Рішення

від 11.05.2023 по справі 120/1215/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 р. Справа № 120/1215/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ТОВ "Каскад-Бетон" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 352109 від 24.01.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваною постановою на підставі абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідач наклав на позивача стягнення за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Водночас підставою для такого рішення слугувала нібито наявність на праві користування у ТОВ "Каскад-Бетон" транспортних засобів "Iveco Magirus" (д.н.з. НОМЕР_1 , вантажний спеціалізований сідловий тягач) та "MEGA MNW" (д.н.з. НОМЕР_2 , спеціалізований напівпричіп самоскид).

Разом з тим позивача зазначає, що у даному випадку він не був автомобільним перевізником і вказані транспортні засоби йому не належать. Жодних договорів на перевезення вантажу товариство не укладало і товарно-транспортних накладних не оформляло. Транспортний засіб "Iveco Magirus", д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Каскад-Будінвест", з 01.12.2020 передано у користування ТОВ "Компанія-Будінвест" на підставі Договору оренди транспортних засобів № 011220 від 01.12.2020, а транспортний засіб "MEGA MNW", д.н.з. НОМЕР_2 , належить фізичній особі ОСОБА_1 та на підставі Договору оренди транспортного засобу б/н від 31.03.2021 переданий в оренду ТОВ "Компанія-Будінвест".

Крім того, позивач вказує на те, що на місці зупинки водій надав працівникам Укртрансбезпеки всі необхідні документи, зокрема товарно-транспорту накладну від 04.01.2023 № 45064, договір оренди від 01.12.2020 № 011220 разом з актом приймання-передачі від 01.12.20210 та договір оренди б/н від 31.03.2021. При цьому у вказаній ТТН відсутні жодні посилання на ТОВ "Каскад-Бетон".

Відтак позивач зазначає, що працівники Укртрансбезпеки були проінформовані про перебування транспортного засобу у користуванні ТОВ "Компанія-Будінвест", однак не встановили фактичного перевізника, що призвело до винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, позивач вважає, що його було позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи, призначеної на 24.01.2023, оскільки товариство отримало повідомлення та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу одночасно, а саме 03.02.2023.

Ухвалою суду від 17.02.2023 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що 04.01.2023 у пункті габаритно-вагового контролю посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки "Iveco Magirus", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом "MEGA MNW", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувались перевізником ТОВ "Каскад-Бетон", та зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335986 від 04.01.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 0052143 від 04.0.2023 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0052143 від 04.01.2023.

Щодо відсутності документів під час рейдової перевірки та визначення суб`єкта відповідальності, то відповідач зазначає, що під час проведення рейдової перевірки водій ОСОБА_2 надав інспектору посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспорту накладну від 04.01.2023 № 45064. Інших документів чи дозволів не надавалось.

Щодо зазначення позивачем про наявність укладеного договору оренди від № 011220 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, то вказаний договір водієм не надавався. Про такий договір не було відомо і під час розгляду справи про вчинене правопорушення, оскільки позивач не з`явився на її розгляд.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач додає до позову ТТН № 45064 від 04.01.2023, в якій перевізником значиться ТОВ "Компанія-Будінвест", однак вказаний документ водієм не надавався. Натомість була надана ТТН № 45064 від 04.01.2023, в якій перевізником зазначено ТОВ "Каскад-Бетон". Також серед КВЕД позивача міститься й КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт", що свідчить про здійснення позивачем діяльності у сфері автомобільного перевезення.

Відповідач також зазначає, що листом № 1855/21/24-23 від 11.01.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, дане повідомлення було доставлено у точку видачі 17.01.2023, тобто за 7 днів до початку розгляду справи, однак позивач своєчасно не отримав відповідного повідомлення в силу незалежних від відповідача причин.

20.03.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та наголошує на тому, що на підставі ТТН № 45064 від 04.01.2023 перевезення здійснювало ТОВ "Компанія-Будінвест", а не позивач. Водночас ТТН є основним юридичним документом, який містить відомості про автомобільного перевізника.

Позивач також вказує на те, що надана ТТН № 45064 від 04.01.2023 була заповнена вантажовідправником ТОВ "Іванівський кар`єр" невірно, оскільки в наданій водієм під час здійснення перевірки ТТН в графі "Автомобільний перевізник" зазначено ТОВ "Каскад-Бетон", що не відповідає дійсності. Крім того, в ТТН, яку надає відповідач, надруковані зовсім інші дані як про замовника, так і про отримувача вантажу, також на накладній відсутні печатки і підписи про отримання вантажу, що не підтверджує її правильність і прийняття вантажоодержувачем.

