Ухвала

від 03.05.2023 по справі 369/1799/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1799/23

Провадження №2/369/2988/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТ ТУ Ю» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 року позивач ТОВ«КРЕДИТ ТУ Ю»звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2023 року відкрито провадження по справі та підготовчий розгляд по справі.

27.04.2023 рокудо суду надійшла заява за №19901 представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і знаходяться у нього чи в інших осіб, - в розмірі 533 433,74 гривень.

Своїми вимогиобґрунтовували тим,що 27.05.2021 року між Сторонами був укладений кредитний договір № 20210527626452.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач надає Відповідачу грошові кошти у кредит в .умі 354 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші платежі, передбачені Договором.

Однак в порушення умов Договору, Відповідач взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав, чергові платежі згідно графіку платежів не здійснює, у зв`язку з чим за Відповідачем рахується заборгованість по Договору в розмірі 533 433,74 гривень.

Останній платіж по Договору Відповідачем здійснено 20.06.2022 року в розмірі 509,60 гривень.

Дії боржника ОСОБА_1 , як Відповідача, мають ознаки зловживання правами, які надаються чинним законодавством споживачам, і можна обґрунтовано дійти висновку, що є недобросовісними.

Позивач своє зобов`язання виконав належним чином та надав Відповідачу кредит шляхом перерахування грошових коштів.

Разом з тим, Відповідач повністю уникає та ухиляється від будь-якого вирішення питання щодо оплати заборгованості, реструктуризації заборгованості тощо.

ТОВ «КРЕДИТ ТУ Ю», в тому числі й боржнику ОСОБА_1 , запропонувало б реструктуризацію суми заборгованості.

Однак, боржник ОСОБА_1 замість досягнення будь-якої домовленості з Позивачем, вчинення будь-яких дій щодо врегулювання простроченої заборгованості, наявності хоч якої- небудь комунікації свого боку, повністю ігнорує свої обов`язки з повернення кредиту (будь- якої частини) та не надає ніякої інформації.

Вказана поведінка Відповідача явно спрямована на ухилення від виконання взятих на себе обов`язків, Відповідач своєю бездіяльністю, яка триває більше року, дає обґрунтовані підозри вважати, що не має наміру повертати кошти, а ні в добровільному порядку, ані на підставі рішення суду, якщо таке буде прийнято. Відповідно, будь-яке ухилення буде істотно ускладнювати чи унеможливлювати виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За положенням ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Упункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6ст.81 ЦПК Українии подаються сторонами та іншими учасниками справи доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Саме лише звернення до суду із позовом не є безумовною підставою вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим його виконання.

Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду представником позивачка не надано.

Так дійсно, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, предметом позову єстягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхомнакладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і знаходяться у нього чи в інших осіб, - в розмірі 533 433,74 гривень.

Разом з тим, у заяві не конкретизовано, на яке саме майно слід накласти арешт; докази наявності рухомого та нерухомого майна у власності ОСОБА_1 його вартість; наявності грошових коштів на рахунках банків, розмір тощо.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту так як в заяві про забезпечення позову відсутні конкретні дані щодо майна відповідача, та заява носить формальний характер.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість та співмірність вимог представника позивача щодо забезпечення позову з обсягом позовних вимог, а також наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що представником позивача не надано достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153,258-260 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДИТ ТУ Ю» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя: Андрій ВОЛЧКО