Рішення

від 13.04.2023 по справі 368/256/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/256/23

2/368/273/23

Рішення

Іменем України

"13" квітня 2023 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районнийсуд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

-розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

09.03.2023року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Відкрити провадження у цій справі.

2. Визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся, - ОСОБА_3 , яка усе належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла своєму синові, - ОСОБА_2 .

Після смерті бабусі відкрилася спадщина у вигляді будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Зазначене майно успадкував син бабусі та мій батько - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Вона є єдиним спадкоємцем першої черги за померлим батьком.

Маючи намір прийняти спадщину, у лютому 2023 року вона звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори і дізналася, що фактично пропустила срок прийняття спадщини.

Вважає, що вона пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин і тому вона звертається до суду із даним позовом.

Строк прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, оскільки вона народила двох донечок: 01.07.2018 ОСОБА_4 і 12.11.2020 ОСОБА_5 і увесь цей час вона піклувалася про своїх майбутніх, а згодом й народжених діточок.

Крім того, з 2019 року триває коронавірусна інфекція (СОVID-19), а у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із наступними змінами), було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і донині.

Ураховуючи зазначені обставини, хвилюючись на своє здоров`я та здоров`я її малолітніх діточок, вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які я понесла складає 1073,60 грн (сплачений судовий збір). Інших витрат вона нести не планує.

Нею не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї заяви, а також не вживалися заходи досудового врегулювання спору.

Також нею не подано іншого позову до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Поновити строк для прийняття спадщини у інший спосіб, ніж в судовому порядку у неї можливості немає.

У зв`язку з викладеним, керуючись статттею 1272 Цивільного кодексу України, ст. статтями 3, 107, 114, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, - позивачка просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

09.03.2023року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/256/23, провадження № 2/368/273/23.

10.03.2023року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно якої позовну заяву було залишено без руху (зазанчено невірного відповідача, якого не існує, вказано на необхідність зазначення правонаступника відповідача, зазначеного в позовній заяві), та надано позивачці строк на усунення недоліків.

17.03.2023року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла уточнена позовна заява, де відповідачем по справі зазначено належного відповідача, - Ржищівську міську раду Київської області.

17.03.2022року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до слухання в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 14 год. 00 хв. 28.03.2023 року.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося28.03.2023року,позивачка ОСОБА_1 не з`явилася,проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмове заява клопотання позивачки ОСОБА_1 , в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В підготовчесудове засідання,яке відбулося28.03.2023року,представник відповідача,-Ржищівської міськоїради Київськоїобласті,-не з`явився,проте,- на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі представника, щодо вирішення позову, - покладається на розсуд суду.

28.03.2023року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання без участі сторін по справі, по результатахпроведення якогосудом на підставі положень п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України судом винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче судове провадження у даній справі та призначено справу до слухання по суті на 09 год. 00 хв. 13.04.2022 року.

В судовезасідання,яке відбулося13.04.2023року,позивачка ОСОБА_1 не з`явилася,проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмове заява клопотання позивачки ОСОБА_1 , в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, просить не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовезасідання,яке відбулося13.04.2023року,представник відповідача,-Ржищівської міськоїради Київськоїобласті,-не з`явився,проте,- на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі представника, щодо вирішення позову, - покладається на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині уточненої позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, (виключна підсудність).

Як вбачається з матеріалів справи, - дана справа стосується прав та обов`язків щодо спадкового нерухомого майна, яке розташовано на території Стайківської сільської ради Обухівського (бувший Кагарлицький) району Київської області, що тягне за собою застосування наступних норм права при визначенні підсудності справи, а саме:

-згідно зроз`ясненнями,які містятьсяв п.п.41,42постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ№ 3від 01.03.2013року «Продеякі питанняюрисдикції загальнихсудів тавизначення підсудностіцивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

До такихпозовів відносяться,- позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначенов п.2постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ«Про судовупрактику всправах прозахист прававласності таінших речовихправ» №5від 07.02.2014року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно, а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, так, об`єктом спадкової маси є право власності на об`єкт нерухомого майна, - земельні ділянки, які розташовані на території Халчанської сільської ради Обухівського (бувший Кагарлицький) району Київської області, що територіально підпадає під юрисдикцію Кагарлицького районного суду Київської області.

Отже,враховуючи туобставину,що данийспір стосуєтьсяправа власностіна нерухомемайно, а саме, - житлового будинку, який розташований на території Обухівського ( бувший Кагарлицький) району Київської області, то в даному випадку дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - так як в даному випадку має місце виключна підсудність.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 , яка усе належне їй майно на випадок своєї смерті заповіла своєму синові, - ОСОБА_2 .

Після смерті бабусі відкрилася спадщина у вигляді будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Зазначене майно успадкував син бабусі, та батько позивачки, - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка по справі, - ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за померлим батьком.

Маючи намір прийняти спадщину, у лютому 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори і дізналася, що фактично пропустила срок прийняття спадщини.

Суд вважає, що позивачка пропустила процесуальний строк на подачу заяви н прийняття спадщини з поважних причин, а саме, - позивачка ОСОБА_1 народила двох ітей, - дочок, - ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ОСОБА_5 і увесь цей час воназдійснювала догляд за малолітніми дітьми.

Крім того, суд враховує ту обставину, що з 2019 року триває коронавірусна інфекція (СОVID-19), а у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із наступними змінами), було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і донині.

У зв`язку з наведеним, Позивач не подавала своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно, суд вважає, що строк на прийняття спадщини Позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення вона не може оформити спадщину свого батька та успадкувати жиловийц будинок.

Вищезазначені причини пропуску Позивачем, строку для подачі заяви про прийняття спадщини на думку суду, - є поважними.

Відповідно доч.ч.1,2ст.1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно достатті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1233-1257 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.

У відповідностідо ст.1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який йото пережив, та батьки.

Згідно ч.ч.1,2ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк лля прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вищезазначена причини пропуску Позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, - є поважними.

Таким чином, враховуючи відповідь нотаріуса (відмову у заведенні спадкової справи, та, відповідно, - відмова у видачі свідоцтва про спадкування), суд вважає, що право Позивача на спадкування підлягає судовому захисту, - з наданням додаткового строку на прийняття спадщини, - шляхом винесення судового рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так,за змістомнорм статей1268,1269ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Положенням ст.1272ЦК Українивизначено наслідкипропущення строкудля прийняттяспадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

- у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори:

- у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Отже, якщо позивач не проживав разом зі спадкодавцем і пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, інший спадкоємець не надає письмової згоди на прийняття спадщини позивачем, а тому суд вважає, що позивач правомірно звернулася в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістомстатті 1272ЦК Україниповажними причинамипропуску строкудля прийняттяспадщини єпричини,пов`язаніз об`єктивними,непереборними,істотними труднощамидля спадкоємцяна вчиненняцих дій.

Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни №7"Просудову практикуу справахпро спадкування"від 30.05.2008року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними обставинами.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернугися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

В своючергу,завданням судочинстває справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Постановления рішенняпро задоволенняпозову єзабезпеченням праваПозивача насправедливий судвідповідно дост.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Так до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати "законного очікування" фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішенні "Рисовський проти України" (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так в п. 70 зазначеного рішення визначено "Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Відповідно доч.3ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати.

В зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви не ставить питання щодо стягнення понесених нею судових витрат з відповідача, - Ржищівської міської ради Київської області, то суд приходить до висновку щодо залишення судових витрат за позивачкою ОСОБА_1 , не стягуючи такі з відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 4, 174- 175, 258 259, 263 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску фізичною особою:

- ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с. Стайки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянкою України, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданий 17.12.2020 року органом 3231, РНОКПП: НОМЕР_2 ), шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в село Стайки Кагарлицького району Київської області, Україна у віці 43 роки, актовий запис за № 8 від 23 січня 2019 року, вчинений виконавчим комітетом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, свідоцтво просмерть серії НОМЕР_3 ,яке видане23січня 2019року виконавчим комітетом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Встановити фізичній особі, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженці с. Стайки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянці України, паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданий 17.12.2020 року органом 3231, РНОКПП: НОМЕР_2 ), додатковий строк у три місяці з дня вступу даного рішення в законну силу, - для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в село Стайки Кагарлицького району Київської області, Україна у віці 43 роки, актовий запис за № 8 від 23 січня 2019 року, вчинений виконавчим комітетом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, свідоцтво просмерть серії НОМЕР_3 ,яке видане23січня 2019року виконавчим комітетом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Закаблук