21.03.2023 поштою до суду надійшло заперечення, в якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

04.01.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Зінратим О.В. та старшим державним інспектором відділу державного нагляду на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Килимним В.А. проведено перевірку транспортного засобу марки "IVECO MAGIRUS", номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , з напівпричіпом-самоскидом "MEGA MNW", номерний знак НОМЕР_2 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керування водія ОСОБА_2 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом № 335986 від 04.01.2023, яким зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу (щебеню) з перевищенням встановлених вагових норм (на 37,12% ваги) без відповідного дозволу, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме абз. 17 п. 1 (перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу).

Крім того, за наслідками перевірки складено акт № 0056635 від 04.01.2023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку № 0052143 від 04.01.2023 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

24.01.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову № 352109, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 51000,00 грн згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак саме на відповідача покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом положень ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Однак перелік документів, визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в силу приписів абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме автомобільний перевізник.

Згідно із статтею 1 Закону № 2344-III:

автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Крім того, статтею 33 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Тобто відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 ПДР України.

Суд враховує, що позивач не заперечує висновків акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2023 № 335986 в частині встановлення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.

Доводи позивача щодо протиправності спірної постанови зводяться до того, що позивач не є автомобільним перевізником, а отже, суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-III, оскільки у даному випадку автомобільним перевізником було ТОВ "Компанія-Будінвест".

Таким чином, необхідним є встановлення того факту, чи є позивач перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III, адже позивач посилається на те, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення, оскільки ТОВ "Каскад-Бетон" не є ані автомобільним перевізником, ані власником транспортного засобу.

Крім того, на підтримку своїх доводів позивач зазначає, що єдиним юридичним документом, який, на думку відповідача, підтверджує відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу є товарно-транспортна накладна. Однак позивач вказує на те, що надана відповідачем ТТН № 45064 від 04.01.2023 виписана вантажовідправником ТОВ "Іванівський кар`єр" із помилками та у ній невірно зазначено, що автомобільним перевізником є ТОВ "Каскад-Бетон", оскільки насправді вантаж перевозився ТОВ "Компанія-Будінвест", яке власне і є орендарем транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення.

Надаючи оцінку наведеним аргументам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Отже, як видно зі змісту наведених нормативних положень, у товарно-транспортній накладній повинні міститися відомості про повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) автомобільного перевізника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення

Вказані відомості зазначає вантажовідправник, оскільки саме він в розумінні вимог закону вважається особою, відповідальною за оформлення товарно-транспортної накладної.

Зі змісту ТТН № 45064 від 04.01.2023 судом встановлено, що вантажовідправником є ТОВ "Іванівський кар`єр".

Отже, обов`язок із правильного заповнення ТТН та зазначення у ній необхідних відомостей покладається на вантажовідправника, яким позивач не є. При цьому суд зауважує, що відповідальність перевізника на підставі норм статті 60 Закону № 2344-III настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.

Відтак, надаючи оцінку ТТН за № 45064 від 04.01.2023, що додана позивачем до позову та в якій зазначений інший перевізник ніж той, що був вказаний у ТТН за № 45064 від 04.01.2023, що надавалась під час рейдової перевірки, суд виходить з того, що саме вантажовідправник, у даному випадку ТОВ "Іванівський кар`єр", є відповідальним за належне оформлення ТТН, в тому числі в частині зазначення відомостей про вантажовідправника, і допущені ним недоліки в оформленні накладної, якщо такі мали місце, повинні враховуватись при вирішенні питання про наявність підстав для відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Наведені висновки є ще більш актуальними з огляду на правову природу товарно-транспортної накладної в аспекті спірних правовідносин.

Так, за визначенням, навденим у ст. 1 Закону № 2344-III, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Правила).

Відповідно до п. 1.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накаладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Слід зауважити, що ця норма є альтернативною та установлює, що обов`язковою інформацією в товарно-транспортній накладній має бути інформація про перевізника та/або експедитора.

Отже, за своїм призначенням товарно-транспортна накладна є документом для обліку товарно-матеріальних цінностей. Водночас товарно-транспортна накладна не може вважатись належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару та користувача транспортного засобу.

При цьому суд враховує, що товарно-транспортна накладна, надана відповідачем разом з відзивом, не завірена належним чином, а тому взагалі не може братися до уваги при вирішенні адміністративної справи.

Так, частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч наведеним вимогам надана відповідачем ТТН за № 45064 від 04.01.2023 не засвідчена жодним чином, а відтак не може визнаватися достовірним доказом під час розгляду та вирішення адміністративнлої справи.

Натомість додана позивачем до позовної заяви ТТН із аналогічними реквізитами (№ 45064 від 04.01.2023) засвідчена у визначеному законом порядку та відповідає вимогам до доказів в адміністративній справі.

З огляду на викладене суд обґрунтованими і такими, що підтверджені належними, допусими й достовірними доказами доводи в тій частині, що ТОВ "Каскад-Бетон" не було автомобільним перевізником за вищевказаною товарно-транспортною накладною і фактичним перевізником товаром за цією накладною було інше товариство.

Крім того, згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (Інструкція № 379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16 зазначив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.04.2023 у справі № 120/7423/22.

Суд враховує, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 власником транспортного засобу марки "IVECO", модель "MAGIRUS", реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ "Каскад-Будінвест".

Крім того, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 власником транспортного засобу (спеціалізованого причіпа самоскида) марки "MEGA", модель "MNV", реєстраційний номер НОМЕР_7 , є ОСОБА_1 .

Отже, позивач не є власником жодного із зазначених транспортних засобів. При цьому суд звертає увагу на те, що у відзиві на позов відповідач підтверджує, що під час проведення рейдової перевірки інспектору надавалися, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Також в матеріалах справи відсутній тимчасовий реєстраційний талон на вищезазначені транспорті засоби чи інші докази перебування транспортних засобів у користуванні позивача ТОВ "Каскад-Бетон".

Разом з тим до позовної заяви додано договір оренди транспортних засобів № 011220 від 01.12.2020, зі змісту якого слідує, що ТОВ "Каскад-Будінвест" (надалі іменується Орендодавець) та ТОВ "Компанія-Будінвест" (надалі іменується Орендар) уклали цей договір оренди транспортного засобу.

Відповідно до п 1.1 вказаного договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування на строк 12 місяців задля використання у своїй господарській діяльності наступні транспорті засоби: зокрема спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач-Е, марка "IVECO MAGIRUS", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2022 ТОВ "Каскад-Будінвест" передав, а ТОВ "Компанія-Будінвест" прийняло у строкове платне користування транспортні засоби, зокрема і спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач-Е, марка "IVECO MAGIRUS", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як слідує зі змісту додаткової угоди № 2 до Договору оренди транспортних засобів № 011220 від 01.12.2020 строк Договору закінчується 01.12.2024.

Крім того, відповідно до оренди транспортного засобу від 31.03.2021 року ОСОБА_1 (Орендодавець) передав в користування ТОВ "Компанія-Будінвест" (Орендар) транспортні засоби, зокрема напівпричіп марки "MEGA", модель "MNV", реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Відповідач звертає увагу на те, що вказані договори не були надані під час розгляду справи про правопорушення, оскільки позивач не з`явився на її розгляд.

У свою чергу позивач вказує на неналежне повідомлення його про розгляд справи, що позбавило його права прибути на розгляд справи та висловити свої заперечення.

Як встановлено судом, вчинене порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III виявлено 04.01.2023.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пункт 26 Порядку № 1567 містить загальне правило, в силу якого справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку № 1567).

З матеріалів справи видно, що 12.01.2023 посадовими особами Відділу Державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на адресу позивача (21021, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 10) надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт: з 10 до 14 год 24.01.2023 за адресою: м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, 3 порерх. При цьому у повідомленні зазначено, що в разі неявки представника товариства, матеріали справи будуть розглянуті без його участі.

Разом з тим суд враховує, що позивач отримав вказане повідомлення 03.02.2023, тобто через 10 днів після винесення оскаржуваної постанови, що підтверджується трекінгом відправлень поштового повідомлення № 2100200244577 з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта". Крім того, відповідне відстеження додано і самим відповідачем до відзиву.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача щодо незабезпечення його права на участь у розгляді справи особисто або через свого представника, і що відповідач, призначаючи справу до розгляду, повинен був врахувати час, необхідний для вручення адресату письмового повідомлення або ж його повернення на адресу Відділу з відміткою про неможивість вручення адресату. Тим паче, що граничний строк розгляду відповідної справи завершувався лише 04.03.2023 і відповідача було достатньо часу для належного (за участю автомобільного перевізника) розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у даному випадку позивач ТОВ "Каскад-Бетон" не є належним суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 14 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови № 352109 від 24.01.2023 та наявність правових підстав для її скасування.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідачем у справі є Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України наділений статусом суб`єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення з Відділу сплаченого позивачем судового збору.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за № 352109 від 24 січня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Бетон" (код ЄДРПОУ 39405951, місцезнаходження: вул. Айвазовського, 10, м. Вінниця, 21022);

2) відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (службова адреса: вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021).

Повне рішення суду складено 11.05.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович