Постанова

від 25.04.2023 по справі 918/469/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/469/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

представник кредитора - Кравчук О.О., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), до відеоконференції не під`єдналася

кредитор - Національний банк України,

представник кредитора - Софін О.В., в порядку самопредставництва

боржник - Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Фрост"

арбітражний керуючий (ліквідатор) - Сокотун В.А. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області

від 08.11.2022

у складі судді: Марач В.В.,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 24.01.2023

у складі колегії: Миханюк М.В., (головуючий), суддя - Коломис В.В.,

суддя - Саврій В.А.

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк"

до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Фрост"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суд Рівненської області від 11.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Фрост" (далі - ПП "Фрост"); розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рибачука В.В.

2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.11.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів, загальна сума кредиторських вимог 26 478 293,91 грн.

3. Постановою Господарського суду Рівненської області від 06.12.2016 ПП "Фрост" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сокотуна В. А.

4. Від ліквідатора ПП "Фрост" Сокотуна В.А. за результатами проведення ліквідаційної процедури до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання, в якому арбітражний керуючий просив:

- затвердити звіт про роботу ліквідатора ПП "Фрост", ліквідаційний баланс, звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування понесених господарських витрат при проведенні ліквідаційної процедури;

- видати судовий наказ про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди ліквідатора ПП "Фрост" з грудня 2016 року по січень 2020 року на суму 279 213,64 грн. та понесених господарських витрат на оцінку майна на суму 77 800,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою від 08.11.2022 Господарський суд Рівненської області затвердив звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора ПП "Фрост" (код ЄДРПОУ 31430954) на суму 357 013,64 грн. за період з грудня 2016 року по січень 2020 року;

стягнув із кредиторів, пропорційно заявлених кредиторських вимог (з Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) 6 926, 06 грн; з ПАТ "АБ "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) - 287 288,88 грн.; з Національного банку України (код ЄДРПОУ 00032106; далі - НБУ) 52 802,32 грн.; з АТ "Укрсоцбанк" - 9 996,38 грн.) на користь арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполінарійовича (далі - арбітражний керуючий Сокотун В.А.) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за період з грудня 2016 року по січень 2020 року у процедурі банкрутства ПП "Фрост";

затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Фрост"(код ЄДРПОУ 31430954);

ліквідував юридичну особу - ПП "Фрост" (код ЄДРПОУ 31430954);

вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, ухвалив вважати погашеними;

вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, ухвалив вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню;

зобов`язав ліквідатора, орган державної реєстрації провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута - ПП "Фрост"(код ЄДРПОУ 31430954) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та закрив провадження у справі № 918/469/16.

5.1. Судом під час розгляду справи встановлено такі обставини:

- 21.12.2016 ліквідатором ПП "Фрост" прийнято установчі документи та печатку підприємства від керівника, проведено інвентаризацію майна боржника;

- відповідно до статей 37, 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором вжито заходи щодо розшуку та повернення майна банкрута, а саме, відправлено запити до реєструючих органів;

- 16.03.2017 ліквідатором до Господарського суду Рівненської області направлено клопотання на зняття обмежень, арештів, заборон з рухомого на нерухомого майна ПП "Фрост";

- 30.03.2017 ліквідатором проведено конкурс з визначення організатора на проведення торгів (аукціону) з продажу майна ПП "Фрост", переможцем конкурсу визначено Рівненську товарну біржу;

- ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.05.2017 задоволено клопотання ліквідатора, та знято арешт з рухомого та нерухомого майна боржника;

- 20.07.2017 ліквідатором направлено звернення до ПАТ "Укрсоцбанк" з проханням надати згоду на продаж майна ПП "Фрост", яке перебувало в заставі ПАТ "Укрсоцбанк";

- 01.08.2017 ліквідатором повторно направлено звернення до НБУ щодо отримання згоди на реалізацію майна, що перебуває в заставі НБУ;

- 23.08.2017 від НБУ надійшов лист з проханням звернутись до суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна банкрута, що перебуває в заставі;

- 19.10.2017 ПП ЕКФ "Приватна Справа" проведено оцінку нерухомого майна боржника;

- 20.10.2017 ліквідатором повторно направлено звернення до НБУ щодо погодження продажу заставного майна, а 08.11.2017 звернення направлено повторно;

- 28.11.2017 НБУ погоджено відчуження об`єктів нерухомого майно, переданого боржником в іпотеку НБУ;

- 26.12.2017 ухвалою Господарського Рівненської області погоджено продаж майна, що знаходиться в заставі ПрАТ "Укрсоцбанк";

- 25.05.2018 відбувся аукціон з реалізації лоту № 2 автомобіль KIA MAGENTIS легковий, седан-В, 2007 року випуску, об`єм двигуна 1998, тип пального бензин, колір чорний, за результатами якого переможцем визнано Сторожук Ю.П., яка за Лот № 2 запропонувала ціну в розмірі 71 680,00 грн., без ПДВ; по лоту № 1 аукціон визначено таким, що не відбувся в зв`язку з відсутністю заяв на участь;

- 15.06.2018 ліквідатором скликано збори комітету кредиторів у справі про банкрутство ПП "Фрост" для вирішення питання щодо подальшого продажу майна, за результатами вирішення якого загальними зборами комітету кредиторів прийнято рішення виставити майно на другий повторний аукціон на умовах визначених рішенням Правління НБУ № 764-рш від 28.11.2017;

- 04.07.2018 ліквідатором повторно направлено звернення до заставного кредитора НБУ для прийняття рішення щодо подальшого продажу заставного майна;

- 13.07.2018 від НБУ отримано лист № 12-0007/38429 з проханням надати пропозиції щодо реалізації нерухомого майна, для подальшого їх погодження;

- 26.07.2018 ліквідатором направлено лист НБУ з пропозицією виставити нерухоме майно на продаж з можливістю зниження початкової вартості та встановити граничну вартість реалізації майна на другому повторному аукціоні не нижче 20% від експертної оцінки, а саме 891 876,00 грн.;

- 21.08.2018 від НБУ надійшов лист з проханням провести актуалізацію звіту про оцінку нерухомого майна боржника, внаслідок чого ліквідатором повторно укладено договір про проведення оцінки нерухомого майна з ПП "ЕКФ "Приватна Справа";

- 25.09.2018 ліквідатором повторно направлено звернення на погодження продажу майна, що перебуває в заставі НБУ;

- 04.12.2018 від НБУ надійшло рішення № 817-рш про погодження умов реалізації нерухомого майна, переданого боржником в іпотеку, яким погоджено початкову ціну реалізації у розмірі 5 200 600 грн., що відповідає оціночній вартості такого майна, а також мінімальну ціну нерухомого майна в розмірі 2 080 240 грн.;

- 16.01.2019 ліквідатором скликано збори комітету кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого продажу майна, якими прийнято рішення виставити на перші електронні торги майно боржника на умовах, визначених рішенням Правління НБУ № 817-рш від 04.12.2018 з початковою вартістю згідно експертної оцінки;

- 15.05.2019 ліквідатором направлено лист до НБУ з проханням прийняти рішення щодо подальшого продажу майна боржника;

- 18.06.2019 від НБУ надійшов лист з проханням провести актуалізацію звіту про оцінку нерухомого майна боржника;

- 18.06.2019 на засіданні зборів комітету кредиторів було прийнято рішення відкласти вирішення питання щодо подальшого продажу майна боржника після проведення актуалізації оцінки;

- ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.09.2019 задоволено клопотання ліквідатора та надано згоду на реалізацію майна, що перебуває в заставі НБУ, реалізація заставного майна здійснена відповідно до статей 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- 27.11.2019 відбувся аукціону з реалізації нерухомого майна ПП "Фрост", переможцем аукціону визначено Сторожук Ю.П., яка запропонувала найвищу ціну в розмірі 1 799 487,36 грн.;

- кошти, отримані від продажу автомобіля, були направленні на погашення позачергової вимоги заставодержателю ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 65 862,40 грн. (за мінусом винагороди організатора проведення електронних торгів в розмірі, що становить 5 017,60 грн. та 800,00 грн. витрати на оцінку автомобіля);

- кошти, отримані від реалізації нерухомого майна, направлені на погашення позачергової вимоги заставодержателю НБУ на суму 1 655 528,37 грн. (за мінусом винагороди організатора проведення електронних торгів в розмірі 143 958,99 грн).

5.2. Суд встановив, що непогашеними залишились вимоги на загальну суму 24 757 262,54 грн., з яких:

- перед ПАТ АКБ "Укргазбанк" наявна заборгованість в розмірі 20 611 896,83 грн. - 4 черга задоволення; 676 281,20 грн. - 6 черга задоволення; 19 292 грн. (судові витрати) - 1 черга задоволення;

- перед Головним управлінням ДПС у Рівненській області наявна заборгованість в розмірі 220 507,61 грн. - 3 черга задоволення; 290 611,73 грн. - 6 черга задоволення; 3 200 грн (судові витрати) - 1 черга задоволення;

- перед ПАТ "Укрсоцбанк" наявна заборгованість в розмірі 272 430,24 грн. - 6 черга задоволення; 466 410,16 грн. - позачергова вимога забезпечена заставою, (яку частково погашено ліквідатором на суму 65 862,40 грн.), залишилась непогашеною 400 547,76 грн.; 3 200 грн. (судові витрати) - 1 черга задоволення;

- перед НБУ залишилась непогашеною 2 259 738,97 грн.; 5 956 грн. (судові витрати) - 1 черга задоволення.

5.3. Суд зазначив, що рухоме та нерухоме майно у підприємства банкрута відсутні, що підтверджено довідками з реєструючи органів; розрахункові рахунки банкрута ліквідатором закриті; документи, які підлягають зберіганню протягом 75 років, ліквідатором упорядковані та здані на зберігання в Комунальну Установу "Трудовий архів Рівненської міської ради" згідно акту № 6 від 07.02.2022, що підтверджується довідкою № 17/01-22; дебіторська заборгованість списана з бухгалтерського обліку ПП ВКФ "Фрост" як безнадійна ще в першому кварталі 2016 року, до порушення провадження у справі про банкрутство згідно пункту "а" статті 14.1.11 ПК України.

5.4. Місцевий суд також встановив, що за результатами проведеного ліквідатором аналізу боржника свідчить про: високий ризик втрати ліквідності та фінансової стійкості боржником; ліквідність підприємства характеризується неспроможністю за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел оперативно знайти резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів; підприємство надмірно залежне від позикових коштів; результатом фінансово-господарської діяльності боржника є скорочення капіталу, який втратив здатність підвищувати рівень економічного ефекту; боржник знизив рівень управління ефективністю використання власного капіталу, вкладеного в основні фонди; власні оборотні засоби не забезпечують безперервність процесу виробництва, реалізації продукції та зростання прибутку, що веде до фінансових втрат та збитків, а дефіцит грошового потоку створює підстави вважати підприємство незабезпеченим власними коштами; відсутність чистих активів підприємства, втрату фінансової стійкості, економічної самостійності, незалежності боржника, що є результатом не ефективної роботи підприємства; іммобілізація оборотних коштів у дебіторській заборгованості спричиняє нестачу власних оборотних коштів та збільшує потребу в залучені додаткових позикових джерел фінансування виробничої діяльності.

5.5. За результатами аналізу ознак фіктивного банкрутства, приховування чи доведення до банкрутства, за наданих джерел інформації, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування солідарної та субсидіарної відповідальності щодо керівника та засновників.

З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута, ліквідатором вжито всіх, встановлених КУзПБ, заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, а матеріалами справи та документами підтверджено відсутність майна у банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість.

5.6. Суд, встановивши факт невиконання у добровільному порядку зобов`язання щодо оплати послуг арбітражного керуючого, дійшов висновку про стягнення з кредиторів відповідних грошових сум на користь арбітражного керуючого грошової винагороди та його витрат за період з грудня 2016 року по січень 2020 року у процедурі банкрутства ПП "Фрост" шляхом стягнення на підставі судового рішення пропорційно заявлених кредиторських вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою від 24.01.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційні скарги Національного банку України та ПАТ "АБ "Укргазбанк" залишив без задоволення;

ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.11.22 залишив без змін.

6.1. Апеляційний суд зазначив, що дії ліквідатора не визнавалися неналежними чи протиправними у зв`язку із виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута. Крім того суд звернув увагу, що відсутність бездіяльності ліквідатора в межах цієї справи підтверджується також, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.04.2022, за наслідками розгляду скарги НБУ, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022.

Відтак, доводи апелянтів щодо бездіяльності ліквідатора не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

6.2. Суд зауважив, що доказів вини засновників боржника або інших осіб, у тому числі вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у банкрутстві боржника у матеріалах справи відсутні. З огляду на зазначене апеляційний суд погодився із висновками місцевого господарським суду про те, що ліквідатором в повній мірі виконано обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута, тому звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, а банкрут - ПП "Фрост" ліквідації, що є наслідком закриття провадження у справі.

6.3. Також суд встановив, що ліквідатор за листопад та грудень 2019 року та січень 2020 мав нараховувати собі основну грошову винагороду в розмірі не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, що становить 12 519 грн. (за листопад та грудень 2019 року) та 14 169 грн. (за січень 2020 року). При цьому ліквідатор нараховував собі 8 346 грн. (два розміри мінімальної заробітної плати за листопад та грудень 2019 року) та 9 446 грн. (два розміри мінімальної заробітної плати за січень 2020 року).

6.4. Відтак суд дійшов висновку, що розмір основної грошової винагороди становить суму більшу за 279 213,64 грн. (сума зазначена ліквідатором), однак, оскільки суд не може вийти за межі заявлених вимог, суд апеляційної інстанції визнав суму основної грошової винагороди за період з грудня 2016 по січень 2020 у розмірі 279 213,64 грн. обґрунтованою.

6.5. Доводи скаржника щодо помилкового включення ліквідатором до загальної маси заявлених вимог конкурсних кредиторів вимоги окремо внесені та забезпечені заставним майном, у зв`язку із чим він визначив помилковий розмір відсотку розподілу 14,72%, замість правильного на думку скаржника - 6,2 %, також на переконання суду є необґрунтованими, оскільки є власним трактуванням скаржником норм КУзПБ, а стаття 30 КУзПБ не містить такої вказівки.

6.6. Доводи апеляційної скарги ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" про те, що кошти за виготовлення оцінки заставного майна повинні бути відшкодовані за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна та не пропорційно зі всіх кредиторів, а лише з заставодержателя - НБУ, суд визнав також необґрунтованими, оскільки у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 918/469/16 зроблено висновок, що витрати з оцінки майна не відносяться до витрат, що підлягають відшкодуванню після реалізації заставного майна, а відносяться до витрат у ліквідаційні процедурі, тому повинні бути підтверджені та погоджені комітетом кредиторів боржника та заставним кредитором.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. ПАТ АБ "Укргазбанк" 17.02.2023 звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 918/469/16 Господарського суду Рівненської області, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/469/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Пєсков В.Г., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк", датою проведення судового засідання визначено 18.04.2023.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2023 задоволено клопотання ПАТ АБ "Укргазбанк" та арбітражного керуючого Сокотуна В.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

11. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/469/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023.

12. Ухвалою від 18.04.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 918/469/16 на 25.04.2023, 12:15.

13. Від представника НБУ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Банку просив касаційну скаргу ПАТ "АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення в частині стягнення з НБУ коштів на виготовлення оцінки заставного майна.

14. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 2915-IX, Верховний Суд розглядає справу № 918/469/16 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

15. Від представника НБУ надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "АБ "Укргазбанк" в частині оскарження стягнення з кредиторів витрат арбітражного керуючого у розмірі 77 800,00 грн.

15.1. Заявник зазначив, що касаційні скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк" та НБУ мають спільну підставу щодо стягнення з кредиторів витрат арбітражного керуючого у розмірі 77 800,00 грн. Однак ухвалою Верховного Суду від 15.03.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НБУ на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 918/469/16.

15.2. В зв`язку з цим, відкрите касаційне провадження у справі № 918/469/16 про банкрутство ПП "Фрост" за касаційною скаргою ПАТ "АБ "Укргазбанк", на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 у справі № 918/469/16 в частині оскарження стягнення з кредиторів витрат арбітражного керуючого у розмірі 77 800,00 грн. підлягає закриттю, оскільки НБУ було відмовлено з аналогічної підстави у відкритті касаційного провадження ухвалою суду, згідно якої її оскарження не передбачено частиною 3 статті 9 КУзПБ, положеннями частини третьої статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15.3. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про таке.

15.3.1. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ПАТ "АБ "Укргазбанк", посилаючись на частину третю статті 75 та пункт 4 Прикінцевих та Перехідних Положень КУзПБ, зазначив про те, що кошти за виготовлення оцінки заставного майна НБУ на суму 77 800,00 грн. мали бути відшкодовані за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, або, в разі стягнення, стягнуті не пропорційного зі всіх кредиторів, а тільки з заставодержателя - НБУ.

15.3.2. З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

15.3.3. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

15.3.4. Частиною першою статті 2 КУзПБ, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

15.3.5. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

15.3.6. Частиною третьою статті 9 КУзПБ (в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

15.3.6. Зазначений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (відсутні у переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

15.3.7. У цьому випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022, зокрема, в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, витрат ліквідатора на суму 357 013,64 грн. та стягнення з ПАТ "АБ "Укргазбанк" 287 288,88 грн. на користь арбітражного керуючого Сокотуна В.А. грошової винагороди, витрат арбітражного керуючого.

15.3.8. У частині третій статті 3 ГПК України передбачено, що провадження в господарських справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

15.3.9. Разом з тим можливість оскарження ухвали місцевого суду в зазначеній частині не передбачено частиною третьою статті 9 КУзПБ, а також не було передбачено частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15.3.10. Отже, у разі касаційного розгляду касаційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк" на вказане судові рішення судів попередніх інстанцій у зазначеній частині, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

15.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 296 ГПК України не передбачено підстав для закриття провадження із зазначених представником НБУ обставин, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цього клопотання.

15.5. Разом з тим доводи ПАТ "АБ "Укргазбанк" щодо правильності розподілу витрат на оцінку майна боржника між кредиторами колегія суддів не бере до уваги, оскільки, з урахуванням положень частини третьої статті 9 КУзПБ, питання щодо оцінки майна боржника в силу положень закону в касаційному порядку не переглядаються.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (АТ "АБ "Укргазбанк")

16. Скаржник зазначив, що суди помилково та передчасно дійшли висновку щодо належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури та з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності.

16.1. Скаржник звернув увагу, що арбітражний керуючий - ліквідатор Сокотун В.А. не звертався до суду із відповідною заявою щодо притягнення до субсидіарної відповідальності, не надав до суду висновків ліквідатора щодо наявності/відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб, що свідчить про неповноту здійснених заходів в процедурі банкрутства.

16.2. З огляду на зазначене, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип повноти встановлення обставин справи, оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, оскільки судами здійснено передчасні висновки щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 16 - 16.2 описової частини цієї постанови. При цьому Верховний Суд здійснює перегляд касаційної скарги в межах доводів та заперечень, зазначених у касаційній скарзі ПАТ "АБ "Укргазбанк".

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Предметом судового розгляду є обґрунтованість задоволення звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, завершення процедури ліквідації та закриття провадження у справі.

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

22. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

23. Згідно положень статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

24. За змістом статей 61 - 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

25. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

25.1. Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

26. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та збиткових підприємств.

27. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип було передбачено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

28. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.

29. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

30. За змістом положень статей 61-65, 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

31. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з урахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

32. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первинної бухгалтерської документації боржника, а також за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Щодо суті касаційної скарги

33. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що основною підставою звернення скаржника із відповідною скаргою стала його незгода із висновками судів попередніх інстанцій щодо здійснення ліквідатором всієї повноти дій та з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності.

34. Разом з тим колегія суддів у цій справі вважає необґрунтованими доводи скаржника, з огляду на таке.

35. Виходячи з положень статей 74, 76-77 ГПК України, на учасників справи покладено обов`язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

36. Господарський суд, відповідно до статті 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

36.1. Зазначена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

37. Як вбачається з матеріалів справи обставини, зазначені у касаційній скарзі ПАТ "АБ "Укргазбанк", неодноразово досліджувалися судами попередніх інстанцій.

37.1. При цьому суди, за результатами аналізу на підставі наявних матеріалів справи та наданих учасниками справи доказів не встановили наявність ознак фіктивного банкрутства, приховування чи доведення до банкрутства боржника.

37.2. Водночас скаржник у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не довів наявність будь-яких дій (вчинення правочинів, безоплатну передачу майна, взяття боржником на себе додаткових зобов`язань тощо) або бездіяльності та не зазначив осіб (керівників, учасників боржника тощо), які б вчинили такі дії з метою вчинення фіктивного банкрутства, приховування чи доведення до банкрутства та, як наслідок, свідчили про наявність підстав для застосування солідарної, субсидіарної відповідальності щодо таких керівника, учасників, засновників інших відповідальних за доведення до банкрутства боржника осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - ПП "Фрост" та закриття провадження у цій справі.

38. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

38.1. Оцінюючи прийняте апеляційним судом рішення через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

38.2. Аналізуючи мотивацію прийнятої апеляційним судом постанови від 15.04.2019 крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає про належне виконання покладеного на апеляційний суд обов`язку щодо мотивації прийнятої ним постанови, оскільки обґрунтування щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали в частині затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора з подальшим скасуванням закриття провадження у справі про банкрутство ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та продемонструвало справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів учасників даної справи.

38.3. Судом проаналізовано доводи кредитора ПАТ "АБ "Укргазбанк" про допущені ліквідатором порушення щодо надання інформації та доказів на підтвердження вчинених дій під час проведення заходів з ліквідації ПП "Фрост" як юридичної особи в процедурі банкрутства. При цьому, виходячи з оцінки наданих ліквідатором на затвердження до суду звіту ліквідатора з додатками та ліквідаційного балансу банкрута зроблено обґрунтовані висновки про повноту дій ліквідатора та щодо наявності підстав для затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та подальшого закриття провадження у справі про банкрутство.

Висновки за результатами касаційного провадження

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

41. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк" слід відмовити.

Щодо судових витрат

42. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги АТ "АБ "Укргазбанк" без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.11.2022 у справі № 918/469/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков