Рішення

від 18.04.2023 по справі 925/1225/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року Черкаси справа №925/1225/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Приватного підприємства «Жадор»

до Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод»

про стягнення 833 426,00 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

Приватне підприємство «Жадор» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод», у якому просить суд стягнути з Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» на свою користь помилково сплачені грошові кошти у розмірі 833 426,00 грн за договором купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №03/10/1-2022 від 03.10.2022, за умовами якого відповідач зобов`язався продати позивачу вторинні ресурси, а позивач оплатити повну суму товару у розмірі 1 059 983,36 грн до 12.10.2022. Згідно з виставленим відповідачем рахунком 13.10.2022 позивачем відповідно до платіжних доручень №3463 та №824 було перераховано на користь відповідача грошові кошти загальною сумою 833 426,00 грн. За доводами позивача, оскільки ним не було здійснено 100 відсоткової оплати товару у визначений у договорі строк, позивач вважає, що перераховані кошти є такими, що сплачені помилково. 14.11.2022 позивач звернувся до відповідача із листом №119, у якому просив повернути останнього помилково перераховані кошти у сумі 833 426,00 грн, проте даний лист був залишений відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду для стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека); належним чином засвідчену копію або оригінал договору № 03/101/-2022 від 03.10.22, а також належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.

06.12.2022 позивач направив до суду докази направлення на адресу відповідача Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» копії позовної заяви та копії доданих до неї документів - листом з описом вкладення разом з оригіналом розрахункового документу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2022 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття. Підготовче засідання у справі призначено 18.01.2023 об 11:20.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 12.12.2022, направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим поштовим відправленням (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та 23.12.2022 була вручена представнику відповідача особисто під розписку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

13.01.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із наявністю кримінального провадження №12022100000000481 від 07.07.2022.

Судове засідання, яке призначене судом 18.01.2023 не відбулося у зв`язку із відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Черкаської області, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання у справі призначено на 11 год 00 хв 02.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 15 год 30 хв 14.02.2023 та зобов`язано позивача надати суду оригінал договору №03/10/1-2022 від 03.10.2022, який укладений між Державним підприємством «Черкаський автомобільний ремонтний завод» та Приватним підприємством «Жадор». Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі вирішено розглянути у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 12 год 00 хв 08.03.2023 та зобов`язано позивача надати суду оригінал договору №03/10/1-2022 від 03.10.2022, який укладений між Державним підприємством «Черкаський автомобільний ремонтний завод» та Приватним підприємством «Жадор». Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі вирішено розглянути у судовому засіданні.

У судове засідання, яке призначене на 08.03.2023 сторони (їх представники) не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.03.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що підстава для зупинення провадження у даній справі, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, відсутня, адже наявність кримінального провадження на стадії досудового слідства не є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі. Цією ж ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 04.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи на 12 год 00 хв 18.04.2023.

У судове засідання 18.04.2023 позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання не з`явились, надіславши суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

За доводами позивача, 03.10.2022 між Державним підприємством «Черкаський автомобільний ремонтний завод», як продавцем, та Приватним підприємством «Жадор», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 (далі договір).

На підтвердження укладення між позивачем та відповідачем вказаного договору, позивачем при подачі позову у справу було надано копії першої та шостої сторінок договору купівлі-продажу товару №03/10/1-2022, який підписаний зі сторони Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» та скріплений відповідною печаткою останнього (а.с. 27-28).

У подальшому, на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.11.2022 про залишення позовної заяви без руху, позивачем було надіслано до суду копію договору купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022, який підписаний зі сторони Приватного підприємства «Жадор» та скріплений відповідною печаткою останнього (а.с. 52-57).

Отже, позивачем у матеріали справи надано два різні примірники договорів, кожен з яких не підписаний обома сторонами за договором.

За умовами наданих позивачем копій договорів Державне підприємство «Черкаський автомобільний ремонтний завод», як продавець, зобов`язалось продати вторинні ресурси (товар), які утворились у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Міністерства оборони та Збройних сил України, керуючись Законом України «Про металобрухт», а Приватне підприємство «Жадор» зобов`язалось оплатити цей товар.

Матеріали справи також містять копію рахунку-фактури №СФ-0000096 від 03.10.2022, постачальником металобрухту у якому вказане Державне підприємство «Черкаський автомобільний ремонтний завод», одержувачем Приватне підприємство «Жадор». Загальна вартість товару складає 1 059 983,36 грн.

У позовній заяві, позивач посилається на пункт 5.1 договору купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022, відповідно до якого покупець перераховує кошти продавцеві у вигляді стовідсоткової передоплати протягом 7-х банківських днів з дати укладення договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.10.2022 Приватне підприємство «Жадор» перерахувало на користь Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» 486 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №824, у призначенні платежу якого вказано «за металобрухт згідно з договором №03/10/1/-2022 та рахунком №СФ-000096 від 03.10.2022 без ПДВ» та 347 426,00 грн згідно з платіжним дорученням №3463, у призначенні платежу якого вказано «за металобрухт згідно з рахунком №СФ-00000096 від 03.10.2022 без ПДВ».

За доводами позивача вказані платежі були перераховані позивачем помилково на користь відповідача, про що свідчить строки здійснення таких платежів та їх суми.

Позивач звернувся до відповідача із листом №119 від 14.10.2022, у якому просив відповідача повернути помилково перераховані кошті у сумі 833 426,00 грн за металобрухт згідно з платіжними дорученнями №3463 від 13.10.2022 та №824 від 13.10.2022.

Даний лист залишився відповідачем без відповіді та без задоволення, на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач грошові кошти у сумі 833 426,00 грн позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту прав та порушеного господарського інтересу, та відновлення свого становища.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача помилково сплачених грошових коштів.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин, в силу приписів частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України, може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Це може бути єдиний документ або декілька документів, що складаються окремо, але разом свідчать про досягнення згоди з усіх істотних умов договору (листи, телеграми, якими обмінялися сторони). Також допускається відтворення змісту правочину за допомогою сучасних технічних засобів передання інформації, без обмеження їх переліку (телетайпного, електронного тощо).

Відповідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, наявність підписів має підтверджувати наміри учасників правочину, забезпечувати їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин.

У постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Судом також взято до уваги, що відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи містять два різні примірники договорів купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022, які були надані позивачем, проте жоден з них не підписаний обома сторонами за договором та не скріплений відповідними печатками підприємств.

Позивач у клопотанні від 04.04.2023 повідомив суд, що підписаний відповідачем договір було направлено на електронну адресу позивача, а оригінал підписаного позивачем договору відповідач не повернув.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд неодноразово зобов`язував позивача надати суду оригінал договору №03/10/1-2022 від 03.10.2022, який укладений між Державним підприємством «Черкаський автомобільний ремонтний завод» та Приватним підприємством «Жадор», проте позивач не надав суду витребуваного оригіналу договору, тому суд ставить під сумнів наявність у позивача оригіналу договору. Подання позивачем різних копій договорів купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 не є належним доказом, оскільки надані позивачем копії договору мають різну кількість сторінок, у зв`язку з чим встановити чи досягнуто сторонами згоди з усіх істотних умов, які необхідні для договору купівлі-продажу, суд позбавлений.

Щодо наданих позивачем копій скріншота з екрану (а.с127-129), то суд зазначає, що відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Крім того, частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022, а отже в силу статті 181 Господарського кодексу України та статті 207 Цивільного кодексу України суд вважає, що цей договір є неукладеним.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Позовні вимоги у справі, що розглядається, позивачем обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022, та позивачем з порушенням строку сплати передоплати були помилково перераховані на користь відповідача грошові кошти у сумі 833 426,00 грн, проте з урахуванням наданих суду доказів, суд констатував, що спірний договір купівлі-продажу товару №03/10/1-2022 від 03.10.2022 між позивачем та відповідачем є неукладеним.

Водночас, як встановлено судом 13.10.2022 Приватне підприємство «Жадор» перерахувало на користь Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» 486 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №824 та 347 426,00 грн згідно з платіжним дорученням №3463.

Підставою виникнення зобов`язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони).

Отже, враховуючи відсутність правових підстав для сплати на користь відповідача 833 426,00 грн, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти з урахуванням приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, у відповідності до вищезазначених приписів процесуального закону, не спростовано належними та допустимими доказами обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 833 426,00 грн. Жодних документальних доказів на підтвердження існування зобов`язань позивача сплатити ці кошти на користь відповідача, останнім також не надано.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

З огляду на вищенаведене, враховуючи обов`язок відповідача повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 833 426,00 грн, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про примусове стягнення з відповідача 833 426,00 грн, як помилково сплачених.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 12501,39 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Черкаський автомобільний ремонтний завод» (вул.Севастопольська, 47-А, м.Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 31627641) на користь Приватного підприємства «Жадор» (вул.В`ячеслава Чорновола, 277, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 08182911) безпідставно отримані грошові кошти у сумі 833 426,00 грн та 12501,39 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 12.05.2023.

Суддя О.І.Кучеренко