Рішення

від 11.05.2023 по справі 420/3518/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3518/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2023 надійшла позовна заява фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №№ 7314927/34697748, 7314926/34697748, 7314925/34697748 від 08.09.2022 року;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 5 від 15.08.2022 року, № 6 від 16.08.2022 року, № 7 від 17.08.2022 року.

Позовні вимоги фермерське господарство «СОБОЛЬ-АГРО» обґрунтовує тим, що 15.08.2022 ним була виписана податкова накладна № 5 на загальну суму 360236,76 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАМПОЧКА». 29.08.2022 дану податкову накладну направлено до Державної податкової служби України для реєстрації. Того ж дня, 29.08.2022 позивачем було отримано квитанцію, в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.08.2022 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». 16.08.2022 позивачем була виписана податкова накладна № 6 на загальну суму 718810,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАМПОЧКА». 30.08.2022 дану податкову накладну направлено до Державної податкової служби України для реєстрації. Того ж дня, 30.08.2022 було отримано квитанцію, в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 16.08.2022 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». 17.08.2022 позивачем була виписана податкова накладна № 7 на загальну суму 137799,78 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАМПОЧКА». 30.08.2022 дану податкову накладну направлено до Державної податкової служби України для реєстрації. Того ж дня, 30.08.2022 було отримано квитанцію, в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.08.2022 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». 06.09.2022 позивачем було направлено повідомлення № 4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме податкових накладних № 5 від 15.08.2022, № 6 від 16.08.2022 та № 7 від 17.08.2022, квитанція щодо прийняття документу № 4 від 06.09.2022. Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та 08.09.2022 Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення: № 7314927/34697748 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 15.08.2022; № 7314926/34697748 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 16.08.2022; № 7314925/34697748 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 17.08.2022. Подані позивачем скарги на рішення податкового органу позитивного результату не надали та були залишені без задоволення. 15.11.2022 позивачем була подана таблиця даних платника податку на додану вартість з поясненнями щодо реальності здійснення позивачем господарської діяльності, а саме вирощування сільськогосподарської продукції. Однак, 21.11.2022 комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 7678912/34697748 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість на підставі наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчать про здійснення платником податку ризикових операцій. Позивач наголошує на тому, що він виконав всі можливі дії і надав всі первинні документи для розблокування податкової накладної, однак на даний час вона досі заблокована. У направлених позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації податкових накладних вказано, що господарська операція відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 27.02.2023 позовну заяву ФГ «СОБОЛЬ - АГРО» залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом: зазначення вірної ціни позову; надання доказів сплати судового збору у повному розмірі; надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду.

09.03.2023 до суду надійшло клопотання (вх.№ЕП/7623/23) представника позивача адвоката Албул Т.В., про поновлення пропущеного строку на звернення до суду в якому заявник зазначає, що Указом Президента України в 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської Федерації. Станом на дату звернення позивача до суду воєнний стан в Україні не припинено. Відповідно до п.п. 69.5. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України для платника податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Відповідно до штатного розпису позивача, який був затверджений 26.09.2022 у позивача відсутній юрист та/або особа яка має юридичну освіту та юридично обізнана. Посадові особи Фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» не володіють спеціальними знаннями в області права, під час здійснення господарської діяльності та у взаємовідносинах з контролюючими органами керуються переважно нормами ПК України, не поінформовані про практику Верховного Суду з цього питання та що норми КАС України з приводу строків оскарження рішень контролюючих органів йдуть врозріз з нормами Податкового кодексу України, то за таких обставин у Фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» не було підстав навіть припускати можливість пропущених строку звернення до адміністративного суду. Договір з адвокатом про надання правової допомоги був укладений лише 31.01.2023. Після укладання договору, з урахуванням складності справи, постійними тривогами та перебоями зі світлом, адвокат склала повну заяву та підготувала всі копії матеріалів справи та подала позовну заяву до суду 21.02 2023.

Також представником позивача адвокатом Албул Т.В, до вказаного вище клопотання додано платіжне доручення № 480 від 06.03.2023 про сплату судового збору у сумі 5368,00 грн.

Ухвалою судді від 10.03.2023 клопотання (вх.№ЕП/7623/23 від 09.03.2023) фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» про поновлення строку на звернення до суду було задоволено. Поновлено фермерському господарству «СОБОЛЬ-АГРО» строк на звернення до суду з даною позовною заявою. Прийнято до розгляду позовну заяву ФГ «СОБОЛЬ-АГРО». Відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

20.03.2023 року до суду (вх.№ЕП/9105/23) від представника Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.

У відзиві вказано, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача та зазначено, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, вказано у відзиві, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як зазначено представником відповідачів, відповідно до п. 7 договору поставки №1208/22 від 12.08.2022 «Покупець здійснює оплату у розмірі вартості товару без врахування суми ПДВ протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку- фактури. Постачальник зобов`язується надати Покупцю нижчезазначені документи:», серед іншого переліком зазначено - лист про походження товару (на фірмовому бланку), проте відповідних документів не надано. Також серед пакету документів наданих до контролюючого органу відсутні складські документи, інвентаризаційний описи товару (ріпак українського походження врожаю 2022 року), товарно-транспортними накладними зазначений перевізник ОСОБА_1 , при цьому відсутні документи щодо встановлення взаємовідносин відповідної особи до позивача. Позивачем на розгляд Комісії не надано первинних щодо наявності складських приміщень за для збереження товару, відсутні інвентаризаційні описи товару яких був предметом договору поставки.

Як стверджує відповідач, з огляду на не надання ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» разом із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування були винесені оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ «СОБОЛЬ-АГРО».

20.03.2023 до суду надійшло клопотання (вх.№ЕП/9035/23) представника відповідачів Кисельова О.М., про залишення без розгляду позовної заяви ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» у зв`язку з пропуском останнім строку на звернення до суду, посилаючись на наступне. ФГ «Соболь-Агро» було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня, шляхом направлення скарги до ДПС України. За результатами розгляду скарги від 26.09.2022 та 27.09.2022 щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №7314925/34697748, №7314926/34697748, №7314927/34697748 від 08.09.2022, комісією центрального рівня прийнято рішення від 26.09.2022 № 47476/34697748/2, від 27.09.2022 №48038/34697748/2, від 27.09.2022 №47955/34697748/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Адміністративний позов ФГ «Соболь-Агро» згідно штампу вхідної кореспонденції Одеського окружного адміністративного суду надійшов до останнього 21.02.2023, тобто з пропуском 3-х місячного строку встановлено статтею 122 КАС України. Позивач в якості підстав поважності пропуску строку звернення до суду посилається на зміну роботи підприємства в умовах оголошення воєнного стану в Україні Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в України». Представник податкового органу в своєму клопотанні наголошує на тому, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Підприємство під час воєнного стану запровадженого на території України фактично продовжувало працювати та працює станом на сьогодні, позивач надавав податкову звітність, виписував та подавав на реєстрацію податкові накладні, отже припинення діяльності, чи інших підстав, які б могли свідчити про блокування роботи підприємства через непереборну силу відсутні. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли позивача можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки. Вказані позивачем обставини не підтверджують факт неможливості звернення до суду в установлений законом строк, що могло бути підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 27.03.2023 року відмовлено у задоволені клопотання (вх.№ЕП/9035/23) представника відповідача Кисельова О.М., про залишення без розгляду позовної заяви по справі 420/3518/23.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фермерське господарства «СОБОЛЬ-АГРО» 25.01.2007 зареєстровано юридичною особою з основним видом діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до витягу з реєстру платників податків на додану вартість (а.с.22), позивач з 01.01.2017 є платником податку на додану вартість.

Позивачем до суду надано довідку від 08.02.2022 №03/01-33/399/22, яка видана Саф`янською сільскою радою Ізмаїльського району Одеської області про те, що станом на 01.01.2022 року фермерське господарства «СОБОЛЬ-АГРО» має у оренді земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 467,6921 га (а.с.24).

Разом із позовом позивачем надано до суду звіт про площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року, звіт про площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.08.2022 (а.с.25-37).

Згідно звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур, позивачем було зібрано, зокрема, 800,00 центнерів ріпаку.

Матеріали справи містять договір поставки сільськогосподарської продукції №1208/22 від 12.08.2022 (а.с.49-50), укладений між ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» (Постачальник) та ТОВ «ЛАМПОЧКА» (Покупець) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (надалі - «Товар») на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 4 даного договору визначено, що товар, одиниця виміру, кількість та стандарт узгоджуються Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Позивачем надано до суду специфікацію №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №1208/22 від 12.08.2022 згідно якої ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» постачається на адресу ТОВ «ЛАМПОЧКА» ріпак українського походження 2022 року.

15.08.2022 позивачем виставлено ТОВ «ЛАМПОЧКА» рахунок №4 на загальну суму 108420,80 грн на 80 тон ріпаку (а.с.52).

Судом встановлено, що :

- ТОВ «ЛАМПОЧКА» на підставі рахунку №4 від 15.08.2022 здійснено сплату у загальному розмірі 360236,76 грн згідно платіжного доручення №1572 (а.с.54);

- ТОВ «ЛАМПОЧКА» на підставі рахунку №4 від 15.08.2022 здійснено сплату у загальному розмірі 718810,00 грн (386810,00 грн, 332000,00 грн) згідно платіжних доручень №1583 та №1543 (а.с.53).

Як вказано позивачем, на виконання умов договору поставки та специфікації до договору поставки Фермерським господарством «СОБОЛЬ-АГРО» вивантажено ріпак, врожаю 2022 року власного виробництва у кількості 77,04 тони на умовах поставки DAP згідно з Правилами «Інкотермс 2010р.».

На підтвердження даних обставин до суду надано:

- TTH № 2175 від 15.08.2022 згідно якої було поставлено 23.80 тони, одержано вантажоодержувачем 16.08.2022 (а.с.64);

- TTH № 2196 від 16.08.2022 року згідно якої було поставлено 26,22 тони, одержано вантажоодержувачем 16.08.2022 (а.с.65);

- TTH № 2211 від 16.08.2022 року згідно якої було поставлено 27,02 тони, одержано вантажоодержувачем 16.08.2022 (а.с.66).

При цьому, за твердженнями позивача, ріпак, який постачався згідно TTH № 2211 від 16.08.2022 фактично вивантажено ТОВ «ЛАМПОЧКА» 17.08.2022.

Позивачем також надано до суду складені та підписані ТОВ «ЛАМПОЧКА» і ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» видаткові накладні №6 від 16.08.2022 (а.с.55) та №7 від 17.08.2022 (а.с.56).

Згідно даних видаткових накладних ТОВ «ЛАМПОЧКА» отримало ріпак українського врожаю 2022 року.

На підтвердження фактичного здійснення постачання на адресу ТОВ «ЛАМПОЧКА» ріпаку українського врожаю 2022 року позивачем також надано до суду договір-заявку на перевезення вантажу №1 від 18.05.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №160 від 16.08.2022, договір-заявку на перевезення вантажу №2 від 16.08.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №161 від 16.08.2022, договір-заявку на перевезення вантажу №3 від 16.08.2022, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №162 від 17.08.2022 (а.с.58-64).

За правилом першої події ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» сформувало:

- податкову накладну від 15.08.2022 №5 на суму 360236,76 грн, у т.ч. ПДВ 44239,60 грн (а.с.67) на товар ріпак українського походження врожаю 2022 року;

- податкову накладну від 16.08.2022 №6 на суму 718810,00 грн, у т.ч. ПДВ 88274,91 грн (а.с.68) на товар ріпак українського походження врожаю 2022 року;

- податкову накладну від 17.08.2022 №7 на суму 137799,78 грн, у т.ч. ПДВ 16922,78 грн (а.с.71) на товар ріпак українського походження врожаю 2022 року;

Вказані податкові накладні позивачем скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанцій від 29.08.2022 (а.с.68), 30.08.2022 (а.с.70, 71) реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним 06.09.2022 було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.73-78) та копії відповідних документів, які було прийнято контролюючим органом.

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, 08.09.2022 прийнято рішення:

- № 7314927/34697748, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.08.2022 №5 (а.с.79);

- № 7314926/34697748, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.08.2022 №6 (а.с.80);

- № 7314925/34697748, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.08.2022 №7 (а.с.81);

При цьому підставою для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних у даних рішеннях визначено «ненадання платником податків» копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

У вказаних рішеннях зазначено, що вони можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем було подано скарги на вищевказані рішення за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято рішення, якими скарги залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с.82,89-90, 97-98, 105).

Як вказано у даних рішеннях, підставою для їх прийняття було: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспорту, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм га галузевої специфіки, накладних»

Не погодившись, зі спірними рішеннями Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №№ 7314927/34697748, 7314926/34697748, 7314925/34697748 від 08.09.2022, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 5 від 15.08.2022, № 6 від 16.08.2022, № 7 від 17.08.2022 та надіслано їх до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом так як коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

У додатку № 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема п.1 «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року по справі № 380/2365/21.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тобто, у вказаних вище квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідачем до суду не надано доказів, що товар, який мав постачатись позивачем поставлений не був та що такий товар позивачем придбавався у третіх осіб, а не самостійно ним вирощувався.

Так, як вказано позивачем та не спростовано відповідачем: в користуванні позивача є посівні площі та сільськогосподарські угіддя, на якій підприємство вирощує сільськогосподарські культури, зокрема, ріпак.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У вказаному пункті наявна примітка «документи, які не надано підкреслити», що контролюючим органом здійснено не було.

З оскаржуваного рішення вбачається, що у розділі «Прийнято рішення про» після пункту «Ненадання платником податку копій документів» міститься також графа «додаткова інформація», яка у цьому рішенні не заповнена.

Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення №№ 7314927/34697748, 7314926/34697748, 7314925/34697748 від 08.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 15.08.2022, № 6 від 16.08.2022, № 7 від 17.08.2022 не відповідають критерію обґрунтованості.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем листа про походження товару (на фірмовому бланку), складських документів, інвентаризаційних описів товару, документів щодо встановлення взаємовідносин із ОСОБА_1 , то суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано на обов`язок позивача надати до контролюючого органу вказаних документів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення №№ 7314927/34697748, 7314926/34697748, 7314925/34697748 від 08.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 15.08.2022, № 6 від 16.08.2022, № 7 від 17.08.2022 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та направлену для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

На підтвердження обґрунтованості, співмірності та розумності розміру понесених витрат на правничу допомогу позивач надав до суду копію договору №05/01-23 від 31.01.2023 про надання правової допомоги, який укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатом Албул Т.В. (а.с.11-12).

Пунктом 1.1. даного договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в судах адміністративної юрисдикції у справі за позовом фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» до Державної податкової інспекції та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з контрагентом ТОВ «ЛАМПОЧКА» в обсязі та на умовах передбачених договором.

Пунктом 3.1 договору№05/01-23 визначено, що за правничу допомогу, передбачену розділом 1 цього договору, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 8000 грн.

Також, позивачем надано до суду прибутковий касовий ордер №1 від 14.02.2023 про сплату ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» 8000 грн ОСОБА_2 згідно виставленого рахунку.

Виходячи з обставини справи, кількості позовних вимог, категорії справи, суд вважає за необхідне, керуючись положенням ч.1 ст.139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжна інструкція № 480 від 08.03.2023 про сплату позивачем (код платника 34697748) судового збору (код отримувача 37607526) за позовом ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» до Одеського окружного адміністративного суду, код ЄДРПОУ 37607526, у сумі 5368 гривень (а.с.124), та платіжна інструкція № 520 від 14.02.2023 про сплату позивачем (код платника 34697748) судового збору (код отримувача 37607526) за позовом ФГ «СОБОЛЬ-АГРО» до Одеського окружного адміністративного суду, код ЄДРПОУ 37607526, у сумі 2481,00 гривень (а.с.10), а відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» суму сплаченого судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №№ 7314927/34697748, 7314926/34697748, 7314925/34697748 від 08.09.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 5 від 15.08.2022, № 6 від 16.08.2022, № 7 від 17.08.2022 датою їх первинного подання платником податків на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «СОБОЛЬ-АГРО» суму сплаченого судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: фермерське господарства «СОБОЛЬ-АГРО» (68642, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Каланчак, вул. Кірова, 40, код ЄДРПОУ 34697748).

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166);

- Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА