Рішення

від 11.05.2023 по справі 293/357/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/357/23

Провадження № 2/293/219/2023

11 травня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судових засідань Тишкевич К.Б.,

представника позивача Яроша В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого адвокатом Ярошем Володимиром Васильовичем, до Приватного акціонерного товариства Петроімпекс, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - відособлена філія ПрАТ Петроімпекс Виробниче підприємство Осники про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

01.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 126946 грн. невиплаченої в день звільнення та середній заробіток за весь час затримки по день пред`явлення позову в розмірі 135300 грн.

Позов обґрунтовує тим, що з 19.11.2018 позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем, працюючи на посаді комірника господарського відділу Відособленої філії ВП «Осники» ПрАТ Петроімпекс. Наказом № 13-к від 31.05.2021 її звільнено з роботи за власним бажанням. При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку та не виплачено всіх належних їй до виплати коштів, тому позивач звернулась до суду з вказаним позовом. Зазначає, що після звільнення неодноразово зверталась до керівництва відповідача з усними запитами щодо погашення заборгованості, де її запевняли про повне погашення боргу по заробітній платі, однак до часу звернення до суду з позовною заявою заборгованість виплачена не була.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.40).

21.03.2023 представником позивача Ярош В.В. (діє на підставі ордеру серії АМ № 1047333 від 01.03.2023) подано заяву про усунення недоліків (а.с.44-47). Одночасно представник подав заяву про забезпечення доказів (а.с.48-49).

22.03.2023 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання на 19.04.2023 (а.с.51-52).

Ухвалою від 22.03.2023 заяву адвоката Яроша В.В. про забезпечення доказів суд повернув заявникові ( а.с. 53-54).

27.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.59-63), яке суд ухвалою від 28.03.2023 задовольнив та постановив витребувати у Приватного акціонерного товариства "Петроімпекс" (вул.Фізкультури, 1 м.Київ, 03150) і Відособленої філії ПрАТ "Петроімпекс" "Виробниче підприємство "Осники" (с.Осники, Житомирський район, Житомирська область, 12342) довідку про загальний розмір заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 19.11.2018 і до 01.06.2021 та інформацію про розмір виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 19.11.2018 і до 01.06.2021 з відображенням дат виплати заробітної плати, її сум та періодів роботи, за які вона виплачувалася (а.с.64).

19.04.2023 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, розгляд справи відкладено на 11.05.2023, а також постановлено повторно направити ухвалу про витребування доказів та виклик відповідача здійснити через оголошення на веб сайт (а.с.70).

Позивач в судове засідання не з`явилась. Представник позивача адвокат Ярош В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Також не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судові засідання повторно не з`явився, відзив на позов, інших заяв чи клопотань до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження від 22.03.2023 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за місцезнаходженням відповідача. Крім того, відповідача повідомлено про дату час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.72), та шляхом направлення судових повісток на адресу зазначену в позовній заяві (а.с.66).

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - відособлена філія ПрАТ Петроімпекс Виробниче підприємство Осники в судове засідання не з`явився. Копія ухвали про відкриття провадження від 22.03.2023 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками отримана 06.04.2023 (а.с.67). Проте, будь-яких письмових пояснень щодо позову уповноваженою особою на адресу суду не направлено, ухвалу суду про витребування доказів не виконано

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Наказом №83-К від 19.11.2018 позивача прийнято на посаду комірника господарського відділу Відособленої філії ВП «Осники» ПрАТ Петроімпекс.

В подальшому, наказом № 13-к від 31.05.2021 позивача звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується відомостями, що містяться у трудовій книжці (а.с.12-13).

Матеріалами справи підтверджено, що за час перебування у трудових відносинах відповідач виплачував позивачці заробітну плату не у повному обсязі. Вказане підтверджується банківськими виписками АТ «Райффайзен Банк» із зарплатного рахунку позивачки від 01.03.2023 (а.с. 14-17). Відповідач частково виплатив позивачці заробітну плату за період з листопада 2018 по травень 2019 року на загальну суму 29286,58 грн.

Доказами часткової виплати заборгованості по заробітній платі у вказаний період також є довідки форм ОК -5 та ОК-7, у яких зазначено, що з листопада 2018 року по жовтень 2020 року позивачці її податковим агентом нараховувався дохід (а.с.18-23).

Однак, судом встановлено, що в період з 01.06.2019 року і до 31.05.2021 року (день звільнення) відповідач не виплатив заробітну плату позивачці, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Станом на день звільнення відповідач не здійснив повний розрахунок по заробітній платі з позивачкою та всупереч вимог ст. 116 КЗпП України не надав письмове повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні.

24.10.2022 позивачка надіслала відповідачу ПрАТ «Петроімпекс» та Відособленій філії ВП «Осники» заяви, у яких просила видати їй довідку про розмір заборгованості із заробітної плати (а.с. 24-25).

Натомість заява ПрАТ «Петроімпекс» отримана не була та повернута позивачці без вручення, з відміткою про закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверта, долученого до матеріалів справи (а.с. 26).

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженою особою Відособленої філії ПрАТ «Петроімпекс» Виробниче підприємство «Осники» отримано 27.10.2022 заяву позивачки про видачу довідки про заборгованість із заробітної плати (а.с.27), відповідь на яку надано не було.

Про відсутність письмового повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні свідчить і невиконання ухвали суду від 28.03.2023, якою було задоволено клопотання представника позивача та постановлено витребувати у Приватного акціонерного товариства "Петроімпекс" та у Відособленої філії ПрАТ "Петроімпекс" "Виробниче підприємство "Осники" довідку про загальний розмір заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 19.11.2018 і до 01.06.2021 та інформацію про розмір виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 19.11.2018 і до 01.06.2021 з відображенням дат виплати заробітної плати, її сум та періодів роботи, за які вона виплачувалася (а.с.64).

24.10.2022 ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Управління держпраці у Житомирській області на порушення трудових прав працівника і невиплату заборгованості по заробітній платі, в якій просила вжити заходів впливу на ПрАТ «Петроімпекс» та його Відособленої філії ПрАТ "Петроімпекс" "Виробниче підприємство "Осники" та зобов`язати останніх видати їй довідку про розмір заборгованості із заробітної плати за весь період її перебування у трудових відносинах з 20.11.2018 і станом на 31.05.2021 року. Також просила зобов`язати зазначені підприємства виплатити заборгованість із заробітної плати за період з 01.05.2019 до 31.05.2021 (а.с. 28).

03.11.2022 Управління держпраці у Житомирській області повідомило позивачку, що проведення заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану за її зверненням, до внесення змін у Постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, немає можливості. В листі також зазначено, що в ході розгляду цього звернення з адміністрацією ПрАТ «Петроімпекс» проведено роз`яснювальну роботу на предмет дотримання вимог трудового законодавства (а.с.29).

20.04.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшов детальний розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 . Розрахунок заборгованості проведений згідно відомостей з довідок ОК-5 та ОК-7, відповідно до якого загальний розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем за період з 01.06.2019 і по 31.05.2021 включно становить 126946,95 грн (а.с.75-76)

IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності з ч.1ст.16 ЦК Українита ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення нарахованої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимогст. 47 КЗпП України(в редакції, яка діяла станом на день звільнення позивача) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у

За положеннями ч. 1 ст. 116 КЗпП України (в редакції, яка діяла станом на день звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним органі повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе, що в цьому немає його вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Розрахунок середнього заробітку проводиться згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

З огляду на предмет та підстави позову у даній справі, підставою, що підлягає доказуванню є факт невиплати позивачу відповідачем розрахункових коштів у день звільнення та середнього заробітку час затримки у проведенні розрахунку.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення в судовому порядку заборгованості по розрахунковим коштам та в порядку ст. 117 КЗпП України компенсацію за несвоєчасний розрахунок.

Так, позивачем доведено, що вона перебував у трудових відносинах з відповідачем до 31.05.2021, що підтверджується відомостями, які містяться у трудовій книжці. Проте при звільненні ОСОБА_1 не отримала всіх належних їй виплат, що підтверджується банківським виписками АТ «РайфайзенБанк», довідками форм ОК-5 та ОК-7, які підтверджують, що з листопада 2018 по жовтень 2020 податковим агентом нараховувався, однак не виплачувався в повному обсязі дохід у виді заробітної плати, а з листопада 2020 по 31.05.2021, тобто по день звільнення нарахування взагалі не проводились.

Відомостей про проведення повного розрахунку з позивачем відповідач не надав та вказаного факту належними та допустимими доказами не довів.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не доведено відсутності заборгованості з виплати позивачу заробітної плати та усіх сум, що підлягають виплаті у день звільнення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 126946,95 грн заборгованості по виплаті розрахункових коштів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача 135300 грн середнього заробітку за весь час затримки у проведенні розрахунку суд дійшов наступного висновку.

Позивачку було звільнено 31.05.2021, тобто затримка виплати заробітної плати після звільнення настає з 01.06.2021.

Позивачем визначена загальна сума стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у зв`язку із звільненням з роботи за період з 01 червня 2021 року до дня пред`явлення позову, а саме до 01.03.2023 року, включно, у розмірі 135300 гривень, яку останній вираховував виходячи з 451 робочого дня, за які має бути оплачений середній заробіток та середньоденного заробітку 300,00 гривень, однак зазначений розрахунок є помилковим, оскільки позивач не вірно визначив кількість робочих днів, тому суд не може погодитись з даним розрахунком позивача.

Встановлено, що розмір середнього заробітку позивача за час затримки виплати розрахункових коштів за період з 01.06.2021 по 01.03.2023 становить: 449 дні х 300 грн. = 134700 грн., за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, з розрахунку: 12000 грн : 40 робочих днів = 300,00 грн.; де 12000 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у 2021 згідно Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» за два місяці, які передували звільненню позивачки; 449 днів - сумарна кількість робочих днів за період з 01.06.2021 по 01.03.2023, з яких: 149 днів - за червень-грудень 2021 року, 257 днів - кількість робочих днів за 2022 рік та 43 робочих дні з січня 2023 по 01.03.2023 (включно); 300,00 грн. - середньоденна заробітна плата позивача.

Розрахунок середнього заробітку проведено згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Отже, враховуючи порушення відповідачем права позивача на своєчасне отримання розрахункових коштів при звільнені, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму середнього заробітку за період затримки виплати розрахункових коштів за період з 01.06.2021 по 01.03.2023 (день відправлення позовної заяви на адресу суду поштою),що відповідаєст.117КЗпП України, у розмірі 134700 грн. 00 коп., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, виходячи з наведеного розрахунку.

При цьому суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Щодо надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Водночас, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості із виплати розрахункових коштів та середнього заробітку за час затримки у проведенні розрахунку.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1347,00 грн. (за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), а також 1269,47 грн. судового збору в дохід держави (за вимогами про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати), від сплати якого позивач звільнений згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» на користь ОСОБА_1 126946 (сто двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень 95 копійок заборгованості з виплати заробітної плати, невиплаченої у день звільнення, та 134700 (сто тридцять чотири тисячі сімсот) гривень середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів при звільненні, за вирахуванням податків та обов`язкових платежів, а також 1347 (одна тисяча триста сорок сім) гривень судового збору.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» в дохід держави 1269 (одна двісті шістдесят дев`ять) гривень 47 копійок судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений та підписагний 12.05.2023

Позивач:

ОСОБА_1

Зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Приватне акціонерне товариство «Петроімпекс»

місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 1,код ЄДРПОУ 13692910

Третя особа:

відособлена філія ПрАТ "Петроімпекс" Виробниче підприємство "Осники"

місцезнаходження:

12342, Житомирська область, Житомирський район, с. Осники, код ЄДРПОУ: 26393853

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО