Ухвала

від 12.05.2023 по справі 380/10263/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10263/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, в особі сектору громадянства та еміграції Львівського міського управління Головного управління ДМС України у Львівській області, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 16.01.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини;

-зобов`язати Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області призначити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини у розмірі згідно Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як видно з матеріалів позову, позивач до позовної заяви не додала документа про сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві просить звільнити від сплати судового збору. В обґрунтування зазначає, що згідно довідки форми ОК-5 від 10.05.2023 № 1705 6476 4473 1783 ОСОБА_1 за 2022 рік не має доходу. Крім того, складний матеріальний стан позивача опосередковано підтверджується довідкою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 27.02.2023, виданою Червоноградською районною військовою адміністрацією. За наведеним, сума судового збору за подання до суду позовної заяви є надмірним тягарем для позивача та може обмежити право останньої на звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Судом враховано практику Європейського Суду з прав людини ( рішення від 19.06.2001 року Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Більш того, суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.

Тому подання позивачем на підтвердження сукупного розміру його доходу за попередній рік для підтвердження майнового стану та неможливості сплати судового збору виключно відомостей з довідки форми ОК-5 від 10.05.2023 № 1705 6476 4473 1783 не є виключними доказами в контексті вирішення питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір")

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміра прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень.

Оскільки у цій справі позивачем позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору 858,88 грн.

Отже, позивачу за звернення до суду з позовом немайнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 858,88 грн або надати копії документів на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, а саме:

- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік;

- довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат ОСОБА_1 за 2022 рік.

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік.

Суд звертає увагу позивача на те, що реквізити для сплати судового збору за звернення з позовною заявою до Львівського окружного адміністративного суду є наступними: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; ЄДРПОУ 38008294; банк одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, код банку отримувача (МФО) 899998; призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачеві надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.