 кв.м за ціною 694312 грн., який посвідчено приватним нотаріусом Ласурія С.А., про що вчинено запис в реєстрі нотаріальних дій за №960. п.7.1 договору передбачено, що право власності виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права. Згідно з наданими позивачем відомостями з ДРРП на нерухоме майно, державна реєстрація права власності ТОВ «МСП Ніка-Тера» на земельну ділянку здійснена 04.06.2014 р.

Іншу земельну ділянку з кадастровим № 48101366:07:004:0127 площею 223404 кв.м за рішенням власника (ТОВ «Компанія «Євровнєшторг») поділено на 4 окремі земельні ділянки: з кадастровим № 48101366:07:004:0139 площею 29946 кв.м (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21379197), з кадастровим № 48101366:07:004:0140 площею 156158 кв.м (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21376715), з кадастровим № 48101366:07:004:0141 площею 19300 кв.м (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21378682), з кадастровим № 48101366:07:004:0142 площею 18000 кв.м (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21377531). В матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим № 48101366:07:004:0127, розроблена ФОП Дробот Т.В.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час розгляду цієї справи в якості об`єктів цивільних прав існують наступні земельні ділянки:

·з кадастровим №4810136600:07:004:0072 площею 690247 кв.м, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» згідно договору оренди від 04.12.2009 року, зареєстрованому у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2009 р. за №040949801066;

·з кадастровим №4810136600:07:004:0126 площею 12663 кв.м, яка знаходиться у власності ТОВ «МСП Ніка-Тера» згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Ласурія С.А., про що вчинено запис в реєстрі нотаріальних дій за №960. Згідно з наданими позивачем відомостями з ДРРП на нерухоме майно, державна реєстрація права власності ТОВ «МСП Ніка-Тера» на земельну ділянку здійснена 04.06.2014 р.

·з кадастровим № 48101366:07:004:0139 площею 29946 кв.м, яка знаходиться у власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21379197);

·з кадастровим № 48101366:07:004:0140 площею 156158 кв.м, яка знаходиться у власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21376715);

·з кадастровим № 48101366:07:004:0141 площею 19300 кв.м, яка знаходиться у власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21378682);

·з кадастровим № 48101366:07:004:0142 площею 18000 кв.м, яка знаходиться у власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» (реєстрація права власності в ДРРП 10.07.2017 р. запис №21377531).

Всі інші земельні ділянки припинили своє існування в якості об`єктів цивільних прав (внаслідок поділу).

Крім того, судом встановлено, що в провадженні господарського суду Миколаївської області знаходилась і була розглянута справа №915/74/18 за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», ТОВ «МСП Ніка-Тера». До участі у справи на стадії її розгляду судом апеляційної інстанції було залучено Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Як вбачається з матеріалів справи №915/74/18, предметом позову були вимоги, тотожні вимогам по справі №915/1008/21 щодо законності передачі Миколаївською міською радою і отримання в оренду/власність земельних ділянок відповідачем-3 та відповідачем-4. Зокрема, заступник прокурора Миколаївської області заявляв позовні вимоги про:

-визнання незаконним та скасування п.22, пп.22.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19.12.2008 р. №31/43 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.2 позовних вимог по справі №915/1008/21);

- п.8 пп.8.2 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 р. №40/29 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.6 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним укладеного 04.12.2009 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору про надання в оренду земельної ділянки площею 690247 кв.м. з кадастровим № 4810136600:07:004:0072, зареєстрований 09.12.2009 р. у Державному реєстрі земель за № 040949801066 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.8 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання незаконними та скасування пп.1.1, 1.4 п.1 рішення Миколаївської міської ради від 21.04.2011 р. №5/48 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.10 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним укладеного 25.05.2011 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 236067 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0073 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.11 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним державного акту серії ЯЛ №636086 на право власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на земельну ділянку площею 236067 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0073 для обслуговування бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерноперевантажувальним комплексом (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.12 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним свідоцтва про право власності №21303146, видане 06.05.2014 р. ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на земельну ділянку площею 12663 кв.м. з кадастровим № 4810136600:07:004:0126 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.14 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним свідоцтва про право власності №21299284, видане 06.05.2014 р. ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на земельну ділянку площею 223404 кв.м з кадастровим №4810136600:07:004:0127 (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.15 позовних вимог по справі №915/1008/21);

-визнання недійсним укладеного 04.06.2014 р. між ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» та ТОВ «МСП Ніка-Тера» договору купівлі-продажу №960 земельної ділянки площею 1,2663 га з кадастровим №48101366:07:004:0126 площею 12663 кв.м, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ласурією С.А. (є аналогічною позовній вимозі, вказаній у п.16 позовних вимог по справі №915/1008/21).

Також по справі №915/74/18 прокурором були заявлені і розглянуті судом позовні вимоги, заявлені позивачем на підставі ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла до 16.01.2020 р.) про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запису №21379197 від 10.07.2017 щодо земельної ділянки площею 2,9946 га з кадастровим №48101366:07:004:0139; запису №21376715 від 10.07.2017 щодо земельної ділянки площею 15,6158 га з кадастровим №48101366:07:004:0140; запису №21378682 від 10.07.2017 щодо земельної ділянки площею 1,93 га з кадастровим №48101366:07:004:0141; запису №21377531 від 10.07.2017 щодо земельної ділянки площею 1,8 га з кадастровим №48101366:07:004:0142.

Позовні вимоги, розглянуті у справі №915/74/18, є за своєю суттю тотожними позовним вимогам, заявленим позивачем на підставі нової редакції ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у справі №915/1008/21 щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав на земельні ділянки: площею 2,9946 га з кадастровим №48101366:07:004:0139 (п.21 позовних вимог по справі №915/1008/21), площею 15,6158 га з кадастровим №48101366:07:004:0140 (п.22 позовних вимог по справі №915/1008/21), площею 1,93 га з кадастровим №48101366:07:004:0141 (п.23 позовних вимог по справі №915/1008/21), площею 1,8 га з кадастровим №48101366:07:004:0142 (п.24 позовних вимог по справі №915/1008/21).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Щодо наявності ознак тотожності позовів у справах №915/74/18 та №915/1008/21.

Пунктом 2 ч.1 ст.175 ГПК України встановлює, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, що містяться у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Частинами 1, 3, 4 ст.45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

У справі №915/74/18 прокурор звернувся до суду з позовом як самостійний позивач в інтересах держави, а у справі №915/1008/21 позов в інтересах держави подав Кабінет Міністрів України. Прокурор у справі №915/1008/21 виступив в якості представника КМ України.

Згідно з висновками, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 р. справа №488/5413/14-ц: «Прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права громадянина та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19,пункт 27)).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор».

З огляду на викладене, суд визнає, що позивачем у справі №915/1008/21 та у справі №915/74/18 є одна й та ж особа держава, незважаючи на те, що у справі № 915/1008/21 з позовом в інтересах держави звернувся Кабінет Міністрів України, а у справі №915/74/18 в інтересах держави звернувся з позовом прокурор.

З питання складу відповідачів у справах №915/74/18 та №915/1008/21.

У справі №915/74/18 позовні вимоги пред`явлено наступним відповідачам: Миколаївська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронєшторг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

У справі №915/1008/21 позовні вимоги пред`явлено наступним відповідачам: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євровнєшторг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

Ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що якщо позов подається до декількох відповідачів в позові повинно бути вказаний зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Прокурор визначив у позові та відповіді на відзив, що розглядаючи заяви про здійснення у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земель, державний кадастровий реєстратор, відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», повинен був перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства та, як наслідок, прийняти рішення про відмову у державній реєстрації спірних земель. Оскільки, згідно позиції прокурора, відповідач-1 (державний кадастровий реєстратор) цієї вимоги не дотримався, зареєструвавши земельну ділянку, яка не може бути об`єктом земельних правовідносин, отже ГУ Держгеокадастру є відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації земель в Державному земельному кадастрі. У наданому відповідачем-1 відзиві на позов він вказує на відсутність підстав, визначених ст.24 Законом України «Про державний земельний кадастр», для відмови у державній реєстрації земельних ділянок і не погоджується з залученням його в якості відповідача у справі.

Суд, розглянувши позиції сторін і обставини справи дійшов висновку, що Головне Управління Держгеокадастру у Миколаївській області є неналежним відповідачем у справі за позовними вимогами про скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Цей висновок узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 13.06.2018 р. у справі №361/4307/16 ц Великої Палати Верховного Суду, постанова від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17 Верховного Суду, постанова по справі № 361/4307/16-ц від 13.06.2018 р. Великої Палати Верховного Суду).

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (Закон-3613), для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки; у разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації визначений ч.6 ст.24 Закону-3613. Повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені перевіркою їх комплектності (обсягом), відповідності поданих документів вимогам законодавства (за формою) та відсутністю суперечностей щодо меж між вже зареєстрованих земельних ділянок та межами земельної ділянки, що підлягає реєстрації. Державний реєстратор не може вважатись таким, що порушує права третіх осіб, якщо правомірно здійснює реєстраційну дію на підставі чинного та не скасованого рішення відповідного суб`єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції.

Державна реєстрація проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації має бути особа, в інтересах і за зверненням якої здійснена реєстраційна дія.

Таким чином, належними відповідачами за позовними вимогами про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: № 4810136600:07:004:0072 площею 690247 кв.м (п.5 позовних вимог), № 4810136600:07:004:0139 площею 29946 кв.м (п.17 позовних вимог), № 4810136600:07:004:0140 площею 156158 кв.м (п.18 позовних вимог), № 4810136600:07:004:0141 площею 19300 кв.м (п.19 позовних вимог), № 4810136600:07:004:0142 площею 18000 кв.м (п.20 позовних вимог) є ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», а земельної ділянки кад. № 4810136600:07:004:0126 площею 12663 кв.м (п.13 позовних вимог) ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на вище встановлене, суд дійшов до висновку, що у справах №915/74/18 та 915/1088/21 сторони є однаковими.

Щодо обґрунтування (підстав) позову по справі №915/74/18 та 915/1008/21.

Прокурор посилається що справа №915/74/18 і ця справа (№915/1008/21) не є тотожними, зокрема, з огляду на те, що підставою позову у цій справі № 915/1008/21 є «незаконне формування земель за рахунок земель за рахунок внутрішніх морських вод України, розпорядження міською радою ними та, як наслідок, набуття юридичними особами приватного права під виглядом земельних ділянок речових прав на водний об`єкт загальнодержавного значення земель. У даному випадку прокурор наполягає на тому, що спір стосується саме незаконного формування земель, які в дійсності є донною поверхнею Бузького лиману та не можуть мати меж та виступати об`єктом цивільних прав як земельні ділянки». Відповідач-3 заперечуючи позицію прокурора вказує, що у справі №915/74/18 прокурор наряду з іншими підставами також посилався на такі ж підстави: «незаконне формування земель за рахунок земель за рахунок внутрішніх морських вод України, розпорядження міською радою ними та, як наслідок, набуття юридичними особами приватного права під виглядом земельних ділянок речових прав на водний об`єкт загальнодержавного значення земель». Окрім того, факт постановлення судом рішення за результатами розгляду позовних вимог у одній справі унеможливлює повторний розгляд судом цих самих вимог в іншій справі навіть якщо у одній справі ці вимоги були «основними», а у іншій «похідними».

Звідси, навіть доводи прокурора, що всі інші позовні вимоги (окрім вимоги про скасування державної реєстрації земель) є похідними від вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, не надають право суду на повторне їх вирішення судом у справі №915/1008/21.

Розглянувши доводи сторін, обставини справи суд дійшов висновку, що підстави позову у справах №915/74/18 та 915/1008/21 є однаковими.

Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Як випливає із змісту постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 року у справі №915/74/21, вимоги позивача обґрунтовано тим, що «Миколаївська міська рада, приймаючи спірні рішення щодо надання у користування земельних ділянок за рахунок водної поверхні Бузького лиману, перевищила надані їй повноваження, оскільки фактично розпорядилась землями державної власності та внутрішніми морськими водами держави для створення портової інфраструктури, що згідно зі ст. ст. 84, 122 Земельного кодексу України та ст. 14 Водного кодексу України належить до виключної компетенції органів виконавчої влади. Позивач вважає, що спірні ділянки не можуть бути об`єктами земельних відносин, адже земельні ділянки є дном лиману, межі яких неможливо встановити в натурі та закріпити межовими знаками встановленого зразка. Отже, на думку прокурора, спірні пункти рішень Миколаївської міської ради від 19.12.2008 р. №31/43, від 12.11.2009 р. №40/29, від 21.04.2011 №5/48 прийняті з порушенням вимог законодавства, зокрема, ст.ст.13, 19 Конституції України, ст.ст.12, 59, 84, 122, 123 Земельного кодексу України, ст.ст.6, 10, 14, 67, 85 Водного кодексу України, з огляду на те, що Договори, укладені на підставі таких рішень, та видані державні акти, в силу приписів ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.152 ЗК України, є незаконними».

Зазначене обґрунтування є повністю аналогічним обґрунтуванню позову, що розглядається у справі №915/1008/21.

Обов`язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України. З огляду на те, що у справі №915/74/18 та у справі №915/1008/21 є однаковими сторони, підстава та предмет позову, позовні вимоги (предмет) щодо: спірних пунктів рішень Миколаївської міської ради від 19.12.2008 р. №31/43, від 12.11.2009 р. №40/29, від 21.04.2011 №5/48, договорів, укладених на підставі таких рішень, видані державні акти та свідоцтва про право власності не підлягають повторному розгляду, оскільки по ним існує остаточне рішення суду у справі №915/74/18. Так, рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.2018 р. у справі №915/74/18 у задоволені позову прокурора відмовлено. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 року у справі №915/74/21 мотивувальна частина рішення господарського суду Миколаївської області змінена, резолютивна частина залишена буз змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2019 року у справі №915/74/18 постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 р. залишена без змін.

Що стосується позовних вимог, які не були предметом розгляду у справі №915/74/18, як то: визнання недійсним договору оренди від 18.02.2009 між ММР та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» щодо земельної ділянки з кад.№ 4810136600:07:004:0056 (укладений на виконання рішення ММР №31/43 від 19.12.2008 р.); скасування п.5, пп.5.1 розділу 1 рішення ММР від 01.10.2009 №38/35, п.9, пп.9.1 розділу 1 рішення ММР від 12.11.2009 № 40/29, визнання недійсним договору оренди від 04.12.2009 між ММР та ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» щодо земельної ділянки з кад.№ 4810136600:07:004:0073 (укладений на виконання п.9, пп.9.1 рішення ММР від 12.11.2009 № 40/29), скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими № 4810136600:07:004:0072, № 4810136600:07:004:0139, № 4810136600:07:004:0140, № 4810136600:07:004:0141, № 4810136600:07:004:0142, № 4810136600:07:004:0126, слід зазначити наступне.

Перелічені позовні вимоги вичерпали свою дію і не можуть бути визнані ефективним способом захисту, оскільки: стосуються земельних ділянок, які на час розгляду справи припинили своє існування в якості окремих об`єктів цивільних прав; всі наступні рішення, договори, акти і свідоцтва про право власності, що були прийняті/укладені/видатні у відношенні земельних ділянок, створених внаслідок поділу зазначених ділянок, не визнані незаконними, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 915/74/18. Внаслідок цього перелічені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню також вимоги щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок та прав на них, оскільки вони є похідними від рішень ММР, в визнанні незаконними яких судом відмовлено у справі №915/74/18.

Щодо можливості позбавлення відповідача-3, відповідача-4 права на мирне володіння майном з огляду на рішення Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідач-3 надав до суду копії наступних документів: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.04.2021 р. за №251537666; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул.Айвазовського, 14; схематичний план операційної акваторії і підхідного каналу (складова частина паспорту портової акваторії); витяг з ДЗК від 03.06.2020 р. щодо земельної ділянки за №4810136600:07:004:0072; пояснювальна записка до Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим №4810136600:07:004:073; план кадастрової зйомки до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим №4810136600:07:004:073; ситуаційний план до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим №4810136600:07:004:073.

Із змісту наданих документів випливає, що за адресою: вул. Айвазовського, 14 в м.Миколаєві зареєстровано наступне нерухоме майно ТОВ «Компанія «Євровнєшторг»: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 431,1 кв.м, підхідний канал (1 черга) бази накопичення сільськогосподарської продукції із зерноперевантажувальним комплексом глибиною каналу 11,50 п/м, довжиною каналу 1155,90 п/м, №1; пусковий комплекс: днопоглиблення операційної акваторії, протяжністю -27405,8 п/м, площею 49,7386 га, №6; знак портовий №1, №2, №3, №4, №5; освітлювальні мачти №7, 8; під`їзна залізнична колія №16, 1058 п/м.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:07:004:0072, яка знаходиться у користуванні відповідача-3 на підставі договору оренди землі від 04.12.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. за реєстр.№3780 повністю зайнята належним відповідачу-3 нерухомим майном (гідротехнічною спорудою) портова акваторія і підхідний канал.

Як вбачається з пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим №4810136600:07:004:073, на вказаній земельній ділянці знаходяться капітальні споруди портові знаки, що є у власності ТОВ «Компанія «Євровнєшторг» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2011 р. Місцезнаходження портових знаків (ПНЗ типу «Колона») №3, 4, 5 на земельній ділянці з кадастровим №4810136600:07:004:073 додатково відображені на Схематичному плані операційної акваторії і підхідного каналу, який є невід`ємною частиною Паспорту портової акваторії.

Також в матеріалах справи наявні схеми розташування земельних ділянок за кадастровими номерами: 4810136600:07:004:0142, 4810136600:07:004:0141, 4810136600:07:004:0140, 4810136600:07:004:0139. Надані Схеми підтверджують, що ці земельні ділянки лише частково вкриті водою, інша їх частина є сушею. З огляду на це твердження позивача, що оспорювані земельні ділянки є дном Бузького лиману, не в повній мірі відповідають дійсності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї, визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (пункт 107 рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), №3202/96, ECHR 2000-I).

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу.

Відповідно до висновків ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, потреба виправити помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу, а помилки не повинні виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України" вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Рішенням Європейського суду з права людини "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" №44277/98 від 24.06.2003 встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", тому визнання недійсними договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки. Звідси, навіть за наявності порушень з боку державних органів при наданні земельної ділянки в користування та власність, особа, яка добросовісно, на встановлених законом підставах набуло права оренди і права власності на земельні ділянки, не може бути позбавлене такого майна.

КЦС ВС у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь Дніпропетровської міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Отже, у даній справі № 915/1008/21 не можна визнати виправданим втручання держави в мирне володіння майном з огляду на те, що задоволення заявленого позову не задовольнить «суспільного інтересу», оскільки не поверне в попередній стан ( стан водного об`єкту) ті частини спірних земельних ділянок, які є сушею, в тому числі «намитою територією». Задоволення заявлених позивачем вимог призведе до порушення прав відповідачів (другого та третього) на мирне володіння своїм майном: земельними ділянками, гідротехнічними спорудами та іншим майном, що розташоване на спірних земельних ділянках, тобто до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З питання застосування строку позовної давності.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор, який діє від імені Кабінету Міністрів України в інтересах держави зазначив, що поданий ним позов є негаторним, який можна заявити впродовж усього строку тривання порушення прав законного володільця (п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 р. у справі №504/2864/13-ц, п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі №487/10128/14-ц). Відповідач-2, відповідач-3, відповідач-4 з такою позицією не згодні, вважають заявлений позов віндикаційним і просять застосувати строки позовної давності і наслідки її спливу, відмовивши позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні та розпорядженні відповідним майном. Спосіб захисту негаторного позову спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном (п.38 Постанови ВП Верховного Суду від 04.07.2018 справа №653/1096/16-ц). Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на праві укладеного з власником договору (п.58 Постанови ВП ВС від 28.11.208 р. у справі №504/2864/13-ц).

Отже, правомірним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність..

Аналогічний за змістом висновок висловлено і у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №909/50/20.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором взагалі не заявлено такої позовної вимоги, як повернення нині існуючих земельних ділянок належному власнику, натомість заявлені відповідні позовні вимоги щодо усунення перешкод власнику та постійному землекористувачу у користуванні та розпорядженні водними об`єктами загально державного значення.

При цьому будь-яких фактів, що підтверджують дії відповідачів у створенні позивачам перешкод щодо здійснення цих правомочностей прокурором у позові не зазначено та доказів на їх існування суду не надано.

Визнання незаконним та скасування актів Миколаївської міської ради, договорів оренди земельної ділянки, купівлі-продажу та скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також визнання незаконною та скасування державної реєстрації всіх спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі не може бути предметом негаторного позову, оскільки вказані прокурором акти, договори та записи не є існуючими триваючими у часі фактичними діями, створеними відповідачами, а, отже, не можуть вважатись перешкодами щодо здійснення правомочностей власника (постійного користувача).

Окрім цього, слід відзначити, що розглядаючи тотожну справу №915/74/18 судами апеляційної та касаційної інстанцій вже висловлена остаточна позиція, стосовно відсутності законних підстав для задоволення тотожних вимог, визначених у справах №915/74/18 та 915/1008/21: визнання незаконними та скасування оспорюваних пунтів рішень,визнання недійсними договорів, державного акту на право власності на землю, свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки. Залишаючи в силі постанову Піведенно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.18 у справі №915/74/18, Верховний Суд погодився з необхідністю застосування до цих вимог строку позовної давності і підтвердив законність рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову через пропуск строків позовної давності.

З огляду на це при розгляді цієї справи підлягає застосуванню строк позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказує, що «позовна давність - це законне право порушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п.570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі «відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п.51 рішення від 22.10.1996 р. за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі «Страббігс та інші проти Сполученого Королівства») .

Ст.257 ЦК України встановлено трьохрічний строк загальної позовної давності.

Ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Частинами 4, 5 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, та буде встановлено, що цей строк пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

Оспорювані у даній справі рішення міської ради, договори, акт та свідоцтва про право власності виносились, укладались та видавались протягом 2008- 2014 років.

Таким чином, презюмується можливість позивача дізнатись про факт їх існування за датою їх винесення та можливість звернення до суду з відповідним позовом протягом загального строку позовної давності. Позивач не обґрунтував поважність пропуску ним строку позовної давності. З огляду на це суд дійшов до висновку про пропуск позивачем строку позовної давності без поважних причин, тому відсутні підстави його поновлення. Однак з огляду на те, що з боку відповідачів відсутнє порушення права держави, в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, а не у зв`язку зі спливом позовної давності.

Інші аргументи сторін не можуть слугувати підставою для зміни висновку суду, оскільки стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд.,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 11.05.2023 року.

Суддя С.М.Коваль.